Народна Освіта » Українська мова » § 11. Творення дієслів

НАРОДНА ОСВІТА

§ 11. Творення дієслів

А слово народжує слово,

співає з братами-словами.
Життя за віками спливає,
а слово народжує слово.

П. Перебийніс

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова утворюються від дієслів за допомогою префіксів або су-
фіксів, а від інших частин мови — за допомогою суфіксів або суфіксів
і префіксів водночас.

92.1.    Визначте спосіб творення дієслів. Запишіть дієслова, утворені пре-
фіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним способами
у три колонки.

Виписувати, з’їдати, зробити, заливати, вигадую, недочитую, про-
понувати, об’єдную, роз’яснюю, спостерігати, віднайти, скидати, кін-
чати, закінчити, в’язати.

II. Напишіть речення з дієсловами, утвореними префіксальним спо-
собом.

93.1.    Усно перекажіть текст. Доповніть переказ розповіддю про одного
зі згаданих у тексті козацьких ватажків.

НЕВМИРУЩА СЛАВА ХОРТИЦІ

Велична і невмируща слава Хортиці. Це тут у важкі роки лихоліття,
коли українську землю, немов ті хижі чорні круки і вовки-сіроманці,
терзали татарські орди кримських ханів і польська шляхта, зароди-
лася, розрослася в могутню бойову силу козацька вольниця — Запо-
різька Січ. Звідти мужні козаки-запорожці давали відсіч загарбникам.

Скільки подвигів звершено, скільки прекрасних могутніх велет-
нів народила вона за свої сторіччя! Богдан Хмельницький, Іван Сірко,
Петро Сагайдачний, Тарас Трясило, Максим Кривоніс, Данило Нечай,
Іван Богун... А скільки ще їх, безіменних героїв-лицарів, примушува-
ли здригатись татарських ханів, спопеляли фортеці яничар, громили
добірні полки шляхетських загарбників. Стамбул і Кафа,

Сіноп і Трапезунд — всі вони огорталися козачим поро-
ховим димом, були свідками народження безсмертної ко-
зацької слави (За А. Кащенком).

II. Випишіть дієслова, утворені префіксальним способом. Поясніть,
яке значення надають префікси дієсловам.

Ґ

Хан, Кафа,

ч

 

шляхетський,

 

Ч

Трапезунд

У

ПАМ'ЯТАЙМО

У сучасній українській мові наявна велика група дієслів, утворених
дуже давно. Вони означають найрізноманітніші життєво важливі про-
цеси, дії, стани: іти, бігти, ходити, стояти, робити, родити, вести,
нести, сіяти, косити, рости, спати, співати, лежати, летіти, проси-
ти, доїти, кувати та ін. На їх основі творяться нові похідні дієслова.

Похідні дієслова утворюються від дієслів, іменників, прикметни-
ків, числівників, рідше займенників, прислівників і вигуків.

94. Визначте способи творення поданих дієслів. Виділіть твірну основу.

Командувати, покашлювати, радіти, мукати, почувати, звузити, іро-
нізувати, мекати, обнародувати, подвоювати, полонити, світати, зорі-
ти, тьохкати, викати, прославитися, перестукуватися, ахати, угукати.

ПАМ'ЯТАЙМО

Основними способами творення дієслів є: префіксальний, суфік-
сальний, суфіксально-префіксальний.

Префіксальним способом утворюються дієслова віддієслівних основ.
Це — внутрішньодієслівне словотворення. Найважливіші префікси, які
беруть участь у творенні похідних дієслів, такі: в- (ві-), у-, уві-, від- (ві-
ді-), од-, до- (ді-), ви-, з- (зі ), за-, на-, над- (наді-), о- (об-, обі-), під-, по-, при-,
про-, роз- та ін. За допомогою цих префіксів творяться великі групи
похідних дієслів. Наприклад: бігти — вбігти, відбігти, вибігти, добіг-
ти, дбігти, забігти, набігти, одбігти, підбігти, пробігти, перебігти.

Дієслівні префікси багатозначні, тому за їх участю утворюються
похідні дієслова руху, переміщення тощо. Префікси також надають
їм смислових відтінків.

95. І. Визначте мету висловлювання. Доповніть розповідь власними спо-
стереженнями в лісі.

У ЛІСІ

На хвилястих зелених пагорбах кучерявляться діброви. У лісі со-
нячно й душно. А на заході темне грозове небо креслять сліпучі блис-
кавиці.

Коли грім вщухає і настає тиша, можна почути таємничий шерех.
Пожухле листя, глиця, сухі гіллячки потріскують, наче горять. Це
так заповзято працюють, сновигаючи тільки їм відомими маршрута-
ми, численні лісові трудяги — руді мурашки.

Барвисті оксамитові метелики. Вони в лісі як волош-
ки, маки й інші квіти серед посівів.

