§ 23. Кровотечі. Правила надання першої допомоги при кровотечах. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика

Пригадайте з курсу «Основи здоров’я», як спосіб життя людини впливає на її серцево-судинну систему.

Кровотечі. Правила надання першої допомоги. За ушкодження кровоносних судин внаслідок травми, руйнування стінок судин за певних хвороб виникають кровотечі. Утрата крові призводить до зниження кров’яного тиску, порушення постачання киснем головного мозку, серця, інших органів. Смертельною для людини є втрата 2,0-2,5 л крові. Пригадайте, скільки всього становить об’єм крові в людини.

Залежно від типу ушкоджених судин розрізняють капілярні, венозні, артеріальні кровотечі.

Капілярні кровотечі (іл. 65 а) виникають навіть за незначного ушкодження тканин. Оскільки кров по капілярах рухається повільно та під невеликим тиском, то капілярні кровотечі не спричиняють значної втрати крові, їх легко зупинити. Основним правилом надання першої допомо

ги при таких кровотечах є знезараження рани (наприклад, йодною настоянкою) і накладання на неї марлевої пов’язки.

Венозні кровотечі (іл. 65 б) виникають за ушкодження вен. У венах кров тече швидше, тому такі кровотечі призводять до значних втрат крові. За венозної кровотечі кров витікає рівномірно і має темний колір. Для її зупинки необхідно накласти тугу пов’язку, а за ушкодження великих вен — джгут, розміщуючи його нижче від місця пошкодження.

Артеріальні кровотечі (іл. 65 в) є найнебезпечнішими, оскільки в артеріях кров тече під великим тиском і з великою швидкістю.

Артеріальну кровотечу розпізнають за яскраво-червоним забарвленням крові, що виривається з рани фонтаном. За артеріальної кровотечі необхідно швидко притиснути пальцем ушкоджену судину (вище від місця пошкодження) і накласти джгут. Щоб не ушкодити шкіру, його накладають поверх одягу або іншої м’якої тканини. Коли джгута немає, можна скористатися ременем, краваткою, хусткою, тканиною тощо. Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну паличку й закручують тканину до зупинки кровотечі (іл. 66). Після цього потерпілого негайно доправляють до лікарні. Джгут чи закрутку не можна залишати більш як на 1,5 год, щоб не спричинити змертвіння тканин. До джгута чи закрутки прикріплюють записку про час їх накладання. Якщо є потреба залишити джгут на більш як 1,5 год, то пальцем притискають артерію вище від рани й послаблюють джгут на 5-10 хв.

Надзвичайно небезпечними є внутрішні кровотечі (у черевну порожнину, порожнину грудей, черепа). Виявити їх можна за зовнішнім виглядом людини. Вона блідне, виступає липкий холодний піт, дихання стає поверхневим, пульс частішає і слабне.

До прибуття швидкої медичної допомоги потерпілого кладуть і забезпечують цілковитий спокій. До ймовірного місця кровотечі прикладають холодний компрес.

Серцево-судинні хвороби. В усіх країнах світу серцево-судинні хвороби посідають за кількістю причин смерті перше місце. В Україні кож

ний четвертий громадянин працездатного віку має серцево-судинне захворювання. За поширеністю в структурі серцево-судинних хвороб перше ' місце серед дорослих та підлітків посідає гіпертонічна хвороба — 44 %, І потім — ішемічна хвороба серця — 34 % та судинно-мозкові хвороби (зо- і крема інсульти) — 14 %. За показниками смертності від цих захворювань Україна посідає в Європі перше місце.

Коротко схарактеризуємо серцево-судинні хвороби. Гіпертонічна хвороба — патологічний стан серцево-судинної системи, який характеризується артеріальною гіпертензією, змінами в серці, нирках, центральній нервовій системі. Суб’єктивними проявами хвороби є головний біль, запаморочення, біль у ділянці серця, зниження гостроти зору, напади задухи, набряки ніг тощо. Ішемічна хвороба серця — патологічний стан серця, що характеризується порушенням кровопостачання серцевого м’яза внаслідок враження його коронарних артерій. Стенокардія — хвороба, причиною якої є звуження коронарних судин, які живлять серце і постачають його киснем. Ознаки — біль, відчуття стиснення за грудиною або в ділянці серця. Гострий інфаркт міокарда характеризується омертвінням ділянки міокарда, що виник унаслідок недостатності кровопостачання у цій ділянці. Ознаки: стискуючий, пекучий біль, який наче сковує грудну клітку, «віддає» в різні частини тіла, поява задухи тощо.

