§ 3. Велике переселення народів

Пригадайте, кого римляни називали варварами, і що означає це слово. Які суспільні відносини були в Римській імперії, і які - у варварських племен? Які варварські племена здійснювали набіги на Римську імперію пізніх часів її існування?

НАВАЛА ГУНІВ ТА ГОТІВ.

У другій половині IV ст. з Азії до Європи вторглися гуни. Ці войовничі кочовики підкорили величезні простори степів Євразії та витіснили тамтешні племена на захід. Цей рух населення посилив вторгнення і переселення германських, сарматських і слов’янських племен на територію Римської імперії. Римська імперія з її добре обробленими землями та багатими містами була для германців особливо привабливою. Вони переселялися сюди зі своїми родинами, домашнім майном, худобою. Такі переселення людей називають міграцією.

Наприкінці IV ст. у володіння Римської імперії, на територію Балканського півострова вторглися германські племена готів, що прийшли в Причорномор’я з балтійського узбережжя ще наприкінці II ст. У Причорномор’ї готи створили великий племінний союз, який об’єднував вестготів (західні готи), які жили на північ від нижнього Дунаю, і остготів (східні готи), що займали території за Дністром.

Так розпочалося Велике переселення народів. Воно мало кілька причин: зміни клімату, що змушувало кочовиків шукати нові пасовища для худоби; посилення майнової та соціальної нерівності, зростання ролі вождів і знаті, їхнє прагнення до захоплення нових земель і воєнної здобичі.

На території Римської імперії жило багато так званих варварських племен. Варварами греки і римляни називали всіх негреків і неримлян — германців, слов’ян та ін.

ГЕРМАНЦІ ТА РИМ.

Природні умови та клімат у середні віки, як і в попередні, продовжували визначати заняття людей, спосіб їхнього життя і побут, традиції й особливості культури і навіть характер (мешканці південних країв — більш емоційні, жителі півночі — більш розважливі). Майже вся Європа була вкрита лісами, що були місцем полювання та збирання їстівних дарів, джерелом незамінної в усіх справах деревини. Річки слугували природними кордонами між групами людей та водночас шляхами сполучення.

На початку нової ери германські племена зайняли територію від Рейну до Одеру, частину Скандинавського півострова. Селилися германці на галявинах, на узліссі, біля річок і струмків. їхні поселення часто складалися з кількох дворів, що пізніше розросталися в села. Для захисту від ворогів село оточували валом, ровом, огорожею. Германці зводили дерев’яні будинки, які обліплювали сирою глиною.

«Германці люблять, щоб худоби було багато», — писав давньоримський історик Тацит про заняття германців. Вони розводили свиней, корів, овець і птицю. Водночас із скотарством важливе місце посідало землеробство. Германці орали землю сохою і легким плугом, розпушували її дерев’яною бороною. Коли ділянка виснажувалася, вони розчищали нову. Ці племена займалися полюванням, рибальством.

На початку нашої ери германці жили в умовах розкладу первісного суспільства. Виникала майнова нерівність. Вождів обирали із знатних сімей. Тільки знатні люди виступали тепер на зборах. Вони мали більше худоби і більші ділянки землі, ніж рядові германці. їм припадала і більша частина воєнної здобичі.

Військові вожді набирали собі постійні загони — дружини. Вони присягали на вірність вождю. Напади на Римську імперію підсилили нерівність серед германців.

Під час війни всі чоловіки, здатні носити зброю, ставали воїнами, створювали народне ополчення. Військовополонені ставали рабами. Вони одержували невеликі ділянки землі, на яких господарювали. Частину вирощеного зерна та худоби раб віддавав своєму панові.

У давнину германці сповідували язичництво. Вони обожнювали стихійні явища природи. Вважали, що в Дона-ра — бога грому та блискавки, є молот. Проїжджаючи по небу, він кидає його в хмари і викликає грозу. У германців не було храмів, а богам вони поклонялись у священних гаях, де споруджували кам’яні вівтарі.

У III ст. господарство Римської імперії занепадало. Однією з причин занепаду було розорення дрібних і середніх власників. Зростала чисельність великих землевласників.

Дедалі більшого значення набував колонат (у перекладі з латинської — землероб). Колони — це дрібні орендарі, що виходили із середовища обезземелених селян. Вони одержували від землевласника частину знарядь праці, іноді одного-двох рабів. Натомість віддавали землевласникові частину врожаю і працювали на нього декілька днів на рік.

Чимало власників стало відпускати рабів на волю, наділяючи їх земельними ділянками, за які вони, подібно колонам, платили частину врожаю і відробляли певну кількість днів.

Основним завданням імператора була боротьба з повсталими і відбиття нападів варварів. Тому чисельність війська значно збільшилася. А це приводило до зростання податків, що викликало дедалі більше невдоволення.

Проте остаточного удару Римській державі завдала боротьба рабів і колонів, які виступили разом із варварами.

АДРІАНОПОЛЬСЬКА БИТВА.

У 375 р. гуни вступили у боротьбу з остготами, розбили їх і продовжили свій рух на захід. На своєму шляху вони спалювали, знищували села, посіви, господарства. Рятуючись від гунів, вестготи перебралися на правий берег Дунаю і, з дозволу римського імператора, оселилися на Балканському півострові (у Фракії), зобов’язавшись захищати кордони імперії.

Імператорські чиновники обіцяли забезпечити вестготів продовольством, але не виконали обіцяного. Почався страшний голод. Заради шматка хліба або собачого м’яса вестгот мусив віддавати в рабство сина або сам ставав рабом.

Голодуючі вестготи повстали і рушили на Константинополь. Багато рабів і колонів долучилося до повстання; у 378 р. воно охопило весь північний схід Балканського півострова. Проти вестготів виступив східноримський імператор Валент (328-378 pp.) з військом. Під час битви під Адріанополем у 378 р. вестготи обійшли військо з тилу і знищили його. Загинув і сам імператор. Тільки підкупивши готських вождів, новий імператор добився припинення воєнних дій.

Вестготам було віддано великі землі на північному заході Балканського півострова. Поселення численних і войовничих варварів у центрі імперії було для неї дуже небезпечним.

ПОДІЛ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ.

Римська імперія в 395 р. була поділена між двома братами-імператорами Аркадієм і Го-норієм. Утворилися дві імперії — Східна (або Візантія), зі столицею в Константинополі, і Західна. Під владою Західної імперії залишилися Італія і західні провінції Європи й Африки. До складу Східної ввійшли Балканський півострів, Єгипет і римські володіння в Азії.

Поділ імперії ще більше ослабив сили обох держав. Особливо тяжким було становище Західної імперії з її спустілими містами, зруйнованими селищами, частими повстаннями.

ВТОРГНЕННЯ ВЕСТГОТІВ В ІТАЛІЮ.

Вестготи під проводом короля Аларіха (370-410 pp.) спустошили Грецію та Македонію. Для захисту Італії було викликано легіони з Галлії, Британії та Іспанії. До війська призивали навіть рабів. Але й після цих заходів захищати Апеннін-ський півострів від варварів удавалося лише протягом декількох років. У 410 р. вестготи захопили Рим, ворота якого відчинили раби.

БИТВА НА КАТАЛУНСЬКИХ ПОЛЯХ. ПОГРАБУВАННЯ РИМУ ВАНДАЛАМИ.

У середині V ст. орди гунів вторглися в Галлію — провінцію Західної Римської імперії. Гуни, очолювані Аттілою, перепливли Рейн і дійшли до Орлеана. Походи Аттіли мали загарбницький характер. Тому вестготи, бургунди та франки виступили на боці римлян.

У 451 р. відбулася знаменита битва римських військ, очолюваних Аецієм (390-454 pp.), з гунами на Каталунських полях (поблизу сучасного французького міста Труа в Шампані). Аттіла змушений був відступити за Рейн. У 452 р. гуни вирушили на завоювання Риму. Дійшовши до Медіолана і піддавши спустошенню Північну Італію, вони повернулися за Дунай, де Аттіла раптово помер. Створене ним царство розпалося.

У середині V ст. племена вандалів переправилися з Африки в Італію й у 455 р. легко оволоділи Римом. Цього разу пограбування та розгром міста тривали два тижні і були особливо жорстокими. Вандали трощили статуї, знищували книжки, палили будинки. Після їхньої навали в Римі вціліло лише 7 тис. жителів. Саме відтоді масове знищення культурних цінностей завойовниками стали називати вандалізмом.

ПЕРЕВОРОТ 476 РОКУ І ЗАГИБЕЛЬ ІМПЕРІЇ НА ЗАХОДІ.

Після вторгнення вестготів Рим втратив світове значення. Столиця Західної імперії була перенесена на північ Італії, до Равенни. Рим спорожнів. На Римському Форумі — площі в центрі стародавнього Рима

— росла густа трава і паслися свині. Формально Західна імперія існувала ще кілька десятиліть, але римські імператори перетворилися на безвладні іграшки в руках варварських вождів, що порядкували в Італії. У 476 р. проводир германських найманців Одоакр скинув останнього римського імператора Ромула Августула й оголосив, що Західну Римську імперію знищено.

Таким чином, господарський, державний і суспільний лад було підірвано, падіння імперії було неминучим. Імперію зруйнували і повстання невдоволених пригнобленням простих людей, і навали варварів.

476 рік вважають роком падіння Західної Римської імперії, коли закінчилась історія Стародавнього світу.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Давні германці І ст. н.е. (за Тацитом)

У менш важливих справах радяться старійшини, а про найважливіші — всі, причому ті справи, за якими виносить ухвали народ, (попередньо) обговорюються старійшинами. Сходяться у певні дні, якщо тільки не станеться щось несподіване і раптове... Тишу встановлюють жерці... Потім вислуховують короля або когось із старійшин відповідно до його віку, знатності, військової слави, красномовства, не стільки тому, що в його владі наказувати, скільки через переконливість. Якщо думка (їм) не подобається, її відхиляють гучним гомоном, а коли подобається, то потрясають списами: ушановувати зброєю в них найпочесніший спосіб схвалення...

Перед народними зборами можна також виступати з обвинуваченням і пропонувати їм на розгляд справи, за які присуджується страта. Покарання зустрічаються різні, залежно від злочину: зрадників і перебіжчиків вішають на деревах, боягузів і дезертирів... топлять у драговині та болоті і зверху закидають хмизом... Більш легкі злочини теж відповідно караються: з обвинувачених стягують штраф певною кількістю коней і худоби... На цих же зборах обирають і старійшин, що вершать суд в округах і селищах...

Яку роль відігравали народні збори в житті германців?

ЗНАЮ МИНУЛЕ - ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ - РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

Запитання й завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1.    Поясніть поняття «міграція», «Велике переселення народів».

2.    Назвіть причини Великого переселення народів.

3.    Розкажіть про вторгнення гунів на територію Західної Римської імперії.

4.    Назвіть дати, коли відбулися:

а)    Адріанопольська битва;

б)    поділ Римської імперії;

в)    битва на Каталунських полях;

г)    захоплення вандалами Рима;

д)    падіння Західної Римської імперії.

5.    Якими були наслідки поділу Римської імперії?

6.    Назвіть причини загибелі Римської імперії.

Мислю творчо і самостійно:

7.    Розкажіть про здобуття Аларіхом Рима:

а)    від імені воїна-вестгота;

б)    від імені римлянина.

Умію працювати з картою:

8.    Покажіть на карті, вміщеній у вашому атласі, кордони Візантії та Західної Римської імперії.

Обговоріть у групі:

9.    Чому поразка під Адріанополем мала катастрофічні наслідки для Римської імперії?

10. Що, на вашу думку, було найстрашніше під час пограбування Рима вандалами?

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас І. Я. Щупак