§ 42. Зорова сенсорна система. Око. Захист зору

Зір — це сенсорне відчуття, що дозволяє людині сприймати навколишній світ у вигляді зображень.

Зоровий аналізатор забезпечує надходження в організм людини до 90 % інформації про навколишній світ. Органом, що сприймає світлові сигнали, є око.

Зоровий аналізатор оцінює розмір, форму, об’єм та колір предметів, відстань до предметів, відрізняє світло від темряви, оцінює ступінь освітлення, розрізняє рухомі предмети.

БУДОВА ОКА. Око міститься в заглибині черепа — очній ямці, яка вистелена пухкою тканиною. Око складається з очного яблука (мал. 100) та допоміжних органів навколо нього.

Очне яблуко складається з кришталика, склистого тіла, передньої та задньої камер ока, які заповнені водянистою вологою, і трьох оболонок — зовнішньої, середньої та внутрішньої.

Зовнішня оболонка складається з білкової оболонки білого кольору, яка з боків переходить у склеру, а спереду в прозору оболонку — рогівку. Передня поверхня рогівки опукла, задня — увігнута. Рогівка не має власних кровоносних і лімфатичних судин, але багата чутливими нервовими закінченнями. Зовнішня оболонка підтримує форму ока та, викликаючи сльозотечу, забезпечує захисну реакцію. Крім того, рогівка має здатність заломлювати промені світла.

У середній оболонці є три відділи: райдужка, війкове тіло та судинна оболонка. Судинна оболонка спереду переходить у кольорову частину — райдужку, яку видно крізь прозору рогівку. Тканина райдужки містить пігмент меланін, кількість якого визначає колір ока — від сірого чи блакитного до коричневого їй чорного. Людей, у рай дужці яких відсутній меланін, називають альбіносами. У центрі райдужки є зіниця ока, яка може розширюватись і звужуватись, регулюючи потік світла, що проходить крізь неї. Війкове тіло міститься за райдужною. Основну його частину складає війковий м’яз, що забезпечує чітке зображення розглядуваних предметів. Судинна оболонка забезпечує кровопостачання ока, утворює рідину камер їжа, бере участь у виведенні кінцевих продуктів обміну речовин.

Внутрішня оболонка з одного боку прилягає до судинної оболонки, а з іншого — до склистого тіла. Внутрішня оболонка — це сітківка — периферійна частина зорового аналізатора. Сітківка має 10 шарів клітин. У сітківці містяться світлочутливі рецептори (фоторецептори). У людини є фоторецептори двох видів — це паличкоподібні та колбочкоподібні особливі клітини. У кожному оці людини міститься до 130 млн фоторецепторів. 1 в паличках, і в колбочках є зорові пігменти, що поглинають світло, але функції в них — різні. Палички не розрізняють колір, але мають високу чутливість до світла. Колбочки, навпаки, працюють тільки за яскравого світла, але від них залежить колірний зір. Тому вважають, що колбочкоподібні клітини забезпечують зір вдень і сприймають кольори, а паличкоподібні відповідають за нічний зір (мал. 101).

Задній відділ сітківки називають дном очного яблука. Дно очного яблука має жовту та сліпу плями.

Жовта пляма — це місце концентрації світлочутливих рецепторів.

Сліпа пляма — це місце виходу зорового нерва, де зовсім немає фоторецепторів. Тому сліпа пляма не чутлива до світла й не дає зорового відчуття.

АКОМОДАЦІЯ ОКА. Кришталик має форму двоопуклої лінзи, яка заломлює промені світла. Він м’який і може змінювати свою кривизну. Війкові м’язи очного яблука автоматично змінюють опуклість кришталика, реагуючи на відстань до об’єкта.. Завдики цьому змінюється кут заломлення променів світла й забезпечується фокусування зображення на сітківці. Якщо око розглядає далекий предмет, війкові м’язи розслаблюються, і кришталик стає плоскішим, якщо близький предмет — більш опуклим. Таке пристосування до чіткого бачення предметів називається акомодацією ока (мал. 102).

Водяниста волога зволожує обидва боки кришталика, а порожнина очного яблука заповнена прозорою драглистою масою — склистим тілом. Пройшовши крізь нього, світлові промені потрапляють на сітківку, яка вистилає очне дно.

Здатність заломлювати світло мають рогівка, кришталик, водяниста волога камер ока та склисте тіло.

ДОПОМІЖНІ ОРГАНИ ОКА — це брови, повіки, вії, окорухові м’язи та слізні залози й канали {мал. 103).

Передню частину очного яблука закривають і захищають складки шкіри, що називаються повіками. Внутрішня поверхня повік і передня частина очного яблука (до рогівки) вкриті сполучною оболонкою — кон’юктивою, яка охороняє око від зо-

внішніх впливів і зволожує його поверхню слізною рідиною. Повіки та вії захищають око від пилу.

Слізні залози містяться біля зовнішніх країв очних ямок. Слізні залози продукують сльози, що промивають очні яблука. Сльози мають бактерицидну дію та запобігають пересиханню ока. Рівномірному розподілу слізної рідини по поверхні ока сприяє кліпання повік. Після зволоження ока слізна рідина збирається у внутрішньому кутові ока й по слізному каналу стікає в носову порожнину.