До інших поширених хвороб серця належать аритмії (порушення ритму й провідності серця), міокардити (вірусні, інфекційні, паразитарні ураження міокарда) тощо. Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу, що призводить до ушкодження тканин мозку, сильного головного болю, непритомності, втрати мови, чутливості, може виникнути параліч. За нераціонального харчування, куріння та нервових напружень у стінках кровоносних судин відбуваються зміни. Переважно в місцях розгалужень артерій на стінках судин осідає органічна речовина — холестерин, у зв’язку з чим вони втрачають еластичність. На холестерин осідають солі Кальцію. Цей процес називають склерозуванням судин. Розвивається хвороба — атеросклероз.

Поширеною серед хвороб судин є і дистонія — порушення тонусу судин, у результаті чого порушується кровообіг. З’являється головний біль, стомлюваність. Найчастіше причинами дистонії є неврози та низька фізична активність.

Варикозне розширення вен — хвороба, що проявляється нерівномірним розширенням вен. Сприяють виникненню цього захворювання вроджена слабкість венозних стінок і неповноцінність їхніх клапанів. Варикозне розширення вен часто призводить до тромбофлебіту — запалення стінки вени з утворенням тромбу.

Виникнення усіх серцево-судинних хвороб пов’язано передусім із забрудненням довкілля та поширенням факторів ризику.

Фактори ризику, що призводять до серцево-судинних хвороб (іл. 67). Високий артеріальний тиск (артерільна гіпертензія) — основний ри-зик-фактор виникнення багатьох патологічних станів і хвороб серцево-судинної системи. Іншим чинником ризику розвитку серцево-судинних хвороб є гіподинамія, яка в сучасних умовах зростає, зокрема, у зв’язку з поліпшенням побутових умов, зростанням ролі сучасних засобів комунікації (мобільний зв’язок, телебачення, комп’ютерні мережі), з пасивним проведенням дозвілля тощо. До факторів ризику розвитку серцево-судинних хвороб належить і надлишкова маса тіла. Визначальним у її виникненні, а також для розвитку артеріальної гіпертензії є нераціональне харчування. Простежена залежність між збільшенням маси тіла та підвищенням артеріального тиску, вмістом холестерину та глюкози в крові.

Ступінь ризику розвитку серцево-судинних хвороб збільшується через високий уміст жирів у їжі, особливо деяких насичених жирних кислот, холестерину, через надмірне вживання калорійних страв, цукру та солі. Зниженню ризику сприяє достатнє вживання складних вуглеводів і харчової клітковини, вітамінів, мінералів.

До факторів ризику розвитку серцево-судинних хвороб належать шкідливі звички — споживання алкоголю, куріння, вживання наркотичних речовин. Алкоголь отруює міокард, пошкоджуючи мембрани та інші структури клітин, змінює стінки кровоносних судин. Міокард, одержуючи недостатню кількість кисню й поживних речовин, поступово перероджується і замінюється сполучною тканиною.

Алкоголь підвищує згортання крові, що спричинює утворення тромбів.

У курців після кожної викуреної цигарки кровоносні судини звужуються приблизно на ЗО хвилин. Тому в людей, що курять, судини майже завжди звужені й серцю доводиться з більшою силою проштовхувати кров до судин. Працюючи з великим напруженням, серце швидше зношується. Звуження судин — причина захворювання курців на «переміжну кульгавість», що супроводжується сильним болем під час ходіння. За статистикою, розвиток серцевих захворювань у курців в 2-6 разів більший, ніж у тих, хто не курить.

Розлади серцево-судинної системи особливо швидко настають, якщо людина вживає наркотичні речовини. Соціальне напруження (низький рівень соціальної захищеності, погане матеріальне забезпечення, важка фізична праця, сімейні конфлікти), стреси, депресивні стани також є важливими чинниками ризику розвитку серцево-судинних хвороб.

Профілактика серцево-судинних хвороб. Прогнози ВООЗ щодо динаміки зростання серцево-судинних хвороб є невтішними — вони залишаються головною причиною смертності та інвалідності людей. Ці прогнози й зумовлюють актуальність проблеми профілактики та лікування серцево-судинних хвороб. Тому на особистісному рівні, тобто на рівні кожної людини, профілактичними заходами серцево-судинних хвороб мають стати:

• систематичне вимірювання артеріального тиску;

• рухливий спосіб життя (щоденні фізичні навантаження);

• раціональне харчування: обмежене вживання продуктів, що містять насичені жирні кислоти та холестерин (тваринні жири, яловичина, свинина, яйця, сир, вершкове масло тощо), кухонної солі; уживання продуктів, що містять ненасичені жирні кислоти (риба, рослинні олії), білки (квасоля, боби, м’ясо птиці, молочні продукти), вуглеводи (хліб пшеничний, житній, рис, крупа гречана, картопля, мед, виноград, яблука, буряки, кавуни, морква тощо), мікроелементи (зокрема Калій);

• уникнення шкідливих звичок: відмова від куріння та наркотичних речовин; невживання алкоголю; відмова від тонізувальних безалкогольних та слабоалкогольних (так званих «енергетичних» напоїв), які насичені кофеїном синтетичного походження, іншими біологічно активними речовинами;

• психоемоційне розвантаження та релаксація (лазня, сауна, масаж тощо).

