Народна Освіта » Біологія » Урок 64. Постембріональний розвиток

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 64. Постембріональний розвиток

Коли ми збираємося у широкому сімейному колі, поряд опиняються літні люди й діти, зовсім старенькі та підлітки, немовлята і молоді, сповнені сил. Ми наочно спостерігаємо, як змінюється людина впродовж життя: змінюються не лише зріст і маса тіла, його пропорції, змінюються й потреби і бажання, звички і рефлекси. Загалом життя людини після народження поділяється на окремі періоди, про які йтиме мова на цьому уроці.

Ключові слова: постембріональний (постнатальний) розвиток, вікова періодизація, пубертатний період, акселерація, геронтологія, «безпечна статева поведінка«.

Час, відведений живому організму на реалізацію його генетичної програми, прийнято називати постембріональним (постембріональним онтогенезом) розвитком (лшл. 139). Це період життя людини від моменту народження до смерті. У процесі еволюційного розвитку людини змінюється її онтогенез (індивідуальний розвиток). Для людини як біологічного виду характерне збільшення тривалості внутрішньоутробного періоду, сповільнення статевого дозрівання, поява перехідного періоду — клімаксу — між періодами статевої зрілості і літнього віку.

На даний час немає єдиної схеми вікової періодизації постембріонального онтогенезу, тому що вона повинна відображати біологічні, психологічні і соціологічні аспекти розвитку та старіння організму. Необхідно зважати на фактори, що в різні періоди життя мають різну інформативність. Розглянемо узагальнену схему періодизації онтогенезу.

Розглянемо ці періоди безпосередньо.

Період новонародженості характеризується різкою зміною умов існування організму в зв’язку з переходом від внутрішньоу-тробного розвитку до життя в зовнішньому середовищі. У цей період організм є особливо вразливим.

Період грудного віку особливий тим, що організм отримує основну масу поживних речовин із грудним молоком. У ньому є деякі антитіла, які забезпечують пасивний імунітет новонародженого.

У період раннього дитинства у малюків поліпшується координація рухів, вони вчаться розмовляти, викладати думки і вимоги, активно цікавляться навколишнім світом. У цей період статеві ознаки мало виражені, тому інколи буває важко впізнати хлопчик це чи дівчинка. Починають формуватися вигини хребта, велика рухомість суглобів (.«ял. 140).

Період першого дитинства характеризується тим, що у дитини постійно виникають запитання. Дптина-«чомусик* у цьому віці не заспокоюється, поки не почує відповіді на запитання, яких у неї безліч.

Найбільш відповідальний період постнатального розвитку — статеве дозрівання, що включає друге дитинство, підлітковий і

Періоди онтогенезу

Періоди

Межі

Новонародженість

1-10 днів

Грудний вік

10 днів — 1 рік

Раннє дитинство

1 -3 роки

Перше дитинство

4-7 років

Друге дитинство

8-12 років (хлопчики), 8-11 років (дівчатка)

Підлітковий вік

13-16 років (хлопчики), 12-15 років (дівчатка)

Юнацький вік

17-21 рік (хлопчики), 16-20 років (дівчатка)

Зрілий вік І

22-35 років (чоловіки), 21-35 років (жінки)

Зрілий вік II

36-60 років (чоловіки), 36-55 років (жінки)

Літній вік

61-74 років (чоловіки), 56-74 років (жінки)

Старечий вік

75-90 років

Довгожителі

90 і більше років

частково юнацький вік. У цьому періоді виділяють дві фали: ранню і зрілу.

Рання фаза починається в дівчаток у 7 років, у хлопчиків — у 8 років. У цей час відбувається дозрівання в корі надннрників андрогенів, спостерігається також посилення секреції стероїдів, що є продуктами їх обміну. Андрогени стимулюють скелетне та статеве дозрівання.

У дітей 8-12 років якісно змінюється картина світогляду, відбувається остаточне формування рухової діяльності.

Зріла фаза характеризується найбільш значними зрушеннями морфофункціональних параметрів, тому існує підвищення ймовірності відхилень показників здоров’я. Головна подія цього періоду — дозрівання системи взаємодії гіпоталамус-гіпофіз-статеві залози.

Статеві гормони разом з іншими факторами, зокрема соматотропним гормоном, викликають значні зміни в організмі підлітка. У цей час швидко збільшуються розміри тіла, змінюються його пропорції. Посилено розвивається мускулатура в хлопчиків та відкладається ясир у дівчаток.

Статеві гормони здійснюють виражений ефект на біохімічні процеси, підвищуючи анаболізм, що створює умови для стрибкоподібного росту, що спостерігається у хлопчиків 13-15-ти років, у дівчаток — 11-13-ти років. Виділення статевих гормонів впливає не тільки на фізичні особливості, а й на емоційний стан.

