§ 58. Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА. В організмі лю-дини є органи, тканини та клітини, які синтезують гормони, що здатні впливати на діяльність усього організму. Це залози внутрішньої секреції, або ендокринні залози. На відміну від залоз зовнішньої секреції (травних, потових, сальних, слізних тощо), вони не мають вивідних протоків і свій секрет виділяють безпосередньо у кров, лімфу та спинномозкову рідину.

Ендокринні залози належать до ендокринної системи.

Ендокринна система — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які виділяють гормони у кров, лімфу й міжклітинну рідину.

Ендокринна система разом із нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: обмін речовин і перетворення енергії, ріст, розвиток, пристосування до змінних умов навколишнього середовища, розмноження тощо. Вона бере активну участь у гуморальній регуляції функцій організму, а також забезпечує підтримання ним гомеостазу.

До ендокринних залоз підходить розгалужена сітка нервових волокон, завдяки чому їхню діяльність постійно контролює нервова система.

Залози внутрішньої секреції тісно пов’язані між собою функціонально, й ураження однієї залози зумовлює порушення функцій інших залоз.

В ендокринній системі розрізняють залози внутрішньої та змішаної секреції.

ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ. До залоз внутрішньої секреції належать гіпофіз, епіфіз, щитоподібна та прищитоподібні залози, загрудинна (вилочко-ва) залоза та надниркові залози (мал. 138).

Гіпофіз — невеликий утвір овальної форми, який є нижньою частиною проміжного відділу головного мозку. Він є центральною ланкою регуляції діяльності ендокринної системи. Розрізняють залозисту (передню) та нервову (задню) частки гіпофіза.

Передня частка гіпофіза виробляє такі гормони, як соматотро-пін, кортикотропін, тиреотроііін, ліпотропін, пролактин (лактотро-пін) та інші.

Соматотропін є гормоном росту. Він прискорює процеси обміну речовин, що приводить до посилення росту кісток у довжину, збільшення маси тіла. Нестача цього гормону виявляється в малорос-лості, затриманні статевого розвитку. Пропорції тіла людини при цьому зберігаються, а психічний розвиток порушується. Надлишок гормону росту в дитячому віці веде до гігантизму. Такі люди характеризуються довгими кінцівками, недостатністю статевих функцій, зниженою фізичною витривалістю.

Кортикотропін, або адренокортикотропний гормон (АКТГ), впливає на діяльність кори надниркових залоз. Збільшення кількості в крові цього гормону зумовлює надмірну активність кори надниркових залоз, що призводить до порушення обміну речовин, збільшення кількості цукру в крові. У таких випадках у людини розвивається захворювання, при якому видимим є ожиріння обличчя й тулуба, надмірний ріст волосся на обличчі та тулубі. При цьому в жінок нерідко ростуть борода та вуса, збільшується артеріальний тиск.

Гормон тиреотропін забезпечує нормальну функцію щитоподібної залози.

Деякі гормони передньої долі гіпофіза впливають на функції статевих залоз. Це гонадотропні гормони, які стимулюють ріст і дозрівання яйцеклітин у яєчниках та активізують сперматогенез. Під впливом лю-

тропіна в жінок відбувається утворення яйцеклітин, а в чоловіків — вироблення чоловічого статевого гормону тестостерони. Гормон про-лактин впливає на вироблення молока в молочних залозах жінок після народження дитини.

Задня частка гіпофіза синтезує гормони вазопресин та окситоцин.

Вазопресин регулює тонус артерій, а також процес утворення сечі. Під впливом окситоцина підсилюється тонус м’язів матки під час пологів та молочних залоз під час годування немовляти.

Епіфіз, або шишкоподібна залоза, являє собою крихітний округлий утвір, що міститься в видній частині проміжного мозку. Він вивчений недостатньо. Відомо, що в ньому синтезується гормон мела-тонін. Основною функцією епіфізу є регуляція добових біологічних ритмів та пристосування організму до змінних умов освітлення.

Щитоподібна залоза розташована спереду гортані (мил. 139).

Вона складається з двох бокових часток і перешийка. У залозі багато кровоносних і лімфатичних судин.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які є сполуками йоду з амінокислотами. Основним із них є тироксин. Він контролює обмін речовин в організмі. Особливо важливою є роль гормону в процесах росту та диференціюванні тканин.

Гормони щитоподібної залози також активізують діяльність центральної нервової системи. Недостатнє надходження їх у кров або відсутність спричинює розвиток хвороби мікседеми. Людина при цьому стає квола, втрачає апетит. У неї знижується температура тіла, набрякають тканини, втрачають тонус м’язи, набрякає шкіра, погано росте волосся. У хворих різко порушуються психічні функції.

Недостатність функції щитоподібної залози в дитячому віці призводить до кретинізму. При цьому затримується ріст і порушуються пропорції тіла, затримується статевий розвиток, відстає фізичний розвиток.

Надмірна функція щитоподібної залози викликає базедову хворобу.

Прищитоподібна залоза складається із чотирьох частин, що містяться на задній поверхні щитоподібної залози й часто бувають зану-

реними в її тканину. Прищитоподібна залоза виробляє паратгормон, який регулює в організмі обмін кальцію та фосфору.

Зниження функції прищитоподібної залози призводить до судом м’язів ніг, рук, тулуба й обличчя, які можуть спричинити зупинку дихання. Кістки стають крихкими, кісткові переломи погано заживають, зуби легко ламаються. До нестачі гормональної функції прищитоподібної залози особливо чутливі діти та матері, які годують дітей. Це пояснюється тим, що в ці періоди потреба організму в кальції є особливо великою.

ГІри надмірному виділенні в кров паратгормону кістки втрачають кальцій, стають м’якими, легко деформуються та викривляються. Тим часом збільшення кількості солей кальцію в крові призводить до відкладання їх у тканинах та органах.

Загрудинна залоза, або вилочкова, — парний орган, який міститься позаду грудини. Вона виділяє низку гормонів (тимулін, тимопоетин та інші), які впливають на дозрівання та активацію лімфоцитів, чим забезпечують нормальне функціонування імунної системи. Найбільшого розвитку загрудинна залоза досягає в перші роки життя. Після статевого дозрівітми функції вилови її осту ново витухають.

Надниркові залози розташовані над нирками (мал. 140). Кожна із залоз складається з двох шарів: зовнішнього кіркового та внутрішнього мозкового, які функціонують незалежно.

Кірковий шар надниркових залоз продукує понад 40 гормонів, які називаються кортикостероїдами. Вони регулюють обмін речовин в організмі людини. їм властива протизапальна дія.

Гормональна функція кори надниркових залоз тісно пов’язана з діяльністю гіпофіза. Гормон гіпофіза стимулює синтез гормонів кіркового шару надниркових залоз.

Мозкова частина надниркових залоз виробляє адреналін та його похідні. Адреналін відомий як один із найбільш швидкодіючих гормонів. Він прискорює рух крові, посилює і прискорює серцеві скорочення; поліпшує легеневе дихання, розширює бронхи; збільшує розпад глікогену в печінці, вихід цукру в кров; посилює скорочення м’язів, знижує їхню втому тощо. Функції мозкової частини надниркових залоз тісно пов’язані з нервовою системою, що зумовлює швидке виділення адреналіну в тих випадках, коли в житті людини виникають обставини, які вимагають від неї негайної мобілізації сил.

ЗАЛОЗИ ЗМІШАНОЇ СЕКРЕЦІЇ. Підшлункова і статеві залози є залозами змішаної секреції, бо частина їхніх клітин виконує зовнішньо-секреторну функцію, інша частина — внутрішньосекреторну.

Підшлункова залоза є одночасно залозою зовнішньої секреції у складі травної системи, а також внутрішньої секреції у складі ендокринної системи. Ендокринну функцію в цій залозі виконують так звані острівці, що виробляють два гормони — інсулін та глюкагон, які регулюють вуглеводневий обмін. Інсулін знижує рівень глюкози в крові внаслідок збільшення проникності клітинних мембран. Глюкагон чинить протилежну дію — сприяє розщепленню глікогену печінки до глюкози, чим збільшує рівень цукру в крові.

Статеві залози також є залозами змішаної секреції. Як залози внутрішньої секреції в чоловіків вони продукують гормони андрогени, які виробляються особливими клітинами сім’яників. Найактивнішим поміж них є тестостерон, який стимулює розвиток статевої системи, вторинних статевих ознак (голосу, скелета, мускулатури, ріст волосся на обличчі та тілі). Він також регулює дозрівання сперми.

Жіночі статеві гормони (естрогени) виробляються в яєчниках. Вони впливають на розвиток статевих органів, формування яйцеклітин, зумовлюють підготовку яйцеклітин до запліднення, до вагітності, молочних залоз — до продукування молока.

Цікаво знати

Чоловічі та жіночі статеві гормони утворюються як у чоловіків, так і в жінок. Статеві ознаки людини визначаються кількісним співвідношенням цих гормонів.

Ендокринна система — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які виділяють у кров і лімфу гормони.

Ендокринна система разом із нервовою системою регулює й координує важливі функціїорганізму людини: обмін речовин, ріст, розвиток тощо. Ендокринні залози поділяються на залози внутрішньої секреції та залози змішаної секреції.

До залоз внутрішньої секреції належать: епіфіз, гіпофіз, щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, загрудинна (вилочкова) та надниркові залози.

Підшлункова та статеві залози є залозами змішаної секреції.

Контрольні запитання

1.    Що таке ендокринна система? Які її функції?

2.    Назвіть залози внутрішньої секреції та їх гормони.

3.    Яку роль в організмі людини виконує гіпофіз?

4.    Яка будова щитоподібної залози?

5.    Яка роль щитоподібної залози в організмі людини?

6.    Яку залозу називають загрудинною? Де вона розміщена в тілі людини та які її функції?

7.    Яка будова надниркових залоз? Які гормони вони продукують та яка їх роль?

8.    Назвіть залози змішаної секреції. Чим вони відрізняються від залоз внутрішньої секреції?

Завдання

Дайте порівняльну характеристику залозам внутрішньої секреції, заповнивши таблицю в зошиті

Залози внутрішньоїсекреції

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко