Народна Освіта » Біологія » Урок 9. Ротова порожнина. Травлення в ротовій порожнині

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 9. Ротова порожнина. Травлення в ротовій порожнині

Пригадайте, що відбулося з полуницею до того, як ми її почали їсти. Отже, у ротову порожнину потрапив перший шматочок соковитої стиглої полуниці. Відразу ж язик починає сприймати смак плоду. Інформація про смак аналізується мозком і ми практично миттєво дізнаємося про те, наскільки кислою чи наскільки солодкою виявилася полуниця. Ротова порожнина швидко наповнюється слиною. Швидко прожувавши м'який плщ, ми проковтуємо його і він потрапляє до шлунку. Що далі? Давайте дізнаємося про це.

Ключові слова: губи, щоки, піднебіння, зуби, язик, глотка, стравохід, смоктання, жування, слина, лізоцим, амілаза.

Будова ротової порожнини та травлення в пій. Ротова порожнина е початковим відділом травної системи. У ротовій порожнині їжа перебуває короткий час, тому власне травлення як ферментативний процес тут е неістотним. У ній їжа подрібнюється, змочується слиною, формується харчова грудочка готова до ковтання. Наявність великої кількості рецепторів (смакових, механічних, температурних) забезпечує інформативну функцію. Інформація, яка надходить від рецепторів до мозку істотно змінює перебіг процесів травлення. Смакові рецептори дають можливість оцінити їжу, забезпечують відчуття солоного, солодкого, кислого та гіркого. Подразнення цих рецепторів активізують механічні процеси в роті та виділення слини.

Спереду порожнина рота обмежена губами, з боків — щоками, зверху — піднебінням, знизу — діафрагмою рота, утвореною м’язами, які розташовані вище під’язикової кістки. Через широкий отвір, зів, порожнина рота сполучається з ротовою частиною глотки.

Верхня і нижня губи є складками, в основі яких залягає м’язовий шар — переважно коловий м’яз рота. Його волокна розташовані циркулярно і радіально.

Як і губи, щоки ззовні вкриті шкірою, а зсередини — слизовою оболонкою. Переходячи на щелепи, слизова оболонка разом з підслизовим прошарком стає товстою, щільною і нерухомою; тут вона дістала назву ясен.

Власне порожнина рота обмежена спереду та з боків яснами і зубними дугами, згори — піднебінням, знизу — язиком. Коли рот

закритий, верхня поверхня язика торкається піднебіння, і власне порожнина рота набуває вигляду щілини між ними. Піднебіння роз’єднує порожнину носа й власне порожнину рота, утворюючи її верхню стінку.

Механічне подрібнення та перемішування їжі в ротовій порожнині. В ротовій порожнині здійснюються такі механічні акти: смоктання, жування й ковтання.

Смоктання є першим етапом самостійного харчування, характерного для немовлят.

Жування забезпечує подрібнення їжі й змішування її з слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та виділення шлункового соку. Акт жування є рефлекторним. Рецептори ротової порожнини, подразнення яких спричиняє цей рефлекс — смакові, тактильні, температурні. Якщо їжа пережована погано, це негативно відбивається на її обробці в шлунку.

Будова зубів, їхні функції. Зуби у людини розташовані і закріплені в зубних альвеолах щелеп. Вони утворюють верхньощелепну та нижньощелепну зубні дуги.

Кількість зубів у дорослої людини, звичайно, становить 32 (часто 28). Вони називаються постійними зубами. Діти мають молочні зуби, максимальна кількість яких — 20.

Зуб складається (мал. 21) з коронки, шийки і кореня. Основна маса зуба (коронка, корінь) складається з дентину. Дентин коронки вкритий емаллю, а дентин кореня (коренів) — цементом.

Всередині зуба міститься невелика порожнина — пульпа, форма якої залежить від форми зуба. Вона продовжується у вигляді каналу кореня зуба, який закінчується на верхівці отвором, через який всередину зуба входять артерїї та нерви, і виходять вени.

Зміна зубів у людини відбувається один раз. Перша генерація зубів — це тимчасові, або молочні, які починають прорізуватись (як правило на нижній щелепі) на 6-7-му місяці життя і закінчують у 2 роки. Ці зуби не мають коропів. Друга гонорація зубів — 32 постійних зуби, починають прорізуватись у 5-6 років життя і закінчують у 16-18 років. Сород постійних зубів на верхній та нижній щелепі розрізняють по 4 різці (різці верхньої щелепи ширші). 2 ікла, 4 малих кутніх (моляри) і 6 великих кутніх. Диференціація зубів відбулася у зв’язку з їх спеціалізацією. Різці відділяють шматочки, ікла захоплюють і розривають, кутні подрібнюють їжу.

