Теплові явища. Теорія та приклади розв'язування задач
1.1 Тепловий рух молекул і атомів. Внутрішня енергія тіл
1.1 Тепловий рух - хаотичний рух молекул, атомів та йонів (мікрочастинок).
1.2. Температура
Великий закон природи : більш нагріті тіла завжди віддають тепло менш нагрітим.
Теплова рівновага - вирівювання температури тіл, які перебувають у теплообміні в обмеженому просторі:
Вимірювання температури - теплове розширення рідин , металів :
шкала Цельсія - С, t в системі СІ - шкала Кельвіна - 1К, позначається велечина літерою Т.
Абсолютний нуль - температура, при якій припинився 6 хаотичний рух молекул і атомів тіла - найнижча температура в природі.
1.3.Особливості теплового розширення води
Вода при нагріванні від 0* до 4‘С зменьшується в об’ємі ( її густина максимальна при 4°С).Подальше нагрівання води призводить до збільшення її об’єму.
Іншою особливістю води є зменшення її густини при замерзанні , внаслідок чого лід плаває на поверхні води. Ці особливості пов'язані з тим , шо в твердому стані кристалічна структура має менш щільну упаковку, ніж в рідкому.А максимум щільності упаковки молекул води досягається при 4*С.
Особливість теплового розширення води має важливе значення для збереження життя організмів у водоймах взимку .Охолоджені повітрям верхні шари води опускаються вниз , а теплі піднімаються вгору. Таке перемішування води відбувається до тих пір , поки температура води не опуститься до 4*С.При подальшому охолодженні верхні шари не опускаються і при 0‘С зверху утворюється лід,що плаває на поверхні та запобігає повному промерзанню водоймищ.
1.4.Означення фізичних величин. Основні формули. Фізичний зміст коефіцієнтів пропорційності. Розмірність фізичних величин.
1.1 Об'ємне та лінійне розширення.
1.3. Внутрішню енергією тіла називають кінетичну енергію хаотичного руху молекул, атомів та потенціальну енергію взаємодії.
Теплопровідністю називають передавання теплоти від більш нагрітих частин тіла до менш нагрітих , яке веде до вирівнювання температур без перенесення речовини.
Конвекцією називають теплообмін внаслідок перенесення речовини у газах і рідинах.
Тепловим випромінюванням називають такий вид теплообміну , який здійснюється всіма тілами за рахунок випромінювання частини своєї внутрішньої енергії і перетворення внутрішньої енергії випромінювання у внутрішню.
Зміну внутрішньої енергії називають кількістю теплоти .
1.5. Кількість теплоти Q залежить від роду речовини , маси тіла та різниці температур.
Теплоємність речовини показує , яку кількість теплоти треба затратити, щоб змінити температуру тіла на 1К.
В фізиці найчастіше використовується питома теплоємність речовини, її позначають C.
Питома теплоємність C показує яку кількість теплоти треба затратити, щоб підвищити температуру на 1 Кельвін 1 кілограма речовини.
1.8. Температура кипіння - це температура при якій рідина кипить. (Температура для води 100 оС)
Температура кипіння залежить від зовнішнього тиску : чим більший зовнішній тиск , тим вищою буде температура кипіння.
1.9. Коефіцієнт корисної дії теплової машини дорівнює відношенню корисної роботи до тієї кількості теплоти, яку затратили на її виконання.
1.5. Теплові машини
Тепловий двигун - це пристрій , в якому енергія отримана від згорання палива, перетворюється на механічну енергію.
1.6. Зміна агрегатних станів води
1.7 Логіко-структурна блок-схема розділу "Теплові явища".
Закон збереження енергії:
Коефіцієнт корисної дії:
1.9.Способи (методи) розв'язання якісних задач.
Задача 1. Дві кулі однакової маси - свинцева і стальна падають з однакової висоти на пісок. Яка л них більше нагріється ?
1.9. Розв’язання основних типів задач з розділу "Теплові явища"
- тип. Задачі, в яких відбувається обмін енергії без агрегатих перетворень.
- тип. Задачі, в яких відбуваються фазові переходи і відомі кінцеві стани системи (кінцева температура ).
- тип. Задачі, і яких відбуваються фазові переходи, але невідома кінцева температура.
- тип. Графічні задачі.
Зидачі третього типу неможливо розв’язати в загальному вигляді. Залежно від числових значень вихідних даних одні процеси можуть протікати, а інші - ні. А від того, які процеси пртікають, і в якому напрямку, залежить вид рівняння теплового балансу.Розв'язування таких задач необхідно починати з виявлення процесів, що відбуваються першими, в результаті яких виділяється теплота, Потім обчислюють відповідну кількість теплоти, визначаючи напрям наступних можливих приесів.
При розв’язанні задач 4 типу використовується графічний метод.
Кількість теплоти , яка виділиться нагрітим тілом , повинна бути рівня кілкості теплоти , яка поглинається водою та калориметром.
Запишемо рівняння теплового балансу
Якщо тепер прийняти , що с1=с2=с3, то температуру суміші рідин визначають за формулою Ріхмана:
Якщо за умовою задачі O відома , а знайти необхідно теплоємність твердого тіла, то з (2) отримуємо :
Процеси , що відбуваються , можно проілюструвати на графіку залежності температури від переданої тілу кількості теплоти .
Задача 1. Знайти загальну температуру , яка встановиться , якщо в латунний калориметр масою 150 г з 200 г води при температурі 12*С опустити залізну гирю масою 250 г, яка нагріта до 100 оС.
Розв’язання
Задача 2. Шматок льоду масою 5 кг при температурі -30оС опустили у воду , яка мас температуру 70оС. Маса води 20 кг . Яку температуру буде мати вода , коли весь лід ростане ? Питома теплоємність води 4,2 *103 Дж/кгК. льоду - 2.1 • 103 Дж/кгК, а питома теплота плавлення льоду 3.4- 105 Дж/кгК Теплообміном з оточуючим середовищем знехтувати.
в результаті чого отримуємо воду при 0оС , нагрівання якої до кінцевої температури t потребує кількість теплоти :
Кількість теплоти , віддана водою, що охолоджується:
Задача 3 типу
Задача 3. В калориметрі знаходиться вода масою m1 = 400 г при температурі t1 = 5'С . До неї влили ще m2 = 200 г води з температурою t2 = 10"С і положили m3 = 400 г льоду з температурою t3 = -60 *С. Яка температура O встановиться в калориметрі? Як зміниться кількість льоду ?
Задача IV типу
Задача 4. Побудувати графік залежності температури в колориметрі від часу , якщо кількість теплоти ,що надається системі, постійна і рівна q = 100 Дж/ с .
В калориметрі знаходиться 1 кг льоду при t1 = -20*С.
Розв’язування
Для того, щоб дробинка почала тонути не має необхідності, щоб весь лід растав. Достатньо того, щоб середня густина льоду з дробинкою стала рівна густині води. Якщо масу льоду, що залишився при цьому, позначити М1, то умова того, що дробинка
почне тонути, запишеться так:
Автор: admin от 28-02-2013, 22:59, Переглядів: 33944