§ 18. Тип хордові. Розмноження і розвиток риб. Різноманітність риб

Риби розмножуються тільки статевим способом і є роздільностатевими тваринами. Органи розмноження самок — яєчники, в яких розвивається ікра, а у самців — це сім’яники, в яких розвиваються сперматозоїди.

Запліднення в окуня, як і в більшості риб, зовнішнє. Самка спочатку метає ікру, яку після цього самець поливає молоклжи, що містять

сперматозоїди. Запліднені ікринки прикріпляються до підводних предметів. Пізніше з них виходить личинка. Проте личинка самостійно не живиться, а живе завдяки запасу поживних речовин, які отримала з ікринки. Потім личинка перетворюється на малька. Мальки окуня активно полюють на інфузорій та мікроскопічних рачків, а пізніше, коли підростуть, переходять до більшої здобичі, аж доки не починають ловити дрібних рибок.

Розмноження у більшості риб відбувається в певні сезони (найчастіше навесні або восени). Період розмноження риб називається нерестом.

Під час нересту значну частину ікри, а потім личинок і мальків риб поїдають різні тварини. Тому самки риб, які не піклуються про потом-ство, утворюють величезну кількість ікринок. Так самка тріски метає до 10 мпн ікринок, сазана — до 1,5 млн, щуки — до 1 млн.

Проте є й такі риби, які піклуються про потомство. Так, наприклад, тіляпія, довгий час виношує ікру, а потім і мальків у роті. При цьому тіляпія нічого не їсть. Самець триголковоГ колючки будує гніздо, в яке самка відкладає ікру, а самець потім цю ікру охороняє й захищає.

Самка маленької рибки — гірчака — в період нересту відкладає ікру у вхідний сифон двостулкового молюска — беззубки. Після цього самець гірчака туди ж випускає молочка. Ікринки спочатку прикріплюються до зябер беззубки. Пізніше з них вилуплюються личинки, а коли вони перетворюються на мальків, то через вихідний сифон беззубки виходять назовні.

Більшість риб живуть або в солоній воді морів та океанів (морські риби), або у прісній воді річок (прісноводні рпбп). Але лососеві та осетрові риби під час нересту мігрують із морів, де живуть, у річки з прісною водою. Такі риби називаються прохідними.

Різноманітність та значення.

Риби — найбільша за кількістю видів група хребетних тварин. їх налічується більше 20 тис. видів.

До надкласу Хрящові риби відносяться акули і скати. Всього відомо понад 600 видів хрящових риб, що в переважній більшості мешкають в морях і океанах.

Скелет хрящових риб не містить кісток, а складається з хрящів. Також у них немає зябрових кришок, плавального та сечового міхурів. Запліднення у хрящових риб внутрішнє. Самки або відкладають досить великі яйпя, або (найчастіше в акул) народжують дитинчат.

Більшість акул — активні хижаки, серед них є й такі небезпечні для людини види, як блакитна акула, тигрова акула і, звичайно, найнебез-печніша велика біла акула, довжина якої досягає 5 м (.кал. 106).

Міграція тварин — регулярне переміщення тварин, в ході якого особини з одного місця проживання переміщуються до іншого, але потім повертаються назад. Міграції найчастіше зустрічаються у риб (пов’язані з нерестом) і птахів (сезонні перельоти).

До акул відносяться два види найбільших сучасних риб — гігантська акула, яка досягає довжини до 10 м і китова акула — до 20 м. Проте обидва ці види живляться планктоном — невеличкими рачками.

Більшість скатів ведуть донний спосіб життя. У них сплющене тіло і довгий тонкий хвіст. Плавають скати завдяки плавному руху боковими частинами тіла. Такі рухи нагадують помахи крил птахів.

Полюють скати на донних риб, молюсків та ракоподібних. Проте найбільший скат — пан та (або морський диявол), що досягає розміру до б м, живиться планктоном (як і найбільші акули).

Серед скатів також є небезпечні для людини види — так звані хвостоколи (.кал. 107). У них на хвості є гострі зазубрені голки, які сполучені зі шкірними залозами, що виділяють отруйний слиз. Такі скати часто ховаються на дні, закопуючись в пісок. Якщо до них наблизитися, то вони можуть вдарити хвостом. При цьому голка встромлюється в тіло людини і ламається, залишаючись в ньому. Отруйний слиз викликає гострий біль і запалення. Відомі навіть смертельні випадки після такої зустрічі зі скатом.

У одного з видів скатів — електричного ската, частина м’язів перетворилася на орган, що дозволяє йому паралізувати здобич (дрібних риб) або відлякувати хижаків за допомогою електричного імпульсу напругою близько 200 вольт.

