Народна Освіта » Біологія » § 19. Будова та функції серця. Робота серця.

НАРОДНА ОСВІТА

§ 19. Будова та функції серця. Робота серця.

Система кровообігу людини складається із серця та кровоносних судин.

Серце — це м'язовий порожнистий орган, здатний до ритмічних скорочень, що забезпечує безперервний рух крові по судинах.

Маса серця коливається від 220 г до 300 г, а в людей, що займаються спортом, може досягати 400-450 г. Розміри серця людини приблизно співпадають із розмірами її кулака.

Серце міститься у грудній порожнині, дещо лівіше від середньої лінії грудної клітки. Оточує його навколосерцева сумка, або перикард.

Перикард — це міцний мішок, утворений сполучною тканиною, у порожнині якого міститься рідина, що полегшує скорочення серця. Стінки серця утворені трьома оболонками: зовнішньою (епікард), середньою (міокард) і внутрішньою (ендокард).

Епікард — зовнішня оболонка серця — відокремлений від перикарду порожниною з рідиною.

Ендокард вистилає внутрішню порожнину серця. Товщина його в різних ділянках серця є різною.

Міокард — це м’яз серця, який утворений поперечно-посмугованою м’язовою тканиною. Йому властиві такі фізіологічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість, автоматів.

Збудливість — це здатність серця збуджуватися, тобто переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників (механічних, хімічних, електричних). Наприклад, після зупинки серця його функцію можна знову відновити, ритмічно натискуючи руками на грудну клітку.

Провідність полягає в тому, що збудження, яке виникло в будь-якій ділянці серця, поширюється по всьому серцю.

Скоротливість — це здатність м’яза серця скорочуватися у відповідь на збудження. Цю властивість забезпечує міокард. На відміну від скелетного м’яза, в міокарді не виявлено залежності між силою подразнення та величиною реакції.

Автоматія серця — це здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у самому серці.

У серцевому м’язі містяться спеціальні клітини, в яких автоматично виникають ритмічні імпульси. Ці імпульси поширюються по серцевому м’язу й задають ритм його скороченню. Завдяки автоматії серце скорочується незалежно від нервових і гуморальних впливів. Автоматія серця дає змогу підтримувати життєдіяльність організму навіть при порушенні діяльності нервової системи.

Серце людини — чотирикамерний орган. Воно має дві половинки (ліву і праву), кожна з яких складається із двох порожнистих камер: передсердя та шлуночка (див. мил. 44). Ліва і права частини серця відмежовані одна від одної суцільною перегородкою. Через отвори в перегородках між передсердями і шлуночками кров із передсердь надходить у шлуночки. Ці отвори мають стулкові клапани, які відкриваються тільки в бік шлуночків. У лівій частині серця клапан двостулковий, у правій — тристулковий. Клапани перешкоджають зворотному руху крові.

Обидва шлуночки проштовхують кров у судини, але права половина серця отримує венозну (бідну на кисень кров), направляючи її до легень, а ліва — приймає артеріальну кров (багату на кисень) і спрямовує її до органів і тканин.

СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ. За життя людини серце встигає скоротитися 300 млрд разів.

Скорочення серця називають систолою, а розслаблення — діастолою.

При кожному ударі серця його камери по черзі скорочуються й розслаблюються .

Періоди скорочення й розслаблення камер серця становлять серцевий цикл.

Передсердя скорочуються першими (0,1 с) і виштовхують кров у шлуночки, після передсердь відразу скорочуються шлуночки (0,3 с) і виштовхують кров із серця в артерії.

Потім серце відпочиває 0,4 с. Після цього цикл повторюється знову {мил. 45). Серцевий м’яз працює не втомлюючись протягом усього життя людини.

У стані спокою серце дорослої людини скорочується в середньому 70 разів за хвилину, отже, один цикл скорочень серця триває близько 0,8 секунди.

Під час скорочення шлуночків серця кров із лівого шлуночка виштовхується в аорту. Саме тоді відбувається підвищення тиску крові. Ці імпульси хвилеподібно поширюються по артеріях аж до капілярів, викликаючи ритмічні коливання стінок артерій, які називаються пульсом.

Кількість скорочень серцевого м’яза за 1 хв називають частотою серцевих скорочень, яке позначають ЧСС.

РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ. Регуляція роботи серця здійснюється як нервовою системою, так і залозами внутрішньої секреції.

Нервова регуляція. Нервову регуляцію роботи серця забезпечують два типи нервів автономної нервової системи: симпатичні та блукаючі. Симпатичні нерви посилюють скорочення серця, прискорюють їх, збільшують швидкість проведення імпульсу в серцевому м’язі та підвищують його збудливість. Блукаючі нерви сповільнюють частоту серцевих скорочень, знижують збудливість серця тощо. {див. мал. 46).

Гуморальна регуляція. Регуляцію роботи серця забезпечують і гормони. Наприклад, адреналін, який синтезується в надниркових залозах, діючи безпосередньо на серце, стимулює його роботу подібно до симпатичних нервів. Введення адреналіну в серцевий м’яз відновлює діяльність серця, що зупинилося.

Зміна кількості кисню, вуглекислого газу та йонів водню в крові теж впливає на діяльність серця. Серце прискорює свою роботу при зменшенні концентрації кисню і збільшенні у крові кількості вуглекислого газу та йонів водню. Для нормальної роботи серця необхідні йони кальцію та калію, ферменти й вітаміни, насамперед групи В. При зменшенні кількості в крові цих речовин активність серця значно знижується.

Серце — це м’язовий порожнистий орган, здатний до ритмічних скорочень, що забезпечує безперервний рух крові по судинах. Серце людини чотирикамерне. Воно має два передсердя і два шлуночка.

Артеріальна кров, що циркулює у лівій частині серця, не змішується із венозною у правій частині.

Серцевий цикл — це період часу між двома послідовними скороченнями серця.

Регулюють діяльність серця нервова і гуморальна системи.

Контрольні запитання

1.    Що таке серце? Яка будова серця?

2.    Яку функцію виконує серце?

3.    Як працює серце?

4.    Що таке серцевий цикл?

5.    Як регулюється робота серця?

6.    Чому при фізичних навантаженнях серце б’ється частіше?

Завдання

1.    Порівняйте будову серця тварин і людини.

2.    Поміркуйте, яке значення для організму людини має зміна частоти скорочень серця.

Д одаток для допитливих

Скелетний м’яз відповідає на збудження по-різному. Чим більша сила подразнення, тим більшою є сила скорочення.

На відміну від скелетного м'яза, у міокарді не виявлено залежності між силою подразнення й величиною реакції у вигляді скорочення. Це тому, що на допорогове подразнення серце зовсім не відповідає, але як тіль-ки сила подразника досягає порогового рівня, виникає максимальне скорочення. Подальше наростання сили подразника не змінює величини скорочення. Таким чином, порогове подразнення є одночасно і максимальним для серця. Ця особливість скорочення серцевого м'яза отримала назву закону «все або нічого». Його відкрив у 1871 р. югославський фізіолог Боудічі.

Оскільки період часу, під час якого стінки міокарда відновлюють свою працездатність після скорочення, надзвичайно тривалий, то це попереджує виникнення стійкого скорочення, тобто зупинки серця, тоді як часті повторні збудження скелетного м’яза ведуть до безперервного напруження м’яза.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 11-07-2016, 11:57, посмотрело: 6511