§ 45. Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху

Пригадайте з курсу «Основи здоров’я» правила гігієни органів слуху; з курсу «Природознавство» як поширюється звук.

Будова і значення слухової сенсорної системи. Слухова сенсорна система складається з таких частин: периферична (орган слуху), провідникова (слуховий нерв) і центральна — слухова зона в скроневій частці кори головного мозку (іл. 117).

Слух — чуття, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки слуху людина пізнає безліч звуків, що нас оточує, їх багатство й різноманітність. Без нього неможливе спілкування між людьми, між людиною і природою. Слух разом із зором попереджує про небезпеку. Він є не лише джерелом інформації про довкілля. Слухаючи щось, людина може отримати й емоційне враження, яке визначається не стільки інформаційним змістом звуків, скільки їхніми фізичними характеристиками. Тому музика не знає мовних бар’єрів.

Будова органа слуху.

Вухо — орган слуху та рівноваги, периферична частина слухового аналізатора.

Це — парний орган, що складається із трьох відділів: зовнішнього, середнього та внутрішнього (іл. 117, 118). Зовнішнє вухо включає вушну раковину, утворену еластичним хрящем, і зовнішній слуховий прохід — дещо зігнутий канал, що закінчується барабанною перетинкою (тонкою сполучнотканинною пластинкою).

Барабанна перетинка відділяє зовнішнє вухо від середнього. Звукові коливання повітря вловлюються вушною раковиною, потрапляють до зовнішнього слухового проходу і спричиняють коливання барабанної перетинки.

Середнє вухо складається з порожнини, заповненої повітрям, і трьох маленьких, послідовно зв’язаних між собою слухових кісточок — молоточка, коваделка й стремінця.

Порожнина міститься між барабанною перетинкою і перегородками внутрішнього вуха у глибині скроневої кістки. Вона сполучається з носоглоткою вузьким каналом — слуховою (євстахієвою) трубою. Надходження повітря по цій трубі (під час ковтання або якщо розкрити рот) вирівнює тиск з обох боків барабанної перетинки. Слухові кісточки передають і підсилюють звукові коливання барабанної перетинки на внутрішнє вухо. У стінці між порожниною середнього вуха та порожниною внутрішнього вуха є два невеликі отвори — овальне вікно, закрите основою стремінця, й округле вікно, закрите тонкою сполучнотканинною перетинкою. Звукові коливання, що передаються зі стремінця на рідину, яка заповнює внутрішнє вухо, повертаються в порожнину середнього вуха на мембрану округлого вікна.

Внутрішнє вухо представлене лабіринтом (системою каналів), розташованим у глибині скроневої кістки черепа.

У лабіринті містяться одразу два органи: орган слуху — завитка й орган рівноваги — вестибулярний апарат (іл. 118 а).

Завитка — спірально закручений на 2,5 оберту кістковий канал. Канал завитки розділений на три частини двома перетинками: тонкою покривною мембраною і товстішою й більш пружною основною мембраною. Верхній і нижній канали на верхівці завитки з’єднуються отвором і заповнені рідиною — пери-лімфою. Середній канал відокремлений від верхнього й нижнього й заповнений ендо-лімфою (іл. 118 6).

Усередині цього каналу на основній мембрані містяться слухові рецептори — волоскові клітини, які утворюють звукосприймальний аппарат (спіральний орган) (іл. 118 в).

Сприйняття звуку. Звукові хвилі (іл. 119), потрапляючи в зовнішній слуховий прохід, підсилюються в 2-2,5 разу й спричиняють коливання барабанної перетинки (1).

Ці коливання передаються на слухові кісточки середнього вуха (2), які зменшують амплітуду коливань і збільшують їхню силу в 30-40 разів.

Коливання кісточок примушують вібрувати перегородку внутрішнього вуха — мембрану овального вікна (3). Така вібрація спричиняє відповідні коливання пери лімфи верхнього каналу (4) і нижнього каналу (7), а відповідно — коливання основної мембрани спірального органу (5).

Під час її коливання волоскові клітини торкаються покривної мембрани (6) й згинаються. Унаслідок цього в рецепторних волоскових клітинах виникає збудження, які перетворюються на нервові імпульси, що передаються по слуховому нерву до головного мозку. Якісна оцінка та розрізнення імпульсів відбувається в скроневій частці кори головного мозку.

Порушення слуху та їх профілактика. Щоб зберегти слух, слід оберігати орган слуху від впливу шкідливих фізичних, хімічних факторів та інфекцій. Це можуть бути травми, хімічні речовини, а також усілякі мікроорганізми.

Однією з причин погіршення слуху є накопичення вушної сірки. Виділення сірки залозами — важливе захисне пристосування органа слуху, оскільки забезпечує затримування пилу та мікробів, що проникають ззовні. Надлишок сірки видаляється під час миття вух. Сірка може накопичуватись у слуховому проході, утворюючи сіркові пробки, що призводить до погіршення слуху. Тому варто дотримувати особистої гігієни слуху. Якщо у вухах накопичилася сірка, потрібно звернутися до лікаря, який прочистить слуховий прохід. Не можна у жодному разі витягувати сірку з вух сірником, олівцем тощо, оскільки це може призвести до пошкодження або навіть розриву барабанної перетинки, і тоді слух людини послаблюється, вона стає глухою.

