Народна Освіта » Правознавство » Тема 7. Забезпечення охорони державної таємниці в Україні у 90-х рр. XX ст.

НАРОДНА ОСВІТА

Тема 7. Забезпечення охорони державної таємниці в Україні у 90-х рр. XX ст.

7.1. Нормативно-правового забезпечення діяльності органів охорони державної таємниці.

Забезпечення охорони державної таємниці в Україні в 90-х роках XX ст. було покладено на Держкомсекретів України - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці, діяльність якого здійснювалася у період з 1993 до середини 1999 років.

З метою реалізації державної політики національної безпеки України у сфері охорони державної таємниці в травні 1993 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 327, було створено спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади - Держкомсекретів України.

Вже через рік в травні 1994 року в складі Держкомсекретів України, згідно з Положенням про Держкомсекретів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1993 року № 458, було утворено колегію Держкомсекретів України.

На колегію Держкомсекретів України були покладені такі завдання, як «... розгляд та погоджене вирішення найважливіших питань діяльності Держкомсекретів України по забезпеченню, у межах своїх повноважень, проведення державної політики по охороні державної таємниці у сферах оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, організації, координації і контролю режимно-секретної діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності».

Колегія Держкомсекретів України була утворена як постійно діючий колегіальний дорадчий орган у складі Держкомсекретів України. До складу колегії Держкомсекретів України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1993 року № 458, входили Голова Держкомсекретів України, який її очолював, його заступники за посадами та інші посадові особи Держкомсекретів України. Затвердження членів колегії Держкомсекретів України здійснювалося у персональному порядку Кабінетом Міністрів України.

Колегія Держкомсекретів України розглядала питання щодо:

-    програм і планів заходів із здійснення політики держави щодо охорони державної таємниці в сферах оборони, економіки України, її міжнародних відносин, безпеки та правопорядку;

-    розробки концептуальних основ державної політики, охорони державної таємниці, створення й удосконалення системи охорони державної таємниці, її організаційної і правової основи;

-    організаційного та методичного керівництва системою охорони державної таємниці України та забезпечення її функціонування;

-    забезпечення контролю за режимом секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності;

-    організації взаємодії з державними експертами з питань таємниць, надання їм методичної допомоги в здійсненні покладених на них функцій щодо охорони державної таємниці;

-    здійснення керівництва уповноваженими Держкомсекретів України на місцях, надання їм практичної допомоги в вирішенні покладених на них завдань, стану службової діяльності структурних підрозділів Держкомсекретів України та заходів щодо її вдосконалення;

-    розробки і обговорення проектів законів України, указів і розпоряджень Президента України і нормативних актів Кабінету Міністрів України, які готувались Держкомсекретів України;

-    роботи з кадрами, організації підготовки спеціалістів для роботи в сфері охорони державної таємниці тощо.

У грудні 1998 року Держкомсекретів України було отримано на виконання 108 указів, розпоряджень, доручень Президента України, 12 доручень Адміністрації Президента України, 6 постанов Верховної Ради України, 10 доручень Ради національної безпеки

і оборони України, 434 доручення Кабінету Міністрів України, 369 постанов, розпоряджень і витягів з протоколів засідань Кабінету Міністрів України.

В цілому колегія Держкомсекретів України провела 19 засідань, розглянула більше 75 питань, за розглядом яких прийняла відповідні рішення. Робота колегії спрямовувала діяльність Держ-

комсекретів України та визначала шляхи щодо вирішення найважливіших питань у сфері охорони державної таємниці.

На початку своє діяльності колегія Держкомсекретів України визначала, що станом на 1994 рік нової ефективної системи охорони державної таємниці не існувало, а старою не можливо було користуватися.

Прийнята низка нових нормативно-правових актів України: Закон України «Про інформацію», Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 року № 658 «Про запобігання відтоку таємної інформації під час користування системами електронної пошти», Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 149 «Про заходи щодо забезпечення обслуговування органами внутрішніх справ об’єктів, залучених до виконання важливих оборонних програм», тільки частково окреслили питання захисту охорони державної таємниці. Крім цього, в основному, діяли нормативні акти колишнього СРСР, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР».

Основним документом, який безпосередньо регламентував порядок охорони державної таємниці, в той час була «Інструкція із забезпечення режиму секретності в міністерствах, відомствах, на підприємствах, в установах і організаціях СРСР» № 0126 від 1987 року.

Фахівцями Держкомсекретів України за відповідними рішеннями колегії було безпосередньо розроблено та забезпечено введення в дію цілої низки загальнодержавних нормативно-правових актів, зокрема: Закону України «Про державну таємницю»; Указу Президента України від 23 квітня 1994 року № 185/94 «Про Положення про державного експерта з питань таємниць»; Постанову Кабінету Міністрів від 29 квітня 1994 року № 278 «Про затвердження Положення про порядок і механізм формування та опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю»; Постанову Кабінету Міністрів від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці»; Постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 1994 р. № 426 «Про затвердження Положення про порядок і умови надання органам державної вико

навчої влади, підприємствам, установам і організаціям дозволу на здійснення діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та про особливий режим цієї діяльності»; Постанову Кабінету Міністрів від 16 листопада 1994 року № 779 «Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею»; Постанову Кабінету Міністрів» від

ЗО липня 1996 року № 878 «Про затвердження Положення про порядок надання, скасування та переоформлення допуску громадян України до державної таємниці»; Постанову Кабінету Міністрів від 4 серпня 1995 року № 609 «Положення про режимно-секретні органи в міністерствах, відомствах, Уряді Автономної Республіки Крим, місцевих органах державної виконавчої влади, виконкомах Рад, на підприємствах, в установах і організаціях»; Постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 року № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок охорони державної таємниці, а також іншої інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, під час прийому іноземних делегацій, груп та окремих іноземців і проведення роботи з ними».

З метою запобігання витоку секретної інформації Держкомсе-кретів України в 1997 році розроблено та затверджено Указом Президента України від 13 травня 1997 року № 423/97 «Положення про порядок оформлення дозволів за розпорядженнями Президента України на передачу іншій державі інформації, що становить державну таємницю, та матеріальних носіїв такої інформації», а також Указом Президента України від 1 листопада 1997 року № 1229/97 «Положення про порядок підготовки міжнародних договорів України про взаємну охорону державних таємниць».

Що стосується нормативно-правового забезпечення технічного захисту секретної інформації Держкомсекретів України була розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Концепція технічного захисту інформації», яка стала фундаментом для розробки усього спектру нормативних документів у цій галузі. Так, Головним управлінням технічного захисту інформації Держкомсекретів України розроблено та подано на затвердження державні стандарти України системи технічного захисту інформації: ДСТУ 3396.0-96 «Основні положення»; ДСТУ 3396.1-96 «Порядок проведення робіт»; ДСТУ 3396.2-97 «Терміни та визначення» тощо.

Всього станом на 1998 рік в Україні за участю Держкомсекретів України було введено в дію близько 60 нормативних актів, які регулювали відносини в сфері охорони державної таємниці. Держкомсекретів України безпосередньо видав понад 15 відомчих нормативно-правових актів, роз’яснень, методик тощо, які були обов’язковими для виконання в усіх державних органах, підприємствах і установах, що здійснювали діяльність, пов’язану з державною таємницею.

7.2. Забезпечення контролю за режимом секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях.

Указом Президента України від 12 березня 1996 року № 179/96 було введено у дію «Типове положення про міністерство та інші центральні органи державної виконавчої влади». Цим Положенням державні органи зобов’язали здійснювати контроль за станом охорони державної таємниці як в центральних апаратах, так і на підпорядкованих їм підприємствах, установах і організаціях. Указом Президента України від 21 серпня 1995 року № 760/95 на обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації було покладено функції державного контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями законодавства про державну таємницю, незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням про державного експерта з питань таємниць, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 1994 року № 185/94 повноваження щодо окремих контрольних функцій були покладені на державних експертів з питань таємниць.

Функція контролю за станом охорони державної таємниці на підприємствах, в установах та організаціях, яку повинні були здійснювати керівники всіх рівнів, а також їх режимно-секретних органів (РСО), визначалась постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1995 року № 609 «Про затвердження Положення про режимно-секретні органи в міністерствах, відомствах, уряді Автономної Республіки Крим, місцевих органах державної виконавчої влади, виконкомах Рад, на підприємствах, в установах і організаціях».

Крім того, механізм реалізації контрольних функцій регламентувався «Інструкцією із забезпечення режиму секретності в мініс

терствах, відомствах, на підприємствах, в установах і організаціях СРСР» № 0126 від 1987 року.

Створена у 90-ті роки минулого століття у державі нормативна база таким чином забезпечувала контроль за станом охорони державної таємниці на всіх напрямках діяльності, де створювались, використовувались та зберігались матеріальні носії секретної інформації.

Усі відомства держави здійснювали охорону державної таємниці відповідно до нормативно-правових актів держави та відомчих розпоряджень. Контролював їхню роботу у цьому напрямку Держком-секретів України.

Зокрема, загальна кількість перевірок стану охорони державної таємниці на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснили міністерства і відомства, згідно з показниками статистичної звітності за 1997 рік, складала близько п’яти тисяч. Ці перевірки часто показували незадовільне забезпечення охорони державної таємниці відомствами. Тому Держкомсекретів регулював їх роботу у цьому напрямку.

Зметою підвищення ефективності системи контролюза станом охорони державної таємниці в Україні колегія Держкомсекретів України сприяла: зміцненню апарату уповноважених Держкомсекретів в регіонах, налагодженню тісних стосунків з міністерствами, відомствами, обласними держадміністраціями, з іншими структурами; зміцненню інституту державних експертів з питань таємниць, підвищенню ефективності їх роботи; організації підготовки та перепідготовки кадрів; здійсненню дієвого контролю за станом охорони державної таємниці на всіх підприємствах, установах і організаціях та наданню їм практичної допомоги щодо усунення виявлених недоліків.

7.3. Забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва.

З початку 90-х років XX століття значно розширилися міжнародні зв’язки України з іншими державами. Тому виникла необхідність, у зв’язку з цим, подальшого зміцнення правової основи функціонування системи охорони державної таємниці. Держкомсекретів України спільно з іншими зацікавленими державними органами здійснював роботу з підготовки законодавчих та інших

нормативних актів у сфері охорони державної таємниці під час проведення міждержавних стосунків.

З розвитком міждержавних відносин України, як незалежної держави, з’являлась необхідність забезпечення охорони міждержавних секретів, насамперед, у галузі військово-технічного співробітництва. Вперше така необхідність виникла у рамках Програми «Партнерство заради миру» з НАТО. Структури НАТО вимагають від країн, із якими вони співпрацюють, надійності захисту інформації, якою вони обмінюються.

З цією метою фахівцями Офісу безпеки НАТО було здійснено вивчення системи охорони державної таємниці в Україні. За їх висновками, створена система відповідала світовим стандартам.

Підписання Угоди про безпеку між Урядом України і НАТО у березні 1995 року в м. Брюсселі визначило актуальні питання співробітництва з НАТО у сфері захисту секретної інформації. Дорученням Президента України відповідно до статті 4 цієї Угоди Держ-комсекретів України було визначено державним органом, який відповідав за забезпечення охорони інформації з обмеженим доступом, обмін якої відбувався в межах співробітництва з НАТО.

Угоди про взаємний захист секретної інформації, у підготовці яких брали участь фахівці Держкомсекретів України, були підписані зі Словацькою республікою, Федеративною Республікою Німеччини, Ізраїлем (1998 p.); Республікою Узбекистан, Французькою Республікою (1999 p.).

Держкомсекретів України було розглянуто та погоджено проекти угод між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Грузії про співробітництво між Військово-повітряними силами України та Військово-повітряними силами Грузії та Меморандуму про взаєморозуміння між міністерством оборони Федеративної Республіки Німеччини і Міністерством оборони України щодо збереження та використання технічної інформації тощо.

Фахівцями Держкомсекретів України була підготовлена міжурядова угода зі Словацькою республікою про взаємний захист секретної інформації.

Значна увага Держкомсекретів України приділялась підготовці Угоди з СІЛА про взаємний захист секретної інформації. Особливістю її підготовки було те, що крім цієї угоди одночасно готувались

проекти Угод між міністерством оборони США і Міністерством оборони України та Міністерством у справах науки і технологій України щодо обміну інформацією у сфері досліджень та розробок.

Крім участі у підготовці міжнародних угод з питань охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, представники Держкомсекретів України брали участь у засіданнях робочої групи ради Європи з питань захисту персональних даних у м. Страсбурзі. За результатами роботи представників Держкомсекретів України у цій групі розроблено та направлено пропозиції до МЗС України щодо доцільності приєднання України до «Конвенції про захист прав фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних ради Європи».

Міжнародні договори України про взаємну охорону державних секретів укладалися від імені України. У випадку коли сторони не доходили згоди про укладання таких міжнародних договорів від імені держави, міжнародні договори України про взаємну охорону державних секретів укладались від імені Кабінету Міністрів України. При цьому контроль за виконанням зобов’язань, взятих згідно з міжнародними договорами про взаємну охорону державних секретів, здійснював Держкомсекретів України відповідно до «Положення про порядок підготовки міжнародних договорів України про взаємну охорону державних таємниць», затвердженого Указом Президента України від 1 листопада 1997 року.

Завдання для самостійної роботи

1.    Охарактеризуйте питання нормативно-правового забезпечення діяльності органів охорони державної таємниці у 90-х роках XX ст.

2.    Розкрийте проблеми забезпечення контролю за режимом секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях у зазначений період.

3.    Окресліть питання забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва у 90-х роках XX ст.

 

Це матеріал з підручника Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу" Гуз А. М.

 

Категорія: Правознавство

Автор: admin от 17-09-2015, 10:46, Переглядів: 4224