Цікаво знати

Слізна рідина на 99 % складається з води й на 1 % — із солі. Саме тому сльози на смак дещо солонуваті. Але в людей, хворих на цукровий діабет, сльози солодкі. За добу в людини виділяється 1 г сліз, а за рік — 0,5 літра.

Корисно знати

Учені вважають, що стримувати сльози — повільно отруювати свій організм. Адже із сльозами виводяться з організму токсини, які утворюються в момент емоційного напруження, тобто стресу.

У 1909 р. Лащенков Павло Миколайович відкрив у складі сльози речовину — лізоцим, яка здатна знищувати більшість бактерій. Пізніше його учениця застосувала лізоцим для лікування запальних хвороб очей, вуха, горла, носа тощо.

Окорухові м’язи кріпляться до очного яблука й забезпечують координовані рухи очей (мал. 104).

ЗАХВОРЮВАННЯ ЗОРУ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА. Травмування ока, інфекційні хвороби, недотримання гігієни зору, неправильне харчування можуть призвести до порушення чи навіть втрати зору.

Для запобігання травмування очей небезпечні види робіт потрібно виконувати в окулярах, які захищають очі від механічних ушкоджень та хімічних речовин. Під час виконання зварювальних робіт очі захищають окулярами зі спеціальними скельцями, які запобігають опіку очей.

Робоче місце має бути гарно освітленим. Для людей, у яких ведучою є права рука, світло має падати зліва, а для ліворуких — справа. Під час читання та письма відстань від очей до книги чи зошита має бути 30-35 см. Шкідливо для зору читати лежачи або у транспорті, що рухається, бо це перенапружує зір, а з часом і погіршує його.

Для профілактики інфекційних захворювань очей, їх необхідно берегти від пилу, різноманітних механічних впливів, не терти руками, а витирати тільки чистою серветкою чи рушником.

Куріння, вживаним о-ілишлю та наркотиків руйнує сітківку й зоровий нерв.

Порушення зору часто є наслідком зміни довжини очного яблука. Короткозорість розвивається при збільшенні повздовжньої осі ока (мал. 105). Очне яблуко збільшується в довжину й зображення далеких предметів навіть за відсутності акомодації кришталика фокусується перед сітківкою. Таке око чітко бачить тільки близькі предмети, і тому називається короткозорим. Окуляри з увігнутими лінзами, відсуваючи зображення на сітківку, виправляють короткозорість.

При вкороченні осі очного яблука спостерігається далекозорість (мал. 106). Зображення фокусується позаду сітківки. Для виправлення цієї вади потрібні опуклі лінзи.

Стареча далекозорість розвивається зазвичай після 40 років, коли кришталик втрачає еластичність, твердне і втрачає здатність міняти кривизну, що заважає чітко бачити на близькій відстані. Око втрачає здатність до чіткого бачення віддалених предметів. Вроджена далекозорість пов’язана зі зменшеною величиною очного яблука або слабким заломленням рогівкою чи кришталиком.

Попрацюйте в групах

Обговоріть причини виникнення короткозорості та далекозорості у людини. Запропонуйте профілактичні заходи щодо попередження виникнення таких вад зору.

Корисно знати

При ударі в око прикладіть до нього вату або чисту хусточку, змочену холодною водою.

Якщо око тяжко поранене (його оболонка розірвана), не можна його промивати і пробувати дістати з нього сторонній предмет. У цьому разі на око слід накласти чисту пов’язку й відправити потерпілого до лікарні. Правильно надана допомога відверне тяжкі наслідки травми й допоможе зберегти зір.

У людей з нормальним зором на сітківці виникає чітке зображення предметів, оскільки воно сфокусовано на центр сітківки. Порушення нормальної діяльності шару паличок в сітківці викликає захворювання, відоме під назвою «куряча сліпота», яке виражається в тому, що з настанням темряви людина абсолютно втрачає зір.

Здатність ока розглядати предмети за різної яскравості освітлення називається адаптацією.

Вона порушується при нестачі вітаміну А і кисню, а також внаслідок втоми.

Зір — це сенсорне відчуття, що дозволяє людині сприймати навколишній світ у вигляді зображень.

Органом зорової рецепції є око. Воно складається з очного яблука та допоміжних органів, що містяться навколо нього. Порушення й навіть втрата зору може трапитися при травмуванні ока, інфекційних хворобах, недотриманні гігієни зору, неправильному харчуванні та внаслідок шкідливих звичок.

Контрольні запитання

1.    Що таке зір?

2.    Яка будова ока людини?

3.    Що впливає на колір очей?

4.    Що таке акомодація ока, які зміни у формі кришталика відбуваються?

5.    Чому в сутінках ми не розрізняємо кольорів?

6.    Як впливають на зір куріння, алкоголь і наркотики?

7.    Що таке короткозорість і далекозорість?

Завдання

1.    Запропонуйте вправи, виконання яких зніме втому очей.

2.    Поміркуйте та поясніть від чого залежить гострота зору людини.

3.    Чи погоджуєтеся ви з тим, що слух є цінністю у житті людини.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко