Народна Освіта » Історія України » § 5. Князювання Ігоря та Ольги

НАРОДНА ОСВІТА

§ 5. Князювання Ігоря та Ольги

1. Правління князя Ігоря.

2. Внутрішня і зовнішня політика княгині Ольги.

1. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ІГОРЯ

Якими були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Ігоря? Підтвердьте прикладами з тексту.

Після смерті Олега київським князем став Ігор Рюрикович (912— 945 pp.). Він так само, як і Олег, прагнув розширити підвладну йому територію та збільшити данину — полюддя — з людей, які проживали на цих землях. Головним засобом здійснення такої політики стала княжа дружина, що складалась із професійних вояків.

Полюддя (від «ходіння по людях») — щорічне збирання данини з підлеглого населення, яке здійснювали дружинники на чолі з князем або його довіреною особою.

Початок правління Ігоря збігся з посиленням боротьби деяких підкорених слов’янських племінних союзів проти київських правителів. Першими відмовилися сплачувати данину новому князеві й давати військо для його походів древляни. Ігор пішов проти них зі своїми дружинниками і переміг. Він наклав на древлян данину, яка була більшою, ніж за правління Олега.

Згодом розгорнули боротьбу з київським князем уличі. Ігор воював з ними впродовж трьох років.

Урешті-решт уличі залишили свої землі в Середньому Подніпров’ї та перебралися в нижнє міжріччя Дністра й Південного Бугу.

Ускладнило ситуацію на Русі вторгнення печенігів у 915 p., які здійснювали тоді похід на Візантію. Ігор уклав з ними мир, після чого печеніги перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. Але згодом в результаті візантійської політики «розділяй і володарюй» виник військовий конфлікт між печенігами і Руссю.

Ігор, невдоволений подвійною грою візантійської дипломатії та обурений тим, що Візантія знову почала обмежувати Русь у торгівлі й намагалася колонізувати Чорноморське узбережжя, організував у 941 р. військовий похід на імперію.

Великі кораблі візантійців зустріли руські лодії та застосували проти них «грецький вогонь» — запальну суміш, якою стріляли зі спеці

альних пристроїв крізь бронзові труби. Загасити палаючу суміш було неможливо, оскільки вона горіла навіть у воді. Русам доводилося стрибати з палаючих суден у море, де вони й гинули.

На основі ілюстрацій спробуйте пояснити, чому руси зазнали поразки у війні з Візантією.

Кораблі русів, що вцілили, залишали місце бою, об’єднавшись у дві групи. Одна з них, на чолі з Ігорем, попрямувала до європейського берега Босфору, а потім уже до Києва. Інша просувалася до рятівного мілководдя Малої Азії. Візантійські кораблі, маючи глибшу осадку й остерігаючись мілини, не змогли остаточно знищити руські лодії. Руси, досягши берега, деякий час звідти вели бойові дії. Однак, зрештою, зазнали поразки та були вимушені рятуватися втечею на кораблях, що вціліли. Небагатьом воякам вдалося повернутися додому.

Невдалий похід на Візантію не призупинив військової активності князя Ігоря. Наступного року він вирушив у похід узбережжям Каспійського моря. Союзниками русів стали місцеві племена. Діставшись морем річки Кури, руські судна досягли Албанії (територія нинішнього Карабаху на Кавказі) і захопили її, розбивши місцеве військо. Пограбувавши захоплені землі, Ігор зі значною здобиччю повернувся до Києва.

У 944 p., за свідченням літопису, князь знову зібрав велике військо, з яким вирушив на Візантію. Імператор Візантії Роман, довідавшись про плани Ігоря, відправив назустріч руському війську своїх послів і запропонував данину. Ігор, дійшовши до Дунаю, скликав довірених дружинників, щоб порадитися: брати данину та повертатися додому чи продовжувати похід. Було вирішено пристати на пропозицію імператора Візантії, й Ігор зі своїм військом повернувся до Києва. Згодом сторони підписали угоду, що була менш вигідна, ніж договір Візантії з Олегом.

Восени 945 р. Ігор зі своїми дружинниками вирушив з Києва на землі підвладних слов’ян на полюддя. Такий об’їзд тривав з листопада по кві

тень. Зібрана данина частково йшла на власні потреби князя та дружинників, а решту відправляли на продаж до Візантії. Місцеве населення потерпало не тільки від збору данини (хутро, шкури, мед, віск тощо), а й від тривалого постою та свавілля дружинників.

Спочатку полюддя в багатих землях древлян зібрав воєвода Свенельд разом зі своїми людьми. Але згодом, як писав літописець, дружинники Ігоря стали дорікати князеві: «Свенельдові вояки вирядилися оружжям і одежею, а ми голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми». Ігор вирішив збільшити данину древлянам і пішов на їхні землі зі своїми дружинниками.

На основі документа поясніть причини непокори древлян київському князеві. Як ви вважаєте, збір данини був чітко впорядкований чи здійснювався на власний розсуд правителів?

Про подм'945 р. з «Повісті временних літ»

І послухав їх Ігор, пішов у Древляни по данину. І добув він ще, до попередньої данини, і чинив їм насильство. А взявши данину, пішов у свій город Київ. Та коли повертався, роздумав і сказав дружині:

«Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна. Коли ж почули древляни, що він знов іде, порадилися з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить». І послали вони до нього мужів своїх, кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав всю данину». Не послухав їх Ігор, і древляни вбили Ігоря і єсть могила його коло Іскоростеня.

2. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯГИНІ ОЛЬГИ

Чи відрізнялася політика Ольги від політики Ігоря? Чому ви так вважаєте?

Після загибелі Ігоря спадкоємцем княжої влади вважався його син Святослав. Однак він був ще дитиною, і правити Руссю почала дружина вбитого князя — Ольга (945—964 pp.). Княгиня походила зі знатного роду, мала власний окремий двір у Вишгороді, ще за владарювання Ігоря долучалася до державних справ. Воєводи та дружинники покійного князя визнали право Ольги на престол. Натомість верхівка древлян прагнула позбутися влади Рюриковичів й утвердити в Києві свою княжу династію.

У який спосіб древляни намагалася змінити владу в Києві? Що очікувало на Ольгу, якби вона пристала на пропозиції княжого роду древлян?

Про плани правителів древлян з «Повісті временних літ»

І сказали древляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала, і Святослава візьмемо, і зробимо йому, як ото схочем». І послали древляни ліпших мужів своїх, числом двадцять, до Ольги. І мовила їм Ольга: «Говоріть-но, заради чого ви прийшли сюди». І сказали древляни: «Послала нас Древлянська земля, кажучи так: «Мужа твого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Древлянську землю. Іди-ноза нашого князя, за Мала».

Ольга збагнула небезпечність намірів і зробила все можливе, щоб покласти край планам древлянської знаті. Літописець Нестор детально розповів, як княгиня відповідно до язичницьких традицій тричі помсти -лася древлянам за смерть свого чоловіка та знищила осередок місцевого княжіння древлян.

У літописі, зокрема, йдеться про те, як древлянські посли, що прибули до Києва, пропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Проте княгиня веліла тих послів знищити, закопавши їх живцем разом з лодією. Вона звернулась до древлян із проханням прислати за нею знатних мужів місцевого княжого роду. Коли ті прибули до Києва, Ольга наказала підготувати для них лазню, яку потім підпалили із замкнутими в ній послами.

На цьому княгиня не зупинилась і сповістила древлян про своє бажання поплакати над вбитим чоловіком і вчинити тризну Поблизу Іскоростеня наказала насипати над могилою Ігоря курган, поруч з яким почали поминати князя. Коли ж древляни понапивалися, дружинники Ольги посікли їх.

Як ви вважаєте, чому княгиня так жорстоко помстилася древлянам?

Тризна — заключна частина поховального обряду, яка складалася із жертвоприношення, військових ігор, бенкету на честь померлого.

Наступного року княгиня зібрала військо й вирушила до древлян, щоб обкласти виснажливою даниною та остаточно ліквідувати їхнє місцеве княжіння. У битві дружинники Ольги здолали військо супротивника, однак древляни втекли, зачинившись у столиці Іскоростені. Облога тривала довго, тому княгиня вдалася до хитрощів.

Які риси характеру виявила Ольга під час боротьби з древлянами? Що вчинила княгиня зі столицею древлян Іскоростенем? Чому Ольга знищила серед бранців древлян усіх старійшин?

Про підкорення Ольгою древлян з «Повісті временних літ»

Відправила вона послів до Іскоростень-города, кажучи: «Чого ви хочете досидітись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину? Лише малого прошу: дайте мені от двора по три голуби і по три горобці». Древляни ж раді були. Зібрали от двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги. Вона сказала їм: «Се вже покорились ви мені. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю від города». Ольга тим часом роздала воякам кому по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм прив’язати трут; коли смеркалося, ті відпустили їх. Голуби і горобці полетіли в гнізда свої. І не було двора, де б не горіло. А як взяла город, то спалила його, старійшин спалила, а інших людей — тих побила, а других заставила платити данину.

Розправившись із древлянами, Ольга почала послідовно приборкувати й інші місцеві княжіння, повністю підпорядкувавши їх Києву. Прагнучи убезпечити свою владу від нових повстань, княгиня вдалась до упорядкування збору данини. Вона ввела уроки — чітко фіксовані обсяги данини, і заснувала погости — спеціальні укріплені місця (здебільшого поруч із великими селищами), де представники княжої влади приймали данину від населення. Значну увагу Ольга зосередила на поповненні державної скарбниці, упорядкувавши найбільш прибуткові промисли (бортництво та добування хутра).

На основі ілюстрацій визначте, як населення сплачувало данину. Як було впорядковано збір данини? Чому таке впорядкування зміцнювало державу?

Прагненням Ольги централізувати владу на Русі були зумовлені і спроби замінити язичництво християнством, яке мало об’єднати все населення єдиною вірою. З цією метою княгиня сама прийняла хрещення. Багато християн було і серед її оточення. Згодом за її підтримки на Русі почали будувати церкви, одну з яких було зведено на місці поховання Аскольда.

Проте за княжіння Ольги християнство так і не стало державною релігією, оскільки язичницьке протистояння тоді було надто потужним — до його сил належав і її син Святослав. Не бажаючи загострювати державний розкол на релігійному ґрунті, княгиня не насаджувала християнство, хоча й усвідомлювала, що хрещення Русі зблизить її з Візантією та іншими європейськими державами.

У міжнародній політиці Ольга, на відміну від своїх попередників, віддавала перевагу не війні, а дипломати 1. У 957 р. княгиня очолила велике посольство до імператора Візантії Костянтина Багрянородного, що було зафіксовано у візантійських джерелах. Метою цього візиту було поновлення договору Русі з Візантією, укладеного її чоловіком — князем Ігорем. Ольга прибула до наймогутнішого, на той час, правителя християнського світу з багатими дарами. Імператор удостоїв княгиню великими почестями, а константинопольський патріарх благословив її під час урочистої відправи у храмі Константинопольської Софії.

Згодом Ольга відправила посольство до германського правителя Оттона І, щоб установити дипломатичні відносини з цією європейською країною. За правління княгині міжнародний авторитет Русі значно зріс.

У 964 р. Ольга передала владу своєму синові Святославу, а чотири роки потому пішла з життя, залишивши по собі пам’ять вольової, енергійної, мудрої правительки. Згодом княгиня Ольга була прилучена до лику святих, а з першої половини XI ст. її зображення з’явилися у Візантії та Київській Русі. Зокрема, фрески Софійського собору в Києві відображають дипломатичну місію Ольги в Константинополі. З часом ікони св. Ольги почали з’являтися в церквах та житлах, на її честь зводили пам’ятники. У сучасній Україні за визначні заслуги перед державою жінок нагороджують «Орденом княгині Ольги» трьох ступенів.

Якою була княгиня Ольга? Як ви оцінюєте її діяльність? Як і чому її пам’ять ушановують в Україні й сьогодні?

Дипломатія — ведення міжнародної політики без воєнних методів.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Які походи здійснив князь Ігор?

2. Назвіть причини загибелі Ігоря.

3. Які зміни у збиранні данини запровадила Ольга?

4. Чому княгині Ользі не вдалося поширити християнство?

5. Чому походи Ігоря були менш вдалими, ніж Олега?

6. Чи були зміни у збиранні полюддя, запроваджені Ольгою, важливими для укріплення держави? Поясніть свою думку

7. Чи була успішною зовнішня політика Ольги? Доведіть.

8. Висловте своє ставлення до особистостей та діяльності князя Ігоря і княгині Ольги.

Домашнє завдання

1. Пригадайте роки правління князя Ігоря і княгині Ольги.

2. Покажіть на карті (с. 212) територію Київської Русі та основні напрямки походів Ігоря.

3. Визначте суть та наслідки внутрішньої і зовнішньої політики Ігоря та Ольги.

4. За бажанням. Складіть історичний портрет правителів X ст.: князя Ігоря або княгині Ольги.

Історичний калейдоскоп

Під час Першої світової війни російський офіцер П. Барановський помітив на топографічній карті, що поблизу м. Коростеня, на правому березі річки Уж, дрібним шрифтом позначено курган із написом «Ігорева могила». Оскільки це місце було розташоване неподалік дислокації його військової частини, П. Барановський вирішив особисто оглянути цю місцевість.

Прибувши до с. Немирівка, військовий побачив понівечений курган заввишки майже 3 м. Мешканці села розповіли, що за кілька днів до його приїзду курган розкопали солдати військової частини. Під час розкопок був знайдений людський кістяк, а при ньому меч. Офіцер, який керував розкопками, забрав меч із собою, а кістяк наказав перенести до місцевої дзвіниці, де його й оглянув П. Барановський. Під час огляду кісток земля осипалась, і на підлогу впав бронзовий наконечник піхов меча. Військовий привласнив його й увесь час зберігав у себе. Згодом нащадки офіцера передали знахідку до Державного історичного музею, що в Москві. На думку дослідників, цей наконечник (бутероль) дійсно міг прикрашати піхви меча легендарного князя Ігоря, убитого повсталими древлянами і похованого поблизу Іскоростеня в 945 р.

Ви можете знайти орієнтовне місце загибелі князя Ігоря, скориставшись інтернет-сервісом «Гугл Земля».

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Гупан, Смагін, Пометун

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 2-10-2015, 19:36, посмотрело: 8640