Народна Освіта » Біологія » § 55. Біоритми

НАРОДНА ОСВІТА

§ 55. Біоритми

З яких фаз складаються цикли: а) серцевий; б) дихальний? Які сезонні явища притаманні життю тварин?

Поняття про зовнішні й внутрішні біоритми. Вам уже відомо, що одним з фундаментальних законів природи є циклічність процесів, що відбуваються в ній. Функціонування всього живого на Землі — від клітини до біосфери — підпорядковане певним ритмам. Біоритми — це циклічні зміни біологічних процесів.

Для будь-якого організму біоритми можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми — це ритми, що мають геофізичну природу, пов’язані із циклічними змінами в навколишньому середовищі (обертання Землі навколо власної осі та навколо Сонця, а також Місяця навколо Землі). Природні ритми впливають на зміни сонячної активності, електромагнітного поля Землі, температури, вологості, освітлення. Чимало змін у життєдіяльності організмів збігається за періодом із зовнішніми, геофізичними циклами. Це так звані адаптивні біологічні ритми, які виникли як пристосування організму до регулярних екологічних змін у навколишньому середовищі. Внутрішні біоритми — це передусім фізіологічні ритгиП срГсшізмуу ріітіиічіп протікання більшості фізіологічних процесів.

Для людини як компонента живої природи, теж притаманні біоритми: ритмічно б’ється серце, вдих змінюється видихом, сон чергується зі станом бадьорості. Перебіг жодного фізіологічного процесу не є безперервним. Ритмічно синтезуються речовини в клітинах, функціонують її органели. Певному ритмові підпорядковуються поділ клітини, скорочення та розслаблення м’язів, робота залоз внутрішньої секреції, збуджуваність нервової системи.

Види біоритмів за частотою. Біологічні ритми мають різну частоту. Біоритми високої частоти — це ритми з періодом, що не перевищує півгодини. Від таких біоритмів залежить діяльність серця, період биття якого становить 0,8 с; легень — частота дихання становить 16-20 циклів за 1 хв; головного мозку, де імпульси виникають за долі секунди, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника тощо.

Біоритми середньої частоти — це добові ритми. У людини виділяють понад 100 фізіологічних функцій, підпорядкованих добовій періодичності: сон і активний стан, зміна фаз сну, виникнення через певний період почуття голоду, зміна температури тіла, артеріального тиску, ритму серцевих скорочень, глибини і частоти дихання, об’єму і хімічного складу сечі, потовиділення, виділення гормонів, м’язової та розумової працездатності тощо. Наприклад, показники температури тіла й артеріального тиску зранку нижчі, а в другій половині дня — вищі. Максимум і мінімум активності різних біологічних процесів протягом доби не збігаються в часі. Наприклад, у ранкові години посилюється перистальтика

кишечнику і моторна функція шлунка, відбувається очищення кишечнику. Увечері найбільш виражена видільна функція нирок.

Протягом доби для людини характерне коливання рівня процесів життєдіяльності: підвищена активність і працездатність (8-12 год), знижена активність — середина дня (13-16 год), другий максимум активності —16-20 год, мінімальна активність — ніч і початок ранку (22-8 год). Порушення звичних ритмів призводять до розвитку втоми. Проте не всім людям притаманні зазначені вище коливання працездатності. Для кожної людини характерні індивідуальні особливості добового ритму. В одних людей («жайворонків») висока працездатність спостерігається протягом першої половини дня, в інших («сов») — протягом другої половини дня, пізно ввечері, уночі.

Низькочастотні біоритми — тижневі, місячні, сезонні, річні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності відносять ендокринні зміни, статеві цикли.

Встановлено тижневу періодичність інтелектуальних емоційних і фізичних проявів. Протягом тижня працездатність людини нерівномірна. У перші дні тижня вона збільшується, досягає найвищого рівня на третій день (середу), а потім поступово зменшується, помітно спадаючи в останній день (неділю). Місячні біоритми пов’язані з коливанням гормональної та статевої активності людини протягом місяця (наприклад, менструальний цикл у жінок). Сезонні біоритми в людини збігаються за тривалістю з порами року. Так, узимку людині хочеться поспати довше, ніж улітку, спостерігається збільшення маси тіла. Улітку м’язи стають сильнішими, інтенсивніше відбувається обмін речовин, організм стійкіший до стресів.

Річні біоритми людини виявляються в процесах росту. Діти ростуть швидше в першому півріччі календарного року. Як для зовнішніх, так і для внутрішніх ритмів настання чергової фази залежить насамперед від часу. Це важливий чинник, на який реагують живі організми, пристосовуючись до циклічних змін у природі. Здатність відчувати час називають «біологічним годинником». Усі біоритми організму взаємопов’язані й свідчать про загальну періодичність поведінки організму.

Регуляція і зміни біоритмів. Вважають, що на рівні цілісного організму нашим «біологічним годинником» керує гіпоталамус. Саме в цій структурі головного мозку відбувається співвіднесення фізіологічних процесів в організмі з коливаннями освітленості, вологості, атмосферного тиску, температури повітря, стану магнітного поля Землі, сонячної активності. Ось чому за пониження атмосферного тиску в дощову погоду нам хочеться поспати. А сонячного травневого дня неможливо всидіти вдома. Під час магнітних збурень у багатьох людей болить голова.

Інколи добова циклічність життєдіяльності змінюється. У людини перебудова біоритмів настає не одразу, а захоплює кілька циклів і супроводжується порушеннями у фізіологічному стані організму. Наприклад, у

людей, які здійснюють перельоти на значні відстані в широтному напрямку, відбувається розбіжність їхнього фізіологічного ритму з місцевим часом. Організм спочатку продовжує функціонувати звично, а потім починає перебудовуватись. При цьому відчувається підвищена втомлюваність, нездужання, бажання спати вдень і працювати вночі. Період адаптації може тривати від кількох днів до двох тижнів.

Правила розумової діяльності. Нехтування природною властивістю організму до циклічних зміни біологічних процесів може спричиняти втому. Зниження працездатності організму може бути результатом тривалої, напруженої чи однотипної розумової праці. Проявом втоми є насамперед порушення рівноваги процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, що позначається на поведінці людини. Гальмування починає переважати над збудженням. Збудженим ділянкам центральної нервової системи потрібний відпочинок. Відновленню втраченої працездатності сприяють такі заходи: перехід від одного виду роботи до іншого (наприклад, читання тексту книги й записування в зошит); своєчасний відпочинок (розумова праця має тривати не більше ніж 2 год поспіль) та його правильна організація (відпочинок повинен обов’язково передбачати фізичну активність, ігри, прогулянки на свіжому повітрі, які нормалізують кровообіг). Дотримання розпорядку дня запобігає передчасній утомі під час розумової та фізичної праці.

Біоритми. Значення біоритмів. Правила розумової діяльності

Медики в стародавньому Китаї зауважили, що будь-які ліки та отрута по-різному впливають на організм людини протягом доби. Вони виділили «години життєвої сили» і «години захворювань». Сьогодні ці дані використовують, коли призначають ліки хворим.

1. Що таке біоритми? 2. Які види біоритмів розрізняють? 3. Чим зумовлені зовнішні біоритми? 4. Наведіть приклади внутрішніх біоритмів.

5. Які добові біоритми вам відомі? 6. Наведіть приклади місячних і річних біоритмів людини. 7. Як здійснюється регуляція біоритмів людини?

8. У чому полягає відмінність зовнішніх біоритмів від внутрішніх? 9. Учені дискутують щодо щорічного переходу із зимового часу на літній і навпаки. Одні фахівці вважають, що організм до переведення годинників пристосовується швидко і здійснюється економія електроенергії. Інші заперечують: економія енергії незначна, а біоритми людини порушуються, виникає стрес. Висловте своє ставлення до цієї проблеми.

10. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що високої працездатності й доброго самопочуття можна досягнути тільки за умови, що ритм життя (режим) людини збігається із властивим для її організму ритмом фізіологічних функцій? Відповідь обґрунтуйте.


 

 

Узагальнення

 

Вища нервова діяльність (ВНД) — це діяльність кори й підкіркових структур головного мозку, основа психічних процесів. Вона є сукупністю умовних і складних безумовних рефлексів. ВНД забезпечує поведінкові реакції організму завдяки найдосконалішим пристосуванням до умов існування. В їх основі здатність кори головного мозку до швидкої зміни нервових процесів — збудження і гальмування. Основними показниками нервових процесів є сила, рухливість та врівноваженість. На їх основі виділяють чотири основних типи вищої нервової діяльності.

Вроджені, відносно постійні реакції організму' на дію зовнішнього або внутрішнього середовища — безумовні рефлекси. їх сукупність, що спрямована на задоволення основних біологічних потреб, утворює інстинкти. Вони формують інстинктивну' поведінку'. Умовні рефлекси — індивідуально набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Воші мають тимчасовий характер і сигнальне значення. Фізіологічною основою умовних рефлексів є утворення тимчасового нервового зв’язку' між центрами безумовного рефлексу і умовного подразника. Умовні рефлекси формують набуту поведінку людини.

У людини є друга сигнальна система — здатність реагу'вати на слово. ВНД людей забезпечує взаємодія двох сигнальних систем. Індивідуальний досвід засвоюється, в основному, завдяки навчанню, види якого зуг-мовлені способом набуття досвіду. Пам’ять — це здатність фіксувати, зберігати й відтворювати інформацію. Її види залежать від характеру запам'ятовування і зберігання інформації. Мислення — процес відображення зв’язків і відношень між предметами та явищами дійсності, що здійснюється через розутиові операції. Свідомість — особлива функція мозку, яка охоплює всі форми ВНД і зумовлює 'и цілеспрямовану діяльність. Сон — це фізіологічний стан, який характеризується вимкненням свідомості, зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники й зниженням активності більшості функцій організму. Він захищає організм від перевтоми. Циклічні зміни біологічних процесів називають біоритмами. Для запобігання передчасній втомі під час розумової праці необхідно дотримуватися розпорядку'дня.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 7-07-2016, 12:18, Переглядів: 4381