Урок 55. Гомеостаз і регуляція функцій організму

Ми їмо і п'ємо те, що нам подобається, бурхливо реагуємо на раптові явища, чинимо те, що нам здається найкращим, і всі наші дії супроводжуються емоціями. Будь-яка активність людини підтримується здатністю виконати заплановані дії. Але що стимулює людину активізувати свої ресурси на виконання певної дії? Саме це ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

Ключові слова: гомеостаз, гуморальна та нервова регуляції, гормони.

ля того, щоб організм нормально функціонував, погрібною є постійність складу його внутрішнього середовища. Склад внутрішнього середовища організму людини ви розглядали у темі «Транспорт речовин». Згадаємо, що внутрішнє середовище організму — це сукупність рідин — крові, лімфи, тканинної, спинномозкової, що беруть участь в процесах обміну речовин і підтримці відносної сталості організму. Вперше думку про те, що постійність внутрішнього середовища забезпечує оптимальні умови для життя організмів, було висловлено у 1857 р. французьким фізіологом Клодом Вернаром. Пізніше, у 1932 р. американський вчений У. Кеннон ввів термін гомеостаз для визначення механізмів підтримки сталості внутрішнього середовища. У цій темі ми спробуємо розглянути ці механізми.

Отже, гомеостаз — це здатність організму підтримувати постійність складу та фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища. Гомеостатичні реакції мають захисний або пристосувальний характер і мають різний кінцевий результат. Захисні реакції ставлять на меті відновити порушене внутрішнє середовище. Пристосувальні ж спрямовані на відновлення порушених зв’язків між організмом та навколишнім середовищем. Часто

Регуляція функцій організму 1219^

них речовин, що знаходяться у рідинах та розносяться по організму.

Цей вид своєрідної хімічної регуляції с найбільш універсальним. В самий же час за рахунок гуморальної регуляції неможливо швидко перебудувати діяльність організму, змінити його функції лише тому, що є обмеження швидкості руху крові по судинах (до 0,5 мм/с).

З виникненням нервової системи з’явився нервовий механізм регуляції функцій, який за рахунок швидкого розповсюдження нервових імпульсів (120-140 м/с) по нервових шляхах, забезпечує перебудову функцій органів і організму з цілому.

Нервова регуляція не виключає, а підпорядковує собі гуморальну регуляцію. Тому, в цілісному організмі існує єдина нейрогуморальна регуляція функцій.

Нервову систему та принципи її дії ви розглянули у попередній темі. Зараз спробуємо розглянути біологічно активні речовини, що утворюються у невеликих кількостях, і впливають на функціонування організму.

Гормони беруть участь у процесах росту, розмноження, обміну речовин. Вони мають специфічність, тобто, кожен гормон виконує певну функцію. Для них характерною є дистантність дії. Потрапляючи в кров, вони діють далеко від місця свого синтезу на клітини-мішені, що мають відповідні рецептори (.йол. 116).

Активність синтезу або дії будь-якого гормону визначається різними показниками. Наприклад, віком (статеві гормони), фізіологічним станом (адреналін), потребами (глюкагон). Але для виконання багатьох функцій гормони знаходяться у складній взаємодії з іншими гормонами.

Для них характерною є висока біологічна активність: 1/125000 г інсуліну змінює вміст цукру у крові, а 1/10⁷ г адреналіну підсилює роботу серця. Розмір молекул гормонів є порівняно невеликим. Це забезпечує їхнє проникнення крізь стінки капілярів із кров’яного русла в тканини. Гормони швидко руйнуються тканинами, тому для забезпечення тривалої дії необхідне їхнє постійне надходження в кров, що підтримає їх постійну концентрацію.

За хімічною будовою гормони поділяють на три основних класи: 1) стероїдні (статеві гормони, кортикостероїди); 2) похідні амінокислот (адреналін, норадреналін, тироксин, трийодтиро-нін); 3) полілептидні (білкові) сполуки (інсулін, еомлтотропін, пролактин, окситоцин, вазопресин таін.).

Гормони реалізують свій вплив на діяльність організму виконуючи такі функції:

• гомеостатична — полягає в тому, що гормони забезпечують підтримання деяких фізіологічних показників на постійному рівні. Наприклад, осмотичний тиск, рівень глюкози в крові. Найчастіше так діють два гормони протилежної дії, один контролює верхню межу, а другий — нижню;

• адаптаційна — пристосовує організм до змін умов внутрішнього і зовнішнього середовищ;

• розвивальна — забезпечує статевий, фізичний і розумовий розвиток;

• інформаційна — носій відповідної інформації або сигналу.

Гормони діють подібно нервовій системі, але реакції організму

у відповідь на дію гормонів розвиваються повільніше й тривають довше, ніж при дії нервової системи.

1. Поясніть явище гомеостазу на прикладі обраного вами фізіологічного процесу.

2. Поясніть процес гуморальної регуляції дихання.

3. Охарактеризуйте значення гормонів для функціонування організму.

4. Яку природу мають гормони?

5. Охарактеризуйте функції гормонів.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов