§ 10. Процес травлення.

Для підтримання всіх процесів життєдіяльності дорослій людині необхідно щодня споживати до 1 кг твердої їжі та 2 л рідини. Перетворення їжі на поживні речовини забезпечують органи та залози травної системи.

Травлення — це сукупність процесів, які забезпечують механічну й хімічну обробку їжі в організмі людини, у результаті чого складні хімічні речовини перетворюються на прості, що легко засвоюються організмом (мал. ЗО).

У ротовій порожнині розпочинається травлення їжі. Під дією ферменту амілази починається розщеплення складних вуглеводів. Саме тому, ретельно пожувавши шматочок хліба ми відчуваємо солодкий смак. Адже хліб містить вуглеводи, що розщеплюються до глюкози.

Завдяки рецепторам язика та слизової оболонки ротової порожнини ми сприймаємо смак їжі, її механічні властивості та температуру.

Під час ковтання кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, проштовхуючи їжу до стравоходу.

У стравоході за допомогою повздовжніх і кільцевих м’язів їжа проштовхується у шлунок.

При надходженні їжі в шлунок його м’язи скорочуються, перемішуючи харчову масу із кислим шлунковим соком. Завдяки цьому знищується чимало бактерій і розпочинається хімічне розщеплення білків.

До складу шлункового соку входять соляна кислоти і ферменти, які розщеплюють білки та прості вуглеводи, що утворилися в ротовій порожнині під дією ферментів слини.

Основними ферментами шлунку є пепсин, желатиназа, хімозин, ліпаза. Усі ферменти шлунка діють лише в кислому середовищі.

Пепсин розщеплює білки до амінокислот, які піддаються подальшому розщепленню в тонкому кишечнику. Желатиназа розщеплює білок желатин, ліпаза — молочні жири.

Тривалість перебування їжі у шлунку залежить від її складу. Для виділення шлункового соку зовсім не обов’язково, щоб їжа потрапила у шлунок. Досить того, що вона потрапила в ротову порожнину, смакові рецептори якої надішлють імпульси до відповідного нервового центру головного мозку.

Харчові маси рухаються по шлунку завдяки перистальтиці, яку забезпечують м’язи стравоходу та шлунку, що по черзі скорочуються й розслаблюються.

У тонкому кишечнику розщеплюється і всмоктується у кров близько 90 % усіх поживних речовин, що надходять із їжею. Всмоктування поживних речовин здійснюється ворсинками тонкого кишечника, через які поживні речовини потрапляють безпосередньо у кров, а потім розносяться нею до всіх клітин і тканин організму людини.

У дванадцятипалій кишці відбувається найінтенсивніше перетравлення їжі під дією соку підшлункової залози, жовчі та кишкового соку. Жовч розчиняє краплі жиру для кращого доступу до них ферментів, посилює виділення соку підшлункової залози, сприяє всмоктуванню поживних речовин у наступних відділах тонкого кишечника.

Шд впливом ферментів білки та жири в тонкому кишечнику перетравлюються до такого стану, що можуть всмоктуватися й засвоюватися організмом. Фермент трипсин розщеплює білки до амінокислот, ліпази — жири до гліцерину та жирних кислот, амілаза — перетворює крохмаль на глюкозу.

Всмоктування — це складний фізіологічний процес, під час якого поживні речовини з порожнини травного тракту переходять до крові та лімфи завдяки дифузії.

Процес всмоктування забезпечують кишкові ворсинки. Усередині кожної ворсинки тонкого кишечника є лімфатична та кровоносна судини, а також нервові волокна.

Амінокислоти та глюкоза всмоктуються в кров у вигляді водних розчинів. Потім амінокислоти використовуються для синтезу тканинних і клітинних білків. Глюкоза потрапляє в печінку та м ’ язи, де синтезується вуглевод глікоген. Жирні кислоти та гліцерин, які утворилися в результаті розщеплення жирів, поглинаються клітинами слизової оболонки ворсинок тонкого кишечника і тут із них синтезуються жири. Ці жири у вигляді найдрібніших крапель надходять у лімфу, а потім у кров. Жири входять до складу нервових клітин. Надлишок жиру відкладається про запас у підшкірній клітковині навколо внутрішніх органів і використовується як джерело енергії, а при голодуванні — для синтезу вуглеводів.

Процес перистальтики властивий і кишечнику (мал. 31). Його забезпечують м’язи кишечника

У товстий кишечник надходять неперетравлені залишки їжі — в основному, рослинна клітковина. У ньому їжа обробляється не ферментами, а бактеріями. Інтенсивно відбувається всмоктування води та мінеральних речовин. У товстому кишечнику із нерозщеплених залишків їжі формуються калові маси, які виводяться з організму через анальний отвір.

Травлення — це сукупність процесів, які забезпечують механічну і хімічну обробку їжі в організмі людини, в результаті чого складні хімічні речовини перетворюються на прості, що легко засвоюються організмом.

У процесі травлення беруть участь усі органи і залози травноїсистеми.

Контрольні запитання

1.    Що таке травлення?

2.    Як відбувається травлення в ротовій порожнині?

3.    Які особливості травлення їжі у шлунку?

4.    Що таке всмоктування? Де воно відбувається?

5.    Що таке перистальтика?

6.    Які процеси відбуваються в товстому кишечнику?

Завдання

1.    Поясніть, на які потреби в організмі людини використовуються амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти та глюкоза, що утворилися в результаті травлення їжі?

2.    При тривалому вживанні антибіотиків разом із хвороботворними мікроорганізмами знищуються й корисні бактерії. До яких наслідків може призвести зменшення кількості корисних бактерій? Відповідь поясніть.

3.    Поясніть вислів древніх філософів: «Ми їмо для того, щоб жити, а не живемо для того, щоб їсти».

4.    Заповніть таблицю в зошиті

Корисно знати

Жири, які споживає людина, використовуються м організмом для утворення енергії, а надлишок відкладається про запас під шкірою, зокрема, у черевній порожнині. Підшкірні запаси жиру можуть використовуватися, коли людина одержує недостатньо їжі. Тоді вона худне. Це витрачаються їїжирові запаси, які перетворюються на ту саму глюкозу для живлення клітин організму.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко