Народна Освіта » Українська мова » § 48. Говоріння. Письмо. Докладні і стислі, усні та письмові перекази за простим і складним планом

НАРОДНА ОСВІТА

§ 48. Говоріння. Письмо. Докладні і стислі, усні та письмові перекази за простим і складним планом

Ну де ще є така чарівна пісня,

Серед яких на світі славних мов?

То серце від журби аж наче стисне,
А то навіє радість і любов.

3. Кучерява

ПОМІРКУЙМО

Чи є в світі держава, що називала б себе демократичною, а голов-
не — державою, у якій рідна мова викликала, у кращому випадку,
здивування, в гіршому — роздратованість та агресію? Уявіть, що
в Польщі озираються на людей, які розмовляють польською, а фран-
цузів дратує французька мова й вони хочуть розмовляти іспанською,
німці ж захоплюються англійською, зневажаючи свою, німецьку...
Важко таке уявити, але не для нас. Бо те, що є нісенітницею для будь-
якого народу, для нас, українців, стало нормою. Чому?..

Та зараз розмова не про це. Навчитися поважати себе, відчути
часткою народу, ознакою якого є, насамперед, мова — ось головне по-
кликання теперішнього й майбутніх поколінь.

Цікаві спостереження з цього приводу висловив у своєму вірші
київський поет Павло Глазовий.

КУХЛИК

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші — не мина
Жодної крамниці.

Попросив він: — Покажіть
Кухлик, той що скраю. —
Продавщиця: — Что? Чєво?

Я не понімаю.

—    Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.

—    Да какой же кухлік здесь,
Єслі ето кружка? —

Дід у руки кухлик взяв

І нахмурив брови.

—    В Україні живете
Й не знаєте мови...—
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.

—    У меня єсть свой язик,
Ні к чему мне мова! —

І сказав їй мудрий дід:

—    Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика
І не знає мови

Так от:

Щоб не трапилось біди,
Як з дідовою коровою,
Заглядаймо у таблицю,
Розвиваймо мовлення!

Порадник з культури мовлення

Що можна почути (прочитати)

Як треба говорити (писати)

Магазин буде відкритий з обіда —>
По якій ціні кружка? —>

У неділю ярмарка —>

Зараз перерив —>

Переучот —>

Купля-продажа —►

Там велика очередь —>

Хто крайній? —>

Рощитайся з людиною —►

Покупателі довольні —»

Два кілограма пряників —>

Скільки сливочного масла? —>

Посне масло —>

Покажіть підодіяльник —>
Наволочки там —>

Два одіяла —>

Вам йде ця шляпка —>

Цей платок мені більше всього подо-
бається —»

Заверніть у бумагу —>

Металічна посуда —>

Маленькі кісточки є? —»

Шарикові ручки —>

Крамницю буде відчинено після обіду.
Скільки коштує горнятко (кухлик)?

У неділю ярмарок.

Зараз перерва.

Переоблік.

Купів л я-продаж.

Там велика черга.

Хто останній?

Розрахуйся з людиною.

Покупці задоволені.

Два кілограми медяників.

Скільки вершкового масла?

Олія.

Покажіть пішву.

Пошивки там.

Дві ковдри.

Вам пасує (личить, до лиця) цей капелюшок.
Ця хустка (хустинка) мені найбільше подо-
бається.

Загорніть у папір.

Металевий посуд.

Маленькі пензлики є?

Кулькові ручки

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Переказ, письмовий та усний, навчить вас умінню висловлюватись
на основі прочитаного чи прослуханого тексту.

Пригадаймо: перекази можуть бути докладними, вибірковими,
стислими, творчими та ін. Найбільш близьким до тексту є переказ
докладний. Пишучи його, ви можете широко використати лексику,
словоформи, синтаксичні структури тексту, який переказуєте. Але
разом з тим докладний переказ — це не дослівне відтворення, не ко-
піювання тексту. Переказуючи зміст, ви маєте показати:

1)    що ви зрозуміли прослухане;

2)    вмієте виділити в ньому найсуттєвіші змістові моменти (це має бу-
ти відображене у плані);

3)    можете словесно оформити, передати своїми та авторовими слова-
ми зміст тексту, витримати послідовність викладу.

У докладному переказі пряму мову (якщо вона є в тексті) бажано
або звести до мінімуму, або замінити непрямою.

Пам’ятайте, що ви не копіюєте прослуханий текст, а здійснюєте
самостійний виклад його змісту.

Для того щоб написати стислий переказ, треба чітко виділити го-
ловні думки автора та найістотніші деталі. Подумати, які подробиці
можна опустити, як спростити синтаксичні конструкції, зменшити
кількість слів. При цьому найважливіші положення необхідно збе-
регти.

Дуже важливо добре написати план — складний або розгорнутий.

Створюючи складний план, поділіть прочитаний чи прослуханий
текст на основні частини, далі виділіть у них другорядні, доберіть
заголовки до основних та другорядних частин. Подумайте, що саме
у другорядних частинах можна пропустити без втрати істотних мо-
ментів у змісті.

У розгорнутому плані головні пункти позначаємо римськими (І),
а другорядні — арабськими (1) цифрами. Підпункти другорядних
частин позначаємо буквами алфавіту з дужкою — а). У таких ви-
падках після другорядної частини ставимо двокрапку, а перше слово
підпункту пишемо з малої букви, ставлячи в кінці крапку з комою.
Як і в докладному переказі, пункти плану формулюються здебільшо-
го за допомогою називних речень.

Не забудьмо, знову ж, контролювати себе — чи не занадто деталі-
зуємо виклад у підпунктах другорядної частини, чи можна опустити
щось менш істотне задля стислого, саме стислого переказу тексту,
не пропустивши, разом з тим, важливого у змісті. Отже, подвійний
самоконтроль і увага!

А тепер потренуємося переказувати, виконавши такі вправи.

273. І. Мовчки прочитайте текст «Пригода в лісі», план до нього та зразок
докладно переказаного того самого тексту. Порівняйте їх, знайдіть
зміни. Зверніть увагу на кількість слів у тексті.

ПРИГОДА В ЛІСІ

Це було давно. На наші землі нападали загони ординців, палили
села, забирали в полон людей. Одного разу молодий хлопець Тарас,
полюючи в лісі, побачив татар. Щоб попередити своїх, він підпалив
снопа. Ішов краєм лісу зі своїм псом Гривком. Той раптом заскавулів.

У кущах з’явилися зеленкуваті вогники.

— Вовки!

Тарас стояв під розлогим деревом. Самому неважко було вилізти
на нього. Але як бути з Гривком? Той скавулів, наче словами про-
мовляв: «Не лишай мене, я тобі так вірно служив та й ще послужу».

Тарас зняв довгий вовняний пояс, обв’язав Гривка попід передні но-
ги, взяв на плечі, прив’язав до себе й виліз на дерево. Прискочили

три вовки й почали дерти шкуру впольованого Тарасом

ведмедя. Тарас хотів вистрелити у вовків, та подумав, що V Ординці, вовняний

так ще й татар накличе. Він підтримував одною рукою
Гривка, який дрижав усім тілом.

Тарас журився: невідомо, що там у селі, чи помітили його сигнал.
Він почав молитися до святої Покрови та до святого Миколи. Пострі-
лів не чути було, отже, татари ще не напали.

Тим часом вовки зжерли шкуру, почали ласо дивитися вгору
на дерево. Тривало це досить довго, поки звірі погнали за якоюсь ін-
шою здобиччю і пропали.

Гривко повеселішав, перестав дрижати. Вони злізли з дерева
й пішли краєм лісу (За А Чайковським; 200 сл.).

Орієнтовний план (складний)

І. Давні часи.

Полювання в лісі.

1.    Татари.

Тарасове попередження односельців.

3. «Вовки!»

III. Рятування вірного друга.

2.    Благальне скавуління Гривка.

3.    Довгий вовняний пояс.

З собакою на дереві.

1.    Бажання стрелити в хижих звірів.

2.    Тривога за своїх.

3.    Молитва до святої Покрови та Миколи.

V. Гонитва трьох вовків за іншою здобиччю та порятунок Тараса

з Гривком.

