Народна Освіта » Історія України » § 8. Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого

НАРОДНА ОСВІТА

§ 8. Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого

1. Розбудова держави князем Ярославом.

2. Міжнародні зв’язки Русі.

3. Розбудова Києва.

1. РОЗБУДОВА ДЕРЖАВИ КНЯЗЕМ ЯРОСЛАВОМ

Які напрями внутрішньої політики обрав князь Ярослав?

Після смерті Володимира Великого між його синами розгорнулася боротьба за київський престол. Вона завершилася в 1019 р. перемогою Ярослава, який до того правив Новгородом. Утвердившись правителем Київської Русі, Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло розбудові господарського життя (пожвавились землеробство і скотарство, набули розвитку промисли).

Важливим напрямом внутрішньої політики Ярослава стало будівництво нових міст, що насамперед забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях. Водночас розширювалися старі «гради», перетворюючись поступово на потужні осередки ремісництва й торгівлі.

Розвиток сільського господарства та ремісництва сприяв розгортанню торгівлі. Товари з Київської Русі транспортувалися до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир-Волинський контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях, що простягався від Києва до узбережжя Чорного моря.

Населення Київської Русі користувалось у торгових розрахунках, окрім монет, злитками срібла, що називалися гривнями. За одну гривню можна було купити вола або десять телят. Ярослав продовжив карбування монет, започатковане Володимиром Великим. Карбування Ярославом власної монети мало, окрім економічного, і політичне значення: це вважалося ознакою незалежності князя та могутності його держави. На срібниках Ярослава було зображено тризуб, який слугував гербом князя, та Святий Георгій (під час хрещення Ярослав одержав ім’я Георгій, Юрій).

Чому монета називалася «срібником»? З якою метою на монеті зображено герб князя Ярослава? Що символізувало зображення Святого Георгія? Як на сучасній українській банкноті відображено спадкоємність грошового обігу сучасної України і Київської Русі?

Внутрішня політика Ярослава сприяла зростанню життєвого рівня різних верств населення Київської Русі, що позначилося збільшенням його чисельності — понад 5 млн осіб. До слов’янської спільноти долучалися варязькі воїни-найманці, вірменські та єврейські торговці, представники візантійського духовенства та інші. Водночас за княжіння Ярослава зменшився варязький вплив на розбудову Київської держави. Він зберігався тільки в середовищі військової дружини, а державні діячі призначалися князем здебільшого з місцевих людей.

Які риси характеру князя намагалися передати скульптор-антрополог та автори мозаїки?

2. МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ РУСІ

Визначте основні напрями зовнішньої політики князя Ярослава і запишіть їх.

Ярослав продовжив традиції зовнішньої політики держави, закладені і ще його батьком — Володимиром Великим. Він спрямовував свої сили на розширення територіальних володінь, забезпечення охорони власних кордонів, утвердження союзних відносин з провідними європейськими країнами На півночі й північному заході Ярослав здійснив успішні походи проти балтських та угро-фінських племен і Мазовії. Він приєднав до Київської Русі землі між Чудським озером і Балтикою, де заснував з оборонною метою місто Юр’їв (нині Тарту).

Опікуючись західними кордонами, Ярославові вдалося порозумітися з польським королем Казимиром й укласти з ним союзний договір, відповідно до якого територія між ріками Сян і Буг з містами Берестя, Червень, Белз і Перемишль входила до складу Київської Русі. Згодом, з метою закріплення цих земель та зміцнення західних рубежів, на річці Сян було засновано місто Ярослав.

Прагнучи забезпечити охорону Київської Русі від нападів кочовиків, Ярослав зміцнював південні кордони. На прилеглій до річок Рось і Трубеж території будували міста: Корсунь, Канів, Юр’їв (Біла Церва). Зводилась і друга лінія укріплень уздовж берегів річки Сула, де також закладалися міста та фортеці. Навколо Києва насипали велетенські земляні вали, на вершинах яких установили високі дубові стіни, що мали сприяти захисту столиці від ворожих нападів. У 1036 р. Ярослав розгромив печенігів, що намагалися захопити Київ.

На основі документа поясніть: на які сили спирався Ярослав? Чому князь поставив варягів у центрі оборони? Чи була перемога Ярослава легкою? Чи міг Ярослав у зовнішній політиці віддавати перевагу постійним воєнним діям? Чому?

Про перемогу Ярослава Мудрого з «Повісті временних літ»

Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав, зібравши багато війська з варягів і слов’ян, прийшов до Києва і... вистроїв дружину свою, поставив варягів посередині, а з правого боку киян, а на лівому крилі новгородців. І стали вони перед містом, а печеніги почали наступати. І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. І розбіглися печеніги в різні боки, а деякі, тікаючи, потонули в ріках.

Ярослав покладався не лише на військову силу, він намагався забезпечувати захист інтересів держави шляхом налагоджування дипломатичних зв’язків з іншими країнами. Князь підтримував дружні стосунки з Польщею, Угорщиною, Францією, Норвегією, Швецією та іншими державами. Ці зв’язки змінювалися завдяки шлюбам членів родини Ярослава. Зокрема, його донька Анна вийшла заміж за французького короля, іншу дочку — Анастасію, взяв за дружину угорський король. Третя дочка — Єлизавета, була дружиною норвезького короля, а після його загибелі вийшла заміж за данського короля. Ярославові сини уклали шлюби із сестрою польського короля, дочкою візантійського імператора, онукою германського правителя. Тому історики прозвали Ярослава «тестем Європи». Сам Ярослав був одружений на доньці шведського короля.

За княжіння Ярослава Київська Русь поступово перетворювалася на могутню європейську державу з широкими і багатогранними міжнародними зв’язками.

Що ви знаєте про доньок Ярослава? Чому нащадки шанують пам’ять про них? Про яких іще видатних жінок давньоруської доби вам відомо? Чи могла жінка часів європейського раннього середньовіччя реалізуватися як державний діяч?

3. РОЗБУДОВА КИЄВА

Які зміни відбулися в Києві за часів Ярослава Мудрого?

Князь Ярослав продовжив розпочате його батьком розширення меж столиці Русі — Києва. Він посилив насипані ще за Володимира Великого земляні вали новими оборонними спорудами і розгорнув масштабне будівництво в центральній частині «града» — Верхньому місті. Тут було збудовано велику фортецю, до якої вели троє воріт. Парадними вважалися Золоті ворота (названі на кшталт однойменних воріт у Константинополі), довжина проїзду воріт становила 26 м, а ширина брами — 6,5 м. Над брамою Золотих воріт було збудовано церкву Благовіщення,

яку всередні оздобили фресками й мозаїкою. Обабіч воріт простягалися насипні вали, на яких височіли дерев’яні стіни з бійницями, що мали захищати оборонців міста. Окрім столиці, у жодному місті Київської Русі не було таких потужних укріплень.

Центром архітектурного осередку Ярославового міста став собор Святої Софїі (Премудрості Божої), будівництво якого завершилося в 1037 р. Величну будівлю, увінчану тринадцятьма куполами, ізсередини прикрасили фресками і мозаїкою. Тут можна було побачити сцени релігійного характеру та портрети засновника храму — князя Ярослава та членів його родини. Собор вважався головним храмом Київської Русі. Він символізував єднання духовної віри народу і державності. У соборі правили богослужіння і проводили державні урочисті заходи.

Розгляньте макет забудови Києва і видатні споруди часів Ярослава. Яке враження вони на вас справляють і чому? Порівняйте масштаби забудови Києва часів Ярослава із забудовою «міста Володимира» (на задньому плані макета).

Поруч із Софійським собором були розміщені церкви Святої Ірини, Святого Георгія, а також зведені княжі кам’яні палаци. Збудовані церкви та монастирі відігравали роль не лише як осередків релігійного життя, а й перетворювалися в культурно-освітні центри. Зокрема, при Софійському соборі в Києві було створено школу, де навчали грамоті дітей, а також діяла школа перекладачів та майстерня переписування книг.

Читаючи документ, поясніть, як ставився князь Ярослав до поширення християнства в Київській Русі. Чому будування церков і монастирів сприяло утвердженню освіти та культури в державі?

Князь Ярослав зажив собі слави як добре освічений, розумний і талановитий правитель. Сучасники прозвали його Мудрим. Наприкінці свого життя (помер в 1054 р.) Ярослав, намагаючись запобігти боротьбі між власними синами за великокняжий трон, склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування влади в державі. Київський стіл мав перейти до старшого з-поміж братів. За правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла свого найвищого розвитку.

Про що розповідають нам наведені зображення? Поясніть.

Про будівництво монастирів та розгортання книжництва за часів Ярослава з «Повісті временних літ»

«І при нім стала віра християнська в Русі розширятися ... і монастирі почали з’являтися. І до книг він мав нахил, читаючи їх часто вдень і вночі.

І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову письмо святе. І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Ярослав засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжне».

Перевірте засвоєне на уроці

1. Назвіть роки правління князя Ярослава, будівництва Софії Київської.

2. Покажіть територію Київської Русі за правління Ярослава Мудрого, порівнюючи її з попереднім періодом.

3. Визначте, які важливі зміни відбулись у політичному устрої Русі за Ярослава Мудрого.

4. З якими державами і як саме налагодив зв’язки Ярослав мудрий?

5. Які зміни відбулися в Києві завдяки діяльності князя Ярослава?

6. Опишіть Київ за часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та зображувальні джерела.

7. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

8. Схарактеризуйте значення князівської влади в політичному устрої Київської Русі.

9. Порівняйте політичний устрій давньоруського та європейського суспільств.

10. Висловте власне ставлення до діяльності Ярослава Мудрого.

Домашнє завдання

1. За допомогою додаткової літератури та Інтернету знайдіть відповідь, чому дружина Ярослава Мудрого Інгі-герда з XVI ст. відома як Анна Новгородська. Які події пов’язують життя князя Ярослава і його дружини із Новгородом?

Ікона Святої Анни Новгородської — другої дружини Ярослава Мудрого Інгігерд, у хрещенні Ірини (на руці княгині храм Св. Ірини в Києві)

2. В Україні шанують пам’ять про видатного князя Київської Русі. Сьогодні однією з найвищих державних нагород України є орден Ярослава Мудрого 1 -5 ступенів. У багатьох містах йому встановлено пам’ятники, його іменем названо вищі навчальні заклади. Зображення Ярослава Мудрого присутнє й на сучасних українських грошових знаках. З допомогою дорослих знайдіть інформацію в Інтернеті, за які заслуги нагороджують орденом Ярослава Мудрого.

3. Скористайтеся офіційним сайтом музею «Золоті ворота», щоб з’ясувати:

1) з якою метою зводились Золоті ворота;

2) які ресурси були необхідні князеві Ярославу для будівництва такої споруди?

Історичний калейдоскоп

У 1936 р. було впереш відкрито біломармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, який зберігається в Софійському соборі. Науковцями встановлено, що в саркофазі був похований Ярослав Мудрий, поруч з останками якого знайдено кістки невідомої жінки. Антропологічні дослідження тоді довели: у зовнішності князя поєднувалися скандинавські риси, притаманні слов’янам Подніпров’я. Зріст його становив приблизно 175 см. Обличчя — середньої висоти, з довгуватим носом і «тонко окресленими, відносно неширокими вилицями». Радянський професор Михайло Герасимов, який у 40-х роках минулого століття розробив метод антропологічної реконструкції, створив скульптурний портрет Ярослава Мудрого.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Гупан, Смагін, Пометун

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 2-10-2015, 19:46, посмотрело: 13090