Народна Освіта » Географія » Ландшафти материків, закономірності їх поширення

НАРОДНА ОСВІТА

Ландшафти материків, закономірності їх поширення

Про географічні пояси материків.

Кліматичні пояси Землі є підставою для виділення географічних поясів - найбільших зональних природних комплексів географічної оболонки. Географічні пояси виділяють переважно за кількістю сонячної енергії і характером переміщення повітряних мас. Незважаючи на певну їхню однорідність, усередині пояси розділяють на берегові та внутрішні (континентальні) сектори. Вони мають різне зволоження і різний ступінь континентальності клімату, відрізняються режимом випадання опадів, сезонними ритмами, різним набором і напрямком простягання природних зон. Для кожного географічного поясу на материках характерний свій набір природних зон.

Про географічні пояси материків.

Про природні зони й зональні ландшафти материків.

Мої дослідження:

Проаналізуйте карту географічних поясів і природних зон (на форзаці підручника) і визначте:

а) скільки географічних поясів перетинає кожний материк;

б) материк, який перетинає найбільша й найменша кількість географічних поясів; в) який географічний пояс і на якому материку займає найбільшу площу.

Про природні зони й зональні ландшафти материків.

Природні зони меншою мірою, ніж пояси, мають широтну орієнтацію. Причина полягає в тому, що при формуванні природних зон, крім температурних умов, велику роль відіграють ще й умови зволоження території. У різних географічних поясах повторюються такі самі чи подібні природні зони. Наприклад, лісові зони є в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному, субтропічному й помірному поясах. У кількох поясах поширені також зони напівпустель і пустель, степу, лісостепу та саван і рідколісся. Учені пов’язують це з повторенням однакових співвідношень тепла й вологи на різних материках. Це явище назвали природною зональністю. Природну зональність на рівнинах називають горизонтальною (широтною), а в горах - вертикальною (висотною поясністю). Кількість висотних поясів залежить від географічного положення гірської системи та від її висоти (мал. 15).

Кожна природна зона - це своєрідний природний комплекс, або ландшафт, який відрізняється своїми зональними особливостями природних компонентів: типом клімату, ґрунтів, рослинності й тваринного світу, ландшафтами. Так, у зоні тайги, мішаних та екваторіальних лісів переважають лісові ландшафти, а, наприклад, у зоні лісостепу - степові й лісові ландшафти. Загалом найвиразнішими компонентами, за якими можна впізнати природну зону, є рослинність і тваринний світ. Наприклад, в екваторіальному лісі дуже помітні велетенські ліани, довжина яких може перевищувати 200 м, а також рафлезія, квітка якої в діаметрі сягає 1 м при масі 15 кг. Тут мешкають і гігантські метелики з розмахом крил до 30 см, летючі миші - до 1,7 м, кобри завдовжки до 5 м, а найбільша з існуючих нині змій - анаконда - сягає завдовжки 11 м! Екваторіальні вологі ліси можна впізнати також за багатоярусною рослинністю, а мішані -за поєднанням хвойних і листяних порід дерев.

Лісові зони помірного поясу мають значне поширення в межах північних материків. Це зони тайги, мішаних лісів і широколистих лісів. їхній рослинний світ багатий, проте менш різноманітний за видами дерев, ніж в екваторіальних лісах. Він представлений як хвойними, так і листяними породами дерев. Природні зони помірного поясу найбільше змінені людиною у процесі господарської діяльності.

У саванах і рідколіссях трав’яна рослинність чергується з окремими групами дерев, такими як акації, евкаліпти, баобаби. Безлісі природні зони є і в помірному поясі. Це - степи і тундра, які охоплюють значні простори на двох материках - у Євразії та в Північній Америці.

Розріджена пригнічена рослинність - це особливість зони пустель майже на всіх материках і в більшості географічних поясів. Особливими умовами відрізняються арктичні і антарктичні пустелі, які майже повністю вкриті льодом. На перший погляд така пустеля здається взагалі безжиттєвою.

Детально з особливостями природних зон ви ознайомитеся, вивчаючи материки.

Місцеві «імена» л а нд ш афті в. Незважаючи на те, що однотипні ландшафти в природних зонах материків схожі, вони часто мають свої регіональні назви. Так, в Євразії степові ландшафти називаються степ, на півдні Південної Америки -пампа, в Північній Америці - прерія; гірські сухі південноамериканські степи, що розташовані на висоті 3000-4000 м, - пуна. Навіть у межах одного материка однотипні ландшафти можуть мати різну назву. Наприклад, різні африканські пустельні комплекси називають хамада, серір, ерг.

ЧИ ЗНАЮ

1.  Які зональні природні комплекси існують на материках?

2.  Який материк перетинає найбільша кількість географічних поясів?

ЧИ РОЗУМІЮ

3.  Чим відрізняються між собою географічні пояси і природні зони?

4.  Чим відрізняються лісові ландшафти помірного й екваторіального географічних поясів?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

5.  Чому в межах географічних поясів виділяють природні зони?

6.  Чим зумовлений різний набір природних зон в екваторіальному й помірному географічних поясах?

ЧИ ВМІЮ

7.  Користуючись картою «Географічні пояси і природні зони», визначте, які природні зони й ландшафти займають найбільшу площу на материках і в яких поясах вони є.

8.  За картою з'ясуйте, у яких поясах і природних зонах розташована територія України і ваш населений пункт.

Підведемо підсумки

Головні особливості природи материків

Геологічні особливості материків формувалися упродовж тривалого геологічного часу.

Основними відтинками геологічного часу є ери.

Платформам у рельєфі материків відповідають рівнини, областям складчастості - гори.

Головними чинниками формування клімату материків є сонячна енергія, характер підстильної поверхні, переміщення повітряних мас. На кожному материку, залежно від розташування у кліматичних поясах, переважають свої типи клімату.

Географічні пояси - найбільші зональні природні комплекси материків.

Географічні пояси поділяють на природні зони.

Природні зони відрізняються переважанням певних ландшафтів, що пояснюється співвідношенням тепла і вологи.

Перевіримо себе

Підсумковий контроль знань та вмінь

Головні особливості природи материків

1.  Зазначте складчасті гори на материку Євразія:

А Анди 

Б Гімалаї  

В Скандинавські

Г Уральські

2.  Оберіть тип клімату, який формується на східних узбережжях материків у різних кліматичних поясах:

А континентальний 

Б мусонний  

В середземноморський

Г екваторіальний

3.  Визначте відповідність між формою рельєфу й тектонічною структурою:

1  Східноєвропейська рівнина

2  Карпати  

3  Західносибірська рівнина 

4  Аппалачі 

А  Кайнозойська область складчастості

Б  Палеозойська область складчастості

В Мезозойська область складчастості

Г  Давня платформа

Д Молода платформа

4.  Оберіть характерні риси високогірного рельєфу:

1  глибокі міжгірні улоговини 

2  неглибокі міжгірні улоговини 

3  пологі схили 

4  круті схили

5  гострі вершини

6  вершини згладжені

7  є льодовики

5.  Оберіть природні зони, які поширені в помірному географічному поясі Північної півкулі:

1  тайга 

2  тундра 

3  перемінно-вологі ліси 

4  лісостеп

5  мішані ліси

6  савани і рідколісся

7  твердолисті ліси й чагарники

 

Це матеріал з підручника Географія за 7 клас Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 28-08-2015, 17:32, Переглядів: 4536