Народна Освіта » Біологія » § 58. Залози внутрішньої секреції. Гіпофіз. Щитоподібна залоза

НАРОДНА ОСВІТА

§ 58. Залози внутрішньої секреції. Гіпофіз. Щитоподібна залоза

Пригадайте, які найбільші залози є в організмі людини та яке їхнє значення?

Різноманітність залоз організму. За способом секреції залози організму поділяють на залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції (іл. 140).

Залози зовнішньої секреції — порівняно великі органи, мають власні протоки, через які вони виділяють свої секрети (слиз, піт, ферменти) в порожнини тіла, органів або в зовнішнє середовище. Це — печінка, слинні, сльозові, слизові, потові, молочні та інші залози.

Залози внутрішньої секреції — це маленькі органи (іл. 141), які виділяють гормони безпосередньо в рідини внутрішнього середовища. Ці залози мають щільну сітку капілярів і нервів. їхня загальна маса становить близько 100 г. Усі ендокринні залози розташовані в різних ділянках тіла, але функціонально взаємопов’язані й становлять єдину ендокринну систему. У цій системі провідна роль належить гіпофізу.

До залоз змішаної секреції належать підшлункова та статеві залози, які виконують одночасно зовнішньо секреторну та внутрішньо-секреторну функції.

Гіпофіз. Це — невелика (0,35-0,65 г), але дуже важлива багатофункціональна залоза внутрішньої секреції, яка розташована в порожнині черепа біля основи мозку під гіпоталамусом та зв’язана з головним мозком гіпофізною ніжкою (іл. 141).

Передня частка гіпофіза виробляє ростові та регуляторні гормони. Гормон росту (соматотро-пін) визначає ріст організму в молодому віці. Мабуть, ви чули про людей-карликів і людей-гігантів? Гіпофункція гормону росту в дітей призводить до затримки росту (карликовість]|, при цьому пропорції тіла та розумовий розвиток залишаються нормальними. Гіперфункція соматотропіну гіпофіза в молодому віці викликає гігантизм (іл. 142), а в дорослих — хворобу акромегалію (порушення пропорцій тіла).

Інші гормони передньої частки гіпофіза (так звані тропні) регулюють та координують роботу залоз внутрішньої секреції (щитоподібної, надниркових і статевих). Тому гіпофіз називають диригентом ендокринної системи.

Задня частка гіпофіза виділяє гормони, які виробляються в гіпоталамусі проміжного мозку. Антидіуретичний гормон (вазопресин) посилює процеси реабсорбції води в канальцях нефронів нирок, зменшуючи виділення сечі (діурез). За гіпофункції розвивається так званий нецукровий діабет.

Це захворювання характерне різким зростанням добової кількості сечі (понад 5 л), але, на відміну від цукрового діабету, вона не містить цукру. Окситоцин — спричинює скорочення гладеньких м’язів статевих органів (особливо матки), тим самим впливаючи на виконання статевих функцій.

Профілактика порушень роботи гіпофіза полягає в запобіганні травмам голови, запальним захворюванням головного мозку, порушенням

обміну речовин, кровопостачанню гіпофіза й гіпоталамуса, що може спричинити функціональні й морфологічні зміни в їхніх тканинах.

Щитоподібна залоза. Це одна з найбільших (близько 40 г) залоз внутрішньої секреції.

Вона розташована спереду по обидва боки від гортані та верхньої частини трахеї, нижче щитоподібного хряща. Складається з двох часток, з’єднаних тонким перешийком (іл. 143).

Клітини залози активно вбирають йод із плазми крові та накопичують його. Щитоподібна залоза продукує йодовмісні гормони, зокрема тироксин. Він сприяє процесам окиснення в клітинах; регулює обмін речовин, ріст та розвиток.


 

Йододефіцит — зниження вмісту йоду в організмі, необхідного для нормального функціонування щитоподібної залози.


 

Крім цього, гормони щитоподібної залози впливають на функції центральної нервової системи та поведінку людини. Нестача гормонів щитоподібної залози в дитячому віці призводить до затримки росту, психічного й статевого розвитку (кретинізм) — діти ростуть лише до 140 см, порушуються пропорції тіла, знижується обмін речовин, підвищується вміст вуглеводів у крові, затримується розвиток мовлення. Зовнішнє введення гормонів покращує розвиток, але повністю не нормалізує.

У дорослих за гіпофункції знижується обмін речовин, розвивається ожиріння, апатія, знижується температура тіла, шкіра стає більш товстою й сухою (мікседема).

За гіперфункції щитоподібної залози розвивається базедова хвороба, яка характеризується інтенсивним обміном речовин, збільшенням частоти серцевих скорочень, підвищеною температурою, збудливістю нервової системи, зменшенням маси тіла, вирячкуватістю очей. Щитоподібна залоза збільшується й виступає на шиї у вигляді зоба (іл. 144).

Для утворення гормонів щитоподібної залози необхідний йод (близько 0,3 мг на добу), який надходить в організм здебільшого з овочами та водою. Кількість йоду в повітрі, воді, ґрунті й рослинах у місцевостях, віддалених від моря та в гірських районах незначна. Тому в мешканців цих районів може розвиватися йододефіцит, який є причиною захворювання на ендемічний зоб. Унаслідок зниження активності гормонів відбувається підвищення активності залози та значне її розростання.

Йододефіцитнимм захворюванням можна легко та ефективно запобігти. Щоб зменшити недостатність йоду в харчуванні, застосовують методи індивідуальної, групової та масової йодної профілактики. Індивідуальна йодна профілактика полягає в уживанні продуктів з підвищеним рівнем йоду, а також лікарських препаратів, які забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду в організм. Групова йодна профілактика полягає у призначенні препаратів йоду під контролем спеціалістів у групах найбільшого ризику. Масова йодна профілактика вважається найбільш ефективним й економічно вигідним методом і досягається шляхом додавання солей йоду до найбільш затребуваних продуктів харчування (кухонна сіль, вода, хліб).

Йодовану сіль використовує понад 70% населення всього світу.

Залози внутрішньої секреції. Гіпофіз. Щитоподібна залоза. Ендемічний зоб. Йододефіцит та його профілактика

Ендорфін — гормон гіпофіза, який здатний угамовувати біль. Підвищений уміст цього гормону зумовлює піднесений настрій і спричиняє стан ейфорії — відчуття радості й задоволення без об’єктивних причин. Будь-яке переживання, пов’язане з коханням, творчістю, славою, владою, підвищує рівень ендорфінів у мозку.

Біохіміки розробили метод синтезу генно-інженерного гормону росту людини. Він виділяється кишковою паличкою, у яку введено відповідний ген. Новий препарат пройшов клінічні дослідження та рекомендований для лікування дітей, у яких дефіцит гормону росту. Поміркуйте, яке значення має цей метод для медицини.


 

1. Поясніть, що таке залози внутрішньої секреції, назвіть їх.

2. Чим різняться залози внутрішньої та зовнішньої секреції?

3. У чому полягають особливості залоз змішаної секреції людини?

4. Чому гіпофіз називають головною залозою внутрішньої секреції?

5. Який елемент необхідний для належного функціонування щитоподібної залози?

6. Які функції залоз внутрішньої секреції зумовлені особливостями їхньої будови?

7. В одній з відомих казок ідеться про розгнівану мачуху, яка миттєво на очах у падчерки перетворилася на відьму: ніс у неї загострився, очі повилазили з орбіт, шия та обличчя надулися, а все тіло почало трястися. Чи можливе таке в реальному житті? Чому?

8. Чому після аварії на Чорнобильської АЕС першою на підвищення радіаційного фону «зреагувала» щитоподібна залоза? Чому найбільше постраждали діти? Чи було вжито заходів щодо пом’якшення впливу випромінювання та яка їх ефективність?

9. Чи траплялись у вашому житті ситуації, що спричиняють стан ейфорії? Опишіть свої відчуття в цьому стані. Чи можна, на вашу думку, керувати цими відчуттями?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 7-07-2016, 13:32, посмотрело: 1416