Народна Освіта » Українська мова » § 3. Частини мови. Вивчені групи орфограм

НАРОДНА ОСВІТА

§ 3. Частини мови. Вивчені групи орфограм

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має!

С. Воробкевич

18. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Пригадайте й сформулюйте правило про іменник як частину мови.

ВСЮДИСУЩІ ІМЕННИКИ

Випередити іменник за кількістю слів неспроможна жодна частина мови. У найбільшому одинадцятитомному «Словнику української мови» нараховується близько 135000 слів. На них іменників у словнику припадає майже половина. Порівняно з іменником дієслово має слів удвічі менше.

Іменник — одна з основних частин мови. Він позначає предмети. Чому саме іменник за чисельністю став неперевершеним?

Насамперед тому, що нас оточує безмежний світ предметів. Людина пізнає ці предмети і, звичайно, їх називає. Коли творить нові предмети, то також дає їм найменування. До того ж людина завжди усе пізнане опредмечує, навіть дії і якості. Мову немовби наповнено всюдисущими іменниками. Яка частина мови, приміром, найчастіше поповнюється новими словами? Саме іменник (За І. Вихованцем).

II.    Запишіть речення, у яких ужито слово «іменник» та спільнокорене- ві з ним слова.

III.    Зробіть синтаксичний розбір цих речень, спільнокореневі слова розберіть за будовою.

Всюдисущий,

опредмечувати

ПРИГАДАЙМО

Для того, щоб правильно написати слово з ненаголошеним голосним, треба підібрати таке однокореневе слово, де б цей ненаголоше- ний став наголошеним.

В українській мові префікси пре- і при- вживаються залежно від

значення слова: пре--для вираження найвищого ступеня ознаки,

при--наближення, приєднання або неповноти дії. Прі- вживається

лише у словах прірва, прізвище, прізвисько.

Префікси роз- і без- незмінні в українській мові. Префікс з- змінюється на с- перед приголосними к, п, т, ф, х.

19. І. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Обґрунтуйте свою відповідь. Які ще рослини вважають символами України? Назвіть малюнок рядками з тексту.

КАЛИНА — СИМВОЛ УКРАЇНИ

Кущувати, коралі, вервечка намистинки

V_У

Не було колись в Україні хати, біля якої не кущува- ла б калина. Йдеш, бувало, селом, а хати наче в коралях, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків.

У народній медицині найкращими ліками при застуді вважався калиновий чай. Свіжі ж ягоди з медом та водою вживали при кашлі. Соком навіть очищали обличчя, щоб рум’янилися.

А як потрібна була калина в численних обрядах, особливо у весільному. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його вервечкою калини.

Якщо троянди й виноград, за влучним висловом Максима Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши обидві ці ознаки, відтворює духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій (За В. Скуратівським).

II. Запишіть речення, у яких вжиті слова з ненаголошеними голосними в коренях. Виділіть ці корені, підкресліть уже вивчені орфограми.

Ґ

ОРФОГРАМА

 

V

Ненаголошені Е, И в коренях слів

J

20.    Розберіть слова за будовою. Доберіть, де це можливо, перевірні слова та виділіть орфограми в коренях і префіксах. Визначте частини мови, якими вони виражені.

Село, багатий, приїхати, богатир, зшити, сказати, спитати, превеликий, прірва, розламати, безпідставно, прибережний, блискучий, десятий.

21.    І. Визначте стиль мовлення наведеного тексту. Що засвідчує народне повір'я? Пригадайте міфи й легенди українців, які ви чули на уроках української літератури. Розкажіть про них.

НАРОДНЕ ПОВІР’Я

У всіх народів світу існує повір’я: той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається людьми й Богом. Він блукає по світові, як блудний син, ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо загублений для свого народу.

Повір’я, блудний, день Святого Юрія, зимовий Микола, вовкулака,

V_У

У нашого українського народу також є повір’я. Від батьків, які не дотримуються звичаїв, народжуються діти, що стають вовкулаками.

Вовкулака — завжди похмурий, завжди чимось незадоволений чоловік. У день Святого Юрія він перекидається вовком. Бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї. А в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає (За О. Воро- паєм).

II. У реченнях першого й другого абзаців виділіть підмети. Назвіть, якою частиною мови вони виражені.

ПРИГАДАЙМО

В українській мові деякі суфікси називаються оцінними. За їх допомогою утворюються іменники, що виражають наше ставлення до предмета. Суфікси -ечок, -ечк, -очок, -ичк- надають іменнику зменшувально-ласкавого значення. В іменниках, утворених від дієслів, під наголосом вживається суфікс -інн (я), без наголосу —енн (я). За допомогою суфікса -инн (я) утворюються збірні іменники від іменникових основ. Е словах коріння, каміння, насіння пишемо суфікс -інн (я). Іменники зі збірним значенням, що вказують на продукт праці або матеріал, утворюються за допомогою суфікса -ив (о). І тільки іменники зі збірним значенням, що не означають ні продукту праці, ні матеріалу, мають суфікс -ев (о).

22. І. Випишіть іменники з оцінними суфіксами.

1. Ой, що ж тебе принесло: човничок, чи весло? 2. В мене брати- чок — золотий лучок. 3. В мене сестричка — ясна зірничка. 4. Зозуленька кує, бо літечко чує {Нар. те). 5. Розлазяться вулички скрізь, наче павук попростягав лапки на всі боки (М. Коцюбинський). 6. Вітер віскливо свистів у вітах вербичок. 7. Дніпро поважно і спокійно грів своє блискуче тіло під червонявим промінням сонця (В. Винниченко). 8. На вершечку береста обізвалася сойка (М. Стельмах). 9. Навіть із будяка добудуть бджолята медвяну росичку (О. Гончар). 10. Довге гарбузиння вилізло на купінь і почіплялось до тину {І. Нечуй-Левицький). 11. Заснуло сонце в павутинні, немов дитя між віт густих (В. Сосюра).

12. Слуги підкинули до багаття палива, і все те місиво ще шаленіше застрибало й закрутилося (В. Шевчук). 13. Мріють у тремтячому мареві далекі села {Гр. Тютюнник).

II. Поясніть вживання і правопис суфіксів -ечок-, -ечк-, -очок-, -ичк-, -інн-, -енн-, -инн-, -ив-, -ев-.

Віскливо,

берест, купінь, тин

ПРИГАДАЙМО

З великої букви пишемо імена, по батькові, прізвища, псевдоніми; назви дійових осіб у казках та байках; прізвиська тварин; власні географічні назви; назви найвищих державних посад; назви історичних подій, свят, пам’ятних днів; назви вищих державних установ та організацій; назви орденів, відзнак; перше слово в складних назвах культурних установ. Назви книг, газет, журналів та інші не тільки пишемо з великої букви, а й беремо в лапки (крім назв зі словами імені, пам’яті).

Ґ

ОРФОГРАМА

\

V

Велика літера і лапки у власних назвах

J

23.    І. Дайте назву запропонованому уривку.

Українська мова має свою історію. Вона присутня у найстаріших літописах Київської Русі, в «Слові про Ігорів похід». Давньою українською мовою написані козацькі державні документи і хроніки. Створена самобутня художня писемність епох — від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українська мова має свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника (Д. Пав- личко).

II.    Випишіть іменники, що означають назви істот і неістот, загальні й власні назви.

III.    Поясніть їх правопис.

24.    Уважно прочитайте текст. Поясніть уживання великої букви в іменниках. Назвіть відомі вам календарно-обрядові народні свята.

СВЯТО ПОКРОВИ

Чотирнадцятого жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як кажуть, «Покрови».

У цей день господарі примічали погоду. Якщо на Покрову вітер віяв з півночі, то це знак, що зима буде холодна і з великими снігами. А як із півдня, то тепла.

На Запоріжжі була церква святої Покрови. Запорізькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою. В козацькій думі про Самійла Кішку співається:

А срібло-злото на три часті паювали:

На святого Мєжигорського Спаса,    Ікона «Покрова Пресвятої

На святую Січовую Покрову давали.    Богородиці»

Ґ

Хроніки, епоха,

N

\

геній

Паювати, Межигірський Спас

Існує переказ, що після зруйнування Січі Запорізької у 1775 році козаки взяли з собою і образ Пресвятої Покрови. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й як національне свято (За О. Воропаєм).

ПРИГАДАЙМО

Чоловічі імена по батькові утворюються від власних імен за допомогою суфікса -ович. Декілька чоловічих імен по батькові утворюються за допомогою суфікса -ич (-іч): Ілля — Ілліч, Яків — Якович, Лука — Лукич, Сава — Савич, Хома — Хомич, Кузьма — Кузьмич.

Жіночі імена по батькові утворюються від власних чоловічих імен за допомогою суфіксів -івн (а), -ївн (а). При творенні кількох імен по батькові твірна основа змінюється: Микола — Миколайович, Миколаївна; Григорій — Григорович, Григорівна; Яків — Яківна.

Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники II відміни мішаної групи; жіночі — як іменники І відміни твердої групи.

В українській мові чоловічі прізвища на -о та на приголосний відмінюються, жіночі залишаються незмінні.

25.    І. Спишіть, розкриваючи дужки.

Тарас (Григорій) Шевченко, Олександр (Петро) Довженко, Іван (Яків) Франко, Ліна (Василь) Костенко, Степан (Василь) Панасенко.

II. Провідміняйте записане.

26.    І. Прочитайте уривок.

II. Назвіть відомі вам імена, не згадані в тексті.

ІМЕНА-ЛІДЕРИ

Цікавий такий факт: зараз коло імен звузилось до 50 одиниць. Які ж імена тепер найпоширеніші? Лідерство по всій Україні тривалий час тримають імена Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, Дмитро, Євген, Ігор, Олег, Олександр, Сергій, Юрій, Ірина, Людмила, Марина, Наталія, Олена, Ольга, Світлана, Тетяна, Максим, Роман, Руслан, Алла, Валентина, Вікторія, Ганна, Інна, Оксана, Юлія.

Рідше використовуються імена Анатолій, Антін, Богдан, Вадим, Валерій, Василь, Владислав, В’ячеслав, Геннадій, Григорій, Костянтин, Леонід, Микола, Мирослав, Назар, Павло, Петро, Станіслав, Тарас, Ярослав, Галина, Віра, Катерина, Любов, Лариса, Лідія, Лілія, Марія, Надія, Яніна.

Деякі імена завойовують свою попередню популярність. Знову молодо починають звучати Арсен, Артем, Данило, Денис, Crop, Іван, Ілля, Платон, Анастасія, Антоніна, Дарія, Євдокія, Єлизавета, Марія, Соломія, Уляна (Зі «Словника власних імен людей»).

III. Від імен першого абзацу утворіть чоловічі імена по батькові; від імен другого й третього абзаців — жіночі імена по батькові.

ПРИГАДАЙМО

У давальному й місцевому відмінках однини приголосні г, к, х в іменниках чергуються із з, ц, с перед закінченням. Іменники мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею. У називному відмінку множини іменники І відміни мають у твердій групі

закінчення -и, а в м’якій і мішаній групах--і. У родовому відмінку

множини іменники цієї відміни мають нульове закінчення. У давальному відмінку однини іменники чоловічого та середнього роду з суфіксом -к- (назви істот) мають паралельні закінчення -ові (еві), -у. Іменники чоловічого роду в кличному відмінку мають закінчення -є, -у (-ю).

27.1. Запишіть текст. Виділіть уже вивчені орфограми та пунктограми.

ДАВНІ «МОРСЬКІ ПІХОТИНЦІ»

Запорізька Січ... Одне з найдивовижніших явищ історії людства. Запорізький козак не тільки піхотинець, кіннотник, артилерист, а ще й моряк. Адже Запорізьке Військо робило походи по Чорному морю проти своїх запеклих ворогів — турків.