Деякі скати і акули є об’єктами рибного промислу. їхнє м’ясо вживається в їжу, а з печінки виготовляють вітаміни. Із акулячої шкіри раніше виготовляли різноманітні предмети одягу, жіночі сумочки, гаманці та інше.

У Чорному морі живуть два види скатів — морська лисиця і вид хвостоко-лів — морський кіт. Є у нас і своя акула — катран. Катран досягає довжини

2 м, проте живиться лише рибою й безпечний для людини. До того ж ця акула в наш час стала дуже рідкісною і тому охороняється законом.

Уса інші види риб відносяться до надкласу Кісткові риби. Серед них багато видів, які є промисловими і складають значну частку харчових ресурсів людини.

До найбільш цінних промислових риб відносяться осетрові. Це прохідні риби, такі як осетри (.кал. ІОН), севрюга, білуга, Калуга, стерлядь та інші. Ноші є джерелом не лише м’яса, а й дуже цінного делікатесу — чорної ікри осетрових риб.

Усі види осетрових риб, що мешкають в Україні, занесені до Червоної книги України, тому їхній промисел заборонений.

Цінними об’єктами рибного промислу е лососеві риби — сьомга (мал. 109), лосось, форель, кета, горбуша. їхня червона ікра також є цінним делікатесом.

Деякі види осетрових і лососевих риб вирощують штучно. Окрім цього, для збільшення кількості цих риб (більшість з яких е прохідними) на спеціальних рибозаводах з ікри отримують личинки та вирощують мальків, яких потім випускають у річки, що впадають в море.

До найважливіших промислових видів відносяться риби, що утворюють великі скупчення. Найбільші скупчення можуть утворювати осе-ледцеподібні (оселедець (мал. 110), салака, сардина). Ця група становить найбільшу частку вилову риби в світі. Також величезні скупчення утворюють тріскові риби — тріска (жал. 111), пікша, навага.

У прісних водоймах ловлять коропових риб — плотву, тарань, карася. Деякі види штучно вирощують у ставкових господарствах — коропа (мал. 112), карася та далекосхідних риб — товстолобика і білого амура, що добре пристосувались до кліматичних умов України.

Величезну різноманітність риб можна спостерігати серед коралових рифів (лол. 113).

Багато видів риб люди навчилися утримувати і розводити в акваріумах. Для цього виводяться також нові декоративні породи риб. Наприклад, різноманітні золоті рибки є штучно виведеними породами звичайного карася.

Висновки

1. Риби розмножуються тільки статевим способом і е роздільностатевими тваринами. 1іеріод розмноження у кісткових риб називається нерестом. Запліднення у кісткових риб зовнішнє, розвиток непрямий.

2. Запліднення у хрящових риб внутрішнє, вони відкладають яйця або народжують дитинчат. Розвиток прямий.

3. Деякі риби (лососеві, осетрові, вугрі ) мігрують на нерест на великі відстані.

4. Риби є найбільшою за кількістю видів групою хребетних тварин, яка налічує понад 20 тис. видів.

5. Багато видів риб є об’єктами рибного промислу, деякі види люди вирощують штучно для отримання цінних харчових продуктів або для утримання в домашніх акваріумах.

 Терміни і поняття

Міграції тварин, молока, нерест, прохідні риби.

 Контрольні запитання

1. Чому одні види риб відкладають дуже велику кількість ікринок, а інші — невелику?

2. Яка роль риб у природі та їх значення в житті людини?

3. Які промислові види риб ви знаєте?

4. Яких риб людина навчилася вирощувати штучно?

5. Які риби є небезпечними для людини?

 Для допитливих

Коли під час тривалої посухи деякі африканські озера пересихають і оголюється замулене дно. місцеві жителі збираються на рибалку. Проте беруть вони із собою не рибальське приладдя, а мотики.

Африканці знаходять горбики на заоохлому мулі й викопують з них глиняні ємності з рибою. що склалася навпіл.

Ця риба називається протоптер (ідал. 114). Вона відноситься до дводишних риб. Відомо кілька видів таких риб, у яких, окрім зябер, є ще одна або дві легені. Легені дводишних — це видозмінений плавальний міхур, через стінки якого відбувається газообмін (стінки міхура містять багато капілярів). Атмосферне повітря для дихання такі риби заковтують ротом, спливаючи на поверхню води.

Така особливість дозволяє дводишним жити у водоймах, що бідні на розчинений кисень. Вони можуть також (у випадку посухи) переповзати з пересохлої водойми до тієї, в якій збереглася вода. А якщо такої можливості немає, то закопуються в мул (як протоптер), призупиняючи процеси обміну речовин. Це допомагає їм дочекатися сезону дощів.

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Костіков та ін.