Приклад докладного переказу

ПРИГОДА В ЛІСІ

У давнину на нашу землю нападали ординці, забирали в полон
людей. Одного разу молодий хлопець Тарас полював у лісі, побачив
татар. Він подав сигнал тривоги своїм, підпаливши снопа. Ішов він
разом зі своїм псом Гривком краєм лісу, ніс шкуру впольованого вед-
медя. Раптом Гривко злякано заскавулів. У кущах замиготіли зелені
вогники. Це були вовки.

Тарас вирішив рятувати себе й Гривка на дереві. Для цього він
зняв свій довгий пояс, прив’язав пса до себе й поліз на дерево. Стрі-
ляти у вовків Тарас не зважився, щоб не накликати татар. Його три-
вожила думка, що діється в селі, чи побачили його сигнал. Пострілів
не чути було, отже, татари ще не напали. Тарас молився до святої По-
крови та до святого Миколи.

А тим часом троє вовків роздирали залишену ведмежу шкуру
й поглядали вгору, на дерево. Так тривало досить довго. Та ось звірі
побачили якусь іншу здобич і погнали в ліс. Гривко припинив дрижа-
ти, повеселішав.

Тарас разом зі своїм другом Гривком злізли з дерева й пішли кра-
єм лісу.

(Зверніть увагу на кількість — 162 сл.)

274. І. Мовчки прочитайте текст «Старий кобзар».

СТАРИЙ КОБЗАР

Знав він, кому що співати й розповідати. Не один раз сходив він
з кінця в кінець не сам лише рідний степ, але й Крим і Туреччину.
Розмовляв він татарською мовою, розумів турецьку. На все надивив-
ся старий протягом свого довгого віку. І для кожного скрізь находив
він належне слово. Знав він, як пройти до палацу баші,
розповідав там барвисті й фантастичні легенди й казки,
а сам придивлявся до всього, намагався довідатись і добре
запам’ятати, де хто страждає в неволі, подавав про них
звістку на батьківщину, допомагав викупити з неволі. Селянам співав
про їхню сувору долю. А загартованим у боях козакам співав він думи
про далекі походи, де кожен бій, кожна сутичка забарвлювалася яскра-
вим серпанком романтики, де кожен козак перетворювався на леген-
дарного лицаря, визволителя бідних невільників — героя, якому нема
рівного в світі. Щедро платили кобзарям за їхні пісні любов’ю і ша-
ною народною. І йшов кобзар далі, кожному несучи радість і надію.

І тепер, сидячи перед нареченою ватажка,
гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, від-
шукав він для неї запашні й барвисті слова, щоб
потішити жіноче закохане серце. Розповідаючи
про славні походи й подвиги, старий торкнувся
струн, і струни відгукнулися, застогнали жа-
лібною тугою, наче розкинулися під старечими
пальцями безкраї степи, ясні зорі та тихі води.

Настя гаптувала гаманець — подарунок на-
реченому.

—    А ви теж, дідусю, були з козаками в по-
ході? А як же?

—    А як же, зіронько, був. Тепер, і торік,
і раніш.

—    Розкажіть, дідусю любий! Я ж нічого    Невідомий художник.

не знаю, а пан гетьман не любить розповідати Остап Вересай (1803-1890)
про себе.

—    Не любить,— згодився старий.— Але сама земля гуде його сла-
вою, і люблять його козаки, як рідного батька.

—    А за що, дідусю? Він, кажуть, суворий? Нікому не потурає?

—    Не потурає, але карає тільки за провину. А козаки, як діти: чу-
ють серцем справедливу людину.

Настя знов взялася до роботи. А старий кобзар продовжував го-
ворити співучим голосом, трохи похитуючись у такт оповіданню
(За 3. Тулуб; 294 сл.).

II. Самостійно напишіть простий або складний план і, все ще маючи
текст перед очима, стисло перекажіть його письмово.

Баша, серпанок,
гаптувати

275. І. Перекажіть зміст тексту. Доповніть розповідь про столицю нашої
держави та про відомих вам видатних людей, життя яких пов'язане
з цим містом. Розкажіть про свою «маленьку батьківщину».

РІДНИМ КИЇВ

А знаєте скільки шкіл у Києві? Аж понад триста!
А незабаром буде ще більше, бо щороку будуються все
нові й нові.

Школи є різні. Я знаю одного хлопчика, який вчиться
в музичній школі, бо хоче стати музикантом. Після шко-
ли він вчитиметься ще в Київській консерваторії.

У Києві є багато різних інститутів — хто ким хоче бути, може в той
інститут і йти, або в технікум чи в училище. Можна стати й інжене-
ром, і лікарем, і вчителем або просто гарним і вмілим робітником.

Можна навіть стати великим ученим — тільки для цього треба ще
багато вчитися і взагалі бути дуже розумною людиною. І у нас у Ки-
єві є Академія наук — там у різних науково-дослідних інститутах
працюють учені, вони допомагають нам вивчати природу, боротися
з хворобами...

От одного разу я почув, що в Києві є такий науковий інститут —
імені Патона. Я тоді дуже здивувався: адже в Києві є великий міст
через Дніпро — міст Патона. Чому ж цим іменем зветься і міст, і на-
уковий інститут?

Консерваторія,

академія,

суцільнозварний

Міст Патона в Києві

І от виявляється, що був такий академік Патон, який вивчав,
як треба будувати мости і як за допомогою електрики зварювати
сталь. Він керував науковим інститутом, де все те досліджували.
В цьому інституті винайшли, як можна побудувати суцільнозварний
міст, себто зовсім без заклепок і гайок. Таких мостів раніше робити
не вміли. От і побудували вперше такий міст через Дніпро. А коли
академік Патон помер, його іменем назвали і цей чудовий міст, і той
інститут, де він працював, а потім став працювати його син, також
великий вчений (За Н. Забілою; 243 сл.).

II.    Запишіть план своєї розповіді.

III.    Напишіть стислий переказ тексту.

276. І. Уважно прочитайте текст. Пригадайте й назвіть відомих україн-
ських портретистів, про яких вам розповідали на уроках образотвор-
чого мистецтва.

ПОРТРЕТ

Портрет — це зображення людини, зроблене
вугіллям або олівцем на папері, фарбами на по-
лотні, а інколи різцем на камені, металі, дереві.
Гарний портрет не тільки передає глядачу зо-
внішність людини, а й розкриває риси його вдачі.

Автопортрет — це портрет, зроблений худож-
ником із самого себе. (Слово «авто» — грецьке,
означає «сам», «свій власний»). Рембрандт у мо-
лодості зобразив самого себе, ошатного, веселого,
з дружиною за багато прибраним столом. Вино
іскриться в келихах. Соковиті барви, плавні лі-
нії. Здається, сама радість життя виблискує на
полотні.

Зовсім інший за характером останній з йо-
го автопортретів. Рембрандт постарішав, його
не впізнати. Туга, нужденність та втома провели
глибокі зморшки на зміненому обличчі. Проте,
якщо придивитися уважніше, можна помітити
тонку усмішку, що зачаїлася в куточках рота.
Зморшки не можуть приховати її. Це спокійна
посмішка великого майстра, який знає, що зали-
шає після себе геніальний спадок.

Видатним портретистом був Ілля Юхимович
Рєпін (За Ю. Поляковою; 138 сл.).

II.    Що, крім зовнішності, має показати гарний
портрет? Поміркуйте, як це можна передати
пензлем і словом.

III.    Усно перекажіть текст.

Рембрандт. «Автопортрет
з Саскієй на колінах». 1635р.

Рембрандт.

«Автопортрет». 1659 р.

277. І. Уважно прочитайте текст. Склавши план, напишіть докладний пе-
реказ. Доповніть його розповіддю про особливості марафонського
бігу як виду спорту.

МАРАФОН

Марафон — олімпійський вид легкої атлетики. Це —
забіг на дистанцію сорок два кілометри сто дев’яносто
п’ять метрів.

За легендою, грецький воїн на ім’я Фідіппід 490 р. до нашої ери
після Марафонської битви пробіг, не зупиняючись, від Марафону
до Афін, щоб сповістити про перемогу греків. Добігши до Афін, він
встиг крикнути: «Радійте, афіняни, ми перемогли!» — і помер.

Міжнародний олімпійський комітет 1896 р. визначив фактичну
довжину дистанції від поля битви в Марафоні до Афін у тридцять чо-
тири з половиною кілометри. На перших Олімпійських іграх 1896 р.
й на іграх 2004 року марафонський біг справді проходив на дистан-
ції, прокладеній від Марафону до Афін. Ідея організації такого забігу
була запропонована французьким філологом Мішелем Бреалем. Цю
ідею гаряче підтримав Пьер де Кубертен, засновник сучасних Олім-
пійських ігор, та грецькі організатори.
У Греції був проведений перший від-
бірковий марафон.

