Народна Освіта » Біологія » Урок 53. Типи вищої нервовоїдіяльності

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 53. Типи вищої нервовоїдіяльності

 Ми любимо давати один одному характеристики або прізвиська, що формуються на спостереженнях за поведінкою людини. І дуже часто вони відображають певні риси особистості. Хтось «хитрий», хтось «сонько», а хтось «забіяка». Такі риси навіть зберігаються в іменах деяких народів або у прізвищах. Виявляється, якщо розкласти на полички основні елементи вищої нервової діяльності, то вони вкладаються у досить просту схему, яку ми і розглянемо на цьому уроці.

Ключові слова: темперамент, сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік, інтерес, характер, здібності, обдарованість, особистість.

Основні типи вищої нервової системи, або тини темпераменту, сформулював І.П. Павлов. Для цього він узяв за основу наступні властивості нервових процесів: сила, врівноваженість, рухливість, збудження і гальмування. Темперамент — індивідуальна характеристика людини, що відображає природжені властивості й особливості психічної діяльності. Прояви темпераменту залежать від рівня знань, характеру, вихованості людини. Темперамент накладає відбиток на всі сторони діяльності людини.

Сила нервових процесів впродовж життя людини постійно змінюється. На це впливають харчування, діяльність заіоз внутрішньої секреції та зовнішні впливи. Врівноваженим називають тип нервової системи, у якому збудження й гальмування врівноважують один одного навіть при сильному нервовому напруженні. Якщо ж один із цих процесів переважає (частіше переважає збудження над гальмуванням), то такий тип називається неврівно-важеним.

Рухливість нервових процесів означає здатність швидко або повільно, легко або важко збуджуватись чи гальмуватись. Якщо проаналізувати типи нервової системи, то три з них можна вважати сильними, а один — слабким. Сильні тини відрізняються один від одного за врівноваженістю й рухливістю. Ще давньогрецький філософ Гіпократ назвав ці тини — сангвінік, флегматик, холерик та меланхолік (.чад. 114).

1. Сангвінік — сильний, урівноважений, рухливий тип, у якого процеси збудження переважають над процесами гальмування. Завжди жвавий, життєрадісний, енергійний, працездатний, прямує до мети. На зовнішні впливи реагує швидко, aie не загли

блюється, легко пристосовується до зміни умов; перебудовує свої звички.

2. Флегматик — сильний, неврів-новажений, інертний (спокійний). Характеризується високою працездатністю, повільністю, холоднокровністю. Виявляє самовладання та почуття міри. У поведінці — консервативний, упевнений у своїх силах, схильний до стабільного укладу життя. Рішення приймає повільно, особливо в неочікуваних ситуаціях. Низька активність флегматиків іноді межує з байдужістю.

3. Холерик — сильний, неврів-новажений тип із переважанням процесів збудження над процесами гальмування. Рухливіший, ніж сангвінік, енергійність межує з надмірністю, але життєва енергія швидко вичерпується і почата справа рідко доводиться до кіпця. Він легко переходить від стану сильного збудження до млявості, часто вступає в конфлікти з людьми.

4. Меланхолік — слабкий тип, для якого характерними є невпевненість у собі, нерішучість, відсутність ініціативи й активності, постійне невдоволення. Працездатність їх залежить від конкретних умов. Такі люди легко підкорюються чужій волі, чужому впливові й неспроможні відстояти власну думку. У складних ситуаціях меланхоліки втрачають ініціативу, життя їм видається важким, повним непоборних перешкод. Нерідко вони ізолюють себе від суспільства, уникають відповідальності, у них розвивається відчуття власної неповноцінності.

У чистому вигляді описані типи трапляються рідко. Зазвичай спостерігаються комбіновані типи.

Тип нервової системи повністю змінити неможливо, але шляхом тренування у сильних типів процес збудження можна компенсувати збільшенням сили гальмівних процесів і привести його до рівноваги.

Під схильністю розуміють прагнення до певного виду діяльності, стійку орієнтованість людини на певну працю. Схильність формується і розвивається під впливом умов життя, навчання і виховання людини.

Здібності — індивідуальні властивості людини, визначені спадково, які забезпечують успішне виконання певних видів діяльності (навчання, отримання навичок, використання їх у праці). Є загальні здібності (пам’ять, увага) і спеціальні здібності, які відповідають вимогам конкретної діяльності (музичний слух — для музиканта, психомоторне чуття — для пілота, творча увага — для конструктора тощо).

Обдарованість — стан здібностей людини, завдяки яким вона може досягти успіхів у певній галузі діяльності. Основою природних можливостей е особливості функціонування мозку в цілому та окремих аналізаторів. Обдарованість розвивається в процесі засвоєння людиною знань та творчої діяльності.

Зацікавленість — спрямованість людини на певний об’єкт чи певну діяльність, викликану позитивним ставленням до неї. Існують матеріальні й духовні зацікавленості, суспільні та особисті. Зацікавленість може формуватися, збагачуватися, розвиватися чи збіднюватися.

Характер — форма поведінки людини, що проявляється в її манерах, звичках, емоціях. Характер формується під впливом середовища та виховання. У реальному житті характер людини виникає внаслідок поєднання спадкових і набутих ознак. В процесі індивідуального розвитку тип вищої нервової діяльності сприяє формуванню певних рис характеру, тому у людей з однаковим типом темпераменту спостерігається й схожий характер.

Особистість — поняття, яке включає темперамент, характер, інтелект, а також риси, що характеризують людину як члена суспільства або групи людей, об’єднаних певною діяльністю чи ідеєю. Особистість формується під впливом конкретного соціального середовища.

Можливі порушення вищої нервової системи, спадкові та набуті психічні хвороби. Патологічні зміни вищої нервової діяльності у людини і тварин проявляються у формі неврозів і психозів.

Невроз — хронічний розлад вищої нервової діяльності, спричинений надмірним збудженням, гальмуванням або рухливістю.

Неврастенія проявляється у підвищеній збудливості й швидкій втомлюваності. Невроз нав’язливих станів спостерігається у вигляді нав’язливих спогадів про неприємні події, що викликали сором, безпричинного страху перед різноманітними подіями або за стан свого здоров’я. При цьому людина виконує нав’язливі дії та постійно перевіряє власні вчинки.

Для істерії властивою е підвищена чутливість до зовнішніх подразників, емоційність власних переживань, надмірна схильність до фантазування, підвищена здатність до навіювання і самонавіювання.

Психастенія — сприйняття зовнішніх подразників без емоцій, постійні сумніви у правильності власних вчинків чи міркувань, втраті відчуття реальності.

Психоз — глибоке порушення свідомості та поведінки, які проявляються у розладах пізнавальної, емоційної та вольової діяльності.

Соціальні наслідки алкоголізму, наркоманії та токсикоманії. Систематичне вживання алкоголю та наркотиків, який супроводжується патологічним занепадом психічної діяльності — алкогольної та наркотичної деградації. Крім психічних змін, в організмі відбуваються і фізіологічні зміни. Хворі стають кволими, малоініціативними, у них зникає цікавість до життя, порушується нічний сон, виникають захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, коліт, цироз печінки), розлади серцево-судинної системи, статева слабкість тощо.

Токсичні речовини, які використовують токсикомани, можуть спричинити гостру реакцію організму зі значними порушеннями центральної нервової системи. Токсикомани, як і алкоголіки, є хворими, часто непрацездатними людьми, перспектива лікування яких є дуже низькою, оскільки більшість з них втрачає цікавість до життя.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ 5

Визначення особистого типу вищої нервової діяльності

Мета: установити власний тип вищої нервової діяльності

Обладнання та матеріали: щоденник паперовий або цифровий Хід роботи

Використати один з тестів на установлення типу темпераменту, наприклад, тест Айзенка або інший, визначити тип темпераменту. Узяти до уваги, що результати тестування дозволяють визначити лише головні риси типу вищої нервової діяльності, тому не можуть відображати всю різноманітність поведінки людини у різних життєвих ситуаціях.

1. Що таке темперамент?

2. Поясніть сангвінічний тип вищої нервової діяльності.

3. Порівняйте холеричний та флегматичний типи вищої нервової діяльності.

4. Порівняйте сангвінічний та меланхолічний типи вищої нервової діяльності.

5. Порівняйте явища схильності та інтересу.

6. Порівняйте явища здібності та обдарованості.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 3-07-2016, 12:55, посмотрело: 839