Уявіть: вируюче розлютоване море і маленькі «чайки»... Яку треба мати мужність та майстерність, щоб вступити в двобій із такою стихією!

У Запорізькій Січі вважалося, що справжній козак — це козак, що побував у морському поході.

То ж джура після морського походу ставав козаком.

Значне місце у військово-морському мистецтві запорізьких козаків посідає тактика здобування морських фортець. У цих умовах значна частина запорізьких козаків перетворювалась на морських піхотинців. Серед здобутих запорожцями турецьких фортець є й такі, що вважались неприступними: Варна,

Сіноп, Кафа, Кілія (3 часопису).

II. Наведіть інші історичні факти з життя наших славних предків. Хто прославився в морських походах і став героєм народних дум?

Невідомий автор.

«Козаки гетьмана П. Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р.»

Чайка, джура, тактика, Варна, Сіноп, Кілія

V___У

28. І. Назвіть відмінки іменників. Поясніть уживання кличного відмінка.

1. Народна пісне, то ж вона усій землі окраса, вона, як сонце, ви- рина у творчості Тараса, вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить (М. Рильський). 2. Жінка намочила в ночвах білизну й заходилася прати. 3. З ворогом у піжмурки гратися нічого (Гр. Тютюнник). 4. Хитрощами недовго проживеш {Нар. те.).

5.    І Київ радісно шумить над шахтами метро {В. Сосюра).

6.    Граціозною групою застигли на острівці рожевокрилі фламінго (О. Гончар).

II. Виділіть відмінкові закінчення. Випишіть незмінювані іменники та іменники, які вживаються тільки в множині.

Суцвіття, ночви, граціозний, фламінго

ПРИГАДАЙМО

Відміни іменників

Відміна

Рід

Закінчення у Н. в. однини

Група

І

Жіночий

Чоловічий

Спільний

-а (я)

Тверда, м’яка, мішана

II

Чоловічий

Середній

-о, без занічення -о, -є, -я

Тверда, м’яка, мішана

III

Жіночий

Без закінчень

Група не визначається

IV

Середній

-а, -я. При відмінюванні з’являються суфікси -am- (ят), -єн-

Група не визначається

Групи іменників визначаються залежно від кінцевого приголосного основи іменників І і II відміни. До твердої групи належать іменники І відміни з основою на твердий приголосний; II відміни з основою на твердий приголосний і з нульовим закінченням та -о. До м’якої групи належать іменники І відміни з основою на м’який приголосний; іменники II відміни чоловічого роду з основою на м’який приголосний і з нульовим закінченням; середнього роду з закінченням -е та -я. До мішаної групи належать іменники І та II відмін з основою на твердий шиплячий.

29. Запишіть наведені іменники в чотири колонки відповідно до відміни. Провідміняйте виділені іменники, виділіть відмінкові закінчення. Визначте, де це можливо, групу іменників.

Дніпро, бік, вага, машина, велетень, край, мати, річ, тінь, лоша, праця, розкіш, голова, батько, місто, вітрище, теля, прізвище, ім’я.

ПРИГАДАЙМО

Прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні та присвійні. Якісні прикметники виражають ознаку предмета, що може бути в більшій чи меншій мірі, тому лише якісні прикметники мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Якісні прикметники чоловічого роду можуть вживатися в короткій формі. Відносні прикметники виражають ознаку відношення до місця, часу, національності тощо. Від них не можна утворити ступенів порівняння. Присвійні прикметники означають приналежність чого-небудь кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Від них також не можна утворити ступенів порівняння.

ЗО. І. Випишіть у три колонки якісні, відносні й присвійні прикметники. Визначте короткі й повні форми прикметників.

1. Ще трималися по садках пізні сливи, пізніми яблуками було обкидане гілля, як раптом пішов сніг. 2. Пурпур осіннього згасання спалахнув новими відтінками (Є. Гуцало). 3. Темні й низькі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу {І. Нечуй-Левицький). 4. Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно, хоч голки збирай (М. Старицький). 5. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як малиновеє коло! 6. Пливе човен, води повен (Нар. те).

7.    Українська мова має свою особливу музикальність.

8.    Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (Д. Павличко). 10. Ти не загинеш, Україно! І мова прадідна твоя, що кожне слово в ній перлина, не вмре повік (М. Чернявський).

Пурпур,

незбагненний,

прадідний

ПРИГАДАЙМО

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється за допомогою суфіксів -іш-, -ш- (-щ-). Складна форма — за допомогою слів більш, менш. Проста форма найвищого ступеня порівняння прикметників утворюється за допомогою додавання до прикметників вищого ступеня префікса най-. Значення можна підсилити префіксами як-, що-. Складена форма — за допомогою слів найбільш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх, над усе.

31. І. Від наведених прикметників, де це можливо, утворіть просту форму вищого й найвищого ступенів порівняння, поставте наголос.

Шкільний, високий, добрий, український, синій, дерев’яний, скляний, заячий, батьків, шалений, водяний, щедрий.

II. Поясніть, чому деякі прикметники не мають ступенів порівняння.

32. І. Визначте стиль і тип мовлення наведеного уривка. Доведіть свою думку цитатами з тексту.

СВІТАНОК ВОСЕНИ

Угорі над яром шелестять осички. їхні крони, осяяні низьким місяцем, займаються червоним і тремтять, як полум’я на свічках. Поміж хатами в кінці вулички близько розвішане крайнебо. Наче там, за городом, воно й починається. У вільшині сонно озивається одуд. Повіває молодою осінню холодна річка з низів. Високо-високо в небі в’ється лагідний дзюркіт осокорячого листя. Вже й місяць підбився

височенько. Вийшов з-за дерев у ярку та й став посеред неба. Стоїть угорі, як дозорець. А вітер улігся, принишк на досвіття. Десь за річкою глухо озвався з-під стріхи перший півень. А одуд замовк. Мабуть, теж притомився.

Перед світом з лугу хвилястими валками покотив туман. Бовк- нулася в річці перша, мабуть, найголодніша щука. Місяць зблід (За Гр. Тютюнником).

II. Випишіть якісні прикметники. Утворіть від них вищий і найвищий ступені порівняння.

Осичка,

вільшина, одуд, валки

----у

ПРИГАДАЙМО

Не з прикметниками пишемо разом, коли прикметник без не не вживається та, якщо прикметник з префіксом не можна замінити синонімом без не.

Не з прикметниками пишемо окремо, якщо до цих прикметників є протиставлення та якщо між не й прикметником можна вставити слова є, був.

Ґ

ОРФОГРАМА

А

V

Правопис НЕ з прикметникам

У

33. І. Спишіть, розкриваючи дужки.

1. (Не)видимі у кущах солов’ї жагу солодку в звуки виливають (М. Рильський). 2. Весна нам принесла новини (не)веселі, а сумні (Леся Українка). 3. (Не)велика білостінна хата купалася в квітах (І. Цюпа). 4. Головою молодою на руку схилилась, до півночі (не)весела на зорі дивилась (Т. Шевченко). 5. Пильнуй свого носа, а (не)чужого проса. 6. Письменний бачить поночі більше, ніж (не)письменний вдень {Нар. те.).

II. Поясніть написання не з прикметниками.

ПРИГАДАЙМО

Суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- надають прикметникам відтінку здрібнілості або пестливості. їх завжди пишемо з м’яким знаком. З м’яким знаком також пишемо суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк-.

У суфіксах з відтінком неповного вияву ознаки -уваги-, -юват- пишемо -у-, -ю-. Суфікси -ев-, -єв- пишемо в прикметниках, основа яких закінчується на м’який приголосний або на приголосні ж, ч, ш, якщо наголос падає на основу. Суфікс -ов- пишемо в прикметниках, основа яких закінчується на твердий приголосний та якщо наголос падає на закінчення. Суфікс -ичн- пишемо в словах іншомовного походження за правилом «дев’ятки».

34.    І. Випишіть прикметники. Виділіть орфограми.

1. Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув до нас. Спи ж ти, малесенький, пізній бо час. 2. Он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі, перевиті, мов стрічечки, збігаються до річечки {Леся Українка). 3. Будуть пташки прилітати та й будуть співати, дитиночку малюсіньку будуть присипляти {Нар. те.). 4. Роман сидів на лаві, коло самісінького столу, спершись обома руками на нього (І. Нечуй-Левицький). 5. Тихо падав вогкуватий синюватий пізній сніг {М. Рильський). 6. Доля чумацька гірка, і щастя щербате {Нар. те.). 7. Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад {О. Довженко). 8. У золотій смушевій шапці циганський вечір сходив з гір (О. Олесь). 9. Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї. 10. Поникли береги осінні {М. Рильський).

II. Яким способом утворені виписані прикметники? Поясніть, якого значення надають прикметникам суфікси.

35.    Прочитайте текст. Як ви уявляєте «головного героя»? Які мовні засоби використовує автор для змалювання позитивного образу? Опишіть свою улюблену рослинку, використовуючи відповідні мовні засоби. Назвіть малюнок рядками з тексту.

СИМПАТИЧНИЙ БІЛИЙ ГРИБОЧОК

Чумацький, щербатий, смушевий, закраситись, дніпровські пороги

\_У

Найсправжнісінький білий зовсім маленький грибочок несміливо виглянув з-під великого дубового листочка. Трохи похилився до сходу, підставляючи теплому й ніжному сонцю свою гарну коричневу голівку. Велика краплина роси блиснула в косих променях світла й розтеклась веселими сестрами-намистинками по його капелюшку. Чисто вимитий грибок став зовсім симпатичний і навіть веселий. А тепер слід чемно привітатися з усіма навкруги: «Доброго ранку, співучі пташки, привітний лісе!»

Раптом почулися кроки. Грибок швиденько накрився своїм листочком і навіть присів від страху. Кроки наближались, важко протупотіли й поступово затихли.

От і цього разу поталанило. Можна мирно погрітися — попереду ще довгий день, повний цікавих подій. Він замріявся і навіть трохи задрімав, розморений лагідним сонцем (За Ю. Лозинським).

 

Чемно,

 

ч_

поталанило

У

ПРИГАДАЙМО

Разом пишемо складні прикметники, утворені від залежних одне від одного слів. Між ними не можна поставити сполучник і.

Через дефіс пишемо складні прикметники, утворені від незалежних слів. Між ними можна поставити сполучник і. Через дефіс також пишемо складні прикметники, що означають відтінки кольорів і смаку.

'    ОРФОГРАМА    '

Написання складних прикметників разом і через дефіс

36.1. Утворіть із наведених пар простих прикметників складні. Випишіть у першу колонку прикметники, що пишуться разом, у другу — через дефіс.

Жовтий, гарячий; зелений, блакитний; срібний, чорний; червоний, жовтий; квітучий, пахучий; дубовий, ясеневий; яскравий, зелений; сніжний, білий; журливий, поважний; п’ятий, поверховий; синій, рожевий; зеленуватий, вогненний; густий, зелений; блідий, синій; сліпучий, білий.

II. Поясніть правопис утворених прикметників.

37. І. Уважно прочитайте текст. Поясніть його назву.

ГРАМАТИЧНА ДОЛЯ ЧИСЛІВНИКА

Кількість предметів позначають числівники. Тільки вони роблять це найдосконаліше.

Цікава граматична доля числівника. Він народжувався з різних частин мови. «Один», «два», «три», «чотири» були колись прикметниками. Найкраще зберіг прикметникові особливості числівник «один». Наприклад: один палець, одна книжка, одне деревце.

І деякі колишні іменники дали життя числівникам. Візьмемо числівник «п’ять». Він походить від іменника «п’ясть» (рука) і мав спочатку дуже конкретне значення числа: «п’ять пальців п’ясті».

Цікаве також формування числівника «сорок». Числівник «сорок», як і «п’ять», походить від іменника. Гадають, що походження цього числівника можна пояснити так. У давні часи в’язка білячих шкурок кількістю чотири десятки була своєрідною «розмінною

• •

монетою». її завжди тримали в мішку, який називався «сорок». Поступово назва мішка стала сприйматися як число 40 (За І. Вихованцем).

II. Запишіть речення з числівниками.

ПРИГАДАЙМО

Загальні відомості про числівник

Що означає (загальне значення)

Відповідає на питання

Морфологічні ознаки

Синтаксична

роль

Число, кількість предметів

Скільки?

Кількісні (означають цілі числа, дробові або збірні), прості або складені. Змінюються за відмінками

Різні члени речення

Порядок предметів при лічбі

Який?

котрий?

Порядкові, прості або складені. Змінюються за числами, родами, відмінками

Означення,

присудок

Числівником називається самостійна частина мови, яка означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий? Синтаксична роль у реченні — означення, присудок, різні члени речення. Прості числівники складаються з одного слова, складені — з двох і більше слів.

38. І. Українська мова — одна з найбагатших у світі. Яку кількість слів налічує сучасна українська мова? За рахунок чого мова вважається багатою?

«НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК»

У мовну скарбницю нашого народу несуть красу душі й пломінь рідного слова найкращі письменники. Скількома ж словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря. Словник мови поетичних творів Т. Г. Шевченка охоплює десять тисяч сто шістнадцять слів, а прозових — двадцять тисяч п’ятсот сорок вісім. Нема сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, але в художній творчості їх не використовував.

Скільки ж слів потрібно людині для спілкування, для читання художньої, наукової і науково-популярної літератури? Обсяг словникового запасу конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей. Установлено, що мовець активно використовує близько трьох тисяч слів, а розуміє — в десять разів більше.

Отже:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля...

Бажаємо і вам досконало опанувати словесне багатство нашої мови (За І. Вихованцем).

II. Випишіть речення з числівниками. Підкресліть числівники як члени речення.

39. Випишіть у відповідні колонки кількісні (цілі, дробові, збірні), порядкові, прості й складені числівники.

1. З давніх-давен людям відомо: «дерево життя» — це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок — символ минулого часу, другий — сучасного, а третій — майбутнього (3 кн. «Як козаки воювали»). 2. Для передачі інформації про наближення ворога козаки використовували сигнальні вогняно-димові споруди, які називалися фігурами. Для побудови фігури використовували дев’ятнадцять просмолених бочок з одним днищем і одну зовсім без дна. Спочатку ставили у коло шість бочок і зв’язували їх просмоленими канатами, на них ставили друге коло з п’яти бочок, на нього — третє з чотирьох бочок, далі — четверте з трьох бочок і п’яте коло — з двох. На самий верх ставили одну бочку без дна. Всередині фігури створювалась порожнеча, яку на дві третини заповнювали смолою. Дим від запаленої фігури було видно на відстані двадцять п’ять — тридцять кілометрів (Д. Явор- ницький).

ПРИГАДАЙМО

Порядкові числівники, крім числівника третій, відмінюються як прикметники твердої групи. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово.

А.Д. Базилевич. Ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського

40.1. Придумайте заголовок до уривку, використавши порядковий числівник у назві.

Наскільки великим був склад усього Війська Запорізького, з певністю сказати не можна. Більш чи менш конкретні відомості про чисельність запорожців містять окремі джерела. Тисяча п’ятсот тридцять четвертого року всіх запорожців налічувалось не більше двох тисяч. Тисяча шістсот сімдесят п’ятого року кошовий отаман Іван Сірко, задумавши великий похід на Крим, зібрав двадцять тисяч запорожців. Запорожець Микита

Корж визначав чисельність усього Війська запорізьких козаків на час знищення Січі тисяча сімсот сімдесят п’ятого року в сорок тисяч чоловік (Д. Яворницький).