Варто зазначити, що в періоді статевого дозрівання активуються й інші залози внутрішньої секреції, гормони яких відіграють важливу роль у перебудові організму. Це щитоподібна та підшлункова залози.

На тлі зазначених біологічних перетворень у цей час підсилюються процеси психологічного і культурного дозрівання, формуються соціально-психологічні властивості особистості.

Репродуктивна система дозріває до 18-20 років. У дівчат встановлюються овуляторні цикли, а в хлопців — добові ритми секреції тестостерону та продукції зрілої сперми. Завершується процес росту, причому у дівчат трохи раніше. Після цього продовжуєть

ся загальний розвиток, особливо у хлопців (підвищується маса тіла, об’єм грудної клітки, життєва ємність легень та ін.)

На процеси росту і розвитку істотно впливають численні внутрішні та зовнішні (в основному соціально-економічні) фактори. Розмежувати їх дуже важко, тому що вони взаємодіють у єдиному комплексі.

Важливе значення мають харчування, праця, сімейно-побутові умови, імунізація, захворюваність та ін. Погане харчування і голод гальмують ріст та статевий розвиток, є вірогідним зв’язок між швидкістю росту і дозріванням скелета та білковим голодуванням. Це може проявлятися у затримці росту.

Період дозрівання забезпечує формування генетично визначеного тину статури людини. Статура — комплексна біологічна характеристика людини, що відображає співвідношення кісткової, м’язової і жирової тканин та деякі інші показники будови тіла (ллл. 141).

У XX ст. в багатьох країнах почали відзначати прискорення соматичного, статевого і психічного розвитку, що отримало назву акселерація. Термін запропонував німецький педіатр Ц. Кох (1935 р.). Причини акселерації повністю не вивчено і навряд чи їх можна зводити до якогось одного фактора. Цей процес є суперечливим. Він полягає у прискореному фізичному розвитку людини; прискоренні росту і статевого дозрівання дітей і підлітків порівняно з їхніми ровесниками попередніх поколінь.

Зрілий період характеризується тим, що всі системи вже сформовані, припиняється ріст і людина вступає у репродуктивну фазу.

Період літнього віку проявляється у закономірному природному процесі поступового зниження функцій систем і органів, погіршення пристосованості до умов навколишнього середовища.

Для того, щоб долати проблеми людей старшого покоління, необхідно знати, що являє собою процес старіння. Цим займається наука геронтологія.

У старечому віці загострюються хронічні хвороби, змінюються пропорції тіла, змінюється функціонування усіх без винятку систем органів (,чол. 142).

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Інфекційні захворювання, що передаються лише статевим шляхом, у вітчизняній медицині називають венеричними. Вони дещо відрізняються від тих, що класифікують як хвороби, що передаються статевим шляхом, оскільки останні можуть передаватися й іншими шляхами. Наприклад, через кров (гепатит В), мікропошкодження шкіри (короста), вертикальним (від матері до дитини — ВІЛ-інфекція) та ін. Ними хворіють в однаковій мірі як чоловіки, так і жінки. Зараження може статися у будь-якому віці. Збудниками таких інфекцій є бактерії, віруси, найпростіші, гриби. ВІЛ-інфекцію спричинює ВІЛ, гонорею — гонокок, трихомоноз — трихомонада вагінальна, сифіліс — бліда спірохета, папіломатоз — вірус папіломи людини. Після перенесення цих захворювань, звичайно, імунітет не виникає. Поширенню таких захворювань сприяє інколи безсимп-томний перебіг початкових стадій. Можливим є зараження через не стерильні медичні та немедичні інструменти (шприци, ножиці, пилки, голки для тату)» під час переливання крові.

Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) в «Глобальній стратегії профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та боротьби з ними на 2006-2015 роки» було видалено поняття «безпечна статева поведінка*, що включає в себе:

• правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;

• правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;

• періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;

• у разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;

• статева стриманість;

• повідомлення статевих партнерів;

• вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту В і папілома вірус у людини.

Зараз створюються всі умови для успішної боротьби з хворобами, що передаються статевим шляхом. Хворим надається безко

штовна допомога. Якщо .глодипа знає про своє захворювання, але приховує його та заражає інших, вона нестиме за це кримінальну відповідальність.

1. Охарактеризуйте перші періоди постембріонального розвитку.

2. Охарактеризуйте період статевого дозрівання людини.

3. Охарактеризуйте зрілий, літній та старечий вік людини.

4. Які особливості передачі хвороб, що передаються статевим шляхом?

5. Що включає в себе поняття «безпечна статева поведінка»?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 3-07-2016, 13:37, Переглядів: 910