НАРОДНА ОСВІТА

§ 54. Сон

Яке значення має сон у житті людини? Чи можна вважати сон станом спокою?

Що таке сон? Життя людини протікає у двох основних функціональних станах: уві сні й бадьорій активності (неспанні). Чергування цих двох станів є необхідною умовою життєдіяльності людського організму, прояву загального закону природи — періодичності.

Близько третину життя людина спить. Мудреці Стародавньої Греції порівнювали сон з божественним даром, який відновлює сили, а розум робить ясним.

Під час сну нервова система підтримує лише життєво важливі функції організму, тому сон запобігає перевтомі й виснаженню нервових клітин. І. Павлов, вважав, що сон — це охоронне гальмування, яке виникає в корі великих півкуль та деяких інших структурах. І. Павлов розрізняв активний сон, який розвивається під впливом гальмівних подразників — шуму дощу, колискової тощо, та пасивний сон, що виникає через припинення або обмеження надходження до кори великих півкуль чутливих імпульсів від рецепторів. Іноді може спостерігатися частковий сон, коли окремі ділянки кори (сторожові) активні. Наприклад, мати спить за сильного шуму, але найменший рух дитини будить її. Сторожові ділянки зберігаються в тих місцях кори, які сприймають подразнення особливої значущості для організму.


 

СОН — це фізіологічний стан, який характеризується вимкненням свідомості, зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники й зниженням активності більшості функцій організму, відносною нерухомістю.


 

Швейцарський фізіолог Уолтер Рудольф Гесс у 40-х роках XX ст. виявив центр сну. Під час подразнення цього центру слабким електричним струмом піддослідні засинали. Згодом було з’ясовано, що сон контролює взаємодію груп нейронів, які містяться в різних ділянках мозку.

Пізніше було виявлено й центри неспання. Основними структурами, які відповідають за стан неспання, є кора великого мозку та проміжний мозок (гіпоталамус). Об’єднання цих утворів у єдину систему здійснюють особливі клітини стовбура головного мозку, що підтримує рівень їхньої збудливості (іл. 136). Перехід від сну до стану неспання (і навпаки) зумовлений зміною кількості сигналів, що надходять від стовбура до вищих відділів головного мозку.

Сучасні науковці розглядають сон як перехід активності кори великих півкуль головного мозку-на новий режим роботи. Сон — це діяльний стан кори великого мозку, який забезпечується активізацією сноген-них систем мозку. Завдяки взаємодії цих систем відбувається зміна активності нейронів різних мозкових структур. Ті нервові клітини, що були активні вдень, стають менш активні, а ті, що були пасивні протягом дня, збільшують свою активність.

Фази сну. У 50-х роках XX ст. завдяки електрофізіологічним дослідженням було встановлено, що природний нічний сон (тривалістю 7-8 год) є складним періодичним процесом. Він складається із 4-5 циклів (тривалість кожного — 60-90 хв), які закономірно чергуються.

Чинники сну

У кожному циклі розрізняють фазу повільного сну і фазу швидкого сну (іл. 137).

Основними ознаками сну є типова електрична активність мозку і рухи очей. У стані неспання і у фазі швидкого сну електрична активність мозку характеризується високочастотними хвилями у фазі повільного сну — низькочастотними хвилями.

На фазу повільного сну припадає близько 80 % нічного сну. Вона складається із 4-х стадій поступового переходу від неспання до глибокого сну і характеризується припиненням рухової діяльності, розслабленням м’язів, зниженням температури тіла, кров’яного тиску, інтенсивності обміну речовин, сповільненням частоти дихальних рухів та роботи серця, поверхневим і рідким диханням, зміною електричної активності мозку (іл. 137) тощо. Під час сну вимикається свідомість, знижуються всі види чутливості. Вважають, що під час повільного сну відбувається відновлення спрацьованих клітин, процесів синтезу, необхідних для нейронів органічних речовин, ріст клітин. На стадії дрімання повільного сну основні високочастотні хвилі, характерні для неспання, змінюються на низькочастотні.

Запис електричної активності мозку під час сну та неспання

При цьому в людини можуть виникати специфічні галюцинації. Якщо людина цілий день збирала виноград, то щойно вона заплющить очі, на цій стадії сну бачить грона винограду. Наступна стадія — поверхневий сон, який характеризується вимкненням свідомості. На третій і четвертій стадіях виникає глибокий сон. Людину в стадії глибокого сну дуже важко розбудити.

Фазу повільного сну змінює фаза швидкого сну. У цій фазі активізується діяльність усіх внутрішніх органів: дихання стає частішим, глибшим, посилюється робота серця, підвищується обмін речовин, з’являються швидкі рухи очей, окремі мимовільні рухи тулуба й кінцівок. Біоелектрична активність мозку на електроенцефалограмі під час цієї фази сну характеризується високочастотними хвилями, які характерні для стану неспання. У дорослих людей фаза швидкого сну становить близько 25 % загального періоду спання.

Під час фази швидкого сну мозок працює інтенсивно, аналізуючи, осмислюючи, упорядковуючи й закріплюючи інформацію, отриману під час бадьорого стану. Відбувається переробка існуючих уявлень і фіксація їх у довготривалій пам’яті мозку. Люди, розбуджені у цій фазі, у 75-90% випадках пам’ятають сновидіння.