Інфекційні ураження зовнішнього, середнього або внутрішнього вуха спричиняють запальний процес у вусі — отит. Особливо небезпечний гнійний отит, зумовлений потраплянням різних бактерій або грибкової інфекції у шкіру або підшкірний шар. Ускладнення такого захворювання можуть спричинити погіршення або втрату слуху. Найбільш поширені отити середнього вуха, які часто виникають при інфекційних захворюваннях (грип, ангіна, кір тощо), коли мікроорганізми з носоглотки разом зі слизом з носа через слухову трубку потрапляють у середнє вухо й викликають його запалення. Хвороби середнього вуха часто виникають у дітей із хронічним нежитем. При цьому захворюванні не слід сильно шмаркати: можна лише витирати серветкою слиз, що виділяється з ніздрів. Якщо турбує біль у вусі, слід негайно звернутися до лікаря.

Людина сприймає звуки з частотою коливань від 16 Гц до 20 кГц. З віком сприйняття високих частот знижується. Якщо людину тривалий час піддавати дії сильних звуків, у неї може погіршитися слух. Тому працівники, наприклад, в аеропортах і на шумних виробництвах використовують навушники. Сильна звукова хвиля, що утворюється, наприклад, під час вибухів, різко збільшує тиск на барабанну перетинку й може призвести до її руйнування. Значну шкоду завдають шуми, що діють на вухо з дня на день. Такі подразнення перевтомлюють слуховий рецеп

тор. Барабанна перетинка втрачає свою еластичність, і слух знижується. Шум порушує нормальну життєдіяльність людини: у неї виникає безсоння, настає втома. Тривала дія шуму є однією з причин виникнення виразки шлунка та гіпертонії. Боротьба з виробничими шумами — одне із завдань гігієни праці. На промислових підприємствах застосовують звукоізоляційні та звукопоглинальні матеріали, робітники носять навушники. Уживають спеціальних заходів і щодо зниження вуличного шуму у великих містах.

Тема. Вимірювання порога слухової чутливості.

Мета: визначити поріг індивідуальної слухової чутливості; обґрунтувати здатність слухової сенсорної системи до адаптації та її значення для людини.

Обладнання: механічний годинник, сантиметрова стрічка або лінійка.

Хід дослідження

Роботу слід виконувати у групах із трьох учнів.

Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.

1. Перший учень сідає на стілець і заплющує очі. Другий учень повільно наближає механічний годинник до вуха першого учня доти, доки той не почує звучання годинникового механізму.

2. Третій учень вимірює відстань, на якій перший учень почув звук (від вуха першого учня до годинника).

3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вуха. Запишіть одержані дані та знайдіть середнє значення.

4. Учні міняються ролями. Яка величина індивідуального порога слухової чутливості в різних учнів?

Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації.

1. Перший учень знову сідає на стілець і заплющує очі. Другий учень підносить годинник близько до вуха першого учня. Після 4-5 с другий учень починає повільно віддаляти його від вуха першого учня доти, доки той перестане чути звучання годинникового механізму.

2. Третій учень вимірює відстань від вуха першого учня до точки, коли той перестав чути звучання годинникового механізму.

3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та знайдіть середнє значення відстані.

4. Учні міняються ролями.

Чому виміряна відстань за віддалення годинника від вуха більша, ніж у разі наближення його до вуха?

Зробіть висновок: про що свідчить підвищення порогу слухової чутливості?

Слухова сенсорна система. Слух. Зовнішнє вухо. Середнє вухо. Внутрішнє вухо. Завитка. Слухові рецептори. Отит.

Захист слуху

Чому організм людини влаштований так, що вночі очі заплющені (прикриті повіками), а вуха залишаються відкритими? Очі виконують свою функцію лише в умовах освітленості, хоча б слабкої, а для слухової системи темрява не має значення, навіть, навпаки, — коли темно

й холодно, звук поширюється краще. Людина може почути про наближення ко-го-небудь навіть тоді, коли його приховують дерева чи кущі. Отже, «вимикання» на ніч органа слуху зробила б людину беззахисною.

I. Яка будова органа слуху людини? 2. Яка роль зовнішнього слухового проходу в сприйнятті звукових коливань? 3. Яким чином поширюється звукова хвиля в середньому вусі? 4. Як звукові хвилі перетворюються на нервовий імпульс? 5. Схарактеризуйте основні причини зниження слуху. 6. Яких гігієнічних вимог потрібно дотримувати, щоб зберегти слух?

7. Обґрунтуйте взаємозв’язок між будовою і функціями вуха. 8. Чому ангіна та грип можуть спричинити запалення середнього вуха?

9. Чому музику використовують для стимуляції трудової діяльності?

10. Чому артилеристи під час пострілу голосно викрикують?

II. Відомо, що звуки в різних середовищах (твердому, рідкому й газоподібному) поширюються по-різному. Чому коли людина розгризає тверді сухарі, то їй самій ці звуки здаються значно гучнішими, ніж оточенню? 12. Висловте своє ставлення до моди на постійне прослухо-вування музики через навушники.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук