§ 8. Середньовічне суспільство та християнська церква

Пригадайте, які заняття людей були основними в Стародавньому світі. Якою була роль релігії в суспільстві?

ТРИ СТАНИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА.

У серед ньовічному суспільстві з об’єднанням країн усе населення перетворилося на підданих князя, короля, царя. У цей час серед населення виділилось три стани. Зразком станової організації була середньовічна Франція.

Першим станом вважалося духівництво. На нього покладався обов’язок молитися, заступатися перед Богом за грішників. Усі світські феодали належали до другого стану — дворянства. Обов’язок дворян полягав у тому, щоб воювати, захищати короля та його підданих від ворогів. Духівництво і дворянство мали певні привілеї, тобто права, що належали тільки їм. Зокрема, вони були звільнені від сплати податків королю.

Решта населення (ремісники, купці, селяни) належала до третього стану. Його обов’язком було працювати і своєю працею утримувати два вищі стани. Керівна роль у третьому стані належала заможним городянам.

Ця соціальна структура суспільства була освячена християнською церквою, яка підтримувала теорію щодо «природності» такої будови суспільства, даної від Бога.

СЕНЬЙОРИ ТА ВАСАЛИ.

У період феодальної роздробленості феодали ділилися на сеньйорів і васалів. Заможний феодал віддавав частину своїх земель із селянами дрібним феодалам як винагороду за службу. Власник землі вважався сеньйором (старшим) стосовно

Визначте, представники яких станів середньовічного суспільства зображені на мініатюрі.

цих феодалів, а феодали, що одержували від нього землі, ставали його васалами (підданими).

Васал був зобов’язаний за наказом свого сеньйора вирушати в похід разом зі своїм загоном воїнів, брати участь у суді сеньйора і допомагати йому порадою, в разі потреби викуповувати сеньйора з полону, нести інші витрати. А сеньйор захищав своїх васалів від нападів інших феодалів і від повсталих селян.

Часто між сеньйорами і васалами виникали конфлікти. Іноді васали виступали проти своїх сеньйорів або не виконували їхніх наказів. У такому разі їх силою змушували підкоритися. Сеньйори могли змусити васалів брати участь у війні, якою тривалою вона не була б. Однак відносини між сеньйорами і васалами були вигідними для феодалів.

ЕКОНОМІЧНІ ПІДВАЛИНИ МОГУТНОСТІ ФЕОДАЛІВ.

На початок X ст. велика частина земель у Західній Європі належала феодалам. На землях колишнього вільного села виникло феодальне помістя — велике господарство землевласника, в якому працювали залежні селяни.

У центрі помістя розташовувалось обгороджене панське подвір’я. Тут розміщувався будинок феодала або його управителя, комори для зберігання зерна й інших продуктів, стайня, хлів, пташник і псарня. Часто феодал мав свій сад і город.

Орна земля в помісті поділялася на дві частини: панські поля і селянські наділи. Усе зібране з панських полів повністю надходило в комори феодала. Туди віддавали й значну частину врожаю залежні селяни.

У селі налічувалося близько 10-15, іноді 30-50 дворів. Кожна селянська сім’я мала власні знаряддя праці, робочу худобу, будинок. Працюючи на земельному наділі, селянин годував себе і родину феодала. На своїх волах, своїми знаряддями праці він обробляв і свій наділ, і поле свого власника.

ЖИТТЯ СЕЛЯН. Селяни об’єднувались у сільські громади, які залежали від феодалів. Громада відала господарськими справами. Для того щоб усі селяни мали однакові умови для господарювання, громада виділяла кожному селянину рівноцінні за якістю ґрунту смужки землі — наділи. Коли розпочинати жнива, де і що сіяти, селяни вирішували спільно на зібранні. Зазвичай поля засівали однаковими зерновими культурами. Це робилося для того, щоб розпочинати і закінчувати польові роботи одночасно, бо після збирання врожаю нива перетворювалася на загальне пасовище. Кожний селянин міг користуватися луками, лісами, водоймами.

Громада зобов’язувалася підтримувати мир і порядок на своїй території, розшукувати злочинців. Вона намагалася зберегти селянські звичаї, влаштовувала свята й ігри, розв’язувала суперечки при поділі сімейного майна. Усією громадою селяни часто чинили опір панові, добивались обмеження феодальних повинностей.

Селяни забезпечували себе, свого пана, його родину, слуг і гостей продуктами сільського господарства, виробами різних ремесел. У помістях були майстерні, в яких майстри виготовляли зброю, тканини, одяг тощо. Таким чином, усе необхідне для життя селян і феодалів вироблялося в їхньому господарстві.

Ані феодали, ані селяни майже нічого не купували. Лише їздили по сіль і залізо в ту місцевість, де їх видобували і вимінювали на продукти. Торгівля була нерозвинена, адже у всіх помістях виробляли майже одне й те саме. Тому навіть у феодалів рідко були гроші. Отже, панувало натуральне господарство.

СВІТ СЕЛЯНИНА.

Світогляд селянина формував, насамперед, храм. Відвідування храму вважалося релігійним і моральним обов’язком віруючого. Мрії і помисли віруючих були спрямовані на порятунок душі. Всі погляди людини були звернені до Бога.

Серед селян були поширені і давні, дохристиянські уявлення про світ. Вони відображалися в міфології і народній творчості щодо походження Землі, Всесвіту, явищ природи. Природа була для селянина живим світом, населеним таємничими силами, органічною частиною якого була і людина. Селяни зберегли давні уявлення про рослини, тварин, духів, що управляють світом. Існували численні обряди. Участь у цих дійствах, вірили люди, захищала від несприятливих впливів. Поширені були також вірування в «нечисту силу», здатну заподіяти лихо.

У селян формувалися й удосконалювалися морально-етичні норми. Основними складовими народної моралі споконвічно були повага і любов до вільної праці, ствердження ідеалів добра, краси, цінності людських взаємостосунків, знання свого родоводу. Засуджувалися пияцтво, лінощі, нещирість, злодійство, жадібність.

Цінність людини визначалася насамперед її ставленням до праці. Навіть народження дитини сприймалося свідомістю селянина як поява нового трудівника чи трудівниці. Вже з малих років дітей залучали до посильної праці.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Про взаємні зобов’язання васала і сеньйора (листфульбєрта, єпископа Шартрського, до Гільйома, герцога Аквітанії, 1020 р.)

Хто клянеться у вірності своєму сеньйорові, завжди має пам’ятати про такі зобов’язання: ... не завдавати шкоди тілу сеньйора; не видавати його таємниць і не посягати на безпеку його укріплень; не чинити опору його праву, суду і всьому іншому, що стосується його становища і прав; не завдавати шкоди його володінням; не заважати йому досягти тих вигод, яких він легко може досягти; ...а також завжди додержувати вірності, в якій клявся. І сеньйор в усьому цьому повинен точно так само робити щодо свого вірного (васала).

На підставі документа визначте, якими були відносини сеньйора і васала, їхні взаємні зобов’язання.

Повинності селян

Вульфард — людина залежна, дружина ж у нього вільна, її звуть Ермоарою, у них троє дітей. Має ця людина одну ділянку землі, що складається з ріллі, винограднику та лугу. Він має сплачувати військовий збір — 10 мір вина за те, що пасе свою худобу на монастирському лузі, ще три міри й одне порося. За свою землю він зобов’язаний орати на панському полі (зазначено розмір ріллі). Повинний збирати хліб у полі, рубати для пана ліс, возити хліб і ліс на панський двір, працювати на цьому дворі скільки накажуть. Крім цього, він повинний давати панові щороку три курки, 15 яєць. Якщо йому накажуть везти вино, він зобов’язаний це виконати... І на лузі накосити (зазначено кількість) сіна.

Визначте основні повинності селянина. Що спільного та відмінного в становищі залежного селянина і раба часів Стародавнього Риму?

РОЛЬ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В СТАНОВЛЕННІ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА.

У середні віки релігія мала величезне значення для суспільства в усіх частинах світу. Вона впливала на правління країнами та на розвиток мистецтва і науки, формувала тогочасний спосіб мислення людей, була частиною повсякденного життя. Релігійні організації посіли панівне становище в суспільстві, і сама релігія стала невід’ємною частиною буття всіх народів.

Християнство, що виникло ще за доби Римської імперії, отримало особливу організацію — церкву.

Християнська церква відігравала особливу роль у встановленні середньовічного суспільства в Європі. Церква визначала не тільки правила богослужіння, а й норми моралі і поведінки «добрих християн». Видатним мислителем середньовіччя та вчителем християнства, одним із «батьків церкви» був Августин Аврелій (354-430 pp.). Його шанують усі християни: в католицизмі його визнають святим, у православ’ї — блаженим, у протестантизмі він є знаменитим теологом та вчителем церкви.

Протягом усього свого життя Августин Аврелій шукав істину і дійшов висновку, що віра має першість над розумом. Він проголосив, що найвищим авторитетом і джерелом віри є християнська церква — непогрішна, носій «істини в останній інстанції». Це відповідало становищу в тогочасному середньовічному суспільстві, коли церква в Західній Римській імперії ставала дедалі сильнішою і впливовішою.

Християнство прийняли багато варварських племен, король франків Хлодвіг та слов’янські племена.

У своєму філософсько-теологічному трактаті «Про град Божий» Августин розмежовує світ на духовний та земний, або державний. На думку Августина, людина повинна обирати, який світ для неї є найдорожчим. У світі земному людина живе недовго, але отримує всі земні блага, а у світі духовному вона переходить на новий рівень, наближається до Бога. При правильному існуванні у земному світі людина після смерті потрапляє у небесний світ (рай), де перебуває у постійному блаженстві біля Бога.

Життя людей було складним, поширені були злидні. Тому багато віруючих вважали за ліпше присвятити своє життя служінню Богу. Вони йшли в монастирі, які надавали медичну допомогу, освіту, роботу й притулок. Монастирі заохочували прочанство (подорож з метою здійснення релігійних призначень та поклоніння святим певної релігії) і благодатно впливали на людей у складні часи. В Європі (як і в Азії) посилювалися традиції чернецтва, що вимагало дотримання суворих правил і простого способу життя.

ЗНАЮ МИНУЛЕ - ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ - РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

Запитання й завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1.    Що таке «стан»? Назвіть три стани середньовічного суспільства.

2.    Дайте визначення поняттю «феодалізм».

3.    Охарактеризуйте взаємовідносини між сеньйорами і васалами.

4.    Яку роль в житті селян відігравала громада?

5.    Як називається релігійна організація християн? Оцініть її роль в становленні середньовічного суспільства.

Мислю творчо і самостійно:

6.    Користуючись матеріалами підручника та іншими джерелами інформації, підготуйте розповідь або презентацію на одну з тем: «День селянина в середні віки», «Духовний світ селянина в епоху Середньовіччя».

7.    Які ідеї Августина Аврелія були особливо важливими для християнського віровчення?

Обговоріть у групі:

8.    Як ви розумієте вислів: «Васал мого васала — не мій васал»?

9.    Що є свідченням того, що в добу Середньовіччя панувало натуральне господарство?

10. Чому деякі люди в минулому та сьогодні обирають служіння Богу в монастирях? Що ви знаєте про життя ченців?

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас І. Я. Щупак