Третій великий кутній, або зуб мудрості, мінливий як за формою і розмірами, так і за терміном прорізування.

Зуби верхніх і нижніх щелеп під час змикання їх перебувають у певному співвідношенні. Горбки малих і великих кутніх зубів однієї щелепи відповідають заглибинам на однойменних зубах іншої.

Роль язика в перемішуванні їжі та сприйнятті її смаку. Язик міститься на дні порожнини рота. Це м’язовий орган, вкритий зверху, з боків і частково знизу сли зовою оболонкою. Язик має сосочки різної форми (лдл. 22).

М’язи язика є посмугованими,

Вони виконують дуже складні рухи, особливо під час мови. Складаються з пучків м’язових волокон, які про ходять у трьох взаємно перпендикулярних напрямках:    поперечному,

поздовжньому і вертикальному.

Рухова функція язика є різноманітною. Передусім язик бере участі у сприйманні, жуванні та ковтанні їжі й очищенні слиною порожнини рота. Крім того, язик виконує рухові елементи виразного мовлення, що є якісним надбанням людини. Язик є органом смаку і дотику, виконує функцію слиновиділення (слинні залози язика), загальну захисну функцію (язиковий мигдалик).

Утворення, склад та роль слини в травленні. Розрізняють малі (розташовані в порожнині рота) й великі (розташовані за межами ротової порожнини: привушна, під нижньощелепна і під’язикова) слинні залози. Вони продукують три види секрету: 1) серозний (містить багато ферментів; привушна, язикові залози); 2) слизовий (язикові, під’язикова, піднебінні); 3) змішаний (щічні, язикові, губні, піднебінні, піднижньощелепна). Потрібно наголосити, що людина відчуває смак тільки змоченої їжі, а це відбувається завдяки слинним залозам. Вони функціонують безперервно, але під час сну їх продуктивність зменшується. Майже на 98 % слина складається із води. На органічні та неорганічні речовини припадає лише 2 % (аніони, катіони, сечова кислота, амінокислоти, альбуміни, глобуліни тощо). Слина має слабколужну реакцію.

Фермент лізоцим має бактерицидну дію. Під впливом ферментів слини, птіаліну і мальтази (амілази), відбувається розщеплення крохмалю до моноцукрів. Цим ферментам властива висока активність, проте в порожнині рота під їхньою дією не відбувається повного розщеплення крохмалю, бо їжа тут перебуває мало часу (15-18 с).

Ковтання їжі як рефлекторна реакція та механізми його здійснення. Ковтання є комплексом рухових реакцій, які забезпечують перехід їжі через глотку й стравохід до шлунка. Підготовлена в роті харчова грудка рухом язика проштовхується до його кореня, де розташовані рецептори. Зупинити процес ковтання, після потрапляння харчової грудки на корінь язика, неможливо. Щелепи при цьому стискаються, м’яке піднебіння підіймається й перекриває прохід між ротом і носовою порожниною. Язик продовжує проштовхувати їжу в глотку. Вхід до гортані затуляє надгортанник, отвір стравоходу розширюється. Цьому сприяє різке підвищення тиску в порожнині глотки, в той час як в стравоході він знижується. В ковтальному рефлексі беруть участь численні рецептори язика, м’якого піднебіння, глотки, центри довгастого мозку. Оскільки центр ковтання розміщується поблизу дихального, під час ковтання дихання припиняється.

Будова та функції глотки і стравоходу. Глотка — лійкоподібна, трохи сплюснута спереду назад трубка. Довжина глотки у дорослої людини становить близько 12 см. Порожнину глотки поділяють на носову, ротову і гортанну. У носовій частині розташоване лімфоїдне глоткове кільце, представлене мигдаликами. Його основна функція — нейтралізація токсичних речовин та захист від збудників інфекції, які потрапляють у травний канал та органи дихання. Воно добре розвинуте в дитячому віці. Вважають, що це кільце сприяє створенню активного імунітету.

Глотка є важливим органом травної системи, бере активну участь у ковтанні. Глотка як резонатор має суттєве значення для

виразного мовлення й особливо співу. Нарешті, з порожнини глотки через слухову трубу надходить повітря в барабанну порожнину, завдяки чому в ній підтримується однаковий із зовнішнім середовищем тиск.

Стравохід розташований між глоткою і шлунком (.кал. 23). Має вигляд сплюснутої спереду назад трубки 25-20 см завдовжки і близько 3 см завширшки. Стінка стравоходу досить товста і складається з трьох оболонок: слизової з підслизовою основою, м’язової і зовнішньої.

Функція стравоходу полягає в механічному проведенні харчової грудки або рідини з порожнини рота до шлунка. Рух їжі по стравоходу здійснюється його перистальтичними скороченнями — хвилеподібні, координовані скороченням м’язів органів шлунково-кишкового тракту.

1.    Дайте характеристику процесу травлення у ротовій порожнині.

2.    Охарактеризуйте будову та функції зубів.

3.    Охарактеризуйте будову та функції глотки та стравоходу.

4.    Поясніть, як рефлекси сприяють травленню у верхніх органах травного каналу.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчення зовнішньої будови зубів

Мета дослідження: Вивчити зовнішню будову зубів різних типів (різці, ікла, кутні) та співставити їх форму та виконувані функції

Матеріали та обладнання: муляжі зубів, ілюстративний матеріал з підручників та посібників, інтернет-ресурсів.

Хід дослідження

1.    Запишіть у зошиті, призначеному для лабораторних досліджень, дату виконання, вкажіть матеріали, якими користуєтесь при цьому.

2.    На муляжі чи з допомогою ілюстративного матеріалу ретельно вивчіть зовнішню будову зубів.

3.    Опишіть побачене наступним чином:

У висновку до роботи вкажіть, яку функцію виконують різці, ікла та кутні зуби під час вживання їжі.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ

Дія ферментів слини на крохмаль

Мета: визначити роль ферментів слини у процесах травлення Обладнання та матеріали: пробірки у штативі, лійка, склянки, мірна піпетка, пінцет, дистильована вода, лід, спиртовий розчин йоду, крохмальний клейстер, розчин оцтової кислоти.

Хід роботи

1.    Наповнити чотири пронумеровані пробірки трьома мілілітрами крохмального клейстеру.

2.    Ретельно сполоснути рот, почекати хвилину, набрати в рот води, сполоснути і виплюнути П у склянку; з допомогою лійки вилити розчин слини у п’яту пробірку.

3.    У пробірки 1-3 додайте по 1 мл розчину слини, у четверту — 1 мл дистильованої води; у пробірку 3 додайте 4 краплі оцтової кислоти.

4.    У склянку покладіть лід і долийте на три чверті холодною водою; у цю склянку помістіть пробірку 1; пробірки 2-4 помістіть у склянку з теплою водою (не вище +38").

5.    За 15 хвилин пробірки перенесіть у штатив і у кожну додайте 2 краплі розчину йоду.

6.    За результатами практикуму заповніть таблицю:

Твердість зубної емалі та дентину наближається до кварцу та чавуну. Чому ж тоді так часто виникають пошкодження зубів?

Чому, якщо деякий час жувати хліб, можна відчути солодкий смак?

Пробірка №

Реакція на йод

Наявність крохмалю

1

   

2

   

3

   

4

   
 

Верхня щелепа

Нижня щелепа

Поверхня

зубів

Кількість

коренів

Поверхня

зубів

Кількість

коренів

Різці

       

Ікла

       

Кутні зуби

       

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!

Жувальні м’язи розвивають силу до 400 кг.

Міцність дентину наближається до міцності чавуну, що залежить від мінеральних солей.

Дентин — жива тканина. Він не такий пористий як кістка. У товщу стінок дентину по особливих канальцях входять тільки відростки дентинових клітин. Довжина всіх канальців одного зуба складає 1 км.

За добу у людини відділяється близько 1 л слини. Вона має лужну реакцію. А у корів та коней може виділятися до 16 відер на день.

У слині міститься лізоцим, він розчиняє мікроорганізми, викликаючи їх загибель. У тварин його в слині набагато більше, тому рани, які вони зализують, швидко заживають.

У ротовій порожнині людини мешкає більше 80 різновидів мікроорганізмів. У одному грамі зубного нальоту міститься 100 мільярдів мікроорганізмів. Про необхідність догледу за зубами вперше у XVII ст. заговорив голландський природодослідник Антоні ван Левенгук. Він з іронією сказав, що у всьому Сполученому Королівстві не знайдеться стільки мешканців, скільки «живих звірків» у його роті.

Японські вчені встановили, що шоколад не псує ні зубів, ні організму в цілому. Навпаки, часте вживання шоколаду знижує вірогідність виникнення онкологічних захворювань, виразки кишечнику, сінної лихоманки і зміцнює імунітет людини. До того ж зростає стійкість організму до стресів, а какао, що міститься в шоколаді, рятує зуби, вкриваючи емаль тонкою плівкою.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 12-06-2016, 14:53, Переглядів: 6473