Для приготування страв найкраще використовувати оливкову олію (містить 57 % насичених жирних кислот, які є стійкими до високих температур). Смаження на соняшниковій олії спричиняє утворення шкідливих речовин. Вони підвищують ризик виникнення стенокардії, діабету тощо, тому краще не використовувати соняшникову олію для смаження, її корисно вживати із салатами. Також варто зважити, чи їсти смажені чебуреки, пиріжки, які продають на вулицях, ринку, пляжах тощо, адже олію для їх смаження використовують багаторазово.

Французьким кардіохірургам та інженерам вдалося створити штучне серце, яке б’ється, як живе. Воно регулює за допомогою електронних сенсорів серцевий ритм і потік крові. Серце виготовлене зі спеціальних матеріалів, що запобігають його відторгненню імунною системою та формуванню тромбів. Кардіограми, зняті з цього «протеза», ідентичні кардіограмам живого серця.

Ураховуючи те, що донорських сердець не вистачає, черга на пересадку серця зростає.

Висловте своє ставлення до розв’язання проблем лікування хвороб системи кровообігу за допомогою штучного серця.

1. Які типи кровотеч вам відомі, як їх розрізнити? 2. Поясніть послідовність дій надання першої допомоги під час кровотеч: а) капілярній; б) венозній; в) артеріальній; г) внутрішній. 3. Назвіть причини виникнення серцево-судинних хвороб. 4. Чому, якщо порушується кровообіг, виникають хвороби серцево-судинної системи?

5. Які причини виникнення інфаркту міокарда? 6. Які хвороби судин вам відомі? 7. У чому полягає профілактика серцево-судинних хвороб?

8. Складіть освітню профілактичну програму для своїх однолітків з підвищеною артеріальною гіпертензією, спрямовану на подолання ризику розвитку серцево-судинних хвороб. 9. На ринку слабоалкогольних напоїв з’явився молодіжний напій, який «рятує від фантазійно-емоційної недостатності». Для його бренду створені рекламні ролики, які акцентують на тому, що напій — не просто чергова так звана «слабоалкоголка» зі смаком апельсина чи кактуса, а ще й засіб для поліпшення настрою.

Висловте аргументоване ставлення до цієї реклами та інших рекламних проектів щодо слабоалкогольних чи безалкогольних «енергетичних» напоїв.

Внутрішнє середовище організму утворюють кров, лімфа і тканинна рідина. Завдяки цим рідинам усі органи і системи організму пов’язані функціонально, оскільки вони забезпечують транспорт до клітин поживних речовин і видалення шкідливих продуктів життєдіяльності. Кров окрім транспортної функції, виконує ще й захисні функції, що пов’язано з її складом. Більшу частину об’єму крові становить рідка її частина — плазма; решту — формені елементи.

Еритроцити переносять кисень і вуглекислий газ завдяки наявності у них білка гемоглобіну. Більшість лейкоцитів здатна до фагоцитозу, що є основою захисту організму від інфекцій. Тромбоцити захищають організм від крововтрат шляхом утворення тромбів у пошкоджених судинах. Наявність в еритроцитах і плазмі крові набору речовин білкової природи зумовлює у людини визначення чотирьох груп крові, нехтування якими може спричинити дуже сильні реакції під час переливання крові. Наявність в еритроцитах резус-фактора (Шї) може спричинити резус-конфлікт за несумісності крові матері та плода під час вагітності.

Будова серця людини, а також артерій, вен і капілярів зумовлена їх функціями. Найважливіша властивість серця — автоматія, тобто здатність ритмічно скорочуватися під впливом електричних імпульсів, що виникають у самому серці. Циркуляція крові здійснюється двома колами кровообігу. Тривалість серцевого циклу залежить від частоти серцевого скорочення, на яку впливають різноманітні чинники, значна частина яких може бути причиною виникнення серцево-судинних хвороб. Для їх профілактики необхідно дбати про зменшення забруднення довкілля та усунення факторів ризику: високого артеріального тиску, гіподинамії, надлишкової маси тіла, соціального напруження, шкідливих звичок тощо.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук