Материки та океани - великі природні комплекси географічної оболонки

Як розподіляються материки й океани. Материки й океани відрізняються географічним положенням, розмірами та обрисами. Материк - велика ділянка суходолу, утворена земною корою переважно материкового типу. Більша частина материка лежить вище рівня Світового океану. Розрізняють шість материків: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Антарктида (мал. 6). Пізнаючи Землю, мореплавці й мандрівники називали відкриті нові землі частинами світу.

І дотепер збереглися історичні назви шести частин світу: Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія і Океанія, Антарктида.

Як розподіляються материки й океани.

Як виникли океанічні западини і великі ділянки суходолу.

Океан - велика частина водного простору Світового океану, дно якого утворене переважно океанічною земною корою. Вам відомі з 6-го класу чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. Багато вчених виокремлюють і п’ятий океан, називаючи його Південним.

Материки та океани мають неоднакову площу, яка нерідко сягає десятків мільйонів квадратних кілометрів (мал. 6).

МОЇ ДО С Л ІДЖІЕ Н НЯ

Відшукайте на карті всі материки й океани та порівняйте їхні розміри, користуючись малюнком 6. Який з материків найбільший

і найменший? Який з океанів найбільший і найменший? Які материки розташовані переважно в Північній, а які - у Південній півкулях?

За положенням відносно екватора материки поділяють на групу північних і групу південних материків. Більша частина материків розташована в Північній півкулі, де на них припадає майже 67 % площі поверхні всього суходолу і 39 % площі поверхні півкулі. Більша частина океанів розташована в Південній півкулі, де на них припадає майже 68 % площі поверхні всього Світового океану і понад 80 % площі поверхні півкулі. Материки й океани за своїм положенням розташовані так, що суходолу на зворотному боці земної кулі майже завжди відповідає поверхня океану. Усі материки чи частини світу, крім Антарктиди, групуються попарно -Північна і Південна Америка; Європа і Африка; Азія та Австралія.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Розумно впорядкована планета. Наприкінці XIX ст. російський дослідник О.А. Тілло, визначаючи середні висоти та глибини материків і океанів за широтними колами, помітив, що їх максимальні показники припадають на широти 20°-40° і саме тут спостерігається найконтрастніший рельєф земної поверхні. Збільшення абсолютних висот у високих широтах зумовлене льодовиковим покривом Антарктиди та о. Гренландія. У середині XX ст. такі закономірності пояснили тим, що сила ваги під час обертання Землі змінюється і призводить до нерівномірного стиснення літосфери та ділення її речовини. Саме тому на планеті утворилися активні пояси й центри, з якими пов’язані процеси найінтенсивнішого горотворення. Цікавим фактом є те, що найбільша площа материків припадає на ті місця, де їх абсолютна висота коливається до 1000 м, а глибини океану-до 200 м.

Як виникли океанічні западини й великі ділянки суходолу. Формування поверхні Землі розпочалося близько 4,8 млрд років тому. Існує кілька наукових припущень (гіпотез), які намагаються пояснити походження материків та океанічних западин. Проте це питання залишається до кінця не з’ясованим і дотепер.

До ХХ ст. існувало припущення, що Земля упродовж усієї історії свого розвитку не зазнавала істотних змін, а на її поверхні завжди існувало шість материків. Це наукове припущення увійшло в науку під назвою «теорія фік-сизму», що в перекладі з французької означає «закріплений». Прихильники цієї теорії визнавали лише вертикальні рухи окремих ділянок Землі.

На самому початку ХХ ст. з’являється гіпотеза про постійне переміщення материків та океанів, що увійшла в науку під назвою теорія «мо-білізму» (з латинської означає «рухомий»). Одним з її прихильників був А. Вегенер, який у 1912 р. обґрунтував свою гіпотезу дрейфу материків,

згідно з якою гранітні плити материків ніби плавають на базальтовій в’язкій масі. Пізніше виникла так звана теорія літосферних плит, про яку ви вже дізналися на уроках географії у 6-му класі.

Прихильники останніх двох теорій вважають, що кілька сот мільйонів років тому на Землі існував єдиний масив суходолу - материк Пангея, оточений океаном Панталасса. Праматерик займав приблизно однакові площі суходолу в Північній і Південній півкулях. Приблизно 200 млн років тому Пангея почала розколюватися, у результаті чого утворилися дві частини: південна - Гондвана, північна - Лавразія. Між ними виник океан Тетіс. Ще пізніше від Гондвани відокремилися Австралія з Антарктидою як єдина ділянка суходолу й виник Індійський океан. Згодом розійшлися Африка й Південна Америка. Так почав формуватися Атлантичний океан. Близько 65-70 млн років тому Антарктида відійшла від Австралії і зайняла своє сучасне положення в районі Південного полюсу. У цей самий час Лавразія розділилася на Північну Америку та Євразію. Тоді ж завершилося остаточне формування Атлантичного океану та виник Північний Льодовитий океан. Так утворилися сучасні материки й океани.

Отже, сучасне розташування материків і океанів є результатом горизонтального переміщення літосферних плит, що тривають сотні мільйонів років. Літосферні плити рухаються по горизонталі відносно одна одної і зіштовхуються (мал. 7, 8). Межі літосферних плит проходять на материках - по гірських системах, а в океанах - по серединно-океанічних хребтах.

Переміщення літосферних плит продовжується, тому обриси материків

і океанів будуть змінюватися й у майбутньому. Переконливим доказом єдності в минулому материків є подібні гірські породи та схожі обриси берегової лінії на різних материках.

Материки та океани, маючи різні властивості, постійно перебувають у тісному взаємозв’язку, впливають на природні процеси один одного.

ЧИ ЗНАЮ

1.  Скільки материків та океанів існує на Землі?

2.  Які існують гіпотези про походження сучасних материків та океанів?

ЧИ РОЗУМІЮ

3.  Чим відрізняються між собою материки та океани?

4.  Як можна довести єдність материків у минулому?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

5.  Чому теорія фіксизму не розкриває повною мірою виникнення сучасних материків та океанів?

6.  Чому абриси материків та океанів, їх розміри й надалі змінюватимуться? ЧИ ВМІЮ

7.  Користуючись картою «Будова земної кори», визначте сучасні літосферні плити та напрямки їхнього переміщення.

8.  За малюнками 7, 8 визначте, які форми рельєфу материків і ділянки океанів утворюються при зіткненні літосферних плит.

ПІДВЕДЕМО ПІДСУМКИ

Загальні закономірності Землі

Геоїд - це куляста форма Землі, дещо сплюснута біля полюсів. Завдяки кулястій формі Землі сформувалися основні природні особливості материків і океанів.

Обертання Землі навколо своєї осі спричинило зміну дня і ночі й добові ритми у природі та житті людини.

Наслідками руху Землі навколо Сонця є зміна пір року, нерівномірність тривалості дня і ночі на різних широтах, зональний розподіл сонячної енергії.

Основними положеннями Землі щодо Сонця упродовж року є дні сонцестояння та рівнодення.

На земній кулі існує 6 материків, 4 океани, 6 частин світу.

Сучасне розташування материків і океанів є результатом горизонтального переміщення літосферних плит упродовж тривалого часу.

ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ

підсумковий контроль знань та вмінь Загальні закономірності Землі

1.  Оберіть частину світу, що розташована переважно в Західній півкулі:

А Америка Б Африка В Австралія Г  Азія

2.  Зазначте назву найдавнішого материка:

А Євразія

Б  Гондвана

В  Пангея

Г  Африка

3.  Визначте відповідність між порами року та датами їх настання в Південній півкулі:

1  зима  А  23  вересня

2  весна  Б  1  січня

3  літо  В  22  грудня

4  осінь  Г  21  березня

Д 22 червня

4.  Оберіть наслідки обертання Землі навколо своєї осі:

1  зміна пір року  5  куляста форма Землі

2  зміна дня і ночі  6  денний і нічний бриз

3  добова активність тварин  7  сучасні космічні дослідження

4  зміна часу на планеті

5.  Зазначте ті широти, на яких Сонце може перебувати в зеніті:

10°  5  15°30' пн. ш.

2  50°30'  пн. ш.  6  20°30' пн. ш.

3  23°27'  пд. ш.  7  90° пн. ш.

4  66°33' пд. ш.

Це матеріал з підручника Географія за 7 клас Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.