Народна Освіта » Біологія » Урок 56. Залози внутрішньої секреції: гіпофіз, епіфіз. Їх гормони

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 56. Залози внутрішньої секреції: гіпофіз, епіфіз. Їх гормони

Наш організм містить мережу залоз та клітин, ідо сприймають їхні сигнали. Цілодобово залози виробляють гормони, а клітини-мішені сприймають їхні сигнали для того, щоб зреагувати на їхню активність. Давайте вивчимо ці залози, гормони, що вони виділяють та реакції організму.

Ключові слова: гіпофіз, соматотропін, адренокортикотропний гормон, тиреотропін, фолітропін, лютропін, пролактин, меланотропін, епіфіз, серотонін, мелатонін.

Всі залози нашого організму поділяють на залози зовнішньої, змішаної та внутрішньої секреції. З першою групою ви ознайомилися під час вивчення травної системи, шкіри. До залоз змішаної секреції належать підшлункова та статеві залози. Більшість гормонів утворюються залозами внутрішньої секреції, або ендокринними залозами.

Розташовуються вони у різних ділянках тіла. Це такі як гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, прищнтоподібні, надниркові. Вони не мають вивідних протоків і свій секрет викидають безпосередньо в кров (мод. 117).

Ендокринні залози мають малу масу, є невеликими за розмірами, обплетені кровоносними капілярами.

Кров приносить до них поживні речовини, а у кров надходять продукти розщеплення та гормони. Діяльність

залоз може порушуватися, якщо кількість гормонів, що утворюються, збільшиться (гіперфункція) або ж зменшиться (гіпофункція).

Гіпофіз, будова та функції, його гормони. Гіпофіз з’єднаний з гіпоталамусом (лял. 118). Маса його у дорослої людини становить 0,6 г. Він є провідною залозою внутрішньої секреції. Це пов’язано з тим, що завдяки своїм гормонам гіпофіз здатний впливати на діяльність інших залоз. Його поділяють на дві частки. Передня частка є значно більшою (до 80% всієї маси) і має

кілька частин. У задній частці (не-йрогіпофіз) розрізняють нервову частину і лійку.

В породній частці гіпофіза виробляються такі гормони: соматотропні (гормон росту), адре-нокортикотропннй гормон, тнре-отропіп, фолітропія, лютропін, пролактин, моланотропін, більшість з яких здійснює свою дію чороз інші залози, стимулюючи їх розвиток та функції. Тому такі гормони називаються тронними. Вони здійснюють регуляцію за принципом зворотного зв’язку: при зниженні концентрації повного гормону в крові відповідні клітини передньої частки гіпофіза виділяють тропиий гормон, який стимулює утворення гормону саме цією залозою. І навпаки, підвищення вмісту гормону в крові є сигналом для клітин гіпофіза, які відповідають уповільненням секреції.

Со.чатотропін є необхідним для росту та розвитку організму. Він стимулює диференціацію і ріст тканин, сприяє росту скелета, збільшенню маси внутрішніх органів і розмірів тіла. Особливо чутливою до цього гормону є хрящова тканина та епіфізи трубчастих кісток, що зумовлює ріст скелета в довжину. Соматотропін також сприяє збереженню амінокислот, які є складовими білків. Це призводить до швидкого формування тканин.

Гормон росту секретується не постійно, а періодично, 3-4 рази на день. Секреція його збільшується під час голодування, важкої м’язової роботи, глибокого сну. З віком вона зменшується, але зберігається впродовж усього життя, оскільки клітини постійно оновлюються.

Недостатній синтез соматотропіну порушує здатність організму до нормального росту і призводить до гінофізарної карликовості. Це проявляється у зменшенні росту скелета, але не у його деформації.

При гіперфункції соматотропіну розвивається гігантизм — збільшення розмірів тіла за рахунок збільшення скелета. Якщо надмірна секреція гормону видаляється після закінчення росту кісток, то розвивається акромегалія — непропорційний ріст виступаючих частин обличчя (ніс, губи, підборіддя), збільшення розмірів кистей, стоп, пальців, а також внутрішніх органів.

Адренокортикотроппий гормон стимулює функції клітин коркової речовина надниркових залоз, виділення кортикостероїдів, що призводить до порушення обміну речовин, зміни кількості цукру в крові. Секреція його посилюється при різних емоційних станах.

Тиреотроппий гормон контролює виділення гормонів щитоподібної залози та її діяльність.

Гонадотропні гормони контролюють функції статевих залоз. Таких гормонів є кілька. Фолітропін стимулює ріст і дозрівання фолікулів у яєчниках, активізує сперматогенез та розвиток передміхурової залози. Лютропін стимулює секрецію тестостерону у сім’яниках та естрогенів у яєчниках. Під його впливом у жінок відбувається овуляція і утворення жовтого тіла. Про лак-тин збільшує продукцію прогестерону в жовтому тілі яєчника і вироблення молока. Рівень пролактину зростає на пізніх строках вагітності і при лактації, впливає на вуглеводний та жировий обмін.

Меланотропін надходить до проміжної частини передньої частки гіпофіза з гіпоталамуса. Він обумовлює забарвлення шкірних покривів. Під його впливом зерна меланіну розподіляються по всій поверхні шкіри. Недостатність цього гормону призводить до порушення процесів розподілу пігменту в клітинах, як наслідок, шкіра втрачає свою пігментацію. Пігментні плями під час вагітності і збільшена пігментація шкіри виникають в результаті гіперфункції гіпофіза.

Задня частка гіпофіза самостійно не виробляє гормонів, а зберігає та активує гормони, що надходять з нейронів гіпоталамуса, де синтезуються. Розглянемо їх.

Вазопресин (аитидіуретичний гормон) бере участь у регуляції сечоутворення, посилюючи зворотне всмоктування води з первинної сечі. При нестачі його в крові виникає так званий нецукровий діабет. Щоденно людина може втрачати величезну кількість води (5-8 л), що призводить до зневоднення організму. Вазопресин забезпечує водно-сольовий гомеостаз організму і осмотичний тиск крові. Його секреція змінюється впродовж дня.

Окситоцин стимулює гладеньку мускулатуру матки під час пологів і скоротливі клітини молочних залоз, сприяючи виділенню молока. Окрім того, окситоцин викликає скорочення м’язів кишечнику, жовчного міхура, сечовода і сечового міхура.

Гіпоталамус та гіпофіз об’єднують свою роботу для забезпечення життєдіяльності організму. Таке об’єднання називають гіпо-таламо-гіпофізарною, або нейрогуморальною системою, завдяки чому відбувається керування багатьма процесами в організмі. Речовини, що синтезуються нервовими клітинами цієї системи називають нейро гормонами.

Епіфй, його функції та гормони. Шишкоподібне тіло, або епіфіз, розташоване у проміжному мозку, але виконує роль ендокринної залози (хал. 119). Епіфіз виробляє передусім серотонін і ме-латонін. У світлий час доби виділяється серотонін, а в темний — він перетворюється на мелатонін. Припускають, що шишкоподібна залоза виділяє й інші гормони. Інформація про ступінь зовнішнього освітлення до епіфіза надходить від сітківки по симпатичних волокнах. Надлишок світла гальмує перетворення серотоніну в мелатонін. У темряві, навпаки, посилюється синтез мелатоніну.

Мелатонін визначає ритмічність процесів, гальмує функцію статевих залоз. Максимальна секреція мелатоніну спостерігається в дитячому віці. У 11-14 років зниження продукції мелатоніну епіфізом < запускає» гормональні механізми статевого дозрівання. І ще одне значуще зниження активності залози збігається за часом з настанням менопаузи.

Фізіологічні функції серотоніну є дуже різноманітними. Він керує багатьма процесами в організмі. Зниження його веде до підвищення больової чутливості. Дефіцит цього гормону може бути одним із факторів формування депресивних станів.

Епіфіз регулює цілий ряд важливих реакцій організму, а в зв’язку зі зміною освітленості ця регуляція є циклічною. Його можна вважати своєрідним «біологічним годинником» організму. Гормони епіфізу пригнічують біоелектричну активність мозку і нервово-психічну діяльність, надаючи снодійний і заспокійливий ефект.

1. Порівняйте залози внутрішньої секреції із залозами зовнішньої і змішаної секреції.

2. Визначте біологічне значення залоз внутрішньої секреції.

3. Охарактеризуйте дію гормонів передньої частки гіпофіза.

4. Що таке нейрогормони і яке значення вони мають?

5. Яке значення мають гормони епіфіза?

Чому говорять, що діти ростуть уві сні?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 3-07-2016, 13:10, посмотрело: 1446