Народна Освіта » Біологія » § 2. Клітини та тканини організму людини

НАРОДНА ОСВІТА

§ 2. Клітини та тканини організму людини

Організм людини складається з клітин, яких налічується близько 1014. Розміри цих клітин коливаються від 10 до 100 мікрометрів (мікрометр — 0,001 мм).

Клітина організму людини складається з ядра, цитоплазми, клітинної мембрани та ор-ганел (ендоплазматичної сітки, рибосом, мі-тохондрій, апарату Гольджі, лізосом тощо)

(.кал. 2). Допоміжними (необов’язковими) компонентами клітини є різноманітні включення.

Зовні клітина оточена клітинною мембраною, яка відмежовує внутрішній вміст клітини від зовнішнього середовища, надає клітині певної форми, виконує захисну функцію, а також контролює надходження в клітину та виведення певних речовин.

Внутрішній вміст клітини заповнений цитоплазмою. Це неоднорідна напіврідка маса, в якій містяться органели клітини.

Ядро клітини має кулясту форму. Воно відмежоване від цитоплазми ядерною оболонкою, містить одне або кілька ядерець, хроматин та різноманітні біологічно активні речовини. Ядро відповідає за ріст і розвиток клітини, її розмноження. Але основна його функція — це передача спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх.

 

У цитоплазмі клітини містяться органели:    ендоплазматична

сітка, рибосоми, мітохондрії, апарат Гольджі та клітинний центр.

Ендоплазматична сітка є розгалуженою системою трубочок, плоских і кулеподібних пухирців. Вона здійснює транспорт речовин у межах клітини й забезпечує обмін речовин між її структурами.

Рибосоми — це дрібні кулясті органели клітини, які прикріплені до ядра, зовнішніх мембран ендоплазматичної сітки, міто-хондрій та інших органел. Функція, яку виконують рибосоми, полягає а синтезі специфічних для кожної клітини білків.

Мітохондрії — органели клітини (лодл. З) основна функція яких полягає в тому, що вони внаслідок окиснення різних органічних речовин виробляють енергію, яка використовується для здійснення всіх процесів життєдіяльності клітини.

Лізосоми — органели округлої форми, в яких складні органічні речовини, що поглинула клітина, розкладаються до простих.

Апарат Гольджі — розгалужена органела, яка накопичує речовини, що утворились у клітині або потрапили у клітину ззовні, а також ті речовини, що призначені для виведення назовні. Ці речовини сортуються і, готуючись до відправлення, «пакуються» в маленькі мембранні пухирці.

Клітинний центр — це органела клітини, що бере участь у поділі клітини. У клітині вона розташована переважно поблизу ядра. Іноді з нею пов’язана здатність деяких клітин (наприклад, сперматозоїдів) до активного руху.

До складу клітини можуть входити різноманітні включення — запасні поживні речовини (краплинки білків, жирів та вуглеводів), а також кінцеві продукти життєдіяльності клітини (кристалики солей тощо).

Ріст і розвиток організму людини відбувається завдяки поділу, або розмноженню клітин. Протягом доби в тілі людини гине й утворюється до 500 млрд клітин. Унаслідок цього за рік повністю замінюються клітини крові, епітелію та кісткової тканини.

Форма й розміри клітин, що складають організм людини, різноманітні. Форма клітини залежить від функції, яку вона виконує, та її місця в організмі. Так, епітеліальні клітини мають видовжену або овальну форму, тоді як нервові — зірчасту.

ТКАНИНИ. Клітини та міжклітинна речовина утворюють тканини. Тканина — це сукупність клітин, подібних за будовою та об’єднаних спільними функціями.

В організмі людини розрізняють такі типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову (мал. 4—7).

Епітеліальна тканина (епітелій) в організмі людини вкриває тіло зовні, вистилає порожнини тіла і внутрішніх органів, утворює залози. Епітеліальній тканині властива висока здатність до регенерації (відновлення).

Розрізняють покривний, війчастий та залозистий епітелій (мал. 4).

Покривний епітелій утворений щільно розміщеними овальними клітинами без міжклітинної речовини (мал. 4,1). Ним вкрита поверхня шкіри, вистелені порожнини внутрішніх органів (ротова порожнина, стравохід, тонкий кишечник, альвеоли легень тощо).

Війчастий епітелій (мал. 4, 2) вистилає, наприклад, дихальні шляхи. Його клітини мають війки. Він є різновидом одношарового покривного епітелію.

Залозистий епітелій входить до складу різноманітних залоз. Його утворюють щільні овальні клітини, між якими міститься міжклітинна речовина (мал. 4,3). Залозистий епітелій вистилає молочні, потові та сальні, травні залози та залози внутрішньої секреції.

Сполучна тканина характеризується різноманітним походженням, будовою та функціями. Розрізняють такі сполучні тканини: кісткову, хрящову, жирову, ретикулярну, щільну волокнисту, пухку волокнисту, кров та лімфу (див. мал. 5).

Ретикулярна (від латин. — «сітчаста») сполучна тканина складає основу кровотворних органів (селезінки, лімфатичних вузлів, червоного кісткового мозку). З її клітин утворюються деякі клітини крові (лімфоцити, еритроцити).

Щільна волокниста сполучна тканина виконує покривну, захисну та механічну функції. Ця тканина вистилає власне шкіру, сухожилля, зв’язки, оболонки кровоносних судин, рогівку ока тощо.

Попрацюйте в групах

Обговоріть і назвіть органи, які утворені нервовою, м’язовою, кровоносною, сполучною тканинами.

У тілі людини є значна кількість пухкої волокнистої сполучної тканини, яка складається з клітин зірчастої та веретеноподібної форми, волокон і великої кількості міжклітинної речовини. Вона вистилає проміжки між внутрішніми органами, утворює підшкірну жирову клітковину, з’єднує шкіру з м’язами, підтримує органи, бере участь у підтриманні постійної температури тіла.

Кісткова сполучна тканина утворює кістки. Її клітини міститься в твердій міжклітинній речовині, яка складається з неорганічних солей (переважно солей кальцію). Завдяки такій будові кісткова сполучна тканина характеризується значною міцністю та твердістю. Вона виконує рухову та захисну функції.

Хрящова сполучна тканина складається з овальних клітин, волокон і щільної міжклітинної речовини. Вона покриває деякі кістки скелета, з’єднує хребці, зменшує тертя між поверхнями кісток, зберігає форму деяких органів і надає їм пружності.

Жирова сполучна тканина складається з жирових клітин, які мають кулясту або багатогранну форму. У їх цитоплазмі накопичуються краплі жиру. ЗКировгі сполучна тканина розташована між внутрішніми органами та під шкірою.

Кров та лімфа є різновидами сполучної тканини. Вони складаються з клітин і рідкої міжклітинної речовини. Кров разом із лімфою захищають організм від шкідливих речовин і мікроорганізмів, забезпечують транспорт речовин по організму та беруть участь у обміні речовин між організмом і довкіллям.

М’язова тканина — це основна тканина скелетних м’язів та багатьох внутрішніх органів. Вона має здатність скорочуватися, що забезпечує пересування людини у просторі та рухливість частин її тіла. Розрізняють посмуговану й непосмуговану (гладеньку) м’язові тканини (мал. 6).

Посмугована м’язова тканина вистилає всю скелетну мускулатуру, м’язи серця, язика, глотки. Скорочення посмугованої м’язової тканини здійснюється довільно (свідомо). Ця тканина складається з довгих і товстих м’язових волокон.

Непосмуговина м’язова тканина складається з окремих дрібних веретеноподібних клітин, які щільно прилягають одна до одної. Вона входить до складу внутрішніх органів (стінки травного каналу, кровоносних і лімфатичних судин), м’язи яких скорочуються повільно, ритмічно та мимовільно.

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) та міжклітинної речовини — нейро-глії {від грец. — «нервовий клей»)

{мал. 7). Основними її властивостями є збудливість і провідність.

Клітини нервової тканини здатні активно сприймати подразнення та реагувати на них, передаючи збудження. Нервова тканина забезпечує зв’язок людського організму з навколишнім середовищем та узгоджену діяльність його систем органів.

• Організм людини має клітинну будову.

Основними складовими клітини є ядро, цитоплазма, клітинна мембрана та органели (ендоплазматична сітка, рибосоми, мітохондрп, апарат Гольджі, лізосоми); допоміжними — включення.

Тканина — це сукупність клітин, подібних за будовою і об’єднаних спільними функціями.

Розрізняють такі тканини в організмі людини: епітеліальна, сполучна, м’язова та нервова.

Контрольні запитання

1.    Опишіть будову клітини організму людини.

2.    Що таке тканина? Назвіть типи тканин в організмі людини.

3.    Які ви знаєте типи епітелію? Які функції вони виконують?

4.    Які є види сполучної тканини? Які функції вони виконують?

5.    Що спільного й відмінного між різними видами м’язових тканин?

6.    Які особливості будови та функції нервової тканини?

7.    Чим відрізняються між собою клітини епітеліальної й нервової тканин?

Завдання

1.    Поясніть зв' язок між тканинами в організмі людини.

2.    Поміркуйте, чи залежить форма клітини від виконуваних нею функцій.

3.    Заповніть у зошиті таблицю 2 «Тканини людини».

Таблиця 2

Тканини людини

Назва

тканини

Різновиди

тканини

Будова

Функції

Місце розташування в організмі

         
         
         
         
         

4. Намалюйте схематично в зошитах клітину організму людини та підпишіть назви її складових.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 11-07-2016, 10:39, посмотрело: 5814