Народна Освіта » Історія України » § 4. Створення держави у східних слов’ян

НАРОДНА ОСВІТА

§ 4. Створення держави у східних слов’ян

1. Літописні легенди про зародження Київської Русі.

2. Правління Аскольда.

3. Князювання Олега, його походи на Візантію.

1. ЛІТОПИСНІ ЛЕГЕНДИ ПРО ЗАРОДЖЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Які передумови існували для створення держави у східних слов’ян у VIII—IX ст.?

Здавна східні слов’яни цікавилися першопочатками власної держави. Дати однозначну відповідь на це питання складно навіть науковцям, які спираються на археологічні знахідки й літописні джерела. За їхніми твердженнями, поступовий розвиток господарського життя східних слов’ян супроводжувався зростанням кількості поселень. Вони були різні за розмірами і засновувалися на придатних для господарської діяльності землях, зазвичай на високих берегах річок, що слугували транспортними шляхами та убезпечували жителів від несподіваних ворожих нападів. Історія деяких з них знайшла своє відображення в усних легендах, які згодом були зафіксовані в літописах. Так, у «Повісті временних літ» міститься легенда про заснування Києва.

Яку документі описується заснування Києва? Про що свідчать походи Кия до Візантії? Який городок, окрім Києва, було засновано Києм та його людьми? Спираючись на ілюстрації, опишіть, як сьогодні вшановують пам’ять про засновників Києва.

Про заснування Києва з «Повісті временних літ»

Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому —

Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх— Либідь. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.

Кий княжив у роду своєму і ходив до Цесарограда. Велику честь, як ото розказують, прийняв він од того цесаря. А коли він вертався назад, то прийшов до Дунаю і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів тут сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те — Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ.

А по сих братах почав рід їхній держати княжіння полян.

У VIII-IX ст. розвиток економічного життя супроводжувався змінами в суспільстві. У руках окремих представників родів (старійшини, військові ватажки) зосереджувалися засоби виробництва та інші цінності. Знать убезпечувала своє панування й закріплювала за собою власність із допомогою військових формувань. У суспільстві наростало майнове розшарування.

Слов’яни мешкали в городищах — укріпленнях із захисними огорожами. Заснування нових городищ супроводжувалося розгортанням довкола них поселень простого люду. Поступово городища переростали в міста. Київ був найбільшим серед них, він мав зручне розташування, що давало можливість його правителям — князям — з допомогою дружини контролювати землі у верхів’ях Дніпра, Десни і Прип’яті. Згодом київські князі сформували міцні зв’язки з усіма східнослов’янськими землями.

Князь — правитель у східних слов’ян.

Дружина — професійні воїни, обов’язком яких була збройна служба у князя.

Розгортання державотворчих процесів у східних слов’ян та розбудова Києва посилили інтерес до цих земель з боку сусідів. Наприкінці VIII — на початку IX ст. Середнє Подніпров’я почали осідати вихідці зі Скандинавії. Здебільшого це були купці та воїни, яких місцеве населення називало варягами. Варяги також заснували табори в Полоцьку й Турові, Гнєздові (під сучасним Смоленськом) та Шестовиці (під сучасним Черніговом). Прихід купців збігався з потребами князів у збуті товарів, зібраних як данина з підлеглого населення, та розширював можливості у придбанні зброї і предметів розкоші. Скандинавські воїни, у свою чергу, поповнювали загони дружинників київських князів, а деякі з них осідали при дворах місцевих правителів.

Скориставшись текстом та ілюстраціями, дайте відповідь, хто такі варяги і як вони з’явилися на Русі.

Саме у цей час Середнє Подніпров’я отримало назву Руська земля. Проте і сьогодні історики не мають єдиної точки зору на походження терміна «русь».

Укажіть, на чому ґрунтуються версії походження терміна «русь»? Яка з версій, на вашу думку, є найвірогіднішою? Чому?

Версії походження терміна «русь»:

• від праслов’янських слів «руд», «рус», що означають «світлий, русий»;

• від сарматських племен «росів», які поєдналися зі слов’янськими племенами Середнього Подніпров’я по річках Рось, Росава, Роставиця;

• від назви скандинавських воїнів, яких естонці називали «ротсі», а фіни — «руотсі».

2. ПРАВЛІННЯ АСКОЛЬДА

Якими були основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики Аскольда?