II. Знайдіть у тексті складені числівники. Провідміняйте їх.

ПРИГАДАЙМО

О Займенником називається самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки? Синтаксична роль — різні члени речення. Кожен іменник, прикметник і числівник можна замінити займенником.

Розряди займенників

Назва розряду

Займенники

Особові

Я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони

Зворотний

Себе

Питальні

Хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Відносні

Хто, що, який, чий, котрий, скільки

Неозначені

Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, хтозна-який, щось

Заперечні

Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний

Присвійні

Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній

Вказівні

Той, цей, такий, стільки

Означальні

Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший

41. І. Ознайомтесь з листом. Обговоріть його зміст з однокласниками.

З ЛИСТА СТАРШОКЛАСНИЦІ

Думка моїх однокласників була одностайна: людина не може існувати без своєї мови, без культури свого народу.

Якось ми завітали в Кирилівську церкву, де саме відбувся виступ бандуриста. Чудові пісні, старовинні українські думи лишились у мене в пам’яті назавжди.

Я не закликаю всіх нас вдягатися у національний одяг, але не знати українцям своєї мови просто соромно. Уважаю, що сама я повинна знати мову й пісні своєї бабусі, яка так щиро колись розповідала мені казки, яка навчила мене співати. Я вдячна їй за те, що вона прищепила мені любов до рідної землі.

II. Запишіть речення з особовими займенниками. Підкресліть їх як члени речення.

42. І. Визначте стиль і тип мовлення. Назвіть уривок.

Українська пісня. Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості (О. Довженко).

II. Випишіть займенники за розрядами.

ПРИГАДАЙМО

У неозначених займенниках префікси казна-, хтозна-, будь- і суфікс -небудь пишемо через дефіс. Заперечні займенники з префіксом ні- пишемо разом. Якщо будь-, казна-, хтозна-, ні- відокремлені від займенника прийменником, то всі три слова пишемо окремо.

43.    Випишіть неозначені й заперечні займенники. Провідміняйте їх.

1. Заграйте що-небудь, як ваша ласка. 2. Десь, колись, в якійсь країні, де захочете, там буде... (Леся Українка) 3. Ні жита, ні пшениці, ніякої травиченьки дощем не полило (Л. Глібов). 4. Ніщо не підноситься вище правди (Нар. те.). 5. Але, може, ви б знайшли для мене хоч яку-небудь роботу (І. Франко). 6. Сходить місяць над горою, щось шепочуть віти (В. Сосюра). 7. Це ж наша історія свята, ніхто її, ніхто не захита (М. Рильський).

44.    І. Прочитайте текст. Поясніть його назву. А чи трапляються козацькі прізвища серед ваших знайомих? Розпитайте про їх походження та поділіться своїми дослідами на уроці.

ПРИТУЛОК ДЛЯ ВОЛЕЛЮБНИХ

Прийнятий до лав запорізьких козаків насамперед записувався в один із тридцяти восьми куренів, залежно від власного вибору.

Відразу ж він змінював власне прізвище на якесь нове прізвисько. Цю зміну робили для того, щоб приховати минуле тих, хто приходив на Січ. Адже притулок тут знаходили ображені й принижені, ті, хто втікав від панів, ті, кого приваблювала воля й слава.

Прізвисько придумували таке, щоб воно якось характеризувало людину з зовнішнього чи внутрішнього боку. Часто на запит уряду, чи немає на Січі якогось Іванова чи Войновича, запорізький кошовий відповідав, що таких на Січі немає, а є: Задерихвіст, Лупиніс, Махиня, Держихвістпістолетом, Півторакожуха, Непийпиво та інші (За Д. Яворницьким).

II. Запишіть текст. Назвіть уже вивчені пунктограми й орфограми. Виділіть їх у тексті.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 03:29, посмотрело: 2568