Остаточно довжина в сорок два кі-
лометри сто дев’яносто п’ять метрів
була встановлена 1921 року Міжна-
родною Федерацією Легкої Атлетики.
З перших Олімпійських ігор сучасності
марафон став завершальною подією
програми легкої атлетики з фінішем
на головному Олімпійському стадіоні
(З часопису; 170 сл.).

Атлетика,

дистанція

II.    Розкажіть, на які дистанції ви бігаєте на уроках фізкультури.

III.    Назвіть і опишіть види спорту, які входять до легкої атлетики.

278. І. Дуже уважно прочитайте текст. Які ще жахливі хвороби викликає
паління? Розкажіть, що ви про це чули на уроках з ОБЖЗ. Спробуйте
донести це так, щоб у слухачів ніколи не виникло бажання заку-
рити.

ЗДОРОВ’Я ЗА ДИМОМ

Нікотин,

наркотик, парадокс

J

Кожна викурена сигарета скорочує життя людини
на п’ятнадцять хвилин. Чи ж не занадто дорого ми пла-
тимо за дуже сумнівне задоволення? Куріння прискорює
процес старіння. Найбільше страждають від куріння жін-
ки та діти. Чим молодшою почала людина курити, тим
більшої шкоди вона собі завдає.

За своїми властивостями впливу на організм ні-
котин — це наркотик. Від куріння погіршується ді-
яльність кори мозку, якість мислення, кмітливість.

З’являється головний біль, запаморочення.

Установлено, що нікотин є найсильнішою отрутою
для серця. Він звужує судини серця та й усіх інших
органів. Це значно погіршує кровообіг.

До уваги підлітків, які курять аби набути муж-
ності та солідності: куріння затримує загальний ріст
організму.

Дівчата курять тому, що це, на їх думку, красиво
й модно чи, бажаючи сподобатись хлопцям. Який па-
радокс! Красиво, коли обличчя стає некрасивим? Красиво, коли смер-
дить димом? Красиво швидше старіти й раніше помирати? Чи може
стало модно кашляти? А що ж до «подобатись хлопцям», то вони
якраз абсолютною більшістю запевняють, що їм дівчата з цигаркою
зовсім не подобаються (3 кн. «Чим хата багата»; 157 сл.).

II. Напишіть докладний переказ прочитаного за самостійно створе-
ним планом.

279. І. Уважно прочитайте текст. З'ясуйте, які види верб ростуть у вашому
регіоні. У якому народно-релігійному святі верба відіграє першоряд-
ну роль? Наведіть народні вислови про цю рослину.

ВЕРБА

З п’ятисот видів верб, які ростуть на нашій планеті, тридцять
припадає на Україну. Серед найпоширеніших це такі сорти: біла вер-
ба, ламка, гостролиста, або шелюга, білолоз, попеляста, або вушката,
і розмаринолиста. Серед пісків найбільш полюбляє рости пурпурова
верба, у лісах та болотах — верболоз.

В Україні верби ростуть практично в усіх географічних зонах. Це
невибагливе до кліматичних умов дерево однаковою мірою може при-
житися як у болотистій місцевості, так і на пісках, у лісі й чистому
полі. Здавна люди обіч гомінких доріг і шляхів, що з’єднували сусідні
села, висаджували верби. їхня густа крона була надійною схованкою
подорожнім од пекучого літнього сонця чи наглої зливи.

Незамінною була лоза при виготовленні ясел для худоби, кошар,
кліток для дрібної домашньої живності. З місцевих окоренків вихо-
дили добротні човни та олійниці, корита в місцях громадського водо-
пою. З чистої деревини почасти видовбували музичні інструменти.
Отож недарма верба росла майже на кожному городі.

З білолозу хімічна промисловість отримує цінні барвники і ду-
бильну речовину, зокрема для вичинення шкіри (за В. Скуратів-
ським; 143 сл.).

II. Усно перекажіть текст, доповнивши розповідь відомостями про об-
рядове значення верби для українців.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:41, посмотрело: 1276