У другій половині IX ст. скандинавські вожді прагнули контролювати відомий торговельний шлях «із варяг у греки», що пролягав землями східних слов’ян (річками: Нева — Волхов — Ловать — Західна Двіна — Дніпро, та озерами і волоками між ними). Вони спрямовували сюди якомога більше своїх людей, які осідали на нових для них землях, змішуючись зі слов’янами. Особливо активізувався цей процес із прибуттям на землі полян Аскольда і Діра. У «Повісті временних літ» розповідається, що вони спочатку перебували при дворі варязького князя Рюрика в Новгороді, а згодом стали княжити в Києві.

За яких обставин Аскольд і Дір опинилися в Києві? Як місцеві жителі поставились до прибульців? Чому? У який спосіб Аскольд і Дір утверджували свою владу на землях полян?

Про Аскольда і Діра з «Повісті временних літ»

Аскольд і Дір відпросилися в Рюрика піти до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?». А вони, тамтешні жителі, сказали: «Було троє братів, Кий, Щек і Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею».

За літописом, Аскольд княжив в Києві у 50-60-х роках IX ст. і здійснив вагомий внесок у становлення держави східних слов’ян. Аскольд воював з волзькими булгарами, печенігамих. У 860 р. вирушив у морський похід на Візантію. Руське військо взяло в облогу Константинополь. Візантійський імператор Михаїл III розпочав переговори і був вимушений підписати мирну угоду на вигідних для Русі умовах.

Установлення відносин з Візантією Аскольд використав для впровадження на землях Русі християнства. Історики припускають, що у 867 р. Аскольд охрестився, а разом з ним, імовірно, і частина його дружинників. Проте поширення християнства в руських землях на той час не відбулося. Для більшості населення Русі було неприйнятним змінювати віру, оскільки це вважалося зрадою не тільки язичницьких богів, а й своїх предків.

Обставини, за яких Аскольд втратив княжіння в Києві, і дата його смерті історикам невідомі. За легендою, його поховано на схилах правого берега Дніпра в Києві. Згодом на цьому місці було збудовано церкву Святителя Миколая на честь Аскольда, який при хрещенні отримав православне ім’я Микол ай.

Яким побачив Аскольда сучасний художник? Чому на місці поховання Аскольда згодом було зведено православну церкву Святителя Миколая?

Печеніги — об’єднання тюркських племен, які кочували у Причорноморських степах. Перші згадки про них з’являються у VIII ст.

3. КНЯЗЮВАННЯ ОЛЕГА, ЙОГО ПОХОДИ НА ВІЗАНТІЮ

Які спільні й відмінні ознаки можна визначити в управлінні державою Аскольдом й Олегом?

У 70-х роках IX ст. київський престол посів Дір. У літописах Дір завжди діє разом з Аскольдом, хоча історики встановили, що насправді цього не було. Імовірно, літописці поєднували цих історичних діячів через схожість їхньої політики. Тож не дивно, що діяння Діра наразилися на протистояння тих сил, які визріли ще за правління Аскольда і прагнули усунути його від влади. Свої плани супротивники Діра пов’язували з іншим центром східнослов’янських племен — Новгородом, де правив запрошений новгородцями варязький конунг (князь) Рюрик.

Але у 879 р. Рюрик помер, залишивши владарювати свого малолітнього сина Ігоря, опікуном якого став його родич — Олег. У 882 р. Олег здійснив похід з Новгорода на Київ.

На які сили спирався Олег, здійснюючи похід на Київ? До яких хитрощів він вдався під час захоплення Києва? На яких родинних зв’язках наголошували «купці», коли домовлялися про зустріч із київськими правителями? Які риси характеру виявив Олегу боротьбі за київський престол?

Про похід Олега на Київ з «Повісті временних літ»

У рік 882. Вирушив Олег у похід, узявши із собою багато воїнів: варягів, чудь, слов’ян, мерю, весь, кривичів... І прибули вони до гір Київських, і дізнався Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він одних воїнів у човнах, а інших позаду залишив, а сам пішов до гір, несучи дитя Ігоря. А підступивши, послав до Аскольда і Діра сказати, що, мовляв: «Ми —купці, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но обидва до рідні своєї, до нас». Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші воїни з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсьм роду княжого», а коли винесли Ігоря, додав: «А се — син Рюрика». І вбили вони Аскольда і Діра. І сів Олег князюючи в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього варяги, слов’яни, і варяги, й інші, що називалися Руссю.

Олег об’єднав новгородські землі з київськими в межах однієї держави — Київської Русі. Згодом він підпорядкував й інші племінні союзи східних слов’ян, що розширили його державу. Така політика сприяла зростанню обсягів збору данини, значна частка якої використовувалася на потреби розбудови держави. Водночас Олег отримав можливість

збільшувати своє військо шляхом залучення людських ресурсів підпорядкованих східнослов’янських земель.

Олег вів активну зовнішню політику. У 907 р. він здійснив похід на Візантію.

Які зміни відбулися у складі учасників походу під керівництвом Олега на Київ і Цесароград? Як поставилося військо Олега до місцевого населення? Чому вояки Олега руйнували церкви? До яких хитрощів удався Олег під час штурму столиці Візантії?

Про похід Олега на Цесароград (Константинополь) з «Повісті временних літ»

У рік 907. Пішов Олег на греків, залишивши Ігоря в Києві; узяв же він багато варягів, і слов’ян, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і древлян, і радимичів, і хорватів, ідулібів, ітиверців, відомих як толмачі: усих їх називали греки «Велика Скіфія». І з усіма вирушив на конях і на кораблях... І прибув він до Цесарограда; а греки зачинили город. Вийшов Олег на берег і почав воювати, і повбивав багатьох греків навколо міста, і палат багато вони розбили, і церкви попалили.

І велів Олег воїнам своїм зробити колеса і поставити на них кораблі. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, рушили з боку поля, і пішов Олег до города. Побачивши це, греки убоялися і вислали послів. Олег тоді, трохи відступивши від столиці, почав переговори із грецькими царями про мир ладнати...

Правителі Візантії уклали з Олегом вигідну для Русі угоду, за якою русичі отримували велику данину, а їхнім купцям надавалися значні привілеї в розгортанні торгівлі на візантійських землях. Руські князі, бояри й дружинники могли тепер збувати данину, зібрану із залежного населення, та здобич, одержану під час військових походів.

Розкажіть про основні події 907 p., спираючись на ілюстрації.

У 911 р. Олег здійснив новий успішний похід на Візантію. Обидві сторони підписали договір, за яким Русь одержала ще більше пільг у торгівлі. Тепер руським купцям у Візантії надавалося житло, харчування та необхідні припаси на зворотний шлях. Якщо торговельні кораблі під час морських подорожей зазнавали лиха, то купцям передбачалося відшкодування збитків. Відповідно до угоди, Олег зобов’язувався надавати систематичну військову допомогу Візантії, яка мала сплачувати Русі щорічну данину. Однак найціннішим «пунктом» договору було те, що в ньому вперше визначалися правові відносини русів із візантійцями.

Обставини загибелі Олега достеменно не відомі, хоча в одному з літописів описано легенду про смерть князя від укусу змії в 912 р.

Що ви можете розповісти про Олега за поданими ілюстраціями?

Перевірте засвоєне на уроці

1. Що розповідає літопис про заснування Києва?

2. У чому виявився успіх Аскольда під час його правління в Києві?

3. З якими подіями пов’язане зародження Київської Русі?

4. Чим уславився князь Олег?

5. Яка з версій походження назви «Русь» видається вам найбільш вірогідною? Чому?

6. Чому християнство не поширилося на Русі за часів Аскольда?

7. Як складалися відносини між Руссю й Візантією в IX — на початку X ст. ?

8. Висловіть власне ставлення до діяльності Аскольда й Олега.

Домашнє завдання

1. Назвіть події, пов’язані з цими датами: 882-912 pp., 907 p., 911 p.

2. Покажіть на карті (с. 211) основні напрямки походів Олега.

3. Поясніть поняття: «літопис», «князь», «дружина», «Русь».

4. Визначте суть і наслідки внутрішньої та зовнішньої політики правителів Русі.

5. За бажанням. Оберіть одного з перших правителів Києва і складіть його історичний портрет.

Історичний калейдоскоп_

31 грудня 1989 року Київський метрополітен відчинив для пасажирів двері станції «Золоті ворота», яка сьогодні, без сумніву, є одним із символів київського метро. Художники Г. Корень і В. Федько створили низку мозаїк, на кшталт давньоруських, на яких зобразили видатних діячів Київської Русі та пам’ятки архітектури тих часів.

Оскільки збирати мозаїку на самій станції виявилося неможливим, її формували у дворі Київпроекту і викладали у спеціальні металеві ванночки. Потім ці ванночки монтувалися на закладні деталі в отворах станції. Ніхто не бачив, що саме створювали митці.

Тоді як в одній із частин станції укладали гранітні плити, а в іншій уже збивали дерев’яний поміст для урочистого відкриття, архітектори з художниками почали знімати папір, що накривав мозаїку. Усі присутні із захопленням затамували подих, коли побачили мистецькі витвори із зображенням давньоруських князів і храмів.

мозаїка на станції метрополітену Золоті ворота

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Гупан, Смагін, Пометун

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 2-10-2015, 19:33, Переглядів: 2393