Біологічне значення сну. Діяльність центральної нервової системи протягом дня доволі напружена. Сон захищає організм від перевтоми, позитивно впливає на загальне самопочуття, розумову діяльність, увагу тощо. Це пов’язано з відновними процесами, які протікають у мозку. Якщо людина тривалий час недосипає або дві-три доби взагалі не спить, у неї розвивається перевтома нервової системи, з’являються галюцинації, може виникати мікросон — небезпечне явище, під час якого людина «вимикається» на 1-3 с. У результаті людина може надовго втратити працездатність. Скільки ж має спати людина? Тривалість сну в людей різного віку неоднакова. Немовля спить 18-20 год на добу, діти дошкільного й молодшого шкільного віку — 10-12 год, підлітки повинні спати 9-10 год. Дорослій людині потрібно спати не менше 7- 8 год.

Щоб сон був повноцінним, необхідно дотримувати гігієнічних правил. Лягати спати бажано в той самий час, а вечеряти не пізніше як за дві години до сну. їжа при цьому має бути такою, що легко засвоюється. Не рекомендують пити міцний чай та каву, які діють збудливо на нервову систему. Перед сном корисні прогулянки на свіжому повітрі. Не бажано спати на занадто м’якій постелі. На ніч корисно відчиняти вікно або кватирку. Сон настає швидше, якщо на організм не діють сторонні подразники: яскраве світло, шум, усілякі запахи, надмірно висока або низька температура.

Одночасно з відновними процесами мозок здійснює активну, напружену роботу. Під час сну в головному мозку відбувається опрацювання інформації, яка надійшла протягом дня, фіксування її в довготривалій пам’яті тощо. Здоровий сон — це запорука правильного фізичного і психічного розвитку. Іноді за розумової перевтоми, порушення режиму, під час хвороб може виникнути безсоння (порушення нічного сну — утруднене засинання, часті пробудження серед ночі або повне зникнення сну). Цей стан є вкрай небезпечним для психіки людини, тому за його виникнення слід звернутися до лікаря-психіатра.

Сновидіння. Арістотель вважав, що сновидіння є результатом діяльності мозку. На думку І. Сеченова, сновидіння — це комбінація вражень, які зберігаються в мозку. Сновидіння вчені пояснювали також тим, що під час сну активність деяких ділянок кори головного мозку не загальмовується, вони залишаються збудливими і викликають певні відчуття. Ці ділянки продовжують роботу, пов’язану з діяльністю, що тривала протягом дня. Тоді виникають «творчі сновидіння», які підказують правильне розв’язання проблем, над якими працювала людина. Наприклад, Д. Менделєєву наснилася періодична таблиця хімічних елементів, Н. Бору — модель атома, А. Ейнштейну — певні елементи його теорії

відносності. Відомо також, що уві сні О. Пушкін складав вірші, Л. Бет-ховен почув свої перші мелодії, Рафаель побачив образ своєї знаменитої Мадонни. Не загальмовуються також і ті ділянки кори, у які під час сну надходять імпульси від рецепторів, що подразнюються чинниками зовнішнього чи внутрішнього середовища. Наприклад, коли температура в кімнаті дуже висока, людині може снитися, що вона перебуває в пустелі.

Важливу роль у формуванні сновидінь відіграють зорові горби проміжного мозку, через які проходить уся чутлива інформація до кори великого мозку. Під час сну передача сигналів до кори утруднена, інформація спотворюється, а сновидіння, які виникають у результаті цього, мають незвичайний характер. Англійські вчені — біолог Ф. Крік (лауреат Нобелівської премії) та математик Г. Мітчисон — вважають, що сновидіння відображають функцію механізму «стирання і очищення» пам’яті в мозку (на підсвідомому рівні).

Фази сну. Повільний сон. Швидкий сон. Безсоння. Сновидіння

• Неприємності, хвороби, а також побутові умови сну є причинами того, що людині сняться жахи. Випромінювання різних приладів «втручаються» в імпульси мозку й спотворюють сновидіння. Після травм, перевтоми можуть виникнути патологічні сни — летаргічний (тривалий) сон, нарколепсія (короткочасний сон протягом 1-2 хв), сноходіння, сного-воріння.

• Гіпноз — стан сну, що викликається навіюванням. Є три стадії гіпнозу: сонливість, легкий сон, сомнамбулізм, або лунатизм (сноходіння). Майже всі люди піддаються гіпнозу. Але в справжній гіпнотичний стан, коли цілком підкоряються наказам гіпнотизера і не пам’ятають потім, що відбувалося, здатні поринути лише 20-25% людей. Психічні функції під час гіпнозу можна змінювати. Навіювання може спричинити галюцинації, зміну якості відчуттів, рис особистості. Але під гіпнозом власна особистість людини ніколи цілком не поступається місцем «новій» особистості.

1. Що таке сон? 2. Які основні прояви сну? 3. Як пояснюють механізм виникнення сну різні наукові теорії? 4. У чому відмінність швидкої та повільної фаз сну? 5. Що таке сновидіння? Коли воно виникає?

6. Як ви вважаєте, сон — це відпочинок чи робота мозку? Відповідь обґрунтуйте. 7. Доведіть, що сон необхідний організму. 8. Поясніть, чи має рацію прислів’я «Рання година держить золото в роті». 9. Розгляньте іл. 136. і визначте фактори, які: а) сприяють сну; б) не дозволяють заснути.

10. Простежте протягом тижня, чи дотримуєте ви правил гігієни сну. 11. Як впливає сон на емоційний стан зранку і працездатність протягом дня?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 7-07-2016, 12:16, Переглядів: 2074