§ 3. Органи та фізіологічні системи організму людини

Які системи органів характерні для тварин? Які функції вони виконують?

Органи людини. Організм людини складається з органів, серед яких виокремлюють зовнішні та внутрішні (іл. 14).

До зовнішніх органів належать шкіра, волосся, вуха, очі, нігті тощо, а до внутрішніх — мозок, серце, легені, печінка, судини тощо. Більшість внутрішніх органів містяться в порожнинах тіла: грудній (серце, легені тощо), черевній (печінка, шлунок, нирки тощо). Грудна та черевна порожнини розділені діафрагмою.

Пригадайте, яку функцію діафрагма виконує у тварин.

Кожний орган складається з окремих тканин, але одна з них виконує основну функцію. Так, серце складається з посмугованої м’язової, сполучної та епітеліальної тканин. Однак основною з них є посмугована м’язова тканина, завдяки їй забезпечується головна властивість серця — скорочення. Кожний орган пронизують кровоносні судини та нерви. Орган — це лише частина організму, і тому поза ним він функціонувати не може, тоді як організм може обходитись без деяких органів (так, з однією ниркою організм може функціонувати).

Фізіологічні системи. Для виконання певних функцій органи об’єднані у системи органів: травну, дихальну, серцево-судинну, видільну, опорно-рухову, нервову, сенсорні, ендокринну, імунну, репродуктивну. їх ще називають фізіологічними системами.

ОРГАН (від грец. organon [органон] — знаряддя, інструмент) — частина організму, що має притаманні лише їй будову, форму, місце розташування і виконує одну або кілька функцій.

СИСТЕМА ОРГАНІВ — сукупність органів людини, що пов’язані анатомічно, функціонально й топографічно, та становлять єдину узгоджено працюючу структуру.

Травна система забезпечує травлення — фізіологічний процес механічної, хімічної та біологічної обробки їжі. Завдяки ньому здійснюється перетворення складних поживних речовин на простіші та всмоктування їх у кров і лімфу, а також виведення з організму неперетравлених решток їжі. До цієї системи належать органи травного тракту (ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник) і травні залози (печінка, підшлункова залоза, слинні залози, залози шлунку і кишечнику), що відкриваються в нього протоками.

Система органів дихання забезпечує надходження з атмосферного повітря в організм кисню, необхідного для процесів життєдіяльності, й видалення з організму газоподібних кінцевих продуктів обміну, головним чином вуглекислого газу та води. Цю систему утворюють органи повітроносних шляхів (носова порожнина, глотка, гортань, трахея і бронхи) та легені.

Серцево-судинна система об’єднує дві системи — кровоносну й лімфатичну, кожна з яких утворена відповідними органами (іл. 15). Завдяки скороченням серця кров безперервно рухається по кровоносних судинах (артеріях, венах, капілярах) до усіх органів і тканин. Вона забезпечує їх киснем та іншими необхідними для життєдіяльності речовинами (білками, вуглеводами, вітамінами тощо); звільняє від кінцевих продуктів життєдіяльності (вуглекислого газу, аміаку, сечовини тощо) і доправляє їх до органів виділення.

По лімфатичних судинах також транспортуються поживні речовини (зокрема, жирні кислоти, гліцерин) та кінцеві продукти життєдіяльності. Цю функцію здійснює лімфа. Крім того, лімфатична система виконує захисну та кровотворну функції. Так, у лімфатичних вузлах затримуються та знешкоджуються хвороботворні мікроорганізми, злоякісні клітини тощо.

У лімфоїдних органах (вилочкова залоза, червоний кістковий мозок, мигдалики, селезінка, апендикс) утворюються лімфоцити (клітини крові), які виконують захисну функцію.

Видільна система виконує функцію видалення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності (сечовини, аміаку тощо) із сечею. До цієї системи належать нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник.

Опорно-рухова система утворена кістками, їх з’єднаннями та м’язами. Усі кістки, які з’єдані між собою за допомогою різних видів сполучної тканини, утворюють скелет — пасивну частину цієї системи органів, а при кріплені до кісток м’язи — її активну частину. Скелет є опорою для всіх органів і виконує захисну функцію, обмежуючи разом із м’язами порожнини, у яких містяться внутрішні органи. Скелет і м’язи забезпечують різноманітні рухи тіла.

Нервова система об’єднує і пов’язує усі клітини й органи в єдине ціле, змінює і регулює їхню діяльність, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем. Вона визначає складну поведінку і психічну діяльність людини та забезпечує її існування як соціальної істоти. Нервову систему за будовою умовно поділяють на центральну (головний і спинний мозок) і периферичну (нерви, нервові вузли та сплетення).

Сенсорні системи — особливі фізіологічні апарати, які сприймають, аналізують і переробляють інформацію про зміни навколишнього середовища та внутрішнього етапу організму. Вони забезпечують зв’язок організму з довкіллям. Розрізняють зорову, слухову, смакову, дотикову та нюхову сенсорні системи.

До ендокринної системи належать залози внутрішньої секреції (гіпофіз, вилочкова залоза, щитоподібна залоза тощо). Кожна з них виробляє та виділяє в кров особливі хімічні речовини, що беруть участь у регуляції функцій усіх клітин і тканин організму.

Імунна система забезпечує захист від генетично чужорідних організмів (бактерій, вірусів, грибів тощо), продуктів їхньої життєдіяльності, різноманітних білків, клітин, у тому числі й змінених власних. Вона представлена центральними та периферичними органами (іл. 16).

Ви, напевно, зауважили, що лімфатичні вузли та лімфоїдні органи одночасно належать до двох систем органів — лімфатичної та імунної.

Чому ці системи склалися саме так, довідаємося, вивчаючи теми «Транспорт речовин» та «Регуляція функцій організму».

Репродуктивна, або статева, система виконує функції розмноження. Розрізняють жіночу і чоловічу репродуктивні системи. Вони утворені статевими органами, до яких належать: статеві залози, де формуються

статеві клітини; статеві шляхи, по яких рухаються ці клітини; зовнішні статеві органи, що забезпечують статевий акт.

Усі фізіологічні системи організму людини, взаємодіючи утворюють цілісну біологічну систему — організм.

Органи людини. Фізіологічні системи організму людини

Рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), комп’ютерна томографія створюють три- та чотиривимірні зображення органів. Застосування цих сучасних методів дослідження дозволяє оцінювати стан органів та організму в цілому. Так, тривимірна (З Б) УЗД дає об’ємне зображення плода людини. Це підвищує якість діагностики, а батьки можуть побачити майбутню дитину, визначити стать, розгледіти обличчя і кожний пальчик.

Застосування чотиривимірного (4 Б) УЗД, дає можливість отримати перше відео майбутньої дитини. Що вам відомо про сучасні методи діагностики організму людини?

1. Що таке орган? Які органи людини належать до зовнішніх, а які — до внутрішніх? 2. За іл. 14 назвіть органи, що містяться: а) у грудній порожнині; б) в черевній порожнині. 3. Що таке система органів? Назвіть фізіологічні системи організму людини.

4. Визначте, які з фізіологічних систем організму людини цілком зображені на іл. 14. Назвіть органи, які входять до складу цих систем.

5. Порівняйте: а) кровоносні та лімфатичні судини; б) лімфатичну та імунну системи організму людини; в) нервову та ендокринну системи людини та ссавців. 6. Яким прикладом можна довести, що організм людини — не сума органів, а цілісна система взаємодіючих систем органів.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук