§ 25. Новгородська боярська республіка, Александр Невський

1. Великий Новгород

Доберіть щонайменше гри аргументи на доказ того, що Новгород справедливо називали Великим.

Відомим політичним, економічним і культурним центром руських земель був Новгород. У IX—XII ст. його історична доля була міцно пов’язана з Києвом. У Новгороді княжив Рюрик, який започаткував першу київську династію Рюриковичів, тут проходив торговельний шлях "із варяг у греки", у цьому' місті правили великі київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий.

Новгород став центром князівства, землі якого простягалися на північ і схід від нього аж до Північного Льодовитого океану та Уралу.

Знайдіть Новгород на карті. Пояснить, як географічне положення міста V"!- впливало на спосіб життя населення.

Карта "Руські князівства в XII — XIII ст."

Новгород стоїть на обох берегах річки Волхов. Вона розділяла місто на дві "сторони": праву — Торгову, на якій розміщувався торг — майдан, де збиралися городяни на віче, та двори іноземних купців, і Софійську — з кремлем, храмом Святої Софії, адміністративними будівлями. Новгородський кремль був обнесений кам’яною стіною, а вулиці вкриті дерев’яними мостовими, що й підтримувало чистоту в місті.

Новгородці були вправними ремісниками: металургами, ковалями і зброярами. Мали свої майстерні в місті пекарі й кожум’яки, шевці й теслі, корабельники й гончарі. Відомими на Русі були і ювелірні прикраси, зроблені сріблярами й алмазниками Новгорода.

Уже на початку XII ст. іноземці захоплювалися бурхливим життям міста, його багатством, самостійністю і величезними торговими площами. А ще — численними пристанями і чистими вулицями! Тож і називали місто "великим градом".

Місто вело жваву торгівлю. Торговельні шляхи пролягали по річці Волхов, Ладозькому озеру, адалі — по Неві, Балтійському морю до Швеції, Німеччини, Англії та інших європейських країн. На європейські ринки новгородці вивозили мед, віск, хутро, льон, коштовне і напівкоштовне каміння. Свічки, зроблені з новгородського воску, освітлювали європейські будинки та собори, а шуби і шапки, пошиті з руського хутра, зігрівали європейську знать. Додому купці поверталися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою і зброєю.

Як і європейські, новгородські купці об'єднувались у гільдії, статути яких були одними з перших у Північній Європі. З XIV ст. Новгород став одним з головних партнерів Ганзи, здійснюючи її основні торгові операції на Русі.

Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю.

Спираючисьнв ілюстраціїта додаткову інформацію, проведіть віртуальну екскурсію середньовічним Новгородом. Де він розташований? Які можливості має для оборони? Як пов’язаний з іншими містами? Як доставляють товари? Чим торгують купці? Про що свідчить присутність на ринку міняли, жінок, дітей, іноземних купців? Чи можна за картиною встановити обсяги торгівлі в Новгороді?

2. Управління новгородом

З якою державою можна порівняти устрій Новгородської республіки? Свою відповідь обґрунтуйте.

Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які володіли великими вотчинами з десятками і навіть сотнями сіл. їх ще називали "золоті пояси" Новгорода. Ця верства не поповнювалася за рахунок інших верств населення — боярином потрібно було народитися.

На відміну' від більшості держав Середньовіччя, Новгород був республікою.

Середньовічний Новгород

Новгородська боярська республіка — держава в Північно-Східній Русі, найвищою владою якої вважалося загальноміське віча, а влада князя була обмежена: йому заборонялося володіти землями на новгородських територіях, призначати посадових осіб, судити новгородців. Віча — загальноміські збори всіх дорослих чоловіків. Віче розглядало питання війни і миру, обирало посадових осіб, зокрема й князя, розподіляло повинності.

Вічовий дзвін і вічовий поміст для ораторів віддавна були символами вільного Новгорода. За покликом дзвону, найчастіше до стін храму Святої Софії, сходилися на віче до 300, а згодом до 500 чоловік. Інколи віче тривало кілька днів і навіть, як записав літописець, "було віче весь тиждень". Свої дамки учасники віче висловлювали вигуками: за чию пропозицію вигуки були голоснішими, те рішення й приймалося.

Для захисту своїх володінь від ворогів віче запрошувало до Новгороду князя разом із дружиною. Князь лише формально вважався головою міста, насправді ним керував обраний на вічі посадник із числа найзначні-ших боярських родин. Якщо князь порушував умови договору, новгородці йому "кланялись" (на прощання) і "показували дорогу" (з міста).

Досить впливовою в Новгороді була і верхівка багатих купців та ремісників. З-поміж них довгий час обирали тисяцького, який очолював військо, обов’язково брав участь в укладанні торговельних угод, суді тощо.

У європейському Середньовіччі було не так багато республік, серед них і ІІан Великий Новгород.

а. александр папський.

НЕВСЬКА БИТВА ТА ЛЬОДОВЕ ПОБОЇЩЕ

Визначте причини перемоги руських військ над німецькими та шведськими завойовниками.

Ще наприкінці Х1І ст. почали загрожувати Русі з півночі шведи і німці, які намагалися встановити контроль над Фінською затокою і прибалтійськими землями.

У липні 1240 р. біля гирла Неви висадилося шведське військо. Невелику новгородську дружину очолив 19-річнпй князь, талановитий полководець Александр Ярославович. Він вирушив назустріч шведам і завдав їм раптового удару. Багато воїнів шведських і руських відчайдушно билися і мужньо загинули в бою. Літописець залишив нам свідчення про подвиг новгородців і Александра.

Як ви розумієте слова князя "Не в силі Бог. а в правді"? Чому літописець називає шведів латинянами?

В ЖИТІЯ АЛЕКСАНДРА ИЕВСЬКОГО 1 попав Александр зміцнювати дружину свою і мовив: "Не в силі Бог, а в правді"... 1 була січа вели ка з латинянами, і перебив їх князь силу-силенну... 1 самому королю" залишив слід ва лиці гострим своїм списом... Тут же в полку Александрове му відзначилися шестеро мужів хоробрих. Один з них, Гавриле, напав на ворожий корабель, і скинули його з конем у вода. Нін же піднявся неушкоджевим і бився із самим всєеодою. Інший, Михайла, з дружиною своєю потопие три кораблі латинян Сава ж напяЕ на золотоверхе шятро і підрубав його стовп.

Павло Корін. Портрет Александра Невського

Князя Александра за перемогу в цій битві згодом назвали Невським.

Незабаром війська німецьких і данськпх рицарів захопили багато руських міст і упритул підійшли до Новгорода. У квітні 1242 р. на кризі Чудського озера відбулася битва з рппарями-хрестоносцями.

Рицарі йшли улюбленим строєм — затупленим клином, що його русичі називали "свинею". Попереду і по краях вишикувалася рицарська кіннота. У першому ряда' — п’ять рицарів, у другому — сім, у тре-

ВІдомо, ідо король не брав участі в цій бите), швидше за все. мається на увазі очільник шведського війська, можливо, ярл БІргер.

тьому — дев’ять, далі одинадцять, тринадцять... У середині клина за сталевою стіною щитів трималися піші ратники.

Александр, знаючи тактику німецьких рицарів, пошикував своїх воїнів "п’ятком" — кутом, розкритим убік ворогів. Новгородське військо не рушило назустріч головним німецьким силам, як припускали хрестоносці, а стало відступати. Заманивши ворога в пастку, русичі вдарили по флангах німців. Відступати рицарі змушені були по крихкому льоду Чудського озера, де багато з них загинуло. Завдяки талантові Алексан-дра та мужності руських воїнів, рицарів було розбито. Літописи назвали битву на Чудському озері Льодовим побоїщем.

Зрозуміло, що шведські, німецькі та руські джерела дають рідні описи битв, кількість загиблих і причини поразки військ. Незмінним залишається одне — перемога Александра Невського, яка зберегла для Русі вихід до Балтійського моря.

Використайте різні джерела знань:

1 ) встановіть за картою (ст....) напрямки походів шведів і німців:

2) на основі картосхем опишіть хід Невсьхоі битви й Льодового побоїща:

3) спираючись на ілюстрацію, охарактеризуйте рицарське військо. Ознаки яких походів можна побачити на обладунках воїнів? Як художник зобразив князя ? Які риси характеру він хотів підкреслити ?

4) опишіть битви, спираючись на картосхеми.

Новгородська республіка проіснувала до кінця XV ст. і була приєднана до Московської держави.

4. КУЛЬТУРА НОВГОРОДА

Яке місце Новгород Великого у світовій культурі?

Новгородці були відомими не тільки своєю торгівлею і мужністю в боротьбі із загарбниками. Вони створили високу культуру.

Уже за Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст. в Новгороді було відкрито школу. Спочатку учні вчилися читати, писати на воскових дощечках та на бересті й нарешті, рахувати, lipo поширення освіти на цих землях свідчать берестяні грамоти. Відтоді, як у середині XX ст. їх знайшли під час археологічних розкопок, учені прочитали і всебічно вивчити сотні таких джерел! Дослідження показали, що жителі давнього Новгорода вміли читати, писати та вести арифметичний рахунок. Уміли, виявляється, і городяни, і селяни, чоловіки й жінки. Діти також привчалися писати — для цього робилися спеціальні "абетки", вирізані на дощечках. Більшість із грамот — це листування, в якому новгородці обмінюватися новинами про торговельні та грошові операції, сімейні стосунки, судові справи.

При храмах існували скрппторії — майстерні для переписування книг. Найдавнішу? з датованих руських книг — Остролшрове Євангеліє переписано саме в Новгороді. У храмах також створюватися і зберігатися літописи.

Гордістю Новгорода, звичайно, були храми.

♦Де Софія, там і Новгород!" — так з 1052 р. стверджують новгородці.

Софійський собор — один із найдавніших і найвеличніших храмів Новгорода. Він будувався в суворі часи, і це відбилося в його стриманій архітектурі. Вузькі щілини вікон, як бійниці, і п’ять куполів, що нагадують шоломи багатирів. Не випадково новгородці називали його храм-богатир.

Усередині храму було сховище для державної казни, схованки скарбів новгородців, у різниці зберігалося коштовне начиння, твори ювелірного мистецтва. У Софійському соборі навчатися діти найбагатшпх громадян Новгорода. Тут була заснована перша новгородська бібліотека.

У період Середньовіччя на новгородській землі були зведені десятки православних храмів, які й сьогодні залишаються унікальним джерелом для дослідження цієї епохи.

Новгородські собори зберігають старовинні розписи, серед них — фрески видатного майстра Феофана Грека, який творив у Новгороді у другій половині XIV ст.

Пригадайте київські та чернігівські храми. Якими були спільні риси храмів Київської Русі?

1. Софійський собор у Новгороді

2. Церква Спаса Преображення в Новгороді, де зберігається фреска Феофана Г река Христос Вседержитель

3. Берестяна грамота із стілуоом

1. Які були особливості економічного розвитку Новгорода?

2. Що таке віче?

3. Чим уславився Александр Невський?

4. Хто писав берестяні грамоти?

5. Чому Новгород називають боярською республікою?

6. Проаналізуйте, у чому полягали відмінності суспільного устрою Новгорода від станових монврхій Європи.

7. Поміркуйте, чому Новгород називали "Афіни Північної Русі".

8. Обговоріть, з ким із середньовічних лідерів можна порівняти Александра Невського.

1. Назвіть основні ознаки суспільного устрою Новгорода, які характеризують його як республіку.

2. Чому Александру Невському вдалося здобути перемоги над шведськими й німецькими рицарями?

3. Дізнайтеся, як увічнили пам’ять Александра Невського нащадки.

Заняття новгородців

За свідченнями археологів, у Новгороді був навіть такий екзотичний для Русі промисел, як перлинний, що розвивався біля північних руських річок. Наприкінці XV ст. московський цар Іван III надіслав у подарунок угорському королю "соболя чорного, нігтики в нього обковані перлами ... перли — не малі, а гарні й чисті".

Археологічні розкопки та літописи свідчать також, що у XII — XV ст. однією із звичних розваг новгородців були шахи. Знайдені фігури від 94 шахових комплектів! Улюбленою грою також були шашки.