Народна Освіта » Біологія » § 68. Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму

НАРОДНА ОСВІТА

§ 68. Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму

Що характеризує організм як біологічну систему? Які регуляторні системи організму вам відомі? Які механізми їх дії?

Функції, що підтримують цілісність організму. Організм людини — це одна з найскладніших біологічних систем, що існує на основі взаємодії із зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним речовиною, енергією та інформацією. Ця система складається із систем різних рівнів структурної організації: клітин, тканин, органів, систем органів. Кожен з рівнів має свою структуру і виконує певну функцію. Усі компоненти взаємозв’язані та взаємодіють між собою, утворюючи структурно-функціональну єдність — цілісний організм.

Організм людини, як і будь-який інший організм, є відкритою системою, оскільки потребує надходження енергії з навколишнього середовища й виділення продуктів обміну. У процесі живлення людина отримує з навколишнього середовища органічні й неорганічні речовини та використовує їх для своєї життєдіяльності. Попоре травлені рештки та кінцеві продукти обміну речовин виділяються у навколишнє середовище. Обмін речовин і енергії з навколишнім середовищем є необхідною умовою існування організму людини.

Світ, у якому живе людина, постійно впливає на її організм. Пристосування організму до умов довкілля є можливим завдяки постійному надходженню в мозок людини інформації про зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ. Ця інформація сприймається, передається до відповідних зон кори головного мозку, аналізується сенсорними системами.

Обмін речовин, енергії та інформації проявляється в процесах живлення, дихання, виділення та реакцій на чинники зовнішнього середовища. Схарактеризуйте взаємозв’язок цих процесів.

Крім обміну речовин, енергії та інформації, людині притаманні загальні властивості живих систем. Назвіть ці властивості. Чому їх називають загальними?

Узгодженість діяльності регуляторних систем у підтриманні гомеостазу. Як відомо, важливою властивістю організму є саморегуляція — здатність підтримувати відносну сталість хімічного складу та перебігу фізіологічних процесів — гомеостаз. Саморегуляція забезпечується діяльністю нервової, ендокринної та імунної регуляторних систем, які діють взаємопов’язано та взаємоузгоджено (іл. 162).

Гуморальні механізми регуляції функцій організму людини забезпечуються хімічними взаємодіями між клітинами, зокрема впливом гормонів або продуктів обміну речовин через рідини внутрішнього середовища. Пригадайте особливості гуморальної регуляції.

Імунна система людини здійснює підтримання антигенного гомеостазу, тобто забезпечує організмові здатність відповідати на дію генетично чужорідних антигенів клітинними та гуморальними реакціями. Пригадайте сутність цих імунних реакцій.

Нервові механізми в організмі людини забезпечуються складною взаємодією різноманітних рефлексів, основою яких є виникнення і поширення нервового імпульсу. Нервову регуляцію функцій вважають вищим етапом розвитку пристосування організму до мінливих умов середовища. Пригадайте особливості нервової регуляції функцій.

Взаємодія регуляторних систем. З попередніх тем ви знаєте, що регуляція діяльності усіх органів і систем організму забезпечується нейрогуморальними впливами (табл. 12).

Як вам відомо, головними центрами координації функцій нервової та ендокринної систем є гіпоталамус (частина проміжного мозку) і гіпофіз (залоза внутрішньої секреції). Пригадайте, як пов’язані між собою гіпофіз та гіпоталамус.

Аксони нервових клітин гіпоталамуса закінчуються в задній частці гіпофіза, спрямовуючи до неї свої гормони.

Таблиця 12

Нейрогуморальна регуляція функцій організму

Функції

Гуморальна регуляція

Нервова регуляція

Травлення

Гастрин активізує рухову активність шлунка і кишечнику. Секретин, адреналін, нор-адреналін гальмують рухову активність шлунка й кишечнику, підвищують секрецію травних соків

Харчовий центр — у довгастому мозку. Центр голоду і насичення — у гіпоталамусі. Симпатична нервова система (НС) зменшує виділення травних соків шлунка та кишечнику, гальмує їх рухову активність. Парасимпатична НС — збільшує видалення травних соків, стимулює рухову активність шлунка та кишечнику

Дихання

Зростання концентрації вуглекислого газу в крові активує нервові закінчення судин і нейрони дихального центру, зумовлюючи прискорення дихання

Дихальний центр у довгастому мозку координує роботу дихальних м’язів. Симпатична НС розширює бронхи, легені, збільшує частоту дихальних рухів. Парасимпатична НС — звужує бронхи, легені, зменшує частоту дихальних рухів

Серцево-

судинна

Адреналін, норадреналін, тироксин. йони Саг+ посилюють скорочення і тонус серцевого м’яза, звужують судини внутрішніх органів, розширюють судини серця і мозку. Ацетилхолін, йони IV зменшують частоту' й силу серцевих скорочень, розширюють судини скелетних м’язів і серця

Судиноруховий центр — у довгастому мозку. Симпатична НС підвищує частоту й силу серцевих скорочень, звужує стінки більшості артерій, розширює судини серця і мозку.

Парасимпатична НС — сповільнює роботу' серця, розширює судини слинних і підшлункової залоз, язика, статевих органів

Виділення, шкіра

Вазопресин ( антидіуретич-ний гормон) підвищує всмоктування води в нирках, зберігаючи воду' в організмі. Кортикостероїди регулюють виведення нирками йонів К+ і Иа+

тні гормони гіпофіза стимулюють процеси енергетичного обміну' й теплоутворення. Меланотропін зумовлює потемніння шкіри під дією світла, мелатонін (гормон епіфіза) — її посвітління

Центр спраги в гіпоталамусі контролює вміст солей у внутрішньому середовищі. Симпатична НС гальмує фільтрацію первинної сечі в клубочках. Парасимпатична НС — збільшує всмоктування глюкози чтр терморегуляції — у гіпоталамусі. Рухові нейрони спинного мозку зумовлюють тремтіння м’язів і збільшують теплоутворення. Симпатична НС посилює потовиділення, спричинює виникнення «гусячої шкіри»

Опора та рух

Соматотропін стимулює синтез білків, зумовлює ріст хрящів та кісток. Кальцито-нін (гормон щитоподібної залози) сприяє засвоєнню Кальцію кістками. Паратгормон знижує рівень Кальцію в кістках

Соматична НС керує рефлекторними рухами. Мозочок координує рухи і регулює рівновагу'. Рухова зона кори великого мозку зумовлює довільні рухи. Симпатична НС підвищує працездатність м’язів, впливаючи на обмін речовин та енергії в них

Репродуктивна

Статеві гормони стимулюють статеве дозрівання, розвиток вторинних статевих ознак, утворення гамет; забезпечують формування статевої поведінки, запліднення, розвиток зародка, протікання вагітності. Окситоцин стимулює пологи. Мелатонін гальмує статеве дозрівання

НС регулює діяльність статевих залоз та статевих органів. У гіпоталамусі розташований центр задоволення. Кора великих півкуль контролює центри статевих функцій, що містяться у спинному мозку'. Підкіркові структури головного мозку керують статевою поведінкою

Так, на функціонування нервової системи впливають продукти обміну речовин і різні хімічні речовини, що надходять з током крові. З іншого боку, утворення більшості речовин і виділення їх у кров постійно контролює нервова система.

Таким чином, гіпофіз виділяє у кров гормони, утворені гіпоталамусом. Інші ж клітини гіпоталамуса під впливом імпульсів, що надходять до нього з інших відділів нервової системи, виділяють гормони безпосередньо у кров. Судинами гормони гіпоталамуса постачаються до передньої частки гіпофіза. Вона у відповідь виробляє власні гормони. Пригадайте, яке значення мають гормони гіпофіза для регуляції функцій організму.

