Народна Освіта » Цікаве для дітей » Сон давнього літа - Василь Струтинський

НАРОДНА ОСВІТА

Сон давнього літа - Василь Струтинський

СОН ДАВНЬОГО ЛІТА


Взимку річка не спить. Дрімає... Тихесенько дзюркотить під льодом. І сни бачить. Сни повноводі, небесно-голубі, щасливі...
Сниться річці лагідний світанок давнього літа. Хороше навкруги: теплесенько та не жарко. На берегах столітні дуби, міднокорі сосни, густі ліщинові кущі і черемха. У яскраво-зе- лених травах на запашних квітах гудуть важкі бджоли.
Вода прозора. На дні найменші камінці видко! Плавають лящі, плотвички, краснопірки, вер-ховодки... Кожній рибці привільно. Під кручами, у густому вільховому корінні, копошаться в’юни, а може, раки.
А ось із глибини, ніби не в сні, а насправді, поважно випливає величезна щука, розсуваючи червонувате листя водяних горіхів. “Ой, стережіться, верховодки!” — схвильовано шепоче хвиля. Вітерець, наповнений пахощами лепехи і м’яти, ніжними ароматами сніжно-білих лілей, жовтої купавки, голубих півників. Квітів тут безліч!
Витьохкують солов’ї. Чується далеко задумливе “ку-ку, ку-ку!”.
Боброва сім’я вночі поживилася молодими пагонами верби і спочиває у своїй хатці.
Гордовито плавають дикі гуси, качки, гагари...
А хто то виглядає з нірки, щоб привернути до себе увагу річкових мешканців?
Не інакше, нутрія. У неї сьогодні свято: народилося десятеро малят!..
...Жебонить під льодом вода. Не кінчається щасливий річчин сон.
Вона мріє, щоб світанок того давнього літа повторився у її житті знову.

Категорія: Цікаве для дітей

Автор: admin от 17-03-2012, 13:46, Переглядів: 7186