§ 45. Аудіювання (слухання — розуміння). Аудіювання тексту з елементами опису предметів побуту

Я лілея у ставочку,

Я — дівчина у віночку,
Рясноягідна калина,
Твоя доля, Україно.

М. Харченко

269. І. Ознайомтесь із текстом.

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІГРАШКА

Першим творцем іграшки була сама дитина. Народна іграшка на-
роджувалась у зв’язку з природною потребою дитини пізнавати світ,
творчо і самостійно його осмислювати.

Особливості світосприймання кожного вікового періоду вплива-
ють на естетичне оформлення іграшки, її декоративне оздоблення
за допомогою різних народних промислів — різьби, декоративного
розпису, інкрустування.

Українська народна іграшка несе малятам доступні
знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній
побут, мистецтво, життя загалом. Народна іграшка в ди-
тячих руках є тією ниточкою, яка з’єднує людину з істо-
рією її Батьківщини.

Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні, отже, від-
різняються регіональними та видовими особливостями, їх можна поді-
лити на кілька видів: дерев’яні, глиняні, м’які (ганчіркові), солом’яні
та іграшки з природного матеріалу. Іграшки відмінні за кольором,
формою, візерунком, оздобленням, технікою виготовлення відповідно
до регіону їх виготовлення та авторських задумів. Найвідоміші місця
виготовлення іграшок — це Прикарпаття (Косів, Кути), Львівщина
(Яворів, Стара Сіль), Полтавщина (Опішня, Хомутець), Дніпропетров-
щина (Петриківка), Волинь (Ковель). Є свої майстри дитячої іграшки
на Київщині, Хмельниччині, Вінниччині, Одещині.

З усіх глиняних іграшок, які виготовляли в Україні, свищик —
найулюбленіша і найпростіша іграшка для малят. У сиву давнину
вважалося, що свищик відганяє злих духів від дитини. Найвідоміші
із свищиків — косівські пташки, коники, цапки, баранці.

Найпоширеніші свистунці — півники. У них піднята голова, роз-
ширений у боках тулуб, згладжена горизонтальна спинка, короткий
зрізаний хвіст — свищик. Півники стоять на кортких ногах на окру-
глій підставці, витягнувши вперед шию, ніби готові заспівати.

Цікаві й коники з такими самими короткими
ногами у вигляді підставки. Більше уваги майстри
приділяли формуванню голови коня, передаючи ха-
рактерні риси цих тварин.

Карпати славляться дерев’яною іграшкою. Саме
звідси привозять сопілки, дудочки, ляльок, грибоч-
ки, писанки, дерев’яний посуд та інші вироби у по-
дарунок дітям.

В іграшках-забавках Яворівщини виявляється
міцний зв’язок із традиціями народного життя.

Предмети побуту, посуд, знаряддя праці, одяг —
усе це відтворюється у народних іграшках: скриня,
стільці, лави, стіл, колиска, ліжко, іграшкові меблі,
виконані в мініатюрі, повторюють оригінал. Іграш-
ки виготовляли з дерева: явора, липи, осики, верби,
сосни, рідше з бука і груші. Художня виразність
іграшки досягалась різьбленням, моделюванням,
а розпис підсилював декоративність. На природному

Декоративний,
інкрустування, ружа,
вохристий

тлі деревини довільно продовжували жовті
плями, хвилясті смуги, що складали осно-
ву дальшого розпису. На тих плямах та обіч
їх малювали зеленими і червоними кольорами
традиційні мотиви із зображенням листочків,
вербівки, крапки, цяточки, ружі. Народні май-
стри виконували розпис пензлями, які робили
з котячої шерсті. Малювали вільно від руки,
фарби виготовляли з рослинних барвників.

У петриківських іграшках переважає рос-
линний орнамент з фантастичних небувалих
у природі квітів. Серед них — традиційна
квітка «цибулька», яка схожа на розрізану
навпіл цибулину, «кучерявка» — з вигнутими
пелюстками; великі пластинчасті листочки;
тоненькі бутони на стеблі, виконані легкими
уривчастими мазками. У розписах застосо-
вуються мотиви садових квітів — жоржин,
айстр, тюльпанів, троянд; польових квітів —
ромашок, волошок та декоративних; їстівних
ягід — калини, полуниці, винограду.

Ужгородська іграшка — це керамічні су-
веніри, набори посуду для молока, для кави,
це фігурки різних тварин, персонажів казок
тощо. За допомогою тонких ліній, широких
мазків, кіл майстри зображують квіти, яго-
ди, листя, використовуючи білі, червоно-
коричневі, сині кольори для розпису по темному (чорному, темно-
коричневому) тлі. Іноді малюнок наносять безпосередньо на черепок,
тоді розпис набуває більшої конкретності, виразності.

Київські керамічні вироби різноманітні за кольорами: коричне-
вий, сіро-синій, червонувато-коричневий. Для орнаментів викорис-
товують темно-зелений, рудо-жовтий, вохристі та білі кольори. Хоч
сотні майстрів повторювали принципи декорування і розпису, кожна
окрема іграшка мала свою неповторність у деталях (3 кн. «Світ на-
вколо тебе — Україна»; 521 сл.).

II. Дайте відповіді, обравши один із варіантів, та виконайте завдання
до останнього питання.

Першим творцем народної іграшки були:

А діти;    Б народ;

чоловіки;    жінки.

2. Для оздоблення іграшок не використовували:

А різьбу;    Б теслярство;

В декоративний розпис;    інкрустування.

3    За текстом, народна іграшка в дитячих руках є:

А забавкою на щодень;

улюбленим предметом;

В джерелом пізнання світу;

ниточкою, яка з’єднує людину з історією Батьківщини.

4    Українська народна іграшка має таку кількість видів:

А п’ять;    Б чотири;

В три;    Г два.

5    На Полтавщині своїми іграшками славляться;

Б

Г

Яворів і Стара Сіль;
Полтава й Ковель.

Б

Г

на Дніпропетровщині;
на Прикарпатті.

А Косів і Кути;

В Опішня та Хомутець;

6.    Петриківка розташована:

А на Волині;

на Львівщині;

7.    Що робив свищик у сиву давнину?

А Відганяв злих духів від дитини;

оберігав дитину від хвороби;

В    розвивав музичні здібності дитини;

дарував щастя й добробут у майбутньому.

8.    Формою для найпопулярніших свистунців стали:

А    коники;    Б    півники;

цапки;    баранці.

9.    Прославлені карпатські іграшки виготовлені:

А    з глини;    Б    з соломи;

В    з тканини;    з дерева.

10.    Відтворювали народний побут в іграшках-забавках:

А    Одещині;    Б    на Яворівщині;

В    на Київщині;    на Хмельниччині.

11.    Петриківська «кучерявка» на вигляд така:

А квітка, схожа на розрізану навпіл цибулю;
це квітка з вигнутими пелюстками;
як великі пластинчасті листочки;

вона подібна до тоненьких бутонів на стеблі, виконаних легкими
уривчастими мазками.

12.    Неповторність кожної окремої народної іграшки полягає в:

А деталях;

кольорі;

використаних матеріалах;
принципі декорування й розпису.

І. А чим ви гралися в дитинстві? Пригадайте й опишіть свою улюбле-
ну іграшку.

Примітка-заувага! Тільки не кажіть, що вже з пелюшок сіли за ком-
п’ютер або бавилися «мобільником»!

Б

В

Г

Б

В

Г

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.