Морфологічна та функціональна взаємодія структур головного мозку утворили так звану нейроендокринну систему (іл. 163) Вона контролює виділення у кров гормонів більшістю залоз внутрішньої секреції. Гіпофіз виконує свої функції під контролем гіпоталамуса.

Активність же клітин гіпоталамуса стимулюють гормони гіпофіза, інших залоз внутрішньої секреції та імпульси від різних відділів нервової системи.

Взаємодію регуляторних систем покажемо на процесах, що відбуваються в організмі під час стресу. На стан кровоносних судин, як відомо, впливає гормон надниркових залоз — адреналін. Його виділення часто стимулює дія на нервову систему несподіваних подразників — стрес-факторів (іл. 164).

Послідовність процесів при цьому така: спочатку збуджується симпатичний відділ вегетативної нервової системи, який мобілізує ресурси організму для подолання дії стресорного фактора. Наприклад, здійсню

ється утворення і надходження антитіл до враженої ділянки, виділення гормонів надниркових залоз тощо. На цьому етапі інтегруючу роль відіграє кровоносна система. Далі, залежно від сили й тривалості дії подразника, або відбувається стабілізація нормального стану, або настають патологічні зміни будови й функцій органів і розвивається хвороба.

Стресорна реакція охоплює нервовими імпульсами кору головного мозку, поширюється на гіпоталамус, з нього — на гіпофіз і надниркові залози. Гормони цих залоз впливають на більшість органів. За сильних і тривалих подразнень знижується активність імунної системи, порушується антигенний гомеостаз. Це вказує на інтегруючу функцію нервової, ендокринної та імунної систем у забезпеченні цілісності організму людини.

Упродовж вивчення біології людини ми звертали увагу на шляхи запобігання тих чи інших захворювань. Всі вони загалом здійснюють профілактику стресу, оскільки оберігають організм від шкідливих впливів довкілля і сприяють зміцненню його. Щоб берегти здоров’я змолоду важливо навчитися свідомого підходу до задоволення своїх потреб, безпечної поведінки, самовиховання

 

Цілісність організму.

Взаємодія регуляторних системи організму

1. Як забезпечується цілісність організму людини? 2. Охарактеризуйте механізми гуморальної та нервової регуляції функцій організму. 3. У чому переваги гуморальної або нервової регуляторних систем? Яка доцільність їх існування? 4. Як взаємодіють регуляторні системи?

5. Яка роль взаємодії регуляторних систем у процесі адаптації організму до змін умов навколишнього середовища? 6. Зважаючи на особливості нервової і гуморальної регуляції, обґрунтуйте значення кожної з них для певної системи органів. 7. Обґрунтуйте інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем.

8. На основі вивчених раніше тем та відомостей таблиці 11 зробіть детальну характеристику нейрогуморальної регуляції однієї з систем органів організму людини (на вибір).

ДОДАТКИ

Вміст органічних речовин та енергетична цінність продуктів харчування

Продукти харчування

Вміст у 100 г засвоюваної частини продукту

білків, г

жирів, г

вуглеводів,

г

Енергетична ціппість. кДж

Хлібобулочні вироби та крупи

Хліб пшеничний

7,6

0,9

46,7

969

Хліб житній

6,6

1,2

34,2

748

Манна та інші пшеничні КРУПИ

10,8

1,2

64,5

1342

Рис

7,0

1,0

71,4

1387

Гречані крупи

12,6

3,3

62.1

1413

Макарони

10.7

1,3

68,4

1411

Молоко та молочні продукти

Молоко (2,5 % жири.)

2,8

2,5

4.7

227

Кефір, кисле молоко

2,8

3,2

4,1

243

Сметана (20 %)

2,8

20,0

3.2

881

Масло вершкове

0,5

72,8

5.0

2927

Сир кисломолочний напівжирний

16,7

9,0

2,0

672

Сир твердий

25.1

45.0

2.5

2225

Морозиво вершкове

4,0

10,0

17,0

750

М’ясні продукти

Свишша пежирпа

14,3

33,3

0,0

1541

Яловичина

18,6

16,0

0,0

942

Сало

1,4

92,8

0,0

3634

Курятипа

20,3

13,1

0,0

859

Сосиски

12,4

19,4

0,0

968

Овочі та фруїстн

Картопля

2,0

0,4

16,3

330

Буряк

1,5

0,1

9.1

186

Квасоля

23,2

2.1

53,8

1406

Капуста свіжа

1,8

0,1

4,7

116

Цибуля

1,4

0,0

9.1

181

Огірки свіжі

0,7

0,1

1.9

49

Помідори свіжі

1,1

0,2

3,8

92

Апельсини

0,9

0,0

9.1

172

Виноград

0,7

0,0

16,2

291

Яблука

2,2

0,0

48,0

863

Сливи

2,3

0,0

58,4

1044

Риба та рнбігі продукти

Минтай

15,9

0,9

1.0

326

Судак

18,4

1,1

0,8

373

Ікра червопа

31,6

13,8

7.7

1213

Оселедець

17,5

11,4

6,2

851

Інші продукти харчування

Яйця

12,7

11,5

0.7

678

Шоколад

6,3

37,2

53,2

2470

Какао

23,6

20,2

40,2

1886

Олія

0,0

99,9

0,0

3886

Цукор

0,0

0,0

99,9

1718

Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах та енергії*

Вік/група фізичної активності/коефіцієнт фізичної активності (КФА)

Стать

Енергія,

кДж

Білки, г

Жири,

г

Вуглеводи,

г

загальна

кількість

тваринні

11-13 років

хл.

10056

84

62

84

327

діьч.

9637

78

55

76

326

14-17 років

юн.

11313

93

68

92

375

ДІВЧ.

10056

83

59

81

334

18-29 років / І група — працівники здебільшого розумової праці / КФА =1,4

чол.

10266

80

40

81

350

жін.

8380

61

ЗО

62

300

18-29 років / II група — легка фізична праця / КФА =1.6

чол.

11732

91

45

93

400

жін.

9218

66

34

70

326

18-29 років / ІП група — середня тяжкість праці / КФА =1,9

чол.

13827

106

52

107

478

жін.

10894

76

40

80

394

18-29 років / IV група — важка фізична праця / КФА =2.2

чол.

16341

108

54

128

566

жін.

12780

87

46

90

473

18-29 років / V група — особливо важка фізична праця / КФА = 2,5

чол.

17179

117

58,5

154

586

жін.

Таблиця 3.

Норма добової потреби у мінеральних речовинах та вітамінах*

Мінеральні речовини

Кальцій,

мг

Фосфор,

мг

Магній,

мг

Залізо,

мг

Цинк,

мг

Йод,

мкг

Селен,

мкг

Фтор,

мкг

Мідь,

мг

11-13

років

хл.

1200

1200

280

12

15

150

40

2,5

2,0

ДІВЧ.

1200

1200

270

15

12

150

45

2,5

1,5

14-17

років

хл.

1200

1200

400

12

15

150

50

2,5

2,5

ДІВЧ.

1200

1200

300

18

13

150

50

2,5

2,0

Вітаміни

А,

мкг

Б,

мкг

Е,

мг

к,

мкг

с,

мг

в„

мг

Вз,

мг

вв,

мг

В|2,

мг

11-13

років

хл.

600

2,5

13

45

75

1,3

1,5

1,5

2,0

ДІВЧ.

600

2,5

10

45

70

ІД

1,3

1,3

2,0

14-17

років

хл.

600

2,5

15

65

80

1,5

1,8

1,8

2,0

ДІВЧ.

600

2,5

13

55

75

1,2

1,5

1,5

2,0

я

С'кладепо згідпо порм фізіологічних потреб населения України в осповпих харчових речовипах та енергії, затверджених МОЗ України у 2011 р.

«Паспорт» темпераменту»

Риса (властивість)

«+» або «—»

Риса (властивість)

або «—»

1. Непосидющий, метушливий

 

2. Нестриманий, запальний

 

3. Нетерплячий

 

4. Схильний до ризику

 

5. Рішучий, ініціативний

 

6. Упертий

 

7. Кмітливий у суперечці

 

8. Працюєте не систематично

 

9. Різкий і прямолінійний у стосунках з людьми

 

10. Не злопам’ятний і не вмієте довго ображатися

 

11. Володієте швидкою, пристрасною мовою

 

12. Неврівноважений і схильний до гарячковості

 

13. Агресивний забіяка

 

14. Нетерпимий до недоліків інших

 

15. Маєте виразну міміку

 

16. Здатний швидко діяти й вирішувати

 

17. Невтомно прагнете до нового

 

18. Різко й поривчасто рухаєтеся

 

19. Наполегливий у досягненні поставленої мети

 

20. Часто не доводите розпочату справу до кінця

 

21. Веселий і життєрадісний

 

22. Енергійний і діловий

 

23. Схильний до різкої зміни настрою

 

24. Схильний переоцінювати себе

 

25. Швидко засвоюєте нове

 

26. Не стійкий в уподобаннях

 

27. Швидко включаєтеся в нову роботу

 

28. Легко пристосовуєтеся до обставин

 

29. Із захопленням беретеся за нову справу

 

ЗО. Швидко втрачаєте інтерес до справи, яка стає нецікавою

 

31. Легко переживаєте невдачі й неприємності

 

32. Дратуєтеся від одноманітних, буденних справ

 

33. Товариський і чуйний

 

34. Витривалий і працездатний

 

35. Доводите розпочату справу до завершення

 

36. Умієте триматися у складних ситуаціях

 

37. Маєте завжди багато роботи

 

38. Швидко засинаєте й прокидаєтеся

 

39. Часто незібраний, виявляєте поспішність у рішеннях

 

40. Схильний до поверховості в діях і судженнях

 

41. Спокійний і холоднокровний

 

42. Послідовний і ретельний у справах

 

43. Обережний і розсудливий

 

44. Умієте чекати

 

45. Мовчазний, не любите базікати

 

46. Стриманий і терплячий

 

47. Маєте спокійну розмірену мову

 

48. Розмовляєте голосно й швидко

 

49. Суворо дотримуєтеся розпорядку дня

 

50. Легко стримуєте поривання

 

51. Слабко реагуєте на похвалу чи осуд

 

52. Незлостивий

 

53. Постійний в уподобаннях та інтересах

 

54. Важко встановлюєте контакт з незнайомцями

 

55. Повільно включаєтеся в роботу

 

56. Підтримуєте однакові стосунки з усіма

 

57. Важко пристосовуєтеся до нових обставин

 

58. Любите акуратність і порядок в усьому

 

59. Схильний до товариськості

 

60. Інертний і малорухливий

 

Риса (властивість)

«+» або «—»

Риса (властивість)

«+»

або

61. Вразливий

 

62. Сором’язливий

 

63. Розгублюєтеся у новій обстановці

 

64. Не витрачаєте сил дарма

 

65. Не вірите у свої сили

 

66. Легко переносите самотність

 

67. Пригнічений і розгублений, якщо трапилась невдача

 

68. Ставите високі вимоги до себе й оточення

 

69. Швидко втомлюєтеся

 

70. Розмовляєте тихо

 

71. Схильний «замикатися» в собі

 

72. Плаксивий

 

73. Надзвичайно чутливий до похвали та осуду

 

74. Важко пристосовуєтеся до характеру співрозмовника

 

75. Покірливий

 

76. Занадто чутливий до всього

 

77. Надто образливий

 

78. Малоактивний і несміливий

 

79. Схильний до підозрілості, недовірливий

 

80. Прагнете викликати співчуття оточеннях

 

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 8-07-2016, 11:13, посмотрело: 2682