§ 6. Практичне заняття. Князь Святослав і його походи

1. Особистість князя Святослава.

2. Походи князя Святослава і його внутрішня політика.

3. Оцінка діяльності Святослава.

1. ОСОБИСТІСТЬ КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА

Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.

Спираючись на наведені фрагменти та ілюстрації, дайте відповіді на запитання: 1) Чому малолітній Ігор був присутній на полі битви? 2) Як характеризує князя описаний літописцем епізод? 3) Як зображували князя Святослава літописці та художники?

З «Повісті временних літ»

У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.

І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».

Із праці історика Льва Диякона

Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.

З «Повісті временних літ»

Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».

2. ПОХОДИ КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА І ЙОГО ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

На основі тексту і карти (с. 213) укладіть таблицю «Походи Святослава».

Східні походи Святослава

У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.

Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.

У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.

У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.

Балканські походи Святослава

У 968 р. на запрошення візантійського імператора допомогти воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.

У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.

У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.

Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?

Промова Святослава з «Повісті временних літ»

«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

У 971 р. основні події війни розгорнулися під містом Доростолом. Обложені імператорським військом Іоана Цимісхія, дружинники Святослава вперто оборонялися. Але сили русичів танули, у Доростолі розпочався голод. Святослав вивів військо на генеральну битву, на початку

якої русичі перемагали. Але візантійська важка кіннота змусила Святослава відступити за мури міста і почати переговори.

Між Святославом та імператором було укладено мир, за умовами якого Русь втратила завойовані землі в Подунав’ї і позбавлялася претензій на Крим. Імператор випустив військо Святослава з Доростолу зі зброєю і надав все необхідне на зворотний шлях. Разом з тим у табір печенігів прибув візантійський посол, який попередив ворогів Святослава про його наближення. Навесні 972 р. печеніги напали на загін русичів біля порогів Дніпра. У цьому бою Святослав загинув.

1) Розглянувши ілюстрації, опишіть труднощі, пов’язані зі штурмом фортеці Саркел. Якими знаннями і навичками, на вашу думку, повинен володіти той, хто намагається її взяти?

2) 3 якими словами звертався Святослав до вояків? Як, на вашу думку, вони ставилися до свого командувача?

3) Чому печенігам вдалося перемогти Святослава?

На основі документа поясніть, у чому полягає суть змін у державі, які проводив Святослав.

З «Повісті временних літ»

У рік 969. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї.

Адже там усі добра сходяться: із Греків— паволоки, золото, вино й овочі різні, аз Чехів і з Угрів — серебро й коні, із Русі ж — хутро, і віск, і мед, і челядь». І мовила йому мати: «Чи бачиш ти, що я недужа? Куди ти хочеш іти од мене?» ... І по трьох днях померла Ольга. ... Святослав посадив Ярополка в Києві, а Олега — в Деревлянах. У цей же час прийшли люди новгородські, просячи князя собі... І взяли новгородці Володимира собі, і пішов Володимир з Добринею, вуєм своїм, до Новгорода, а Святослав — до Переяславця.

3. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СВЯТОСЛАВА

Прочитайте, як оцінювали діяльність князя Святослава історики, оберіть твердження того вченого, з яким ви погоджуєтесь, або сформулюйте власне.

1) М. Грушевський: «Святослав належить до найбільш виразних і характеристичних фігур між давніми руськими князями. ... Роль князя-правителя, голови держави, зовсім сходить на другий план перед войовничим ватажком. Це чистий запорожець на київському престолі...».

2) Є. Голубинський: Святослав «не думав анітрохи про державу і, абсолютно покинувши її напризволяще, він мріяв тільки про те, щоб зрівнятися у славі із своїми норманськими предками, щоб шукати єдино військових пригод і військових доблестей».

3) М. Котляр: «...Князь за допомогою воєнних походів розв’язував життєво важливі для Русі справи взаємин з агресивними сусідами. У цьому він відрізнявся від інших середньовічних князів і королів хіба що тим, що був більш удачливим у війні. Та й про рідну землю Святослав турбувався не менше від своїх попередників».

Перевірте засвоєне на уроці

Завершіть твердження:

« Сьогодні я дізнався (дізналась)...»

<< На цьому уроці я навчився (навчилась)...»

<< Тепер я думаю, що...»

Історичний калейдоскоп

Мешканець міста Запоріжжя Сергій П’янков під час риболовлі на Дніпрі витягнув з водойми старовинний меч. Цю знахідку С. П’янков передав Національному заповіднику «Хортиця», співпрацівники якого встановили, що меч, завдовжки 96 см та вагою майже 1 кп виготовлений приблизно в Хет.

Під час реставрації було встановлено форму клинка і тавро майстра на ньому («Ульбрехт»), Про приналежність цього меча до військової верхівки або ж ближнього князівського оточення свідчить оздоблення руків’я сріблом, мідцю та латунню. Фахівці припускають, що зброя могла належати Святославу — київському князеві, який загинув на Дніпрі поблизу острова в 972 р. в бою з печенігами.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ З РОЗДІЛУ І «ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ»

1. Назвіть роки правління перших князів, слов’янські племінні союзи на території України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь».

2. Покажіть на карті (с. 210) території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VIII—IX ст., територію Київської Русі за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів.

3. Поясніть поняття: «Велике розселення слов’ян», «племінний союз», «князь», «дружина», «літопис», «мозаїка», «Русь», «імперія», «полюддя», «данина».

4. Опишіть заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян, наведіть приклади впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян.

5. Схарактеризуйте відносини східних слов’ян із сусідами, їхнє суспільне життя в переддержавній добі, значення міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні держави Київська Русь.

6. Розкажіть на основі літописних джерел, як виник Київ.

7. Визначте суть і наслідки внутрішньої і зовнішньої політики перших князів.

8. Висловте власне ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Гупан, Смагін, Пометун