Народна Освіта » Українська мова » § 33. Сполучник як службова частина мови

НАРОДНА ОСВІТА

§ 33. Сполучник як службова частина мови

Дума — це колос, а слово —

це віковічне зерно.

Страшно, коли випадково
вродиться плюсклим воно.

В. Швець

ПАМ'ЯТАЙМО

Сполучник — це незмінна службова частина мови, що вживається
для з’єднання однорідних членів речення й частин складних ре-
чень. На відміну від прийменників, сполучники не пов’язані з са-
мостійними частинами мови, не мають лексичного значення. Тому
вони не виступають членами речення й ніяк не виділяються при
синтаксичному розборі.

225. І. Спишіть речення. Назвіть сполучники.

1. Ми йдемо через сінокіс, і темніє над нами небо, і дзвенить зем-
ля на тисячу ладів, і я слухаю небо, і спухаю землю, і слухаю дідову
мову (В. Симоненко). 2. Набундючена чорна птаха схопилася, розгор-
нула крила та й собі кинулась на поживу (Ф. Приходько). 3. Колись
розрізняли лише весну, літо, осінь та зиму, а добу ділили на день

та ніч (М. Коцюбинський). 4. Скриплять і ридають дерева

Набундючений ) під вітром (77. Тичина). 5. Мова і література — це пам’ять

народу, увічнена в слові (7Ö. Щербак).

II. Зробіть синтаксичний розбір речень. Поясніть, що об'єднують спо-
лучники.

ПАМ'ЯТАЙМО

За будовою сполучники поділяються на прості (непохідні) — а, і,
та, бо, чи, складні і складені (похідні). Похідні — складні і складе-
ні — це сполучники, що утворилися від інших частин мови.

Поділ сполучників за будовою

Правила

Приклади

Непохідних сполучників небагато. Про-
сті сполучники не мають свого власного
наголосу й під час мовлення зливаються
з наступною самостійною частиною мо-
ви, що має власний наголос

І пливли багрові хмари в вишині,
і співйла осінь весняні пісня
(М. Рильський)

Складні сполучники утворилися злиттям
двох слів, найчастіше займенників, при-
слівників з частками і прийменниками

як, що — якщо; що, б — щоб; ні, би —

ніби; як, би — якби; а, бо — або

Увага! Складні сполучники пишемо разом

Правила

Приклади

Складені сполучники — це сполучення
слів, що утворилися поєднанням відмін-
кових форм займенника той чи іншої са-
мостійної частини мови зі сполучниками
що, щоб або прислівником

тому що, через те що, для того щоб,
незважаючи на те що, у міру того як,
подібно до того як та ін.

Увага! Усі слова, що входять до складе-
ного сполучника, пишемо окремо

Складений сполучник тому що утворив-
ся з самостійних частин мови — прислів-
ника тому й відносного займенника що;
проте обидва слова втратили своє лек-
сичне значення, і сполучник тому що
виступає як синонім до сполучника бо

Порівняймо

Ми переможемо,
тому що наша
справа справедли-
ва (О. Довженко)

Ми переможемо,
бо наша справа
справедлива

За вживанням сполучники поділяють-
ся на

оди-

ничні

повторювані

парні

і, а,
але

і — і, ні —
ні, або — або,
чи — чи

як — так,
хоч — але,
якщо — то

ОРФОГРАМА

Написання сполучників разом і окремо

226. І. Назвіть прості сполучники в наведених реченнях.

1. Сонце зайшло, проте ще було видно (О. Гончар). 2. Вона плаче,
тому що їй важко (О. Довженко). 3. Вітерець весняний тихесенько ди-
ше, немов діток до сну колише. 4. І, замість того, щоб мерщій верта-
тись до берега, пливеш все далі й далі і так якось страшно й любо тоді!
(Леся Українка). 5. Повітря неначе прозорий граніт, слюда снігова, на-
че манна, а днина така голуба і рахманна, ніби насправді
у камені світ (Д. Павличко). 6. Незабаром ватага, проми-
нувши перші мовчазні, немовби зачаровані, будиночки,
посунула вузькою кривою вулицею (М. Стельмах).

II. Випишіть з речень похідні сполучники й розберіть їх за наведеною
схемою.

Граніт, слюда,
рахманний

Складні сполучники

Складені сполучники

Сполучник

3 чого складається

Сполучник

3 чого складається

Зате

3 прийменника «за» та за-
йменника «те»

через те що

3 прийменника «через»,
займенника «те» та
займенника «що»

227. І. Уважно прочитайте текст. Сформулюйте головну думку прочита-
ного.

МИЛОЗВУЧНІСТЬ РІДНОЇ МОВИ

Відомо, що українська мова своєю милозвучністю займає одне
з перших місць у Європі.

Це дуже легко пояснити фактами фонетики. Наша мова має тіль-
ки чисті, виразні голосні. Вона не любить такого поєднання приголо-
сних, яке важко вимовити.

Певно, всі звернули увагу на те, що в українській мові існують ті
самі слова у двох або й трьох рівноправних формах. Найголовніші
чергування звуків у них такі: і — й, в — у — уві, від — од, з — із — зі.
Вони надають живій українській мові звучності й плавності.

Коли слово закінчується приголосним, то наступне слово, яке має
дві форми, бере форму з голосним початком, і навпаки, наприклад:
він іде, вона йде; він і вона, вона й він.

Дбаймо ж про оригінальні й прекрасні ознаки нашої мови
(За В. Самійленком).

II. Випишіть речення з синонімічними сполучниками. Поясніть ужи-
вання і, й.

ПАМ'ЯТАЙМО

Як і прийменники, сполучники в українській мові теж мають си-
нонімічну групу. Це — сполучники сурядності: і, й, та (в значенні і).
Для милозвучності, якщо попереднє слово закінчується на приголос-
ний, вживаємо сполучник і (та), на голосний — й (та).

Наприклад: «Носило його вітрами по світах, або й сам бігав, як
той собака, за випадковим чужим возом, і тільки зрідка згадував ха-
ту, як щасливе дитинство, як свою юність занапащену й мову приза-
буту, й звичаї та вірування, й красу неба й землі» (О. Довженко).

228. І. За допомогою синонімічних сполучників сурядності утворіть склад-
ні речення з наведених простих. Поясніть уживання дібраних сполуч-
ників.

На Чорному морі є острів суворий. Тільки червона скеля одна під-
німається вгору червоним шпилем. Білії хати не купчаться по ній.
Кучерявий лист її не вкриває. Тільки стежка зелена збігає. То течія
води весняної прорила червону глину, всю оброслу оксамитовою тра-
вою. Далі все мертво, глухо. Та ніби не все. Там, на самому розі, над
морем, по ночах горить якийсь вогник. Вдень кигичуть там чайки.
Що ж то за скеля? Що то за вогник? За що ту сувору скелю так люб-
лять чайки? (За Дніпровою Чайкою)

II. Виразно прочитайте створений текст.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:20, Переглядів: 2983