§ 10. Безособові дієслова

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів!

С. Тельнюк

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова, які означають стан або дію, що відбуваються самі по со-
бі, без особи чи предмета, називаються безособовими.

86. І. Уважно прочитайте уривок. Які мовні засоби використовує автор?
Що, на вашу думку, збирається описати О. П. Довженко, починаючи
розповідь такими словами? Сформулюйте узагальнену відповідь. Ар-
гументуйте її.

Цю історію хочеться казати найдорожчими словами.

Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина
воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигра-
вало в них, як сонце на Великдень, і радувало людські серця у великі
й тяжкі часи.

Хотілося би вишити слова, мов червоні квіти на холодних рушни-
ках, і розвішати рушники в кожній хатині {О. Довженко).

II. Випишіть у дві колонки особові й безособові дієслова.

ПАМ'ЯТАЙМО

Безособові дієслова не змінюються за особами. їм лише влас-
тива форма 3-тя особи однини теперішнього і майбутнього часу,
середнього роду минулого часу й умовного способу, а також форма
інфінітива. Проте значення особи, числа і роду безособові дієслова
не мають, бо дії — стани, які вони позначають, відбуваються неза-
лежно від живої істоти чи джерела означуваної дії або стану. Тому
безособове дієслово ніколи не поєднується з підметом. Безособові
дієслова виконують роль присудка в односкладних безособових ре-
ченнях.

Наприклад: «Минулося, розійшлося і сліду не стало» (Т. Шев-
ченко).

87.    І. Від наведених дієслів утворіть безособові форми.

Кортіти, таланити, мрячити, везти, лихоманити, тіпати, писати,
гриміти, лежати.

II. Утворіть з ними речення. Виділіть безособові дієслова як члени
речення.

88.    І. Визначте стиль мовлення. Назвіть особові й безособові речення.
Дайте назву уривку.

Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст де-
ревину, загуркотіло і покотилось у небі. Між листом
зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчинилась гур-
котнява: кидало колоддям, ламало, трощило (С. Василь-
ченко).

Гуркотнява,

колоддя

\у

II. Дотримуючи відповідного стилю мовлення та використовуючи
безособові форми дієслів, продовжте уривок трьома-чотирма речен-
нями.

ПАМ'ЯТАЙМО
Значення безособових дієслів

89. Знайдіть у реченнях безособові дієслова. Визначте, до яких груп за
значенням вони належать. Схарактеризуйте їх граматичні ознаки.

С

1. Не дрімалось — думалось про наступний день. 2. Роздощилося,
щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти (Ю. Збанацький). 3. В це-
ху освоювали нову марку сталі — катали броню для танків (Я. Ваш).
4. Весніє вже, цвіте по підгір’ю мигдаль, але весна холодна і шторми
б’ють майже кожен день (О. Гончар). 5. Під цим високим зоряним не-

бом думається про все одразу (О. Сизоненко). 6. Летим.

) Дивлюся, аж світає, край неба палає, соловейко в темнім
гаї сонце зустрічає (Т. Шевченко).

90. І. Виразно прочитайте діалог бабусі з онучкою. З яким значенням
ужито безособові дієслова в тексті?

Мигдаль

«В ОСІННІЙ ЧАС СІМ ПОГОД У НАС...»

—    В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете,
гуде і зверху йде.

—    А як же це розуміти? — спитала у бабусі онучка.

—    А ось так,— одказала бабуся.— Сіє — це значить падає
дрібненький-дрібненький дощик — мжичить мжичка. Віє — ти зна-
єш, що — вітер. Восени йому воля, ганяє полями й дорогами. Туманіє:
з’являються тумани, висять над землею вранці й увечері, а то й цілий
день. Шумить листя восени. Од гілок відривається, котиться стежками,
ніби мітлою мете і листя, і куряву. Гуде: вітер дме у димар, як у велику
трубу, і гуде там. І зверху йде: дощ на сніг обернеться, сиплеться звер-
ху. Поки до землі долетить, розтане. І знову сиплеться — зверху йде.

Одне слово — осінь (За І. Сенченком).

II. Продовжте уявну розмову за прислів'ями.

1. До Іллі (2 серпня) під кущем сушить, а після Іллі й на кущі
не сохне. 2. Вночі тріщить, а вдень плющить. 3. Трапляється й такий
год, що на день по сім погод.

ПАМ'ЯТАЙМО

Найчастіше безособові дієслова використовуються в художньому
та розмовному стилях мовлення. їх функції у цих стилях — екс-
пресивне підсилення описів природи, відтворення душевного стану
героїв тощо. Але безособові дієслова можуть уживатися й у офіційно-
діловому та науковому стилях.

91. І. Ознайомтеся з описом козацької гри. Які форми дієслів переважно
використано в тексті?

КОЗАЦЬКА ЗАБАВА «ВОВЧЕ ЛІГВО»

1. Місце, учасники, обладнання
Ліс, поле, майданчик або велика галявина. Учас-
ників — парна кількість (бажано від 14 чоловік, але це
залежить від місця гри), щоби поділитись на 2 ватаги.
Суддів — 3, з яких 2 допоміжних, і один головний. Інвен-
тар — футбольний свищик.

Лігво

2. Підготовка

Територія ділиться на дві рівні частини (накреслена лінія, гілля-
ки, борозна). На кожній половині ватага окреслює чітке коло (лігво)
на кордоні своєї території, звичайно подалі від розділової смуги. Діа-
метр кола — 3-5 метрів.

3. Опис гри

Бокові судді займають свої місця біля «лігов». Ватаги перебувають
кожна на своїй території. За командою головного судді гравці кожної
ватаги намагаються прорватись крізь розділову смугу й забігти у вовче
лігво до суперників. Кількість тих, хто забіг, залежить від кількості
учасників. Це можуть бути і 1, і 5 чоловік. Однак забігти у вороже лігво
не так просто. Якщо гравець першої ватаги перебігає на територію дру-
гої, його можуть зупинити гравці команди 2 доторком руки. При цьому
зупинений гравець 1 лишається на місці, там де до нього торкнулись.
Звільнити його мають право лише свої — команда 1. Як тільки обумовле-
на кількість учасників прорветься в лігво — їхня ватага вважається пе-
реможцем. Боковий суддя піднімає руку, а головний оголошує перемогу.

Правила

Зупинений гравець обов’язково мусить підняти руку вгору і так
стояти до звільнення.

Зупинятись одразу, як тільки до нього торкнулися.

Якщо до гравця доторкнулись під час стрибка над лігвом — він ува-
жається зупиненим і має відійти від лігва на 1 метр (3 часопису).

II.    Використовуючи відповідні дієслівні форми, опишіть відому вам
рухливу гру або вигадайте та розробіть власний сценарій.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ СТАТИ РЕЖИСЕРОМ

Орієнтовний план

1    Умотивована назва гри.

2    Місце проведення й розмітка території.

3    Кількість учасників і обладнання.

4    Приготування до гри:

1) текст лічилок;

способи жеребкування;

3)    гасла команд;

4)    тощо.

5    Зміст гри та її мета.

6    Основні правила гри.

7    Правила техніки безпеки під час гри.

III.    Запропонуйте цю гру на уроках фізичного виховання.

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.