Урок 29. Будова осьового скелета людини

Кожен з нас відчуває, як завдяки кісткам скелета ми виконуємо роботу, часом легку, часом важку. Ми піднімаємо вантаж, згинаємося для того, щоб підняти предмет, що впав на підлогу і при цьому відчуваємо гнучкість власного тіла. Яка структура допомагає нам підтримувати рівновагу, зберігати стійкість, коли ми перебуваємо у хиткому човні або авто, що рухається нерівною дорогою? Дізнаймося про будову цієї структури.

Ключові слова: скелет, типи з'єднання кісток, шви, суглоб, зв'язки, хребець, грудна клітка, ребра.

Скелет людини можна поділити па дві частини: осьовий і додатковий. Осьовий представлений черепом, хребтом, грудною кліткою. Додатковий утворений плечовим і тазовим поясами, до якого прикріплені верхні та нижні кінцівки відповідно. Але, як відомо, окремі кістки нічого не варті, якщо їх не з’єднати між собою.

Типи з’єднання кісток. У скелеті людини кістки можуть сполучатися нерухомо, напіврухомо і рухомо. Нерухомі з’єднання утворюються під час зростання кісток. Таке з’єднання є характерним для скелета голови (черепа) і називається швом. При цьому тонкі виступи однієї кістки входять у заглибини іншої. У новонародженої дитини череп ще повністю не окостенів.

Шви між окремими кістками черепа не сформовані, їх краї з’єднуються між собою сполучнотканинними перетинками (мал. 64). Черепні шви остаточно формуються тільки у 3-4 роки і до ЗО років життя людини майже повністю заростають.

Напіврухомі з’єднання кісток утворюються між хребцями завдяки міжхребцевнм дискам та зв’язкам (мал. 65). Завдяки здатності волокнистого хряща розтягуватися забезпечується рухливість хребта. Тому під час ходіння вони виконують роль амортизатора, пом’якшуючи поштовхи та оберігаючи внутрішні органи від струсу.

Всі суглоби є рухомими з’єднаннями кісток і мають загальний план будови, який включає суглобову сумку й суглобові поверхні. Зв’язки, що оточують суглоб, утворюють щільну волокнисту сумку й утримують кістки у повному положенні. Вопи кріпляться до обох кісток і розташовані так, щоб суглоб міг витримувати навантаження, що на нього припадає. Суглобова сумка охоплює суглобові поверхні кісток, утворюючи герметичну капсулу. Вона складається з двох шарів. Зовнішній шар переходить в окістя, внутрішній шар виділяє у порожнину суглоба сн-

новіальну рідину, що відіграє роль мастила, забезпечуючи вільне ковзання суглобових поверхонь.

Суглобові поверхні з’єднуваних кісток укриті гіаліновим хрящем. Гладенька поверхня суглобових хрящів сприяє рухам у суглобах. Під час руху хрящ зменшує тертя між кістками, а завдяки своїй еластичності він слугує і амортизатором при ударах (мал. 66).

Оскільки рух з’єднуваних ланок здійснюється навколо однієї, двох або багатьох осей, суглоби прийнято поділяти на багатоосьо-ві (кулясті) — плечовий, кульшовий; двохосьові (еліпсоподібні, сідлоподібні) — колінний; і одноосьові (циліндричний, блокоподіб-ний) — ліктьовий (мол. 67).

Скелет голови (череп) складається з двох відділів — мозкового та лицевого. Мозковий відділ утворений тім’яними, скроневими, потиличною, лобною та клиноподібною кістками. До складу лицевого відділу входить близько п’ятнадцяти кісток (мол. 68). Всі вони з’єднані нерухомо — за допомогою швів. Єдиною рухомою кісткою є нижньощелепна. Череп захищає не тільки головний мозок, що розташований всередині, а й органи нюху, очі, внутрішнє та середнє вухо.

Скелет тулуба утворений хребтом і грудною кліткою. Хребет є головною віссю тіла. Він складається з хребців, між якими знаходяться хрящові міжхребцеві диски (мал. 69). Зв’язки з’єднують хребці між собою і не дозволяють зміщуватися. Але за-

вдяки м’язам, що до них кріпляться, їм характерна повна рухливість.

Тому хребту с властивою значна гнучкість.

Хребет мас 33-34 хребці. У ньому виділяють шийний (7 хребців), грудний (12), поперековий (5), крижовий (5 зрослих) та куприковий (4-5 зрослих хребців) відділи. У хребті виділяють вигини, які формуються у людини з віком, завдяки руховій активності.

Кожен хребець складається з тіла, дуги і відростків, що слугують місцем прикріплення м’язів, зв’язок та сполучення відростків між собою (.йол. 70). Між тілом і дугою хребця є отвір. Отвори всіх хребців утворюють хребетний канал, у якому розташований спинний мозок. Хребет слугує для його захисту.

На відміну від інших хребців, перший шийний, атлант, складається тільки з дуг. Це є опорою для черепа і дозволяє піднімати і опускати голову. Другий шийний хребець, епістрофей, має тіло і звернений вгору зубоподібний відросток, що дає можливість повертати голову вправо і вліво. Інші хребці мають однакову будову. Поперекові хребці відрізняються дуже масивними тілами.

Ребра разом з грудиною та грудними хребцями утворюють грудну клітку, яка захищає серце, легені, великі кровоносні судини і сприяє диханню. З 12 пар ребер, 7 пар безпосередньо кріпляться до грудини (справжні ребра), наступні 3 пари (несправжні) хрящами з’єднуються між собою, а потім до грудини, утворюючи реберні дуги. 11-12 пари ребер є вільними і закінчуються в товщі стінки черевної порожнини. Грудна кістка має рукоятку, тіло та мечоподібний відросток, що зрослися.

1. Охарактеризуйте з’єднання кісток у скелеті людини.

2. Які особливості будови суглобів?

3. Назвіть частини скелета людини.

4. Охарактеризуйте будову хребців. Які особливості будови атланта й епістрофея?

5. Яку будову і функції має грудна клітка?

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!

Під час споживання іжі ложкою працює близько ЗО суглобів верхньої кінцівки.

У здійсненні кожного кроку беруть участь до 300 скелетних м’язів. Людина впродовж дня робить близько ЗО 000 кроків (до 20 км), тобто кожні 5,5 років проходить шлях, що дорівнює довжині екватора.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов