§ 43. Сприйняття світла та кольору.

Оптична система ока складається з рогівки, водянистої вологи передньої й задньої камер, кришталика та склистого тіла. Ці структури, пропускаючи через себе світлові промені, заломлюють їх та забезпечують відображення предметів на сітківці у зменшеному вигляді.

СПРИЙНЯТТЯ СВІТЛА. Світло надходить в око крізь рогівку — передню прозору частину зовнішньої оболонки очного яблука. Рогівка частково фокусує світлові промені перед тим, як вони потраплять у зіницю. Райдужна оболонка ока під дією м’язів стискується й розширюється. При цьому вона змінює діаметр зіниці та регулює кількість світла, що потрапляє в око. Далі світлові промені проходять через кришталик — лінзу, що фокусує їх на сітківці, яка містить шар фоторецепторів із зоровими пігментами. На сітківці формується зменшене й перевернуте зображення (мил. 107). Сигнали від фоторецепторів передаються по відростках у вставні нейрони, аксони яких у задній частині ока об’єднуються в зоровий нерв. По зоровому нерву імпульси надходять у кору потиличної частки великих півкуль головного мозку (нервові центри зорового аналізатора). Мозок обробляє сигнали, перевертаючи зображення для відновлення правильної орієнтації. Тільки після такої обробки людина бачить предмети.

СПРИЙНЯТТЯ КОЛЬОРУ. Сприйняття кольору зоровим аналізатором залежить від трьох різних пігментів, що містяться в колбочках. Кожний із пігментів найкраще поглинає світло одного з трьох основних кольорів. Тому «червоні» колбочки найчутливіші до червоного кольору, «зелені» — до зеленого, «сині» — до синього. Але людина здатна розрізняти тисячі кольорів та відтінків. Це відбувається завдяки змішуванню трьох основних кольорів у результаті одночасного стимулювання кількох типів колбочок. При цьому основні кольори змішуються в різних пропорціях, що й пояснює ту кількість відтінків, які розрізняє людина.

Палички, що пристосовані до сутінкового зору, містять тільки один пігмент — родопсин, або зоровий пурпур. Якщо ввечері вимкнути в кімнаті світло, то очам потрібно деякий час, щоб звикнути до темряви, оскільки колбочки раптово позбулися яскравого світла, а пігмент паличок ще не активізувався. При переході з темної кімнати в яскраво освітлену — все відбувається навпаки, і вже для колбочок потрібний деякий час, щоб почати сприймати кольорове зображення.

АНАЛІЗ СИГНАЛІВ ЗОРОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ. Усе, що людина здатна бачити ири нерухомому положенні голови й очей, становить поле зору (мил. 108). У кожному оці світлові промені після проходження через кришталик перехрещуються, тому сигнали з лівої частини поля зору реєструються правою частиною сітківки кожного ока, а сигнали із правої його частини — лівою. Сигнали з кожної половинки сітківки

надходять у мозок по різних нервових волокнах зорового нерва. Частина нервових волокон від правого ока спрямовується у праву півкулю, а інша — у ліву. Так само відбувається і з зоровим нервом лівого ока. Нервові волокна, які йдуть до протилежної частини мозку, перехрещуються (зорове перехрестя). Таким чином, ліва півкуля отримує повну картину правої половини поля зору людини, а права півкуля — картину лівої половини поля зору.

Обробляючи ці два зображення, мозок поєднує їх і будує тривимірне зображення, завдяки чому людина може оцінити відстань до предметів.

Зоровий аналізатор людини працює таким чином, що блимання з певною частотою людина сприймає як неперервний світловий потік. Прикладом може слугувати звичай-

на лампочка розжарювання, що блимає 50 разів за секунду (частота змінного струму в мережі становить 50 Гц). Але ми сприймаємо її світіння як неперервне. Зображення в кінотеатрі також блимає із частотою 48 разів за секунду, тому людина помічає лише незначне мерехтіння.

Оптична система ока складається з рогівки, водянистої вологи передньої й задньої камер, кришталика та склистого тіла.

Світло надходить в око крізь рогівку, яка частково фокусує світлові промені, перед тим як вони потраплять у зіницю. Далі світло потрапляє на кришталик. Сигнали від фоторецепторів, що містяться в сітківці, передаються в кору потиличної частки великих півкуль головного мозку (нервові центри зорового аналізатора).

Сприйняття кольору зоровим аналізатором залежить від трьох різних пігментів, що містяться в колбочках.

Контрольні запитання

1.    Що таке оптична система ока?

2.    Як відбувається сприйняття світла?

3.    Від чого залежить сприйняття кольору?

4.    Що таке поле зору?

Цікаво знати

Дальтонізм — порушення колірного зору. Це спадкове захворювання людини. Порушення колірного зору пов'язані з відсутністю одного або більшої кількості пігментів, що містяться в колбочках сітківки.

Для діагностики дальтонізму використовують тест Ішіхара (мал. 109). У наведеному прикладі людина з нормальним сприйняттям кольору в центрі побачить число 73, а дальтонік, якщо він позбавлений здатності розрізняти червоний і зелений кольори, — ні.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко