Народна Освіта » Біологія » § 48. Поняття про вищу нервову діяльність та ЇЇ основні типи

НАРОДНА ОСВІТА

§ 48. Поняття про вищу нервову діяльність та ЇЇ основні типи

Людина постійно взаємодіє з навколишнім світом, отримуючи чимало сигналів і подразнень через сенсорну систему органів. У відповідь на зміни в довкіллі формується її поведінка, свідомість тощо. Поведінку, пристосування до умов існування, що постійно змінюються, визначають особливості вищої нервової діяльності людини.

Людина сприймає різноманітні сигнали із зовнішнього (довкілля) та внутрішнього (власного організму) середовищ. Вони відображають у свідомості людини поточний стан навколишнього середовища, а також дозволяють їй відчувати власний організм та зміни в ньому. Саме в процесі сприйняття й обробки сигналів від сенсорних систем здійснюється функціонування вищої нервової діяльності та регулювання поведінки людини.

Вища нервова діяльність — це сукупність різноманітних форм спільної діяльності кори великих півкуль головного мозку й підкіркових структур, яка забезпечує взаємодію цілісного організму з навколишнім середовищем.

Термін «вища нервова діяльність» увів Іван Петрович Пав лов, який вважав його тотожним поняттю «психічна діяльність».

Вища нервова діяльність визначає поведінку людини. Вищу нервову діяльність забезпечують кора великих півкуль і найближчі підкіркові вузли (підкоркові ядра переднього і проміжного мозку) (мил. 123).

Робота всіх інших відділів нервової системи називається нижчою нервовою діяльністю, яка здійснюється виключно завдяки безумовним рефлексам.

Вища нервова діяльність забезпечує взаємодію організму з довкіллям. Завдяки нижчій нервовій діяльності здійснюється регуляція робо-

ти внутрішніх органів і забезпечується існування організму як єдиного цілого.

Вища нервова діяльність здійснюється на основі безумовних й умовних рефлексів, що забезпечують адекватну поведінку людини в природних і соціальних умовах.

За характером відображуваних сигналів виокремлюють два рівні функціонування вищої нервової діяльності людини — першу та другу сигнальні системи.

Перша сигнальна система забезпечує чуттєве відображення дійсності. Друга сигнальна система дає людині змогу мислити за допомогою загальних понять, які позначаються системою знаків або слів.

Друга сигнальна система базується на членороздільній мові, за допомогою якої людина може давати назви предметам та явищам, міркувати про них, сприймати їх у минулому, теперішньому й майбутньому часі, обмінюватися своїми думками з іншими людьми.

Друга сигнальна система соціально обумовлена, бо формується в людини тільки в процесі її спілкування з іншими людьми. Наприклад, ді-ги-мауі лі, які а ранаьиш віку виховувалися звірами, не розуміли людську мову й були нездатні оволодіти нею.

Перша та друга сигнальні системи людини взаємопов’язані й функціонують як єдине ціле. Однак, у певної людини одна із систем може бути більш розвиненою у порівнянні з іншою системою. При відносній перевазі першої сигнальної системи формується художній, або ліричний, тип особистості, а при переважанні другої — науковий, або розумовий, тип. Якщо ж перша та друга сигнальні системи розвинуті в людини однаково, то такий тип особистості називають художньо-розумовим, або середнім. Більшість людей має середній тип співвідношення сигнальних систем.

ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. В основу класифікації типів вищої нервової діяльності покладено властивості нервових процесів: силу, врівноваженість і рухливість.

Тип вищої нервової діяльності — це сукупність основних властивостей нервових процесів у вищих відділах центральної нервової системи (сили нервових процесів, їх врівноваженості й рухливості), що характеризують вроджені індивідуальні особливості вищої нервової діяльності людини.

Розрізняють чотири основні типи вищої нервової діяльності:

1)    сильний, неврівноважений (невтримний);

2)    сильний, урівноважений, інертний (повільний);

3)    сильний, урівноважений, рухливий (живий);

4)    слабкий (мал. 124).

Відповідно до цих типів вищої нервової діяльності в людей виділяють чотири темпераменти: 1) холеричний; 2) флегматичний; 3) сангвінічний; 4) меланхолійний (мал. 125).

Вища нервова діяльність — це сукупність різноманітних форм спільної діяльності кори великих півкуль головного мозку й підкоркових структур, яка забезпечує взаємодію цілісного організму з навколишнім середовищем.

У людини розрізняють першу та другу сигнальні системи. Перша сигнальна система забезпечує чуттєве відображення дійсності. Друга сигнальна система дає людині змогу мислити за допомогою загальних понять, які позначаються системою знаків або слів.

Тип вищої нервової діяльності — це сукупність основних властивостей вищих відділів центральноїнервовоїсистеми, що характеризують вроджені індивідуальні особливості вищої нервової діяльності людини. Розрізняють чотири основні типи вищої нервової діяльності:

1)    сильний, неврівноважений (невтримний);

2)    сильний, урівноважений, інертний (повільний);

3)    сильний, урівноважений, рухливий (живий);

4) слабкий.

Контрольні запитання

1.    Що таке вища нервова діяльність?

2.    Які компоненти нервової системи відповідають за вищу нервову діяльність?

3.    Що таке перша та друга сигнальні системи людини? За що вони відповідають?

4.    Які є типи вищої нервової діяльності?

5.    Яким чином пов'язані між собою типи вищої нервової діяльності та темперамент людини? Поясніть свою думку.

Завдання

Заповніть таблицю в зошиті.

Характеристика основних типів вищої нервової діяльності

Типи вищої нервової діяльності

Характерні риси

   
     
     
     

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 13-07-2016, 15:07, посмотрело: 995