А ось тут веприк ходив. Побрюхався після дощу в ба-
юрі, почухався об дерево — одне слово, чепурився.

З гілки на гілку в чагарях перелітають метушливі синички. Пиль-
но обстежують кору на деревах зосереджені повзики. А десь далеко,
в глибині лісу, вистукує дятел (3 часопису).

II.    Випишіть дієслова з префіксами. Виділіть їх.

III.    Поясніть, які смислові відтінки надають префікси дієсловам.

Ґ

Шерех, баюра,

\

V

нагар, повзик

У

ПАМ'ЯТАЙМО

Суфіксальний спосіб широко простежується в утворенні дієслів
від іменників, прикметників, рідше числівників, займенників і ви-
гуків. Активно використовуються суфікси: -и-, -а- ( я-), -ува- (-юва-).
Наприклад: вечеря — вечеряти, день — днювати, зим&— зимувати;
білий — біліти, білити, білувати; четвертий — четвертувати,
так — так'ати, як — якати.

При утворенні дієслів від займенників, службових слів та вигуків
перед дієслівним суфіксом виступає словотворчий суфікс -к-. Напри-
клад: тикати, викати, гейкати, мекати, хрюкати, хекати.

96. Від наведених іменників і прикметників утворіть дієслова суфіксаль-
ним способом.

1. Голос, адреса, товариш, учитель, телеграф, сідло, весло, зима,
ніч, сіль, лист, салют. 2. Зелений, синій, червоний, молодий, мужній,
добрий, товстий, повний, дешевий, густий.

97. І. Уважно прочитайте текст. Назвіть автобіографічні поезії Т. Г. Шев-
ченка. Доведіть свій вибір, коротко сформулювавши зміст віршів.

СПІВУЧИЙ КУТОК УКРАЇНИ

Звенигородщина — співучий куток України. У ньому Кирилівка
не останнє село. Тарас Шевченко ще змалку купався у тих віршах
невідомих поетів, що звуть їх народними піснями.

Батько сам чумакував, часто про того чумака, що занедужав у до-
розі, співав. Прийде вечір — всі вулиці в селі аж гудуть піснями.
Ранком вийдеш за село — там, вибираючи коноплі, бабуся виспівує
баладу про лиху свекруху, що закляла невістку, і та стала тополею.
Там чабан на горі про своє бурлацьке життя вигукує на весь степ.

А почнуть грати весілля — ціле море пісень: сумних
і веселих, до танку — різних... Ще до ладу говорити не
навчившись, Тарас уже підспівував старшим (За С. Ва-
сильченком).

Г

Чабан,

ч

V

бурлацький

У

II. Випишіть із тексту дієслова, утворені від іменних частин мови. Пояс-
ніть спосіб їх творення, назвіть частини мови, які лягли в основу дієслів.

98. І. Визначте жанр, стиль і тип мовлення фольклорного твору. Яка ідея
покладена в основу народної оповідки?

«КРАЩЕ Я ГОЛОДУВАТИМУ, ТА НА ВОЛІ ЖИТИМУ!»

Зустрілися вовк та собака. Собака питає: «Чим ти, брате, живеш,
що худий такий?» Вовк: «Коли й голодую, а коли що натраплю».

Вовк питає: «А чого ти такий гладкйй?» — «Я у хазяїна двір сте-
режу, то хазяїн мене годує,— відповідає собака.— Може, й ти зі мною
підеш, він і тебе годуватиме».

Вовк погодився. Ідуть, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді
глянув на собаку й питає: «А чого в тебе шия обдерта?» А собака ка-
же: «То мені хазяїн ланцюг одягає на день, а на ніч скида». А вовк:
«Тоді прощавай, собако, краще я голодуватиму, та на во-
лі житиму!» (З народної творчості)

С

Гладкий

II. Випишіть дієслова, утворені суфіксальним способом. Від яких час-
тин мови вони утворились? Назвіть значення суфіксів.

ПАМ'ЯТАЙМО

Суфіксально-префіксальним способом утворюються дієслова від
іменних частин мови. Використовуються ті префікси, що й при префік-
сальному способі словотворення, і ті суфікси, що й при суфіксальному
способі. Наприклад: земля — заземлити, приземлитися; закон — Уза-
конити; густий — Згустити, син — Усиновити; двоє — подвоїти.

99. Від наведених слів утворіть дієслова суфіксально-префіксальним спо-
собом.

Зброя, здоров’я, закон, вода, вузький, повний, звук, десятеро,

земля.

100.    Замініть словосполучення одним дієсловом.

Послати телеграму. Пояснити всі деталі. Зробити операцію. За-
мінити фізичну працю машинами. Посіяти заново. Виорати заново.
Часто повторювати вигуки ой, гей.

101.    І. Яку пору року змальовано в уривку? Доведіть свою відповідь цита-
тами з тексту.

ДРОВОРУБ З ГАРТОВАНИМ ДЗЬОБОМ

Гартований,
пороша, смілка,
латка, вальок,
хльоснути

В бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь
порошу трава з примерзлими до землі зеленими чуб-
чиками. Стримлять низенькі пеньки з жовтуватою,
немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкру-
ги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок
снігу, струшений вітром з верховіття. Десь неподалік
чути: цюк-цюк-цюк.

Це дятел порається. Аж он під старою сосною латка
шишок рябіє. Ось ще одна впала. Так ось де він, дроворуб!

Зачувши людину, дятел перестав цюкати. Повів
гартованим дзьобом з боку в бік, наче питаючи: чо-
го тобі? Потім здригнувся, хльоснув крилом по ко-
рі й зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку
(За Гр. Тютюнником).

II.    Випишіть речення з дієсловами, утвореними пре-
фіксально-суфіксальним способом. Виділіть їх як чле-
ни речення. Назвіть уже вивчені орфограми й пункто-
грами.

III.    Письмово перекажіть текст.

ПАМ'ЯТАЙМО

Складні дієслова утворюються шляхом приєднання до дієслівної
основи іменної частини, яка, подібно до префіксів, перебудовує або
змінює значення слова: благословити — благословляти, увіковічува-
ти — увіковічити.

Проте більшість складних дієслів утворена від складних іменників:
дієвідміна — дієвідмінювати, протиборство — протиборствувати.

102. І. Уважно прочитайте текст. Дайте йому назву. Розкажіть, чому «діє-
слова не схильні надто ускладнюватися й подовжуватися».

Українська мова не дуже полюбляє довгі слова. Та вони є. І зна-
йти їх можна насамперед серед прикметників та іменників. Ось вони:
«хронікально-документальний», «зеленкувато-золотавий», «сільсько-
господарський» , «стодвадцятип’ятиліття», «висококваліфікований»,

«світловодолікарня», «авіамоторобудування», «теплоелектроцен-
траль», «гідроелектростанція», «інженер-технік-технолог» та інші.

Цікаво, що дієслова не схильні надто ускладнюватися й подовжу-
ватися. Нема тут ні неймовірно маленьких, ні надмірно великих слів.
Якщо і бувають складні дієслова, то, наприклад, такі, як «одухотворя-
ти», «рукоплескати», «великодушничати». Подібний порядок завела
граматика. Адже дієслова в реченні виконують дуже багато обов’язків:
виражають час, спосіб, вид, стан, особу і, крім того, керують імен-
никами. Хіба тоді до гонитви за ускладненістю?! (За І. Вихованцем)

II. Доберіть із текстів художньої літератури декілька речень зі склад-
ними дієсловами. Розберіть їх за будовою. Поясніть правопис.

ПАМ'ЯТАЙМО

Порядок морфологічного розбору дієслова

Послідовність розбору

Приклад

1. Неозначена форма (інфінітив). 2. Вид (доконаний,
недоконаний). 3. Перехідність (перехідне — відповідає
на питання З.в., неперехідне — не можна поставити
питання кого? що?). 4. Рід. 5. Число. 6. Особа (1,2/3).
7. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). 8. Дієвідміна
(визначається у 3-й особі множини: закінчення -уть,
-ють мають дієслова І дієвідміни; -ать, -ять — II).

9. Час (у дійсному способі). 10. Синтаксична роль у ре-
ченні (присудок, зрідка — інші члени речення)

Слово відчиняє нам две-
рі до краси світу, до ра-
дощів життя (І. Вихо-
ванець). 1. Відчиняти.

2. Недоконаний. 3. Пере-
хідне. 4. С.р. 5. Однина.
6. 3-тя особа. 7. Дійсний.
8.1 дієвідміна. 9. Тепе-
рішній. 10. Присудок

103. І. Усно перекажіть текст. Чи є «козацькі села» у вашій місцевості? Роз-
кажіть про них.

СТАРЕ КОЗАЦЬКЕ СЕЛО

Спасівка була старим селом. Вказували на це старі, зеленим мохом
порослі стріхи, утоптані вулиці, стара церковця і чималий цвинтар
з дерев’яними, почорнілими від старості, похиленими хрестами. Спа-
сівчани жили тут, начебто у якійсь фортеці. Походячи
з козацького роду, вони розуміли вагу небезпеки і були Ç Січовик
настільки обережними, що на кожну ніч ставили по черзі
сторожів коло обох воріт.

До того ще вони умовлялись із сусідніми селами, щоб у кожному
були напоготові бочки зі смолою, які на випадок ворожого набігу тре-
ба було запалити, аби тим способом повідомляти інших про небезпеку.

Такий лад завів у селі старий досвідчений січовик, котрий при-
йшов сюди з першими поселенцями (За А. Чайковським).

II. З другого абзацу випишіть дієслова. Зробіть морфологічний розбір
виписаних дієслів.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 03:45, посмотрело: 1688