§ 26. Будова і значення шкіри.

Шкіра — це зовнішній покрив тіла, що є не лише захисним, а й видільним органом. Площа поверхні шкіри в дорослої людини становить близько 2 м², а її вага — майже 4 кг.Шкіра складається із трьох шарів: епідермісу, дерми та підшкірної жирової клітковини (гіподерми) {див. мил. 61).

Епідерміс, або надшкір’я, утворений багатошаровим плоским епітелієм, який зовні має зроговілі покриви, що поступово злущуються й відпадають. Поверхня цього шару постійно оновлюється за рахунок того, що клітини епідермісу постійно утворюються, замінюючи зроговілі. Саме тому однією з властивостей шкіри людини є її здатність до регенерації.

Регенерація — це процес відновлення організмом втрачених або пошкоджених тканин.

Глибоко в епідермісі містяться клітини, в яких утворюється пігмент меланін. Його колір варіюється від жовтувато-зеленого до червонувато-коричневого. Саме від меланіну залежить колір шкіри людини. Крім того, меланін захищає організм від проникнення ультрафіолетових та іонізуючих променів. Часто меланін накопичується в одному місці. Там з’являються родимки або ластовиння.

Дерма, або власне шкіра, утворена сполучною тканиною, до складу якої входять два шари: сосочковий та сітчастий. Сосочковий шар прилягає до нижнього шару епідермісу. У ньому розміщені нервові закінчення та сітка кровоносних і лімфатичних судин. Сітчастий шар має еластичні волокна та непосмуговані м’язи. Розміщені в дермі колагенові волокна надають їй міцності, пружності й еластичності.

У дермі містяться волосяні фолікули, які оточені кровоносними судинами та нервами. Видимі на шкірі пори — це отвори волосяних фолікулів. У товщі шкіри до фолікулів кріпляться м’язові волокна. Від холоду або коли людина раптово злякається, м’язи скорочуються, утворюючи гусячу шкіру.

Підшкірна жирова клітковина, що міститься під дермою, — це сполучна тканина. Більша частина жиру в тілі людини зосереджена саме в цьому шарі. Вона бере участь у терморегуляції організму, виконує роль механічної прокладки в місцях, які зазнають тиску під час сидіння та стояння, а також є вмістилищем запасних поживних речовин.

Похідні шкіри. До похідних шкіри належать волосся, нігті, потові, сальні та молочні залози, які підсилюють захисну функцію шкіри. Волосся й нігті складаються з білка кератину, який є ідеальним будівельним матеріалом для тих частин тіла, які зазнають різноманітних механічних впливів.

Волосина складається із кореня та стрижня (мал. 62) (вільної її частини, розташованої над поверхнею шкіри). Корінь міститься в дермі й починається з волосяної цибулини. До волосяної цибулини підходять кровоносні судини та нерви, які забезпечують її живлення та чутливість. Саме тому волосина починає рости з волосяної цибулини.

Нігті — це зроговілі пластинки епідермісу, що захищають чутливі кінчики пальців. У нігтів є вільний край, тіло та корінь. Нігтьова пластинка розташована на нігтьовому ложі, що має густу сітку кровоносних судин та чутливі нервові закінчення. Ніготь росте протягом життя людини з тієї ділянки ложа, над якою розташований його корінь. Вільний край нігтя — мертва тканина, тому його не боляче обрізати.

Потові залози мають вигляд довгих трубок із закрученими на кінцях клубочками, які виробляють піт. Через стінки капілярів у потові залози надходить вода з розчиненими в ній кінцевими продуктами обміну речовин — мінеральними (хлориди натрію, калію) та органічними (сечовина, сечова кислота, аміак) сполуками.

За добу в дорослої людини, яка перебуває у відносному спокої, потові залози виводять до 600 мл поту. Інтенсивність потовиділення збільшується при фізичному навантаженні й збільшенні температури довкілля. При цьому потові залози виконують також і функцію терморегуляції тіла.

Сальні залози виробляють шкірне сало, що вкриває поверх-

ню шкіри, пом’якшуючи її та посилюючи її антимікробні властивості. Вони розташовані майже по всій шкірі, за винятком шкіри долонь та підошов людини. Сальні залози відкриваються протоками у волосяних цибулинах. Саме тому час від часу ми миємо голову.

Молочні залози — це видозмінені у процесі еволюції потові залози. Виділення молочних залоз — молоко — водний розчин ліпідів, білків, вуглеводів та мінеральних солей. Молоко є найоптимальнішим продуктом харчування для вигодовування новонародженої дитини.

ФУНКЦІЇ ШКІРИ. Шкіра — це бар’єр, що захищає організм людини від бактерій, впливу шкідливих хімічних речовин, сонячної радіації та втрати вологи.

Верхній шар шкіри перешкоджає проникненню в тіло мікроорганізмів і шкідливих речовин. Навіть найчистішу шкіру населяє безліч мікроорганізмів — бактерій, патогенних грибів, а іноді й дрібних кліщів. Останні часто живуть у волосяних цибулинах.

Завдяки видільній функції шкіра бере участь у регуляції водно-сольового балансу організму, а також забезпечує тепловий обмін організму іа зовнішнім середовищем. Вода ти розчинені в ній солі, що ВИДІЛЯЮТЬСЯ потовими залозами, практично не всмоктуються шкірою, оскільки роговий шар змащений шкірним салом і майже не проникний для водних розчинів. Тому піт випаровується з поверхні шкіри, одночасно охолоджуючи її.

Шкіра бере участь у постачанні організму вітамінами. Так, у шкірі під дією сонячних променів утворюється вітамін Б, нестача якого призводить до тяжкої хвороби — рахіту.

Крім того, шкіра є одним із органів чуття людини. Вона містить рецептори, які реагують на дотик, тепло та холод.

Коли людина старіє, частина підшкірного жиру й колагену втрачається. Колаген, який залишився, твердне, а нитки еластину втрачають свої властивості. У результаті шкіра обвисає й з’являються зморшки.

Шкіра — зовнішній покрив тіла людини.

Шкіра складається з епідермісу, дерми та підшкірної жирово клітковини.

Похідними шкіри є волосся, нігті, потові, сальні та молочні залози Шкіра виконує захисну, видільну, регуляторну, рецепторну, об мінну та функцію газообміну.

Контрольні запитання

1.    Що таке шкіра?

2.    З яких шарів вона складається?

3.    Які функції виконує шкіра?

4.    Від чого залежить колір шкіри?

5.    Які похідні шкіри ви знаєте?

6.    Яку функцію виконують потові та сальні залози? Чим вони відрізняються?

7.    Чому при вириванні волосся виникають больові відчуття, а при стрижці — ні?

Завдання

1. Заповніть таблицю в зошиті.

Будова та функції шкіри

Д одаток для допитливих

Невеликі рани на шкірі загоюються протягом кількох днів. Процес утворення та загоювання ран на шкірі включає чотири етапи: кровотечу, запалення та повне загоювання (мал. 63)

Кровотечу рани ліквідують тромбоцити в результаті зсідання крові. Поверхня згустку крові твердне — утворюється струп. Через кілька днів під струпом починають формуватися нові кровоносні судини, а клітини-сміт-тярі — макрофаги — збирають кров, яка згорнулася, і фрагменти ушкоджених клітин. Інші клітини — фібробласти — починають виробляти колаген, необхідний для загоювання шкіри й утворення рубця. Струп поступово відділяється й відпадає. На місці загоєної ранки залишається рубець, який практично не містить кровоносних судин, а майже повністю складається з колагену. Саме тому шкіра в цьому місці стає менш еластичною.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко