Народна Освіта » Українська мова » § 39. Вигук як особлива частина мови

НАРОДНА ОСВІТА

§ 39. Вигук як особлива частина мови

О, мово рідна! Чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, мов криниця.
Святиня наша, гордість і краса,

Ти — розуму народного скарбниця.

Г. Столярчук

255. І. Уважно прочитайте текст. Напишіть план прочитаного. Усно пере-
кажіть зміст за планом.

СЛОВА-КРИКЛИВЦІ

Постійне місце праці вигуків — текст. Упродовж віків у співпраці
з нерозлучною інтонацією і сусідніми реченнями, мімікою та жеста-
ми вигуки спішать розповісти, що їх схвилювало.

Саме знак оклику відмежовує вигуки від інших слів.

Розмаїття ) Щоб не здаватися в мовленні непомітними й не загубити-
ся серед інших слів, вигуки вимушені постійно вимовля-
тися з видільною інтонацією. Це єдиний і найпереконливіший сигнал
усім, що вони — повноправні речення. Інтонація — це та внутрішня
життєдайна пружина, яка робить вигук вигуком.

Багатозначною стала або стає більшість вигуків. Наприклад, ви-
гук ах! здатний передавати захоплення, пригнічений стан, втому,
незадоволення, роздратування, прикрість, раптовий здогад, спомин.

Отакі справи з вигуками. Це — слова-крикливці. Та ви їх не бійте-
ся. Вони вигукують, щоб розповісти нам про почуття людини та роз-
маїття світу (За І. Вихованцем).

II. Письмово дайте відповіді на питання.

•    Що відмежовує вигуки від інших слів?

•    Які вигуки вважаються багатозначними?

•    Для чого потрібні вигуки в нашому мовленні?

ПАМ'ЯТАЙМО

Вигуком називається особлива незмінна частина мови, що вира-
жає почуття, спонукання до дії, але не називає їх. Залежно від ін-
тонації і змісту речення один вигук може виражати різні почуття.
Вигуки, що вживаються зі значенням повнозначних частин мови,
можуть виконувати синтаксичні функції.

Синтаксичні функції вигуків

Присудка

Тьфи (що зробив?) на ваші порядки! (М. Кропивницькии)

Прямого

додатка

Проспіва, протягне (кого? що?) <<ох!>>, молока хильне за двох, і вер-
тається до хати (С. Олійник).

Обставини

місця

Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі, пірнає по волі,
од берега (куди?) геть покотив (Є. Гребінка).

Обставини
способу дії

І одного часу, як вибухне, так (як?) ой-ой-ой! (Остап Вишня)

Самостійного
висловлюван-
ня, рівнознач-
ному реченню

Сідлані коні готові, геть із ласкавих тенет! (М. Рильський)
Вигук геть керує родовим відмінком іменника тенет та приймен-
ника із. Аж ген іздалеку у відповідь почулося: го-ов! (П. Тичина)

Найчастіше вигуки вживаються в розмовному та діалогічному
мовленні, в поезії, рідше — у прозі.

256. І. Виразно прочитайте текст за ролями: слова автора — Катруся —
бабуся. Визначте стиль і тип мовлення. Поясніть назву тексту.

ХЛІБ СВЯТИЙ!

Принесла бабуся хліб з магазину. Катруся не голодна була. Поку-
штувала і аж ніс зморщила:

—    Фе, який поганий!

Бабуся розсердилася й почала навчати внучку:

—    Цить! Так ніколи не можна говорити про хліб. Коли він чомусь
не подобається, кажуть: «Хліб негарно випечений...»

—    Тю! А Юрчик теж не шанує хліба,— насупилася Катруся.—
Не доїв надворі шматочка й кинув на землю.

—    Ай, як недобре! — розгнівалася бабуся. І сказала внучці:

—    І сама так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Не доїла — однеси,
у хлібницю поклади, пізніше доїси. Топтати хліб не можна. Хліб дає
людям життя. Без хліба ж — голод, смерть. Скільки на світі людей
повмирало без хліба! Хліб святий! (За І. Сенченком).

II. Випишіть речення з вигуками. Поясніть, які почуття передаються
за допомогою вигуків.

ПАМ'ЯТАЙМО

Розряди вигукві за походженняи

Непохідні вигуки

Похідні вигуки

Це слова-сигнали, що виража-
ють почуття чи волевиявлення лю-
дини. Залежно від звукового скла-
ду вони поділяються на підгрупи

Утворились від інших частин мови: іменників,
прикметників, дієслів, прислівників, які втра-
тили граматичне й лексичне значення та по-
чали сприйматися як вияв почуттів або воле-
виявлень людини. За способом творення вони
поділяються на групи

Непохідні вигуки

Похідні вигуки

Групи

Приклади

Групи

Приклади

Вигуки, що складають-
ся 3 одного голос-
ного звука (усі п’ять
голосних, крім [и])

а! є! і! о! у!

Вигуки, що
утворилися
від самостій-
них частин мо-
ви і зберігають
граматичну або
скорочену фор-
му цих слів

Іменникові: Господи! Бо-
же! жах! слава!
Дієслівні: рятуйте! да-
руйте! пробачте!
Займенникові й прислів-
никові: отаке! стільки
ж! спасибі!

Запозичені з інших мов:
айда! {татар.), алло!
{англ.), браво! (італ.), ка-
раул! {тур.)

Вигуки, складені з од-
ного голосного та кін-
цевого й

au! eu! ш!
ей! ой!

Вигуки, утворені:

1)    з голосного й при-
голосного звука (одно-
складні);

2)    з двох голосних
та кількох приголос-
них (двоскладні)

1 ) ах! ох! ух!
ов! уф! гов!
пхи!

2) ага! ого!
егей! нулю!
овва! ану!

Слова-оклики,
якими кличуть
або відганяють
тварин, птахів
чи звертаються
до когось, при-
вертають чиюсь
увагу

Соб-цабе! а бир-бир! но-
вйо! {до овець), гулі-гулі!
{до голубів), агусь! агу-
сіньки! {до дитини), гусі-
гусі! {до гусей), уть-уть!
{до качок), паць-паць-
пацю {до свиней), цу-
цу {до собак). Ці вигуки
вживаються і в перенос-
ному значенні

Вигуки, що склада-
ються з приголосних
або такі, що передають
стан людини

гм! хм!;
тьфу! брр!
тъху! тпру!

Вигуки-
фразеологізми,
які втратили
свої попередні
значення й ви-
ражають різні
емоції, настрої,
дають певну
оцінку явищам

От горе! ось цитьте-бо!
непе ж моя ріднесенька!
біда та й годі! здоровень-
кі були! от тобі й на!
хай тобі грець! от тобі
й маєш! Господи ти Бо-
же мій! Боронь Боже! оце
так!

Наприклад: І от тут
і почалось, Господи ти
Боже мій! {Остап Ви-
шня)

Залежно від змісту ви-
словлювання, непо-
хідні вигуки можуть
подовжуватись, усклад-
нюватись частками
та іншими вигуками

а-а-а! ой-ой-
ой! ану-ну!
еге-ге! ну-бо!
гай-гай!

257. І. Виразно прочитайте речення.

1. Тс! Цитьте! Ах! Боже мій! Перестаньте ж кричати! (М. Ко-
цюбинський). 2. Ну от тобі й маєш, та вдар ти об землю журбою!
(І. Верган). 3. Ах, яка глибінь альтова, наче в озері блакить (П. Ти-
чина). 4. О, за це молодець! — похвалить батько.— Отакий і рости

сину, цікавий до всього: життя треба знати (А. Головко).

5.    Гей ти, доле моя, хоч тепер обізвись! (В. Сосюра).

6.    Ох і добре ж копається: земля — як пух, а лопата —

 

Альтовий,

 

ч

балаболка

J

немов пір’їнка (І. Сенченко). 7. Цу-цу, скажені, схамениться
(Т. Шевченко). 8. Та цур йому, тій балаболці,— обізвався кобзар
(М. Стельмах).

II. Випишіть у дві колонки непохідні й похідні вигуки. Визначте групи
вигуків.

ПАМ'ЯТАЙМО

Словотворення за допомогою вигуків

Визначення

Словотвір

Функціонування в реченні

На основі вигуків, на-
самперед непохідних
емоційних, можуть
утворюватися нові слова

ах! — ахати, ахання
ну! — нукати, нукання
ох! — охати, охання
геть! — гетькати тощо

Та не нукай, коли не запріг,
то не поганяй (М. Коцюбин-
ський ). Ахало і рвалося ві-
ття на дубах. Дід одгетькує
мене рукою і починає сміяти-
ся (М. Стельмах).

258. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Еле-
менти якого типу мовлення використовує автор? Доведіть свою від-
повідь прикладами з прочитаного.

У МОРІ МОЛОДОЇ ГОРІШИНИ

Від кам’янистої стіни ми ступили в море молодої горішини. Рап-
том поміж листя заворушилось грубе гілляччя, саме собою завору-
шилось, і страх, біда та й годі, охоплює тебе — бодай таке диво з див
побачив. А коли гілляччя ще й посунуло через
кущі, хряськаючи й шелепаючи, то душа й зо-
всім пішла в п’яти.

— Бач, лось який! — стиха мовив дід.

 

І лиш по дідовій мові ти застеріг, що це
й справді лось подерся через кущі, понісши
на голові важкі гіллясті роги, схожі на грубе
гілляччя...

—    Ой! Діду, а це що таке чубате?

Смугаста птаха, вся з жовтих та чорних пер,

сяяла рудим чубом, сидячи на сучку осики,
а дзьоба мала довгого й тонкого. Ну, не птаха,
а цілісіньке тобі свято, що літає, гніздо в’є, пта-
шенят годує.

—    Одуд,— сказав дід.— Присів, мабуть, ко-
ло свого гнізда (За Є. Гуцалом).

II. Випишіть вигуки та слова, утворені з вигу-
ків. Визначте розряд і групу вигуків. Слова, що
утворилися з вигуків, розберіть за будовою.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:26, посмотрело: 1463