Народна Освіта » Біологія » Урок 1. Клітини і тканини людського організму

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 1. Клітини і тканини людського організму

Погляньмо на своє обличчя у дзеркало. Ми бачимо очі, ніс, губи. Це органи нашого тіла. Кожен орган має дуже складну будову, хоча зовні це здається неймовірним. Якщо зазирнути за допомогою мікроскопа у внутрішню будову, ми побачимо різноманітні за формою і розмірами клітини. Хоч які вони різні, проте план будови у них спільний. Та крім складної будови, органи виконують певні функції, деякі з яких і досі запишаються загадковими.

Ключові слова: анатомія, морфологія, фізіологія, цитологія, клітина, тканина, типи тканин.

Виявляється, будову людського організму’ вивчає цілий комплекс иаук, кожна з яких розкриває таємниці тіла людини па різних рівнях. Морфологія вивчає зовнішню і внутрішню будову організмів, анатомія — частина морфології, присвячена вивченню внутрішньої будови. Фізіологія вивчає закономірності функціонування організму, взаємодії органів та частин тіла. Цитологія — наука про структуру і функції клітини, гістологія вивчає структуру та функції тканин організму. Ці науки отримують інформацію про будову здебільшого за допомогою мікроскопічних методів досліджень.

Клітини нашого організму мають різноманітну форму та розміри, можуть виконувати різні функції. При цьому загачьпий план будови клітини наступний (хал. 1). Зовні клітина оточена мембраною. Вміст клітини складають цитоплазма і ядро. Головний елемент будови клітини — ядро. Це носій спадкової інформації. Вона записана у вигляді генетичного коду на молекулах ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти). Молекули ДНК знаходяться у хромосомах. Цитоплазма клітини являє собою роз

чин, у якому знаходяться органоли. Цс мітохондрїї, ендоплазматична сітка, рибосоми, мікротрубочкн та інші. Енергію клітині постачають мітохондрії, які з цією метою розщеплюють вуглеводи. Утворення білків забезпечують рибосоми. Переміщення речовин та розмежування внутрішнього простору клітини на відсіки здійснює ендоплазматична сітка. Скелет клітини утворюють мікротрубочкн.

Тканиною в біологи називають групу клітин, які мають однакову форму та виконують спільні функції. До складу тканини, крім клітин, входить міжклітинна речовина. її кількість і стан відрізняється у різних типів тканин. У складі людського організму існують тканини:

•    епітеліальні;

•    внутрішнього середовища;

•    м’язові;

•    нервові.

Епітеліальні тканини вкривають поверхню тіла та порожнини внутрішніх органів (покривний епітелій), з ішх побудовані залози, що виробляють біологічно активні речовини (залозистий епітелій). Клітини епітеліальної тканини розташовані щільно. Міжклітинної речовини майже немає. Епітеліальна тканина має високу здатність до відновлення. За формою епітеліальні клітини бувають циліндричними, кубічними, конусоподібними, а розташовуються в один або багато шарів. Якщо клітини мають війки, то такий епітелій називають війчастим. Усі епітеліальні тканини розташовуються тяжами чи пластами, з’єднуються з сполучною тканиною та не містять кровоносних судин.

Наприклад, одношаровий епітелій вистилає кровоносні судини зсередини, а поверхні суглобів — ззовні. Багатошаровий епітелій формує зовнішній шар шкіри, вистилає ротову порожнину (мал. 2).

Тканини внутрішнього середовища складають близько 60 % усіх тканин тіла людини. Для них характерні наявність значної кількості міжклітинної речовини. Її функціями є опорна, моханічна, живильна (трофічна), захисна, відновлювальна (регенеративна). Ці тканини складаються з міжклітинної речовини та спеціалізованих клітин.

Тканини внутрішнього середовища поділяють на рідкі тканини та сполучні тканини.

Рідкі тканини — кров і лімфа, забезпечують транспортування поживних речовин, кисню та вуглекислого газу, продуктів обміну, підтримання постійності внутрішнього середовища. Вони відіграють визначальну роль у функціонуванні імунної системи, про що йтиметься у наступних томах. Різновид тканини з напіврідкою міжклітинною речовиною знаходиться у кровотворних органах.

Волокниста сполучна тканина має міжклітинну речовину, насичену еластичними білковими волокнами. Цс найпоширеніша серед сполучних тканин, яка буває пухкою та щільною. Пухка міститься у стінках судин, її представляють жирова та пігментна тканина. Щільна волокниста тканина знаходиться у складі сухожилок, зв’язок, рогівки. Волокниста сполучна тканина мас високу відновлювальну здатність, тому забезпечує загоювання ран. На місцях, де сполучна тканина заповнила ушкоджені ділянки, формуються рубці, адже сполучна тканина не може виконувати функції втрачених тканин.

Хрящова тканина порівняно з волокнистою сполучною є пружнішою та щільнішою (мол. 3). Розрізняють три види хрящової тканини — гі-ачінову, еластичну та волокнисту.

Завдяки насиченості водою, міжклітинна речовина хрящової тканини є мідною на дотик.

Гілліновий хрящ вкриває суглобові поверхні кісток, еластичний — створює вушну раковину, ніс, формує окремі структури повітроносних шляхів. Волокнисті хрящі створюють міжхребцеві диски, напіврухомі з'єднання кісток.

Кісткова тканина містить тверду міжклітинну речовину та клітини кількох типів (детальніше — в уроці 28) (мал. 4). Існує грубоволокниста і пластинчаста кісткова тканина. Грубоволокниста тканина переважає у скелеті немовлят, у дорослих вона зберігається лише у місцях з’єднання кісток черепа та у місцях, до сухожилки кріпляться до кісток. Решта сколоту створена пластинчастою кістковою тканиною, яка є більш міцною. Крім опорної, кісткова тканина виконує функції регуляції водно-сольового обміну та кровотворення.

М’язова тканина є складовою опорно-рухової системи та органів, робота яких пов’язана з рухом. Клітини м’язової тканини містять велику кількість скоротливих білків і здатні до збудження та його передачі.

Розрізняють непосмутовану, посмуговану скелетну та серцеву м’язові тканини. Не посмугована м’язова тканина складається з веретеноподібних одноядерпих клітин (.кал. 5, а). Вона входить до складу стінок судин, шлунка, кишечнику та інших порожнистих органів.

Посмугована (скелетна) м’язова тканина складається з багатоядерних м’язових волокон (.мал. 5. б). М’язові волокна містять міофібрили — скоротливі елементи, які складаються з темних та світлих смужок, що закономірно чергуються. З цієї тканини побудована скелетна мускулатура.

Особливий тип м’язової тканини становить серцевий м’яз (.мал. б. а). Він складається з одноядерпих посмугованих клітин, що зв’язані між собою спеціальними контактами.

Нервова тканина складається з нейтронів та допоміжних клітин (не-йроглії). Вона забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем, сприйняття подразнення, формування реакції на нього, регуляцію роботи органів та їхніх систем. Допоміжні клітини забезпечують живлення та захист нейронів.

Нейрон складається з тіла та відростків двох типів (.мал. 6'). Короткі відростки називають дендритами.

Вони проводять збудження до тіла нейрона, сприймають збудження від інших нейронів, рецепторів або безпосередньо подразників. Довгий відросток має назву аксон. Він проводить нервовий імпульс від тіла нейрона. Ззовні аксон вкритий захисною оболонкою.

Порівняльна характеристика функцій тканин людського організму

—Тканини Функції

Епітеліальна

Сполучна

М'язова

Нервова

Опорна

+

+

   

Рухова

   

+

 

Захисна

+

+

+

 

Живильна

 

+

   

Відновлювальна

+

+

   

Інформаційна

     

+

Регуляторна

 

+

 

+

1.    Назвіть складові частини клітини.

2.    Дайте визначення поняттю «тканина».

3.    Яка тканина має здатність до відновлення?

4.    У яких тканин міжклітинна речовина перебуває у рідкому стані?

5.    До складу якої тканини входять допоміжні клітини?

6.    Які функції виконують аксони?

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 1

Ознайомлення з мікропрепаратами тканин людини.

Мета дослідження: ознайомитися з основними типами тканин людського організму, переконатися у тому, що вони мають клітинну будову, з'ясувати риси їх подібності та відмінності.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, постійні мікропрепарати тканин: у разі відсутності препаратів - демонстраційні таблиці, ілюстрації з підручників та посібників, інтернет-ресурсів.

Хід дослідження

1.    Запишіть у зошиті, призначеному для лабораторних досліджень, дату виконання, вкажіть матеріали, якими користуєтесь при цьому.

2.    За наявності мікроскопа і мікропрепаратів налаштуйте мікроскоп, забезпечте достатнє освітлення поля зору.

3.    Помістіть мікропрепарат на предметний столик, виберіть збільшення, яке дасть змогу вивчити будову тканини, вивчайте побачене. Так само вчиніть стосовно інших мікропрепаратів.

4.    Опишіть побачене наступним чином:

 

Стан міжклітинної речовини

Форма

клітин

Розташування

клітин

Висновок

Тканина 1

       

Тканина 2

       

Тканина 3

       

Тканина 4

       

Тканина 5

       

У висновку вкажіть, до якого типу належить досліджена тканина.

Якщо вивчаються не мікропрепарати, а ілюстративні матеріали, таблицю заповніть так само.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 12-06-2016, 11:59, посмотрело: 4256