§ 27. Способи творення та наголошування прислівників

Правила

Приклади

1. У прислівниках, утворених від іменників, в орудно-
му відмінку без прийменника, наголошеним є здебільшого
той же склад, що й у відповідному відмінку іменника

Волок — волоком,
ранок — ранком,
час — часом

2. У прислівниках, утворених від іменників у непрямих
відмінках з прийменниками, а також утворених за допо-
могою часток, наголос зберігається переважно на тому ж
складі, що й у відповідних іменникових формах

коло — довкола,
гора — догори,
дім — додому,
вечір — звечора

3. У деяких прислівниках, зокрема в тих, що співвіднос-
ні з іменниками у формі знахідного відмінка без закінчень,
трапляється перенесення наголосу на префікс

сторона — осторонь,
плече — опліч

4. Наголошування першого складу, співвідносного з при-
йменником, іноді буває і в інших прислівниках

вість — безвісти,
очі — позаочі,
ніч — поночі,
шепіт — пошепки

Правила

Приклади

1. У прислівниках, утворених від безприйменникових при-
кметників, наголошування у переважній більшості випад-
ків таке ж, як у повних формах прикметників

/ /
бідний — бідно,

гарний — гарно,

мужній — мужньо

2. У частини прислівників, утворених від безсуфіксних або
безпрефіксних прикметників у чоловічому роді з наголосом
на другому складі, наголос переноситься на перший склад

глухий — глухо,
густйй — густо,
пустий — пусто

3. У деяких трискладових прислівниках, утворених від
безпрефіксних прикметників, відбувається перенесення на-
голосу на початковий склад, хоч у відповідних прикметни-
ках наголошеним є останній або передостанній склад

веселий — весело,
високий — високо,
глибокий — глибоко

4. У прислівниках, утворених від суфіксально-
префіксальних прикметників, а також із прийменниково-
прикметниковими сполученнями, наголос падає на той же
склад, що й у відповідних прикметниках

випадковий —
випадково,
прохолодний —
прохолодно

Правила

Приклади

5. Однаковим наголосом характеризуються також прислів-
ники з префіксом по- та співвідносні з ними прикметники

батьківський —
по-батьківськи,

X

український —
по-українському

6. У ряді прислівників, утворених від префіксально-
суфіксальних повних форм прикметників, а також зі спо-
лученнями коротких прикметників у відмінкових фор-
мах з прийменниками, наголос падає на перший склад, хоч
у відповідних прикметниках наголос падає на корінь або
на закінчення

сліпий — зосліпу,
глухий — наглухо,
новий — наново,
чистий — начисто

7. У прислівниках з оцінними суфіксами або із суфіксами
ступенів порівняння наголос збігається з відповідним при-
кметниковим

багатенький —
багатенько,

X X

гірший — гірше,
щонайменший —
щонайменше

Правило

Приклади

У прислівниках, утворених від числівників, зберігається
той же наголос, що й у числівнику. Прислівники надвоє
і натроє мають подвійне наголошення

два — удвоє,
четверо — начетверо

Правило

Приклади

Прислівники, утворені від відмінкових форм присвійних,
означальних, заперечних і відносних займенників у сполу-
ченні з прийменниками, здебільшого мають наголос, одна-
ковий із займенником.

Винятки становлять прислівники: той — потім,, всім —
зовсім, що — нащо

X X

всім — передовсім,
інший — по-іншому,
ваш — по-вашому,

X X

їхній — по-їхньому

Правило

Приклади

Прислівники, які мають у своєму складі дієслівний корінь,
суфікс дієслівної основи, дієприкметниково-дієприслівник
овий суфікс -ч- і -к-, зберігають наголос на тому ж складі,
що й дієприслівники:

Виняток: присідаючи — навприсядки

стоячи —
навстоячки,
сидячи — навсидячки

Правило

Приклади

1. У складних прислівниках, другою частиною яких висту-
пає іменникова основа, а першим — іменникова, прикмет-
никова, займенникова або числівникова, наголос падає
на останній склад першої основи. У ряді подібних прислів-
ників можливий подвійний наголос. Прислівник чимраз
має наголос на голосному другого складу

ліва рука — ліворуч,
в один час — водночас,
водночас; боса но-
га — босоніж, босоніж;
гола рука — голіруч,
голіруч

2. Якщо друга частина складного прислівника утворена від
прикметника або іменника, то, як правило, наголошується
голосний другого слова

два разй — дворазово,
тим часом —
тимчасово, мимо
волі — мимоволі

3. У складних прислівниках зазвичай наголошується дієс-
лівна частина

мимо ходити —

s

мимохідь, самому
хотіти — самохіть

4. Складні прислівники, утворені шляхом повторення
основ або поєднання синонімічних чи антонімічних основ,
мають два наголоси, тобто кожне слово складного прислів-
ника зберігає свій наголос

давним-давно, ледве-
ледве, рано-рано,
багато-багато, рано-
вранці

Назви способів

Приклади

Префіксальний

Бідно — пребідно, журно — безжурно

Суфіксальний

Помітний — помітно, гарячий — гаряче

Префіксально-суфіксальний

Родина — по-родинному, мало — помалу

Злиття основ слів

Легко важити — легковажно, стрімко
голова — стрімголов

Складання однакових, близькозначних,
синонімічних або антонімічних слів

Далеко-далеко, рано-вранці, тяжко-
важко, більиі-менш

Нерозкладні словосполучення

Ні за що ні про що, ні в сих ні в тих і под.

Перехід інших частин мови в прислів-
ники

Додолу верби гне високі, (яким способом?)
горами хвилю підійма (Т. Шевченко)

Приклад

Прислівник

3 якої частини мови утворений

Спосіб творення

Низько

Від прикметника «низький»

Суфіксальний