§ 20. Освіта, наукові дослідження та винаходи Середньовіччя

1. Середньовічні школи та університети

Чим відрізнялась освіта Середньовіччя від освіти у Стародавньому світі?

У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство. При монастирях і храмах відкривалися перші школи, головним предметом у яких було письмо. Зошитів тоді ще не було, й учні вчилися писати загостреною паличкою на покритих воском дощечках. У V—X ст. освічених людей у Європі було мало, і навіть не всі королі вміли читати й писати.

Роздивіться ілюстрації та опишіть клас середньовічної школи. Хто навчає школярів? Скільки дітей учиться? Які методи навчання використовуються?

Проаналізуйте схему та поясніть, чому названі явища спричинили поступове зростання потреби в освічених людях.

— розвиток ремесел і торгівлі

— розширення відносин між державами

— необхідність нової зброї

— необхідність здійснювати розрахунки та укладати документи

— потреба в наданні юридичних, банківських і медичних послуг

У XI—XII ст. з’явилися школи для всіх бажаючих, незалежно від їхньої національності й походження, де викладали "сім вільних мистецтв" . Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом усього Середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався з двох частин — тривіума (Тривіум — перші три науки, якими мали опанувати студенти, від нього слова походить слово тривіальний — дуже простий) і квадрівіума.

Використайте схему та ілюстрацію для пояснення середньовічних предметів.

У XII—XIII ст. викладачі й студенти міських шкіл почали створювати особливі об’єднання, що називалися університетами.

Університети не тільки давали високий рівень освіти і свободи, а й забезпечували розвиток науки, міста і навіть держави, у якій вони знаходилися. Найперші з них виникли в Болоньї (Італія), Парижі (Франція), Оксфорді (Англія). До кінця XV ст. в Європі було засновано більше 60 університетів. Університети самі обирали свого главу — ректора, самостійно визначали склад викладачів і могли судити своїх учнів. Учні називалися студентами, що з латини означає — старанно вчитися.

Покажіть на карті університетські центри. У яких державах їх було найбільше? Установіть динаміку (установити динаміку — означає, що треба віднайти, як змінювалася кількість університетів: збільшувалася чи зменшувалася у певний період) поширення університетів в епоху Середніх віків.

В університетах також вивчали "сім вільних мистецтв", але на вищому рівні. Провчившись п’ять-сім років, можна було вступити на старші факультети — богословський, юридичний і медичний. Основними заняттями вважалися лекції, що читалися вранці та ввечері. Ііід час лекції магістр читав уголос яку-небудь учену книгу, не дозволяючи собі ні на букву відступити від тексту.

інший вид занять — диспути — словесні двобої, де студенти вже мали право поставити запитання викладачу, виступити самі й навіть запропонувати тему "про що завгодно". Перемагав на диспуті не той, хто більше знав, а той, хто переконливіше говорпЕ.

Які традиції навчання відображають ілюстрації?

Більшість студентів жили в гуртожитках — коледжах, які утримував університет, церква ти багаті люди. Чимало студентів походили з городян, селян і небагатих рицарів, тому, аби заплатити за навчання і житло, вони змушені були заробляти уроками чи просити милостиню.

Навчання в усіх університетах велося латиною, тому студент міг почати своє навчання в одному університеті, а закінчити його в іншому місті чи в іншій країні.

Про що розповідають документи? Навіщо студенти прагнули отримати освіту?

Одним із найвідоміших докторів середньовічних університетів був Пьєр Абеляр (1079—1142). Лекції Абеляра користувалися неабиякою популярністю, і послухати та поспілкуватися з ніш йшли студенти з різних університетів Овропи. Доводячи, що людина має мислити і прагнути до нових знавсь, він пропонував учням не боятися захищати власну точку зору. Проте для багатьох сучасників Абеляр був цікавим через палке кохання до своєї учениці Елоїзи, яке він описав в книзі "Історія моїх поневірянь".

2. Початок наукових досліджень

Які зрушення відбулись у середньовічній науці?

Ще наприкінці ХІІ ст. в Західній Європі переважали знання, не підкріплені дослідною практикою. Ііроте життя потребувало не тільки теорій, а й практичних знань.

Провісником дослідної науки був оксфордський професор, монах Роджер Бекон (1214—1292).

Який підхід до науки засуджує, а який схвалює вчений? Які відкриття чи передбачення вдалося йому зробити? Поясніть, чому скульптор зобрв-зив Бекона саме так.

Статуя Роджера Бекона в Оксфорді

Твори Р. Бекона викликали жорстке неприйняття з боку католицького духовенства, за вироком церковного суду він майже 14 років просидів у в’язниці.

Вагомий внесок у розвиток дослідних знань зробила середньовічна алхімія, яка займалася пошуками "філософського каменю" — способу

виготовлення універсальних ліків, та перетворенням звичайних металів на срібло чп золото. Досліджуючи хімічні та фізичні особливості багатьох речовин, алхіміки отримали чимало сплавів і хімічних сполук, зокрема соду.

В епоху Хрестових походів розвинулися географічні знання, стали досконалішими географічні карти, з’явилися й перші географічні атласи. Ще в ХШ ст. венеціанець Марко Поло дослідив та описав Китай і Центральну Азію.

3. Винаходи Середньовіччя

Заповніть таблицю, визначивши, яких сфер життя людини стосувалися і яке значення мали відкриття, здійсненні середньовічними винахідниками.

Спираючись на ілюстрації, поясніть, які досягнення Середньовіччя збагатили світову культуру.

4. Винайдення книгодрукування

Розкажіть про долю Й. Гутенберга та його винаходу.

Батьком європейського книгодрукування став німецький винахідник Йоганн Гутенберг. У середині XV ст. він винайшов друкарський верстат і спеціальну фарбу для літер. Йоганн Гутенберг започаткував і традиції друкарського тексту: розміщення, шрифти, оздоблення тощо. Близько 1450 р. Гутенберг випустив першу друковану книжку — Біблію. Протягом трьох років він виготовив 180 примірників, з яких до нашого часу збереглося лише 48.

Йоганн Гутенберг

Портрет невідомого художника XVII ст.

Попри життєві труднощі, фінансову скруту, Гуттенберг ніколи не здавався, випускав підручники й календарі, не чекаючи визнання та винагород. На кінець XV ст. в Європі працювало майже 200 топографій у 69 містах. Полиці бібліотек заповнилися книжками з різних галузей знань, виданими різними європейськими мовами. Книжок стало більше, і вони вже не були такими дорогими, як рукописні. Книга стала доступною для різних верств населення, поширення інформації значно прискорилося.

Спираючись на ілюстрації, обґрунтуйте значення винаходу Йоганна Гутенберга.