Народна Освіта » Біологія » Урок 47. Сенсорні системи руху, дотику, температури, болю

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 47. Сенсорні системи руху, дотику, температури, болю

 Коли болить голова або зуб, людина майже не сприймає інформацію з навколишнього середовища. Це погано впливає на пристосувальні можливості організму. Якщо торкнутися холодного або гарячого предмета, відразу починаєш аналізувати, яким чином уникнути холоду або надмірного тепла.

Ключові слова: рецептори руху, пропріорецептори, дотику, температури, болю.

Рецептори руху. Усі скоординовані рухи людини с можливими завдяки спеціальній руховій сенсорній системі. У м’язах, сухожилках, суглобах містяться пропріорецепто-ри, що сигналізують про ступінь напруження м’язових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі. Імпульси, що виникають у них під час скорочення або розслаблення м’язів, нервовими шляхами ідуть до мозочка, а потім до задньої центральної звивини кори півкуль. Там виникають відчуття про зміну положення частини тіла у просторі. Це сприяє створенню певної пози для підтримки рівноваги, а також зміни напрямку руху. За допомогою аналізаторів руху можна визначити приблизну масу предмета, що піднімається. З допомогою рухової сенсорної системи людина (навіть за відсутності зору) може виконувати в просторі складні рухи. Але лише за умови взаємоузгодженої дії вестибулярного апарату, м’язового чуття і зору людина здатна підтримувати вертикальне положення тіла в просторі. Вона сприймає і регулює прискорення або уповільнення рухів, обертається навколо своєї осі.

Рецептори дотику. На попередніх уроках ви вивчили особливості будови шкіри. Згадайте структури, що входять до складу дерми. Яке значення вони мають?

Шкіра відокремлює тіло від зовнішнього середовища (.кал. і 09). Через неї та її похідні людина отримує інформацію про властивості середовища, про впливи з боку інших живих істот тощо. Це механорецептори, що забезпечують дотикову чутливість, розкидані поодинці по всій поверхні, не утворюють окремих органів чуттів. Рецептори дотику, або тактильні рецептори, чутливі до слабкого дотику і розташовані у епідермісі. Це тоненькі закінчення чутливих нейронів, що реагують на деформацію шкіри або волосини. Також є спеціалізовані рецептори, що розташовані під епідермісом. Вони нагадують капсулу, заповнену рідиною, всередині якої знаходиться звивисте нервове закінчення. На І сма шкіри в середньому припадає до 25 тактильних рецепторів. Найбільше їх у шкірі долонь, на кінцях пальців, на губах, кінчику язика. Найменше — у шкірі спини і живота.

Збудження, що виникає в тактильних рецепторах шкіри, надходить до задньої центральної звивини кори півкуль, де перетворюється у відчуття дотику або тиску. Завдяки тактильній чутливості людина відчуває характер поверхні, форму та величину навколишніх предметів.

Температурна чутливість. У дермі та слизових оболонках розташовані два типи терморецепторів. Вони мають форму капсул, всередині яких розміщені клубочки нервових закінчень. Одні з них сприймають холод, інші — тепло. Відчуття холоду або тепла, що виникає в корі півкуль веде до рефлекторної зміни просвіту кровоносних судин шкіри.

В організмі людини рецепторів тепла налічується до ЗО тисяч, а холоду — до 250 тисяч. На подразнення швидше реагують холодові рецептори, ніж теплові. Терморецентори є необхідними для підтримання постійної температури тіла та сприйняття зміни температури навколишнього середовища. Підкірковий центр регуляції температури розташований у гіпоталамусі.

Відчуття болю виникає тоді, коли подразник має руйнівний характер та існує загроза життю організму або цілісності частини тіла.

Вольові рецептори розміщені не тільки в шкірі, але і в м’язах, кістках, внутрішніх органах. їх нараховується більше одного мільйона. Але розташовані вони нерівномірно. Вольові рецептори реагують на зміну тиску, температури, концентрацію речовин, що виділяються ушкодженими клітинами, подають інформацію про силу та локалізацію болю до головного мозку, стимулюючи виділення речовин, що блокують цей біль (ендорфінів). Сильний біль порушує нормальну діяльність організму. Це може проявлятися у підвищенні концентрації глюкози в крові, посиленні виділення адреналіну, прискоренні скорочень серця та зсідання крові, підвищенні кров’яного тиску, уповільненні або прискоренні дихання тощо.

Збудження, що виникає в больових рецепторах передається до таламуса, де знаходиться підкірковий центр болю, та до задньої центральної звивини кори півкуль. У цій ділянці розташовані кіркові центри дотикової, температурної та больової чутливості.

1. Якщо закрити очі, за допомогою якого відчуття ви зможете визначити розташування вашої правої ноги, закинутої на ліву?

2. Яке значення мають та де розташовані рецептори дотику?

3. Яке біологічне значення має температурна чутливість?

4. Визначте важливість больових рецепторів. Що відбудеться з людиною, у якої відсутні больові відчуття?

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ 4

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

Мета: отримати навички вимірювання температури тіла різними способами, установити факт температурної адаптації шкірних рецепторів та установити її значення

Обладнання та матеріали: термометр, спирт, серветки, склянки з водою різної температури

Хід роботи

1. Виміряйте температуру тіла під пахвою, під коліном, у долоні та у роті. Утримуйте термометр згідно інструкції.

2. Занесіть результати вимірювання у таблицю:

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 3-07-2016, 12:40, посмотрело: 1841