Культура Швеції. Художня культура 11 клас

Культура Швеції вирізняється глибокою поетичністю. Це стосу­ється як літератури, так і образотворчого, музичного мистецтва, архі­тектури, художніх ремесел.

У розвиток національної музичної культури Швеції великий вне­сок зробили такі майстри, як X. Русенберг, К.-Б. Блумдаль, С.-Е. Бек й І. Лідхольм. Великою популярністю в країні користується оркестр Стокгольмської філармонії, а шведська королівська опера, заснована в 1773 р., визнана однією з кращих у Європі. У царині популярної му­зики відомим у всьому світі є шведський гурт «АВВА», який був над­звичайно популярним у 1980-ті роки.

Світову популярність здобув живописець і графік А. Цорн, який майстерно передавав ефекти освітлення в картинах, що зобра­жують сцени сільського й міського життя, а також у портретах. Скульптор К. Міллер, відомий своїми динамічними декоративними композиціями, є засновником національної школи цього виду мис­тецтва. Спрощений стиль, розроблений архітектором Гуннаром Асплундом, вплинув  на сучасну архітектуру Швеції. Найбільш чіт­ко ці  тенденції  простежуються в дизайні великих торговельних  цен­трів, які виросли навколо Стокгольма та інших міст.

Кінематографічне мистецтво Швеції представлено іменами режи­серів М. Стіллера, В. Шемана, А. Шеберга та І. Бергмана.

Інгмар Бергман. Відомий шведський дра­матург, сценарист і режисер розпочав творчу біографію в кіно 1941 р., редагуючи кіносцена­рії. Однак незабаром він написав власний сце­нарій під назвою «Цькування», який був екра­нізований 1944 р. Згодом Бергман почав сам знімати фільми за власними сценаріями. Сві­тове визнання отримали його режисерські ро­боти 1950-60-х років («Сунична галявина», «Сьома печатка», «Усмішки літньої ночі»). Ви­датний режисер продовжував активно працю­вати в кіно і в подальші десятиліття, причому майже для всіх своїх картин сценарії писав сам. У 1970-80-ті роки на екрани вийшли «До­тик», «Осіння соната», «Із життя маріонеток», «Зміїне яйце», «Фанні та Олександр».

Визначним твором кінорежисера є стрічка «Сьома печатка», яка 1957 р. здобула премію Каннського фестивалю і принесла світову сла­ву шведському режисеру. Піком творчості Бергмана й однією з най­кращих картин в історії світового кіно став фільм «Шепоти і крики». Це фільм про зіткнення смерті й життя, правди й брехні.