Народна Освіта » Біологія » § 6. Харчування й обмін речовин

НАРОДНА ОСВІТА

§ 6. Харчування й обмін речовин

Харчування й обмін речовин. Значення їжі для життєдіяльності нашого організму величезне. М’ясо й молоко, овочі і фрукти, крупи і хліб тощо є єдиним джерелом, з яким до нашого організму надходять органічні речовини. Саме білки, жири й вуглеводи їжі, а також вода й мінеральні речовини є вихідним матеріалом, потрібним для утворення власних речовин нашого організму.

Розщеплення білків і жирів їжі починається в шлунку, а вуглеводів — у ротовій порожнині. Усі такі перетворення відбуваються під дією ферментів, що прискорюють розпад цих складових їжі до простіших молекул. Продукти розщеплення білків, жирів і вуглеводів надходять до клітини епітелію кишечнику й далі транспортуються у складі крові до всіх клітин організму.

Які перетворення відбуваються з речовинами їжі в організмі людини? Якими є функції білків, жирів, вуглеводів організму, що утворюються з речовин їжі?

Обмін білків. Під дією секретів травних залоз (травних соків) великі складні молекули білків розщеплюються до амінокислот. У цих процесах беруть участь ферменти травного соку шлунка (пепсин), секрету підшлункової залози (трипсин), який надходить до кишечнику.

Одна частина амінокислот доправляється до клітин печінки, інша — до решти клітин організму. У печінці ці речовини перетворюються на жири й вуглеводи, а в інших клітинах з них будуються власні білки організму.

Синтезовані організмом білки за потреби можуть розкладатися з вивільненням енергії, забезпечуючи нею організм, отже, виконують енергетичну функцію.

Білки є складовими органел клітини — ядра, цитоплазми, мембрани тощо, вони присутні в кістковій тканині (структурно-пластич-

на функція). Білками є ферменти (каталітична функція), а також складові імунної системи — антитіла (регуляторна функція). Білок крові фібриноген бере участь у зсіданні крові (захисна функція), а гемоглобін — у перенесенні газів (транспортна функція).

Обмін жирів. Жири їжі під дією травного ферменту ліпази й жовчі розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти. У клітинах епітелію кишечнику з них синтезується жир, властивий певному організму. У вигляді емульсії він надходить до лімфи, а з нею у кровотік. Жир може утворюватися також із вуглеводів і білків.

Жир може відкладатися у жировій клітковині сполучної тканини й між органами. Ці відкладення оберігають органи від струсів, є те-плоізолятором (захисна функція). За потреби запаси жирів стають джерелом енергії, оскільки енергоємність жиру більша, ніж у вуглеводів і білків узятих разом (енергетична функція). У жирах розчиняються певні вітаміни, будуються клітинні мембрани (структурно-пластична функція). Жири є складовими в шляхах проведення нервових сигналів, з них утворюються деякі гормони (регуляторна функція).

Обмін вуглеводів. Складні вуглеводи їжі починають розкладатися в ротовій порожнині. Під дією ферменту слини амілази в ротовій порожнині й ферментів підшлункової залози в кишечнику складні вуглеводи розкладаються до глюкози й інших простих вуглеводів.

Прості вуглеводи надходять до печінки. Частина цукрів з печінки доправляється у кров і з нею надходить у необхідній кількості до всіх клітин організму. З надлишків цукрів синтезується запасна нерозчинна речовина глікоген, яка за потреби перетворюється на розчинну у воді глюкозу (запасна функція).

Глюкоза — найважливіше джерело енергії, що вивільнюється під час її розщеплення. Вона забезпечує безліч потреб організму, зокрема енергетичні потреби нервової системи, необхідні для проведення нервових імпульсів.

Вуглеводи містяться в міжклітинній речовині. Вони перебувають у складі нуклеїнових кислот, а отже, беруть участь у передачі спадкової інформації. Деякі токсичні речовини унаслідок взаємодії з глюкозою в печінці стають легкорозчинними і швидше видаляться з організму.

Отже, вуглеводам притаманні запасна, енергетична, структурно-пластична, захисна функції.

Кінцевими продуктами розкладання всіх органічних речовин є вода й вуглекислий газ, а білків — ще й сполуки Нітрогену, наприклад сечовина.

Обмін води й мінеральних речовин. І вода, і мінеральні солі є складовою їжі й організму людини. Усі біохімічні реакції в ньому

відбуваються у водному середовищі. Вода або пов’язана хімічними зв’язками з іншими сполуками, або розчиняє їх. Вміст води в організмі людини сягає 90 %.

Вода є компонентом складу будь-якої клітини, реагентом у багатьох клітинних реакціях. Вода міститься у травних соках. Вона входить до складу крові й лімфи, а отже, бере участь у транспорті речовин. Разом з водою видаляються назовні кінцеві продукти розпаду білків, жирів, вуглеводів. Виділення води відбувається із сечею, калом, потом, а також під час дихання.

У середньому з організму людини виділяється 1,7—2,2 л води на день. Для збереження водно-сольового балансу таку ж її кількість людина споживає. Понаднормове підвищення концентрації солей у крові та тканинній речовині може призвести до того, що вода почне виходити з клітин і вони загинуть. Якщо концентрація солей у крові та тканинній речовині буде нижче за норму, вода почне надходити в клітини, і їхня робота порушиться.

Мінеральні речовини потрібні для забезпечення зсідання крові (Кальцій), транспортування нею газів (Ферум у складі гемоглобіну), створення кісткової тканини (Кальцій, Фосфор), появи нервових імпульсів (Кальцій, Натрій, Калій) тощо. Загальна кількість мінеральних речовин в організмі людини складає близько 4,5 % його маси. Проте щоденна потреба в цих речовинах невелика й за умов правильного харчування повністю забезпечується (крім кухонної солі) за рахунок різноманітної їжі.

Вітаміни. Це органічні сполуки різного хімічного складу. Вони не беруть участі у пластичному або енергетичному обміні, проте є вихідними речовинами для синтезу ферментів.

Вітаміни майже не утворюються в організмі людини, вони надходять до нього з їжею. І це обумовлює вимоги до харчування — набір продуктів має містити всі вітаміни, потрібні людині, і в достатній кількості. Добова потреба у вітамінах невелика. Проте відсутність у їжі хоча б одного з вітамінів протягом тривалого часу може спричинити авітамінози, а нестача вітамінів — гіповітамінози. Це порушення метаболізму, пов’язані з відсутністю певних ферментів, без яких відповідні реакції обміну не відбуваються. Таке явище і спричинює тяжкі захворювання: цингу, порушення зору, рахіт тощо.

Відомо кілька десятків вітамінів. Зазвичай їх або їхні групи позначають великими буквами латиниці: А, В (В], В2...), С, Б тощо. Розрізняють жиророзчинні й водорозчинні вітаміни. У табл. 2 наведено відомості про деякі вітаміни, прояви гіповітамінозу, харчові продукти, які містять ці вітаміни, і добову потребу в них.

Таблиця 2. Вітаміни і їхнє значення для організму людини

Вітаміни

Прояв

гіповітамінозу

Продукти, що містять вітамін

Добова потреба, мг

Жиророзчинні вітаміни

А(ретинол)

Уповільнення росту, пошкодження рогівки ока, ураження шкіри, порушення зору

Тваринні жири, риба, яйця, молоко, печінка, морква, томати тощо

1,5

й (ергокальциферол)

Розвинення рахіту у дітей

Риб’ячий жир, м'ясо жирних риб, печінка, яєчний жовток тощо

0,025

Е

(токоферол)

Дистрофія скелетних м’язів

Рослинні жири, зелені листя овочів, яйця тощо

10-12

К (філохінон)

Порушення зсідання крові, кровотечі в шлунку і кишечнику, підшкірні крововиливи

Синтезується мікроорганізмами у кишечнику

60 мкг

Водорозчинні вітаміни

С

(аскорбінова

кислота)

Цинга: ураження стінки кровоносних судин,крововиливи у шкірі, кровоточивість ясен, швидка втомлюваність, ослаблення імунітету

Перець, лимони, чорна смородина, плоди шипшини, зелена цибуля, молоко тощо

50-100

В2

(рибофлавін)

Затримка росту організму, ураження очей, слизової оболонки порожнини рота

Пивні дріжджі, пшеничні висівки, печінка, молоко, яйця, томати, шпинат, капуста тощо

2

В6

(піридоксин)

Ушкодження шкіри обличчя, втрата апетиту, підвищена подразливість, сонливість

Зернові й бобові продукти, м’ясо, сир, жирна риба. Синтезується мікроорганізмами кишечнику

1-2

В12

(ціанокоба-

ламін)

Злоякісна анемія

Печінка риб, великої рогатої худоби. Синтезується мікроорганізмами кишечнику

0,001-0,003

Слід пам’ятати, що внаслідок тривалого зберігання, теплової обробки їжі, стикання із залізом вітаміни руйнуються. Тому варити їжу краще в емальованому посуді. Вітамін С руйнується навіть під час стикання з повітрям. Отже, продукти, що його містять, краще опускати у воду, що вже кипить — у ній вміст кисню менший.

Також треба ставитися з обережністю до прийому препаратів вітамінів, оскільки їх надлишок в організмі може нашкодити вашому здоров’ю.

1. За текстом параграфа разом з товаришем доповніть таблицю «Функції білків в організмі». Складіть такі таблиці щодо функцій інших органічних речовин. Розподіліть роботу: нехай один із вас зведе в таблицю відомості про жири, інший — про вуглеводи.

Функції білків в організмі - таблиця

2. За табл. 2 і текстом параграфа підготуйте коротке повідомлення за планом:

а)    Значення вітамінів для обміну речовин.

б)    Приклади проявів гіповітамінозів і їхні причини.

в)    Як запобігти гіповітамінозу (рекомендації щодо вибраних вами прикладів)?

1.    Схарактеризуйте значення їжі для життєдіяльності вашого організму.

2.    На які речовини розщеплюються у травній системі хімічні складові котлети, яку ви з’їли на сніданок? 3. Розкажіть про обмін білків, жирів і вуглеводів в організмі людини. 4. Якими є функції води в організмі? 5. Поясніть, до яких наслідків можуть призвести понаднормові зміни концентрації солей у внутрішньому середовищі організму. 6. Поясніть, чому за відсутності або нестачі вітамінів обмін речовин в організмі порушується. 7. У яких продуктах містяться вітаміни А, В, С, й? В*. Поясніть, чому продукти, що містять вітамін С, краще опускати у воду, що кипить. 9*. Деякі люди вважають, що вітаміни містяться лише в рослинах. Чи є таке твердження правильним? Відповідь обгрунтуйте.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 9-07-2016, 11:43, посмотрело: 4929