Народна Освіта » Українська мова » § 29. Правопис прислівників

НАРОДНА ОСВІТА

§ 29. Правопис прислівників

Майну дитинства добрими краями —

І серце незрівнянно защемить.

Щебече рідна мова солов’ями.

Гаями, наче молодість, шумить.

С. Литвин

ПАМ'ЯТАЙМО

У прислівнику пишемо стільки к, скільки їх було у прикметнику
чи дієприкметнику, від якого утворено цей прислівник.

199.    І. Від наведених прикметників утворіть прислівники. Поясніть напи-
сання однієї і двох н у прислівниках.

Бездоганний, відмінний, холодний, невпинний, сильний, якісний,
стриманий, безперервний, вільний, величний, немічний, корисний,
безкоштовний.

200.    І. Усно перекажіть зміст тексту. А які ще птахи символізують прихід
весни? Розкажіть про них.

ПЕРШИЙ ЗВУК ВЕСНИ

Перший пташиний спів, який можна почути ранньою весною, на-
лежить маленькій буруватій пташці з жовтим черевцем — вівсянці.

Влітку вівсянка живе собі по лісах, чагарниках. На зиму у вирій
не летить. Вона постійний мешканець України. Вівсянка визнає ста-
ре правило, що громада — великий чоловік. Вона приєднується до ін-
ших дрібних пташок: розмальованих щигликів, а то й до
звичайних всюдисущих горобців. Так утворюється пта-
шиний табунець, який вештається по селах, хуторах
та міських парках.

За стародавнім народним віруванням, вівсянка вперше співає свою
пісню у день Теплого Олекси. Вона не зважає ні на сніги, ні на морози,
які в цей час в Україні іноді ще бувають. Отже, пісня вівсянки — це
перший звук весни, яка тільки-но починає прокидатися (За О. Воро-
паєм).

II. Випишіть із тексту прикметники з основою на н. Утворіть від них
прислівники. Поясніть правопис утворених слів.

Вівсянка,
чагарник, щиглик

ПАМ'ЯТАЙМО

Написання н і нн у прислівниках

Одну н пишемо

Дві нн пишемо

Правило

Приклади

Правило

Приклади

У прислівниках,
утворених від
прикметників,
основи яких за-
кінчуються на н

сказаний —
сказано,
написаний —
написано,
прочитаний —
прочитано

У прислівниках,
утворених від при-
кметників та пасив-
них дієприкметників
з наголошеними
-енн-, -анн-, -лин-,
що вказують на
збільшену ознаку

або неможливість
• • •

Дії

Нездоланний —
нездоланно,
незрівнянний —
незрівнянно,
старанний —
старйнно,
щоденний —
щоденно

У прислівниках,
утворених від па-
сивних дієприк-
метників
3 однією н

зменшений —
зменшено,
поліпшений —
поліпшено,
узгоджений —
узгоджено

У прислівниках,
утворених від при-
кметників з двома нн

сонний — сонно,
істинний —
істинно

3 двома нн пишемо
прислівники

Зрання, спросон-
ня, попідтинню, на-
вмання,, попідвікон-
ню, востаннє

Г~

ОРФОГРАМА

Ч

V

Н і НН у прислівниках

J

201. І. Виразно прочитайте текст. Яку пору року описано в ньому? Розка-
жіть, що означає народний вислів: «Хліб від зайця».

У ВЕСЕЛОМУ МІСЯЧНОМУ СЯЙВІ

Місяць, підводячись угору, мов у чорну воду, сонно пірнає в загус-
тілу хмару. А вже через якусь часинку невпинно вибивається на синє
плесо веселим і срібним.

У бережках неочікувано прокинувся вітерець. Зашарудівши
в торішній осоці, безжурно вивіяв на лід кілька округлих вільхових
листків, і вони легковажно закружляли у рівному колі. Потім це коло
невблаганно розірвалося й листки блискавично, мов горобці, пурхну-
ли кудись угору. У веселому місячному сяйві спокійно погойдується
димчаста тінь очеретини, з якої і зимові вітри не зуміли видути роже-
вого пуху й насіння.

Далеко десь з-понад самого Бугу сірою грудочкою злякано поко-
тився у село заєць. Ось він зупинився, прислухавшись до іскристої
тиші. І потім знову невпинно покотився тим лагідним клубочком,
який завжди нагадує дитинство, зимову казку чи той найсмачніший
сухий шматочок хліба, що колись мати приносила з поля «від зайця»
(За М. Стельмахом).

II. Спишіть речення, у яких ужито прислівники з основою на н. Під-
кресліть орфограми. Поясніть правопис цих прислівників.

ПАМ'ЯТАЙМО

Правопис не з прислівниками

Не з прислівниками пишемо разом

Не з прислівниками пишемо окремо

Правило

Приклади

Правило

Приклади

Коли прислівник
без не не вжива-
ється

невпинно,
невгамовно,
незабаром

Якщо прислівники
протиставляються
один одному

не потім, а зараз;
не просто, а склад-
но; не гірше,
а краще

Якщо прислівник
можна замінити
синонімом без не

нешвидко —
повільно,
небагато — мало,
недобре — погано

Якщо прислівник
у реченні виконує
роль присудка

Та не однаково ме-

ні, як Україну злії,
люде присплять,
лукаві, і в огні її,
окраденную, збу-
дять (Т. Шевченко)

ґ

ОРФОГРАМА

 
 

НЕ з прислівниками

 

202. І. Спишіть, розкриваючи дужки.

1. Серед темної ночі попереду (не)сподівано піднялася багряна
заграва. 2. Сонце (не)рухомо стоїть над цим зеленим морем. 3. Ніде
(не)видно жодної живої душі (О. Гончар). 4. Дощ ущух так само (не)

помітно, як і почався (В. Козаченко). 5. (Не)завжди коту масниця.
6. (Не)так воно робиться, як хочеться (Нар. те.). 7. (Не)забаром вони
зупинилися (Ю. Збанацький).

II. Виділіть орфограми. Поясніть правопис прислівників.

203. І. Уважно прочитайте текст. Що для вас означає «слово честі»? Поді-
літься своїми роздумами.

СЛОВО ЧЕСТІ

Слово, якщо воно мовлене неложними вустами, має особливу
цінність. Споконвіків його магічність прирівнювалася до найвищих
людських якостей. Недарма ж, якщо хотіли у давнину ствердити
непорушність істини, то привселюдно присягалися: «Слово честі!»

Це вже у наш час втрачено зміст цього вислову, бо
Шляхетний    нерідко він став словесною іграшкою в людей легковаж-

них і словоблудних. Відтак ми перестали вірити в істин-
ність цієї шляхетної присяги.

Між тим традиційна мораль ґрунтувалася на авторитеті слова, йо-
го високій місії і незаперечності. Особливо це стосувалося родинного
етикету.

Та пріоритет незаперечно належав главі сім’ї — батькові. Бать-
кове слово було не тільки законом — воно повчало, об’єднувало
й утверджувало моральні устої. Водночас пошана до батькового сло-
ва вимагала від останнього особливої відповідальності й житейських
чеснот. Не випадково казали: «Не навчив батько — не навчить і дядь-
ко» (За В. Скуратівським).

II.    Випишіть із тексту речення, у яких ужито прислівники з не. Виділіть
їх як члени речення. Поясніть правопис.

III.    Випишіть усі слова з не, використані в тексті. Утворіть від них при-
слівники. Підкресліть орфограми.

ПАМ'ЯТАЙМО

Правопис ні з прислівниками

Ні з прислівниками пишемо разом

Ні з прислівниками пишемо окремо

Правило

Приклади

Правило

Приклади

Ні в прислівниках
переважно висту-
пає в ролі префік-
са, тому найчасті-
ше пишеться з ним
разом, виражаючи
одне поняття

ніде, нікуди, ніза-
що, нізвідки, ніяк,
нівідкіль, нізвід-
кіль, ніскільки, ні-
трохи

У нерозкладних
словосплученнях
(фразеологізмах)
часка ні пишеться
окремо, заперечу-
ючи зміст у цілому

ні за що ні про що,
ні з сього ні з того,
ні в сих ні в тих,
ні туди ні сюди,
ні так ні сяк
і подібні

Ґ

ОРФОГРАМА

 

V

НІ з прислівниками

J

204. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Про кого, про що так говорять? Роз-
кажіть про якийсь випадок, що трапився з вами, використовуючи
відповідні фразеологізми.

1. (Ні)світло (ні)темно. 2. (Ні)сюди (ні)туди, ні саньми, ні колісь-
ми, ні зимою, ні літом. 3. (Ні)холодно (ні)душно. 4. (Ні)що так швид-
ко й непередбачувано не змінюється, як погода й жінка. 5. (Ні)чого
не придбаєш — (ні)чого не матимеш. 6. (Ні)коли й носа втерти. 7. (Ні)
хто ще не вродився вченим, а хліб не вродився печеним. 8. (Ні)кому
сама птаха в руки не полетить. 9. (Ні)хто так добре не зробить, як ти
та я. 10. (Ні)коли не пізно до праці. 11. (Ні)чого дзеркало винуватити,
коли нема кому сватати. 12. (Ні)з того (ні)з сього — гості з Ніжина.

13. (Ні)куди не дів, хіба вовк з’їв. 14. (Ні)до речі (ні)до печі. 15. (Ні)
що так не стомлює, як неробство. 16. (Ні)назад (ні)вперед — ли-
шається посеред (Нар. те).

II. Підкресліть орфограми в прислівниках з ні. Поясніть правопис.

ПАМ'ЯТАЙМО

Написання и, і в кінці прислівників

И пишемо в кінці прислівників

І пишемо в кінці прислівників

відповідно до ви-
мови

заради, донині,
ніколи, повсюди

відповідно до вимови

нарешті, пони-
ні, насправді

після приголосних
г, к, X

навкруги, залюбки,
верхи

після шиплячих ж,
ч без префікса по-
в складі прислівника

тричі, поно-
чі, насторожі,
до речі

після ж, к, ч, як-
що прислівник має
префікс по-

по-ведмежи,
по-батьківськи,
по-вовчи

після літер, що по-
значають м’які або
пом’якшені приго-
лосні

увечер і, вран-
ц і, напровес-
ні, наодинці,
нарешт і, над-
вор і

Після ч у прислів-
никах, утворених
від дієприслівників

сидячи, стоячи,
лежачи

у словах

безвісти, восени,
почасти

205. І. Прочитайте текст. Про який період історії України в ньому йдеться?
Розкажіть про жанрові особливості та тематику народих пісень тих
часів.

«НІДЕ ТАК ЩИРО НЕ СПІВАЮТЬ, ЯК В УКРАЇНІ»

Місяць дедалі щедріше оббризкував сяйвом оброшені дерева
і шляхи. Нечітко почали вимальовуватися не розсідлані коні. А при-
тишені пісні козаків нізвідки поривались на далекі дороги. Пори-
вались до ніяково укляклих вишняків, до червоних калин і чорних
пожарищ, туди, де є мати чи батько і вірне кохання.

Було в тих піснях і степове озерце, де плавало віде-
Бурлака J речко й ніколи не тонуло. Був і сердега бурлака, в якого

заболіло тіло ще й головонька. Був і кінь, що клонить
голову за козаком і нізащо його не покине. Була й дівчина, якій
вгортав ноги своєю шапкою козак. Туга віків і надії віків сходились
у молодих голосах і слалися старим шляхом, стискаючи й веселячи
серце...

Ніде так щиро не співають, як в Україні (За М. Стельмахом).

II. Випишіть речення з прислівниками. Виділіть орфограми «не і ні
з прислівниками». Поясніть правопис.

206. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис кінцевих приголо-
сних у прислівниках.

Навшпиньк (і,и), навкруг (і,и), навік (і,и), анітрох (і,и), завжд (і,и),
безвіст (і,и), верх (і,и), трич (і,и), вноч (і,и), восен (і,и), мовчк (і,и), по-
ноч (і,и), по-заяч (і,и), поволеньк (і,и), надвор (і,и), по-українськ (і,и).

г

ОРФОГРАМА

 

V

И, 1 в кінці прислівників

J

207. І. Уважно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Пере-
лічіть ознаки ранньої весни, змальовані в уривку. Доповніть їх влас-
ними спостереженнями.

К.Я. Крижицький. «Рання весна»

РАННЯ ВЕСНА

Уранці жовтогрудки наввипередки
вицвірінькують у припорошеному гіллі.
Вони наразі вже чують весну. Допитли-
во схиливши голівки набік, дивляться
зверху, а потім, осмілівши, укупі зліта-
ють на сніг.

А сонце — молоде, весняне — аж
сурмить над степом. Чорні смуги землі
курять мінливими відпарами, почасти
ламають обриси хаток та дерев. А по яр-
ках та байраках білі косинці снігів
як помах білої хустини.

...Далеко попереду двічі блиснула
під сонцем вузька блакитна смужка

води і знову зникла. Повітря навкруги стало прохолоднишим, запах-
ло вологою. Внизу під кручею виблискуючи билися хвилі. Поволі ше-
лестіла, обсипаючись цівками, червона жорства, й піна від неї при
березі теж була червона. А за Дніпром залюбки купалися
в мареві села й куріли димки над садками. Невдовзі горо-
ди копати почнуть, дерева підбілювати, хати... (За Гр. Тю-
тюнником)

II. Випишіть речення, у яких ужито прислівники з кінцевими и, і. Виді-
літь орфограми, поясніть правопис.

Жовтогрудка,
цівка, жорства

ПАМ'ЯТАЙМО

Правопис прислівників на -о, -е, -а

Закінчуються на -о

Закінчуються на -е та -а

Правило

Приклади

Правило

Приклади

Прислівники, що
походять від якіс-
них прикметників,
переважно закінчу-
ються на -о

Близький — близь-
ко, тихий — тихо,
радісний — радіс-
но, стрункий —
струнко

Зрідка (переважно
після шиплячих ж,
ч, ш, щ) прислів-
ники мають кінце-
вий -е

Блискуче, вороже,
добре, зле, рішуче,
терпляче

Прислівники,
утворені від при-
кметників м’якої
групи, пишемо
з м’яким знаком
перед -о

Братній — брат-
ньо, дружній —
дружньо, муж-
ній — мужньо, са-
мобутній — само-
бутньо

Прислівники ви-
щого та найвищого
ступенів порівнян-
ня завжди закічу-
ються на -е

Вище, довше, най-
вище, щонайповні-
ше, якнайкраще,
якнашвидше

Деякі прислівни-
ки після ж, ч, ш,
щ також мають за-
кінчення -о

Законодавчо, сві-
жо, творчо, хижо

Прислівники,
утворені від при-
кметників за до-
помогою приймен-
никових префіксів
до-, з-, від-, зазви-
чай закінчуються
на -а

Дочиста, догола,
зблизька, зокрема,
зрідка, спроста,
віддавна

208. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис.

Боляч (о,е,а), гаряч (о,е,а), дуж (о,е,а), ретельніш (о,е,а), скоріш
(о,е,а), тихіш (о,е,а), гірш (о,е,а), найкращ (о,е,а), достатнь (о,е,а),
допізн (о,е,а), досит (о,е,а), звисок (о,е,а), здавн (о,е,а), злегк (о,е,а),
яскрав (о,е,а), більш (о,е,а).

II. Користуючись орфографічним словничком, перевірте написане.

^    209. І. Виразно прочитайте текст. До якого жанру художньої літератури він

належить? Назвіть подібні твори українських митців слова.

«ДИВНАЯ КОБЗА»

Сиві тумани степи облягли пеленою важкою. Ві-
тер ущух, погасли привітнії зорі.

У тихий сумний передсвітній той час один се-
ред степу німого вмирав на високій могилі славний
козак-характерник.

Згадалось старому життя його славне: і тихі щас-
ливі дитячії літа, і славні козацькії справи, грізнії
січі, веселі бенкети. Все перейшло, промайнуло. Зо-
сталась лиш сивая старість та кобза...

Дивная кобза! З могили вона викликає те, що
минуло давно. Усе оживляє згуком своїм чарівним.
Скинув очима старий, схотів попрощатися з степом
широким. Провів він по струнах дивної кобзи своєї.

Безкраї степи оживають, козацтво гуляє, руїни
встають. Чайка кигиче над степом. Пороги киплять,
пташка співає, і гай розцвітає. Дивнеє диво, великії
чари! (За Дніпровою Чайкою)

II. Випишіть із тексту прикметники. Утворіть від них прислівники, що
відповідають на питання як? Виділіть кінцеві голосні створених при-
слівників. Зробіть висновок.

^ Характерник J

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:04, Переглядів: 3351