§ 17. Внутрішнє середовище організму. кров, її склад та функції. лімфа.

Внутрішнє середовище організму людини складають кров, лімфа, тканинна, або міжклітинна, рідина. За допомогою рідин внутрішнього середовища клітини організму отримують поживні речовини та кисень і позбавляються кінцевих продуктів своєї життєдіяльності. На відміну від змінного зовнішнього середовища, внутрішнє середовище людини — відносно постійне. Ця його властивість створює оптимальні умови для нормальної життєдіяльності всіх клітин і тканин організму людини.

Рідини внутрішнього середовища організму людини взаємопов’язані між собою. Вони постійно переходять одна в одну, переносячи при цьому розчинені в них речовини, і таким чином впливають на хімічний склад одна одної.

Так, кров транспортує кисень, поживні речовини, кінцеві продукти обміну речовин, вуглекислий газ, гормони, ферменти, вітаміни тощо. Кров рухається по замкненій кровоносній системі. Крізь найдрібніші

кровоносні судини (капіляри) складові рідкої частини крові потрапляють у міжклітинний простір. Так утворюється тканинна рідина, що омиває кожну клітину та забезпечує обмін речовин між клітинами, кров’ю та лімфою.

За допомогою цих рідин в організмі відбуваються важливі фізіологічні процеси (живлення, виділення та газообмін).

Основною складовою частиною тканинної рідини, лімфи та крові є вода. В організмі людини вода становить 75 % від маси тіла. Для людини масою тіла 70 кг тканинна рідина та лімфа становлять до ЗО % (20-21    л), внутрішньоклітинна

рідина — 40 % (27-29 л), кров — близько 5 % (5,0 л).

Кров — це рідка сполучна тканина, що забезпечує транспорт речовин в організмі людини.

У дорослої людини близько 5 л крові. До складу крові входять плазма (міжклітинна речовина) та клітини — формені елементи крові(еритроцити, лейкоцити і тромбоцити) (мал. 40).

Плазма крові містить 90 % води та розчинені в ній органічні (білки — 7—8 %, вуглеводи — 0,12 %, жири — 0,7—0,8 %) і неорганічні (близько 1 %) речовини. Білки плазми беруть участь у зсіданні крові, підтриманні сталого хімічного складу внутрішнього середовища, забезпечують захисні реакції організму'.

Еритроцити, або червоні кров’яні тільця, — це без’ядерні клітини, що мають червоне забарвлення та форму двоввігнутого диска.

Така форма збільшує зовнішню поверхню еритроцита, забезпечує транспорт різних речовин та проходження еритроцита через капіляри. Основна функція еритроцитів — транспортування кисню та вуглекислого газу.

Розміри еритроцитів різні, але більшість мають діаметр 7,5-8,3 мкм і товщину — 2,1 мкм. В 1 ми³ крові здорової людини кількість еритроцитів дорівнює 4-5 млн. Тривалість життя еритроцитів — 100—120 діб.

Кров постійно поповнюється новими еритроцитами, що утворюються в червоному' кістковому' мозку' з особливих клітин, які називають стовбуровими. Ці клітини, на відміну' від еритроцитів, мають ядро, яке під час дозрівання еритроцитів ру'йну'ється, а його місце займає білок гемоглобін, який забезпечує перенесення кисню від легень до всіх клітин організму' людини.

Лейкоцити або білі кров’яні тільця, — це безбарвні клітини крові, що мають несталу форму, ядро.

На відміну' від еритроцитів вони здатні самостійно рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінку' капілярів І ВИХОДИТИ У' міжклітинний простір. Розміри лейкоцитів — 5-25 мкм.

Основна функція лейкоцитів полягає в захисті організму від збу'дників захворювань. Завдяки здатності до амебоїдного руху' вони захоплюють і руйнують бактерії, що проникли в організм.

Розміри лейкоцитів — 8—20 мкм. У 1 мм³ крові міститься 6—8 тис. лейкоцитів. Тривалість їх життя — від кількох годин до 7 днів. Утворюються лейкоцити в лімфатичних ву'злах, апендиксі, селезінці, кістковому' мозку.

6 кілька видів лейкоцитів (див. мил. 41): моноцити, які, потрапляючи з крові у тканини, перетворюються на макрофаги, що поглинають та знищують шкідливі для людини речовини й мертві клітини; нейтрофіли (70% лейкоцитів), які знешкоджують бактерії; базофіли — беруть участь в усуненні запального процесу в тканинах; еозинофіли — забезпечують імунну відповідь організму на паразитичних червів; лімфоцити — відповідають за набутий людиною імунітет, здійснюють контроль за якістю клітин організму, можуть руйнувати клітини, які за своїми властивостями відрізняються від нормальних клітин.

Тромбоцити — це без'ядерні клітини крові овальної або круглої форми.

їх розміри дорівнюють 1-3 мкм. В 1 мм³ крові людини міститься 200-400 тис. тромбоцитів. Упродовж доби кількість тромбоцитів у крові змінюється. Вдень їх більше, а вночі менше. Утворюються тромбоцити в червоному кістковому мозку. Тривалість їх життя становить 7—10 днів.

Основна функція тромбоцитів — утворення згустків (тромбів) у крові, яка витікає з пошкоджених судин. Це захищає організм людини від повної втрати крові в результаті травм.

ФУНКЦІЇ КРОВІ. Основною функцією крові є транспортна. Кров транспортує кровоносними судинами поживні речовини, гази й кінцеві продукти обміну речовин. При цьому вона одночасно виконує дихальну функцію, що полягає в переносі еритроцитами кисню від легень до клітин організму та вуглекислого газу від клітин до легень; поживну функцію, переміщуючи поживні речовини від тонкого кишечника до всіх клітин організму; та видільну функцію, транспортуючи від клітин і тканин організму кінцеві продукти життєдіяльності до органів виділення.

Не менш важливою для організму є захисна функція крові, яку забезпечують лейкоцити.

Регуляторна функція полягає у транспортуванні по організму фізіологічно активних речовин (гормонів), які регулюють діяльність органів та систем органів. Цим кров забезпечує гуморальну регуляцію функцій організму.

Теплорегуляційна функція крові забезпечує підтримання сталої температури тіла. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води, що становить 90 % плазми крові. Кров рівномірно розподіляється по організму і створює умови або для віддачі тепла в довкілля (збільшуючи швидкість руху крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла в середині організму (розширюючи судини внутрішніх органів).

Гомеостатична функція полягає в підтриманні відносно сталого хімічного складу внутрішнього середовища організму. Це досягається завдяки тому, що кров, омиваючи всі органи і тканини, здатна нормалізувати хімічний склад внутрішнього середовища організму під контролем нервової та гуморальної систем.

Лімфа — це прозора рідина, яка схожа на плазму крові. Лімфа містить воду, лімфоцити, відмерлі клітини, мікроорганізми, білки, гормони ендокринних залоз тощо. Об'єм лімфи в організмі людини становить 1 -2 л.

Лімфообігом називають рух лімфи в системі лімфатичних судин.

Лімфообіг відбувається за рахунок скорочення скелетних м’язів і м’язів внутрішніх органів, а також коливань тиску в грудній порожнині внаслідок дихальних рухів. На внутрішніх стінках лімфатичних судин є клапани, що перешкоджають зворотному руху лімфи (мал. 42).

У місцях з’єднання лімфатичних судин утворюються лімфатичні вузли. В організмі людини розрізняють шийні, пахові та інші лімфатичні вузли. Рухаючись від органів і тканин, лімфа фільтрується в лімфатичних вузлах, де лімфоцити руйнують мікроорганізми, сторонні білки тощо. Коли людина хворіє, лімфатичні вузли набрякають і стають болісними внаслідок їх активної діяльності по знешкодженню небезпечних мікроорганізмів і речовин (бактерій, вірусів тощо).

Лімфа забезпечує повернення в кров води й корисних речовин, які проникли в міжклітинний простір із капілярів.

Внутрішнє середовище організму людини складають кров, лімфа і тканинна рідина.

До складу крові входять плазма та клітини — еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.

Основними функціями крові є: транспортна, захисна, регуляторна, терморегуляційна, гомеостатична.

Лімфа як рідка сполучна тканина виконує захисну функцію.

Контрольні запитання

1.    Що називають внутрішнім середовищем організму людини?

2.    Що таке кров?

3.    Який склад крові?

4.    Які функції виконує кров?

5.    Що таке лімфа? Які її функції?

6.    Чому кров має червоне забарвлення?

Завдання

1. Заповніть у зошиті таблицю.

Клітини крові та їх ознаки

2.    Еритроцити крові людини помістили в чотири пробірки з різними рідинами. У першій пробірці — дистильована вода, у другій — сироватка крові, у третій — фізіологічний розчин, у четвертій — плазма крові. Поміркуйте, у якій пробірці відбудеться руйнування еритроцитів? Обгрунтуйте свою відповідь.

3.    Чому у крові людей, які живуть високо в горах, більше еритроцитів, ніж у людей рівнинної місцевості?

Лабораторна робота №1

Тема. Мікроскопічна будова крові людини.

Мета: ознайомитися зі складом крові людини.

Прилади і матеріали: мікроскоп, готові мікропрепарати крові людини, таблиці та схеми із зображеннями клітин крові людини.

Хід роботи

1.    Підготуйте мікроскоп до роботи.

2.    Розгляньте мікропрепарат крові людини під мікроскопом.

3.    Розгляньте на мікропрепараті еритроцити. За якими ознаками ви їх визначили? Замалюйте в зошиті еритроцит крові людини.

4.    Знайдіть та розгляньте на мікропрепараті лейкоцити крові. Які види лейкоцитів ви побачили? Які ознаки характерні для лейкоцитів? Чим лейкоцити відрізняються від еритроцитів? Замалюйте в зошиті різні види лейкоцитів і підпишіть їх.

5.    Знайдіть і розгляньте на мікропрепараті тромбоцити.

6.    Заповніть таблицю за результатами виконання роботи.

7. Зробіть висновок про будову крові людини.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко