Тема 1. Вступ. Предмет, періодизація, історіографія курсу історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу. Завдання курсу по історії захисту інформіції. Загальна характеристика курсу історії захисту інформації

1.1. Предмет, мета та завдання курсу «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу».

Місце та значення курсу в системі фахових дисциплін за спеціальністю «організація захисту інформації з обмеженим доступом», зв’язок з іншими фаховими дисциплінами.

На сучасному етапі політичного та соціально-економічного розвитку України актуальним і вкрай необхідним постає питання вивчення досвіду історії захисту інформації в Україні та провідних зарубіжних країнах.

Без глибокого осмислення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було, неможливо творити нову систему захисту інформації в Україні. Всесвітня історія свідчить про тісну взаємо-пов’язаність процесів минулого та сучасного.

Зазначимо, що вперше в історії сучасної України здійснюється спроба узагальнити історію захисту інформації в Україні та у провідних країнах світу. Тому викладені положення є новими і відображають авторське бачення та розуміння проблеми і, можливо, є дещо дискусійними.

Мета курсу «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» - сприяти поглибленню знань майбутніх фахівців з «організації захисту інформації з обмеженим доступом» щодо історичних підвалин захисту інформації в Україні та провідних зарубіжних країнах, на ґрунті узагальнення і аналізу досвіду минулого допомогти збагнути сутність нової системи захисту інформації на сучасному етапі розвитку.

Предметом курсу «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» є пізнання загальних особливостей виникнення, розвитку систем захисту інформації в Україні та провідних країнах світу, функціонування державних установ та інститутів із захисту інформації в конкретних історичних умовах України. Дослідження систем захисту інформації в Україні та провідних країнах світу ґрунтується на їх науковій систематизації та періодизації в хронологічній послідовності.

Навчальний курс «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» є нормативним курсом при підготовці фахівців за спеціальністю «організація захисту інформації з обмеженим доступом» і покликаний сформувати у студентів цілісні знання про історію захисту інформації в Україні та провідних країнах світу.

Курс є своєрідним фундаментом, на якому базується вся подальша професійна підготовка фахівця із організації захисту інформації з обмеженим доступом. «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» є необхідним вступом до фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін зазначеної спеціальності.

Вивчення проблем захисту інформації в Україні в минулому, в його історичному розвитку дасть можливість більш глибоко розуміти ці проблеми на сучасному етапі.

Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу посідає важливе місце в системі спеціальних дисциплін при підготовці фахівців за спеціальністю «організація захисту інформації з обмеженим доступом», українознавчих дисциплін, які вивчають усе розмаїття взаємин людей (виробничих, соціальних, духовних та ін.). Водночас як самостійний об’єкт вона має досліджувати системи захисту інформації в Україні та провідних країнах світу в історичному розрізі. Це зокрема:

•    організація й діяльність органів державної влади, центрального та місцевого управління, підприємств, установ стосовно захисту інформації;

•    нормативно-правові акти з питань захисту інформації в Україні та провідних країнах світу;

•    взаємозв’язки державних органів з питань захисту інформації та правових інститутів.

«Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» - одна з фундаментальних дисциплін, яка вивчає історичні аспекти захисту інформації; виникнення й розвиток систем захисту інформації, їхні особливості, а також характерні риси в тих чи інших історичних умовах, вона тісно пов’язана з дисциплінами соціального, гуманітарного циклу. Крім того, ця дисципліна, вивчаючи державні інститути, які займалися захистом інформації, практично аж до сьогодення, стикується з чинним правом, зокрема адміністративним, цивільним, кримінальним, процесуальним таін., допомагаючи зрозуміти його сутність, відстежити негативні й позитивні риси.

Як і кожна навчальна дисципліна, «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» виконує певні завдання. Серед них:

•    пізнання та пояснення історії захисту інформації в Україні та провідних країнах світу;

•    визначення стійких тенденцій, закономірностей розвитку систем захисту інформації;

•    формування національної свідомості, високих моральних і правових цінностей, поваги до минулого українського народу.

Незнання минулого ставить під загрозу будь-яку спробу належно діяти у майбутньому. «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу», вивчаючи й узагальнюючи досвід минулого, виконує також і прогностичну функцію, сприяє уникненню повторення помилок та побудові сучасної системи захисту інформації в Україні.

Курс «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» є своєрідним фундаментом, на якому базується вся подальша професійна підготовка фахівця із організації захисту інформації з обмеженим доступом, оскільки майбутній фахівець, вивчаючи цей курс, отримує знання про підвалини та всю еволюцію захисту

інформації в Україні та провідних країнах світу. Програмний курс «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» посідає одне з основних місць в системі фахових дисциплін і органічно пов’язаний з такими дисциплінами як: «Інформаційна безпека держави», «Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом», «Основи національної безпеки», «Економічна безпека держави», «Політична безпека держави» тощо.

Крім того, зазначений курс пов’язаний з дисциплінами соціально-гуманітарного та державно-правового напрямку, зокрема з: історією України, історією держави та права України, історією держави та права зарубіжних країн, політологією, соціологією тощо.

Вивчення цього курсу сприяє становленню не лише майбутніх фахівців, а й становлення їх як гідних громадян України, вихованих у дусі історичних традицій нашого народу, поваги до своєї професії.

1.2. Періодизація курсу. Завдання навчальної дисципліни.

Загальна характеристика курсу.

Оскільки в цьому курсі ми велику увагу будемо приділяти питанням історії становлення захисту інформації в Україні, то не можемо обійти сучасні підходи до періодизації історії України і зокрема нашого курсу Періодизація курсу має важливе значення для опанування предметом «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу». Як один з елементів суспільного життя, інформаційні відносини розвивається разом із суспільством. У сучасній історичній науці представлені різні підходи до періодизації. Кожна із цих періодизацій має право на своє існування і застосування при читанні запропонованого курсу. Однак, на нашу думку, студент мусить володіти досить повною інформацією про ці підходи.

Деякі автори питання періодизації вирішують з урахуванням теорії су спільно-економічних формацій. Принципове значення при цьому вони надають відокремленню рабовласницьких, феодальних, капіталістичних і соціалістичних державних утворень.

Інші наголошують на необхідності відійти від формаційного підходу до періодизації, беручи за основу цивілізаційну теорію, згідно з якою певний період історичного розвитку визначається не стільки

об’єктивно-матеріальними (способом виробництва, співвідношенням класових сил), скільки ідейно-духовними, культурологічними факторами (існуючими в рамках культури уявленнями про світ, соціальними цінностями, стереотипами поведінки).

Усі ці, як й інші, варіанти періодизації, сприяють поглибленню вивчення історичного розвитку України. Разом з тим, на нашу думку, доцільно у визначенні періодизації нашого курсу виходити із сутності предмета курсу «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу». Ми вважаємо, що в основу періодизації нашого курсу слід було б покласти відправні нормативно-правові акти, які регулювали питання захисту інформації. Однак такі документи з’явилися лише на початку XX ст. і регулювали питання захисту лише одного з найважливіших видів інформації - державну таємницю. Нормативно-правове забезпечення інших видів інформації в Україні складається лише з 1991 року, тому пізнання загальних особливостей виникнення, розвитку систем захисту інформації в Україні та провідних країнах світу, функціонування державних установ та інститутів із захисту інформації в конкретних історичних умовах України дає можливість запропонувати таку періодизацію курсу:

1.    Початковий період захисту інформації на теренах України (за часів Київської Русі VI - середина XIV ст.). Основний зміст цього етапу пов’язаний з формуванням, розвитком і занепадом Київської Русі. Саме тоді виникла потреба князям Київської Русі у захисті одного з найважливішого на той час виду інформації - військової, яка в будь-який момент могла стати грізною зброєю в руках противника. Крім того, інформація про стан здоров’я князя викликала теж не малий інтерес як у підвладного населення, так і у сильних сусідів. З’являються державні службовці, яким князь делегував право здійснювати захист такого виду інформації.

2.    Період захисту інформації на теренах України у складі Литовсько-Руської держави (друга половина XIV - середина XVIст.). Давньоруська державна організація значною мірою була успадкована Великим князівством Литовським, яке на 90% складалося з українців та білорусів. Відбувся подальший розвиток системи захисту інформації, до окремого виду віднесено таку інформацію, яка може завдати шкоди незалежному розвитку держави - державну таєм

ницю, що знайшло відображення у видатних пам’ятках права - Литовських статутах.

3.    Подальша колонізація українських земель призвела до втрати після Люблінської унії 1569 р. литовсько-руської форми української державності. Центром боротьби за волю українського народу стає Запорізька Січ - військово-демократична форма української державності (XVI - середина XVII cm.). На Січі питанням захисту інформації, особливо військової (про розташування війська Запорозького, зимівників, самої Січі, напрямків військових походів січовиків), також надавалося неабияке значення.

4.    Цей період започаткувала перемога українського народу в Національно-Визвольній війні 1648 - 1654 pp., в результаті якої виникла українська козацька держава - Гетьманщина (середина XVII - друга половина XVIII cm.). На цьому етапі розвитку України особливого значення набуває питання захисту інформації. Хоча зазначимо, що входження за березневою угодою 1654 р. до складу Росії прирікало Україну на поступове обмеження й ліквідацію її автономії. Крім того, неналежне ставлення до питань захисту інформації гетьманів України, на нашу думку, і призвело до поступового обмеження її прав та інкорпорацію у склад Російської імперії.

5.    Період захисту інформації на території України в складі Російської імперії (XVII - поч. XX cm.).

Саме протягом цього періоду було розпочато створення системи захисту інформації в армії, зокрема: організовано контррозві-дувальну службу, органи із захисту військової таємниці, криптографічний захист інформації, забезпечення збереження секретної переписки і мобілізаційних планів, введена військова цензура друкованих видань, організовано фельд’єгерський зв’язок.

6.    Період формування національної системи захисту інформації в добу відродження української національної державності (1917- 1921рр.).

Воєнно-політична боротьба була наслідком багатодержавності розвитку України. У цей період з’являються зародки національної системи захисту інформації, яка перебувала у стані формування. Хоча в повному обсязі вона не зуміла сформуватися та реалізуватися, оскільки зміна влади, що відбувалася досить часто, не вела до стабільності суспільно-політичного життя.

Я

7.    Утворення та формування української радянської системи захисту інформації (1917 - 1991 pp.).

Виникає й діє радянська система захисту інформації, в якій домінуючим є загальносоюзна. В межах періоду можна виокремити низку етапів, для яких характерними є власні закономірності державного розвитку. Саме протягом цього періоду одержала своє завершення система захисту інформації в радянській Україні, було створене і діяло законодавство, яке регулювало захист інформації, а також відповідні органи, на які покладено ці функції. Зокрема було налагоджено організацію захисту інформації в армії, в пресі та засобах масової інформації, рішень партії, державної таємниці, на підприємствах, в установах, органах державного управління та місцевого самоврядування УРСР та СРСР.

8.    Період розбудови захисту інформації незалежної Української держави, який розпочався з прийняттям Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 p., Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Визначальними подіями захисту інформації в Україні стало прийняття Конституції України 28 червня 1996 p., а також низки інших нормативно-правових актів, які регулюють права та обов'язки осіб щодо інформаційної діяльності, захисту інформації в автоматизованих системах, захисту окремих видів інформації (державна таємниця, комерційна, банківська тощо). Розпочато створення системи органів державної влади, які здійснюють контроль за технічним та криптографічним захистом інформації.

В основу запропонованої нами періодизації покладені основні етапи українського державотворення, оскільки кожному етапу відповідають окремі види інформації та особливості їх захисту. У межах кожного етапу прослідковується історія захисту інформації, причому нерозривно та у взаємодії з попереднім етапом та іншими історичними процесами, які його характеризують.

Крім того, курс характеризує та розкриває організаційно-правові засади та принципи захисту інформації в провідних країнах світу в хронологічній послідовності. Звичайно, на нашу думку, ця проблема є предметом вивчення окремої навчальної дисципліни, тому ми лише побіжно розкриваємо організаційно-правові принципи побудови системи захисту інформації в провідних зарубіжних країнах Європи, Сходу, США.

Як і кожна навчальна дисципліна, курс «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу» виконує певні завдання. Серед них:

-    дослідження еволюції захисту інформації в Україні у різні історичні періоди;

-    характеристика процесу становлення і розвитку систем захисту інформації у провідних зарубіжних країнах;

-    розкриття сучасних систем захисту інформації в США, Німеччині, Великобританії, Франції, Японії;

-    аналіз міжнародного співробітництва в сфері захисту інформації;

-    пізнання основних принципів інформаційних відносин;

-    пізнання сутності державної інформаційної політики в конкретні історичні періоди;

-    розкриття компетенції органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у сфері захисту інформації в конкретні історичні періоди;

-    характеристика видів інформації в різні історичні періоди;

-    характеристика відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту інформації в конкретні історичні періоди.

Спробуємо більш конкретно охарактеризувати змістову компоненту цього курсу. Зазначимо, що перша тема курсу «Предмет, періодизація, історіографія курсу. Завдання курсу. Загальна характеристика курсу» - вступна.

Наступна тема присвячена характеристиці захисту інформації в період Київської Русі, Запорізької Січі та держави Богдана Хмельницького. Тут зокрема охарактеризовано підвалини становлення системи захисту інформації в Україні. Наведено порівняльну характеристику та показано відмінності в особливостях захисту інформації в кожному із зазначених періодів, а також прослідковано поступовий розвиток різних видів інформації.

При вивченні теми «Захист інформації на території України в складі Російської імперії (XVII - поч. XX ст.)» приділено увагу захисту інформації в армії, зокрема: організації контррозвідувальної служби, органів із захисту військової таємниці, організації криптографічного захисту інформації, забезпечення збереження секретної переписки і мобілізаційних планів, організації фельд’єгерського зв’язку тощо.

Наступна тема присвячена формуванню національної системи захисту інформації в період відродження української національної державності (1917- 1921 pp.). В ній особлива увага буде приділена становленню органів та інститутів захисту інформації в урядах: Центральної Ради, Держави гетьмана П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР.

Важливу роль у формуванні системи захисту інформації в Україні того часу було закладено в УСРР. Саме в цей період була прийнята низка нормативно-правових актів, направлених на створення спеціально уповноважених органів, які займалися захистом різних видів інформації в державі. Ці та інші питання захисту інформації в зазначений період розкрито в наступній темі - «Утворення та формування української радянської системи захисту інформації (1920 - 1930 pp.)». На цьому етапі приділено увагу характеристиці організації захисту державної таємниці, зокрема перших переліків, інструкцій.

Про забезпечення охорони державної таємниці на підприємствах, в установах СРСР та УРСР, а також інших видів інформації буде розглядатися при вивченні теми «Розвиток радянської системи захисту інформації в 40 - 80 pp. XX ст.».

У ході формування національної системи захисту інформації в 1991 - 2005 pp. в державі була прийнята низка нормативно-правових актів, направлених на формування національної системи захисту інформації. Саме їх аналізу й було приділено увагу при вивченні теми - «Формування національної системи захисту інформації в 1991 - 2005 pp.», зокрема Закони України «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про державну статистику», «Про науково-технічну інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про Національну програму інформатизації», «Про основи національної безпеки України» тощо. В цьому контексті особливу роль в 90-х роках було приділено складанню системи охорони державної таємниці. Тому вивченню цього питання присвячено окрему тему - «Забезпечення охорони державної таємниці України у 90-х pp. XX ст.».

Чимало уваги приділено характеристиці проблем захисту інформації в провідних світових країнах, таких як Росія, США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Китай. У контексті

вивчення цих тем будуть підніматися питання характеристики законодавства цих країн про захист інформації, засекречування матеріалів, систему захисту державних секретів, захисту різних видів інформації та функціонування системи захисту інформації у різні історичні періоди.

1.3. Навчально-методичне забезпечення дисципліни. Історіографія курсу.

Характеризуючи історіографію курсу, слід зазначити, що в цьому навчальному посібнику зроблено першу спробу комплексно дослідити історію захисту інформації в Україні. Тому зрозуміло, що загальні фундаментальні праці, присвячені цій проблемі, відсутні. Однак зазначимо, що перші відомості про захист інформації знаходимо вже у перших державно-правових актах Київської Русі, зокрема «Руській Правді». Тому важливим джерелом для пізнання предмету історії захисту інформації є правові джерела. Питання захисту окремих видів інформації законодавчо закріплено в таких джерелах: «Соборному Уложенні 1649 р.» (р. 2, 7 ст. 2, 20); «Генеральному регламенті (Статуті державних колегій)» 1720 р. (р. 50, ст. 4); «Правах, за якими судиться малоросійський народ» (р. З арт. 2, п. 6) 1743 р.; «Уложенні про покарання кримінальні та виправні» (р. З, гл. 2; р. 5, гл. 10, ст. 290, 292, 468, 469, 470) 1845 p.; «Кримінальному уложенні» (р. 4, 37 ст. 111, 653) 1903 p.; «Законі Російської імперії «Про державну зраду шляхом шпигунства» (ст. 111) 1912 р.

Спроби досліджувати окреслені нами проблеми не знайшли відображення.ні в дореволюційній, ні в радянській зарубіжній науці. Виходили лише окремі статті, присвячені захисту окремих видів інформації або становленню технічного захисту інформації, криптографічного чи то фельд’єгерського зв’язку в армії.

В цей самий період йде процес прийняття нормативно-правових актів, які направлені на забезпечення захисту інформації і створення дійової системи захисту інформації. Тому ще одним джерелом історіографії цього періоду є нормативно-правові акти Уряду та міністерств (відомчі нормативно-правові акти), загальносоюзні інструкції.

Крім того, в цьому курсі введені у обіг інші сучасні нормативно-правові акти з питань захисту інформації в Україні та провідних

країн світу, зокрема: США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Японії, КНР тощо.

Важливим джерелом для пізнання історії захисту інформації в Україні є також мемуарно-історична література, окремі спогади учасників, авторів зазначених законопроектів, зокрема періоду революції та в післяреволюційний період. Це роботи Андрієвсько-го В. З минулого: У 2 т. - Берлін, 1923; Антонова-Овсієнка В. Записки о гражданской войне: У 4 т. - М., 1924 - 1933; Бонч-Бруєви-ча М. Вся власть советам. Воспоминания. - М., 1958; Галагана М. З моїх споминів: 20-ті роки до світової війни: У 3 т. - Львів, 1930; Гражданская война на Украине. 1918 - 1920: Сб. док. и материалов: в 3 т. - 1967 та ін.

У сучасній українській історіографії проблемою окремих видів захисту інформації плідно займається B.C. Сідак. Зокрема його праці «З історії української розвідки та контррозвідки (нариси)» «Національні спецслужби в період Української революції 1917 -1921 pp. (невідомі сторінки історії)» є основними при розробці цієї проблеми.

Значна робота з вивчення зазначеної проблеми проводилась і проводиться в університетах Києва, Львова, Одеси, Харкова.

В сучасній російській історіографії зазначені проблеми розробляють чимало провідних дослідників, зокрема Сергій Чертопруд, який визначив організацію контррозвідувальної служби, органи із захисту військової таємниці, організацію криптографічного зв’язку.

Слід зазначити, що загальна, комплексна, фундаментальна праця з історії захисту інформації в Україні та провідних країнах світу відсутня. Хоча питання її написання є нагальним і необхідним. Колективом авторів за загальною редакцією професора B.C. Сідака підготовлений і рекомендований Міністерством освіти і науки посібник «Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом». - К., 2006. - 162 с. У цій праці автори побіжно охарактеризували історію захисту інформації в Україні без ґрунтовного аналізу зарубіжного досвіду.

Вивчення цієї дисципліни у вищих навчальних закладах за вищевказаною спеціальністю стане тією базою, на якій буде складатися могутній фундамент свідомості майбутнього фахівця із захисту інформації. Тому в умовах розбудови незалежної держави, основою

якої має стати захист усіх видів її інформації, актуальним є створення ґрунтовної підготовки студентів із історії захисту інформації у навчальних закладах. Це має стати серцевиною професійної підготовки майбутнього фахівця.

Завдання для самостійної роботи

1.    Розкрийте предмет, мету та завдання курсу «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу».

2.    Охарактеризуйте місце та значення курсу в системі фахових дисциплін за спеціальністю «організація захисту інформації з обмеженим доступом», зв'язок з іншими фаховими дисциплінами.

3.    Обґрунтуйте періодизацію курсу. Визначте завдання навчальної дисципліни.

4.    Дайте загальну характеристику курсу.

5.    Охарактеризуйте навчально-методичне забезпечення дисципліни.

6.    Розкрийте історіографію курсу.

Це матеріал з підручника Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу" Гуз А. М.